Ухвала суду № 21693106, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16551/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про зобов'язання вчинити дії, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 35/10 від 02.02.2011 року просив суд зобовязати відповідача переоформити та видати позивачу ліцензії в кількості 16 штук з новим найменуванням - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»; стягнути з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на користь позивача судові витрати: судовий збір у сумі 3,40 грн. та витрати на ведення судової справи у сумі 1204,86 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм Закону України «Про господарські товариства»та Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40 Держфінпослуг протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язана видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»23.04.2010 року, відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»(місцезнаходження: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд.100/2, ідентифікаційний код 32374372).

Предметом діяльності Товариства є: страхування, перестрахування та фінансова діяльність, повязана з формуванням, розміщенням страхових резервів та управлінням ними.

Протягом 2003-2008 років Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України позивачу було видано шістнадцять ліцензій: серії АВ № 082135 від 03.05.2006 року на обовязкове особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); серії АВ № 082136 від 03.05.2006 року на обовязкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; серії АВ № 082137 від 03.05.2006 року на обовязкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї; серії АВ № 082138 від 03.05.2006 року на обовязкове страхування відповідальності субєктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів; серії АВ № 082338 від 07.07.2006 року на обовязкове страхування цивільної відповідальності субєктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на обєктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні обєкти та обєкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру; серії АВ № 082339 від 07.07.2006 року на обовязкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності; серії АВ № 082378 від 17.07.2006 року на добровільне страхування від нещасних випадків; серії АВ № 082379 від 17.07.2006 року на добровільне страхування наземного транспорту (крім залізничного); серії АВ № 082380 від 17.07.2006 року на добровільне страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); серії АВ № 082381 від 17.07.2006 року на добровільне страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; серії АВ № 082382 від 17.07.2006 року на добровільне страхування майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)]; серії АВ № 082383 від 17.07.2006 року на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами [крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)]; серії АВ № 082384 від 17.07.2006 року на добровільне страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); серії АВ № 082385 від 17.07.2006 року на добровільне страхування фінансових ризиків; серії АВ № 082386 від 17.07.2006 року на добровільне страхування медичних витрат; серії АВ № 396467 від 11.04.2008 року на обовязкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоровю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів.

Як було встановлено в суді першої інстанції, у звязку зі зміною найменування товариства 14.09.2010 року до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»подало заяву про переоформлення ліцензій на провадження страхової діяльності від 14.09.2010 року № 357 та нотаріально посвідчені копії документів, що свідчили про зміну назви товариства: копію свідоцтва про реєстрацію юридичної особи серії А01 № 215316, копію довідки АА №352820 Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, копію Статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»(нова редакція) та оригінали вищезазначених ліцензій.

04.10.2010 року Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України надіслала позивачу Лист від 04.10.2010 року № 12856/40-8 «Про відмову у переоформленні ліцензій», підставою для відмови позивачу в переоформленні ліцензій було те, що в статуті Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»не зазначені учасники товариства.

Відповідно до розділу 6 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 р. N 40, у разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії, страховик зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до Держфінпослуг заяву про переоформлення ліцензії (додаток 8) разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та нотаріально засвідчені копії відповідних документів, що засвідчують зазначені зміни.

Держфінпослуг протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язана видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії. Переоформлення ліцензії здійснюється безоплатно.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 року №1576-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 року №514-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, судом першої інстанції правомірно зазначено, що до даних правовідносин доцільно застосовувати Закон України «Про акціонерні товариства», а саме ст.. 13 даного Закону, відповідно до якого статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: 1)повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства; 3) розмір статутного капіталу; 4) розмір резервного капіталу; 5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій; 6) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій; 7) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу; 8) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації; 9) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; 10) порядок скликання та проведення загальних зборів; 11) компетенцію загальних зборів; 12) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів; 13) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; 14) порядок внесення змін до статуту; 15) порядок припинення товариства. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

З вищевказаної норми вбачається, що зазначення складу засновників не є обовязковою вимогою, а враховуючи те, що Закон України «Про господарські товариства»(який містить таку вимогу) обмежує право позивача, застосуванню, відповідно до норм п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства», підлягають саме норми останнього.

Дана правова позиція, пізніше, як зазначається й самим апелянтом,, була викладена в Роз'ясненні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.10.2010 року N 9 «Щодо порядку застосування ст.4 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства»в частині необхідності зазначення складу засновників та учасників у статутах акціонерних товариств», відповідно до положень якого, зазначення складу засновників та учасників в статутах акціонерних товариств, які привели свою діяльність у відповідність із вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» або які створені відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», не є обов'язковим.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що нотаріальне посвідчення змін до Статуту товариства також відбувається з врахуванням норм чинного законодавства, а відповідно до реєстраційного номеру запису 10681050013002303 державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації Миколайчук В.М. такі зміни були зареєстровані.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 року без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б. Шелест С.Б.