Постанова № 21693254, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13276/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі: Федорової Г.Г.,

Губської О.А., Ключковича В.Ю.,

Петриченко Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 року № 000732307/3, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансовий) санкцій) в розмірі 653545,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 000742307/3, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансовий) санкцій) в розмірі 501912,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи»задоволено.

Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.09.2010 року № 000732307/3 та № 000742307/3.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Інтелектуальні системи»є юридичною особою, зареєстрованою Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.02.2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 693903 (т. 1 а.с. 14).

Згідно довідки про вазяття на облік платника податків від 05.06.2009 року № 7820/29-004 ТОВ «Інтелектуальні системи»з 24.02.2004 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Соломянському районі м. Києва за № 7820 (т. 1 а.с. 16).

Згідно свідоцтва № 36092981 НБ № 215484 від 12.03.2004 року ТОВ «Інтелектуальні системи»є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 17).

В період з 30.12.2009 року по 15.02.2010 року службовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Інтелектуальні системи», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.3, п.п. 8.4.4 п. 8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 426352,00 грн. у тому числі за 3 квартали 2008 року в сумі 259955,00 грн., 2008 рік 426,352,00 грн., півріччя 2009 року 28034,00 грн., 3 квартали 2009 року 0,00 грн.;

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість у сумі 334608,00 грн., у тому числі серпень 2008 року в сумі 64288,00 грн., вересень 2008 року 143676,00 грн., жовтень 2008 року 126644,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 2262/23-07/32845581 від 22.02.2010 року (т. 1 а.с. 18-73), на підставі якого, 02.03.2010 року відповідачем були винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 000732307/0, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 653545,00 грн., у тому числі 426352,00 грн. за основним платежем та 227193,00 за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 000742307/0, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 501 912,00 грн., у тому числі 334 608,00 грн. за основним платежем та 167 304,00 за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 2 а.с. 109).

Позивач не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПІ у Соломянському районі м. Києва було прийнято рішення від 23.04.2010 року № 8874/10/25-010, у відповідності до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 02.03.2010 року № 000732307/0 та № 000742307/0 без змін (т. 2 а.с. 116-122), на підставі якого були винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.04.2010 № 000732307/1, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 653545,00 грн., у тому числі 426352,00 грн. за основним платежем та 227193,00 за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 000742307/1, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 501 912,00 грн., у тому числі 334 608,00 грн. за основним платежем та 167 304,00 за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 2 а.с. 123-124).

За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА у м. Києві було прийнято рішення від 18.06.2010 року № 6365/7/25-114, у відповідності до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 02.03.2010 року № 000732307/0 та № 000742307/3, від 26.04.2010 № 000732307/1 та № 000742307/1 без змін (т. 2 а.с. 126-130).

23 червня 2010 року на підставі акта перевірки від 22.02.2010 року № 2262/23-07/32845581 та рішення від 18.06.2010 року № 6365/7/25-114 були винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 000732307/2, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 653545,00 грн., у тому числі 426352,00 грн. за основним платежем та 227193,00 за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 000742307/2, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 501 912,00 грн., у тому числі 334 608,00 грн. за основним платежем та 167 304,00 за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 2 а.с. 131-132).

За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА України було прийнято рішення від 30.08.2010 року № 17727/7/25-0115, у відповідності до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 02.03.2010 року № 000732307/0 та № 000742307/3, від 26.04.2010 № 000732307/1 та № 000742307/1 та рішення ДПА у м. Києві від 18.06.2010 року № 6365/7/25-114 без змін (т. 2 а.с. 134-140).

08 вересня 2010 року на підставі акта перевірки від 22.02.2010 року № 2262/23-07/32845581 та рішення від 30.08.2010 року № 17727/7/25-0115 були винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 000732307/3, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 653545,00 грн., у тому числі 426352,00 грн. за основним платежем та 227193,00 за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 000742307/3, за яким ТОВ «Інтелектуальні системи»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 501 912,00 грн., у тому числі 334 608,00 грн. за основним платежем та 167 304,00 за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 88-89).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII (далі Закон № 509-XII), на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно зі статтями 10, 11 Закону № 509-XII, до компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) (далі по тексту постанови в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абз. 1 п. 7.4.5 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, обовязковою умовою, з якою Закон повязує право платника на включення сплачених у складі вартості придбаних товарів (основних фондів), робіт, послуг сум ПДВ до податкового кредиту, є використання цих товарів (основних фондів), робіт, послуг у господарській діяльності такого платника.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій під час здійснення підприємством господарської діяльності. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) (далі по тексту постанови в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обовязковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Отже, вирішення спорів, повязаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

-неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні субєктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України).

При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що протягом 2008 року між ТОВ «Інтелектуальні системи»та ТОВ «Гранд технолоджі»було укладено ряд цивільно-правових угод, а саме:

