Ухвала суду № 21693778, 01.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3398/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкина С.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.

суддів Денісова А.О.,

Міщука М.С.

при секретарі судового засідання Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № 000242320 від 18.01.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Аметист" у розмірі 43701,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0000242320 від 18.01.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Аметист" у розмірі 43701,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2010 року ТОВ "Аметист" було подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (а.с.10-11) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (а.с.12).

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 68419 грн.;

- частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 68419 грн.

- сума, що підлягає відшкодуванню становить 68419 грн.

06.01.2010 року працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 р.

За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 7/23/14221489 від 06.01.2010 року (а.с.14-32).

Актом перевірки було встановлено порушення п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п..7.5.1 п.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ «Аметист»неправомірно включено до податкового кредиту за вересень 2010 р. - 38133, за жовтень 2010 року суму ПДВ в розмірі 5567,78 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №№0000242320 від 18.01.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Аметист" у розмірі 43701,00 грн. (а.с.34).

Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З вказаних правових норм вбачається, що законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Отримання податкових накладних підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних №9, №10 (а.с.36-45), та витягом із журналу вихідної кореспонденції (ас.35).

Як вбачається з матеріалів справи, включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону і відповідач не ставить під сумнів реальність виконання господарських операцій з контрагентами.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 000242320 від 18.01.2011 р., оскільки позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень, жовтень 2010 року 43701,00 грн., що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, які, в свою чергу є достатніми підставами для включення зазначеної суми.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195-196, 200, 205 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О. Міщук М.С. Повний текст ухвали складений 06.02.2012 року.