- договір підряду від 19.09.2008 року № П1192, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити мережі електроживлення на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 37/39. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 31848,00 грн., в тому числі вартість робіт 26540,00 грн., податок на додану вартість 5308,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 19.09.2008 року № П1193, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити СКС локальної обчислювальної мережі на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 37/39. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 17 904,00 грн., в тому числі вартість робіт 14 920,00 грн., податок на додану вартість 2 984,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 26.08.2008 року № Б1408, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити СКС локальної обчислювальної мережі на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 45. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 43 476,00 грн., в тому числі вартість робіт 36 230,00 грн., податок на додану вартість 7 246,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 16.09.2008 року № Б1509, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити системи охоронної сигналізації на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 45. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 39 516,00 грн., в тому числі вартість робіт 32 930,00 грн., податок на додану вартість 6 586,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 21.08.2008 року № 08-14/Е1, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося виконати монтаж комплексу інженерних мереж на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 48 та 50А. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 678 216,00 грн., в тому числі вартість робіт 565 180,00 грн., податок на додану вартість 113 036,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 22.08.2008 року № М0101, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити мережі електроосвітлення на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 158. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 106 254,00 грн., в тому числі вартість робіт 88 545,00 грн., податок на додану вартість 17 709,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 27.08.2008 року № К0301, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити СКС локальної обчислювальної мережі на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 25Б. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 38 268,00 грн., в тому числі вартість робіт 31 890,00 грн., податок на додану вартість 6 378,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 01.09.2008 року № Р28, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити мережі електроосвітлення технічних приміщень житлової частини на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 35. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 32634,00 грн., в тому числі вартість робіт 27 195,00 грн., податок на додану вартість 5 439,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 25.08.2008 року № Е0202, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося створити мережі електроживлення та електроосвітлення на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 2А. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 470508,00 грн., в тому числі вартість робіт 392 090,00 грн., податок на додану вартість 78418,00 грн. та податкову накладну;

- договір підряду від 21.07.2008 року № 54, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»зобовязувалося виконати монтаж комплексу інженерних мереж на обєкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 48 та 50А. На виконання договору підряду ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 304080,00 грн., в тому числі вартість робіт 253 400,00 грн., податок на додану вартість 50 680,00 грн. та податкову накладну;

- договір оренди споруди від 26.06.2008 року № 14, згідно якого ТОВ «Гранд технолоджі»передало в оренду ТОВ «Інтелектуальні системи»у строкове платне користування технічних модульних споруд. На виконання договору оренди споруди ТОВ «Гранд технолоджі»виписало акт приймання-передачі модульних споруд та послуг на загальну суму 244 944,00 грн., в тому числі вартість робіт 204 120,00 грн., податок на додану вартість 40 824,00 грн.

В апеляційній скарзі апелянт заперечує правомірність даних угод та мотивує це тим, що договори підряду укладені між ТОВ «Гранд технолоджі»та ТОВ «Інтелектуальні системи», податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт та акт приймання-передачі модульних споруд та послуг мають ознаки нікчемності, оскільки були підписані особою, яка не мала на це права підпису та не була наділена повноваженнями на здійснення відповідних господарських операцій від імені ТОВ «Гранд технолоджі». У звязку з цим, на думку апелянта, ТОВ «Інтелектуальні системи»неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість нараховані по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Гранд технолоджі»та віднесено до складу валових витрат вартість робіт, послуг оренди по актам приймання виконаних підрядних робіт, актам приймання-передачі модульних споруд та послуг, наданих ТОВ «Гранд технолоджі».

Також, посилається на наявність висновку спеціаліста, проведеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.01.2010 року № 104, яким встановлено невідповідність підписів громадянина ОСОБА_5 тим, що містяться у первинних документах та матеріали кримінальної справи № 60-0084 порушеної відносно директора ТОВ «Гранд технолоджі»ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 8, ч. 5 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 4. ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта та зважає на наступне.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до інформаційної бази ДПІ у Соломянському районі м. Києва, засновником, директором та головним бухгалтером TOB «Гранд технолоджі»є громадянин ОСОБА_5, який у своїх поясненнях, викладених в протоколі додаткового допиту обвинуваченого від 26.06.2009 року повідомив, що дане підприємство було зареєстроване ним за проханням сторонніх осіб. Фінансування отримання печаток ТОВ «Гранд технолоджі»здійснював ОСОБА_6 Первинні документи ТОВ «Гранд технолоджі», на яких стояли відтиски печаток № 2, 3 ним не підписувалися.

Також, ОСОБА_5 показав, що господарська діяльність ним не здійснювалась, ніяких товарно-матеріальних цінностей він не отримував та не відпускав, роботи та послуги не виконував та не надавав. У підприємства не було складських приміщень для того, щоб зберігати товарно-матеріальні цінності, не було виробничих потужностей, будівельної техніки і робочої сили, щоб здійснювати ремонтно-будівельні роботи або надавати іншого роду послуги

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності реальності поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «Інтелектуальні системи»від контрагента ТОВ «Гранд технолоджі», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім цього, згідно висновку спеціаліста, проведеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.01.2010 року № 104, підписи від імені ОСОБА_5 в договорах підряду від 19.09.2008 року № П1192, від 19.09.2008 року № П1193, від 26.08.2008 року № Б1408, від 16.09.2008 року № Б1509, від 21.08.2008 року № 08-14/Е1, від 22.08.2008 року № М0101, від 27.08.2008 року № К0301, від 01.09.2008 року № Р28, від 25.08.2008 року № Е0202, від 21.07.2008 року № 54, актах приймання виконаних підрядних робіт, довідках про вартість виконаних підрядних робіт, договірних цін за договорами підряду, податкових накладних від 30.09.2008 року № 30093, № 30099, № 30096, № 300910, № 30094 та № 30095 від 31.10.2008 року № 31104 виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності дій позивача по віднесенню до складу валових витрат вартість робіт, послуг оренди по актам приймання виконаних підрядних робіт, актам приймання-передачі модульних споруд та послуг, наданих ТОВ «Гранд технолоджі»та віднесенню до податкового кредиту грошових коштів, оскільки фінансово-бухгалтерська документація від імені TOB «Гранд технолоджі»була підписана особою, яка не має жодного відношення до діяльності вказаного підприємства.

Відповідно до п. 18. Порядку заповнення податкової накладної Затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що податкованакладнавважається недійсноюуразі її заповнення іншою особою,ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою,яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податкунадодану вартість.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 рокута ухвалення нового рішення, якимв задоволенні адміністративного позовуТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Губська О.А.

Ключкович В.Ю.