Постанова № 21693021, 14.02.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/184/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбар» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

11.01.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбар» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі Ніжинська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2011 № 0001122301. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що підприємством у січні 2011 року на підставі укладеного договору з Приватним підприємством «Нафта-ЕКО» (далі ПП «Нафта-ЕКО») № 1 від 06.01.2011 придбано нафтопродукти на загальну суму 809 780,85 грн., в т.ч. податок на додану вартість (далі - ПДВ) 134963,48 грн. Виконання даного договору та реальність здійснення господарської операції позивачем підтверджується документами, що надавались на перевірку, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, договором відповідального зберігання та актами прийому-передачі на відповідальне зберігання. Позивач вважає, що висновки, зазначені в акті перевірки від №1540/23-36697760 від 13.12.2011, про неможливість зробити висновки про зв'язок таких операцій із господарською діяльністю товариства, посилаючись на відсутність повної інформації щодо фактичних обставин здійснених фінансово-господарських операцій, не має під собою законних підстав, є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сторони договору вчинили всі необхідні дії на їх виконання та виконали всі умови договору: позивачем перераховано грошові кошти за нафтопродукти на розрахунковий рахунок ПП«Нафта-ЕКО», ПП«Нафта-ЕКО» поставило нафтопродукти, що призводить до настання правових наслідків. Таким чином, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, його оплата проведена, договір виконаний сторонами в повному обсязі. До того ж вказані нафтопродукти в подальшому використовувались позивачем в своїй господарській діяльності, що підтверджується відповідними документами. За таких обставин позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Ніжинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП«Нафта-ЕКО» відображених у декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1540/23-36697760 від 13.12.2011. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства, а саме: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі ПК України) та п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 134 963,00 грн. У звязку з цим, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 №0001122301, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 202 444,50грн. (за основним платежем 134 963,00 грн. за штрафними санкціями 67 481,50 грн.). Представники відповідача вважають, що в договорі поставки нафтопродуктів немає чіткого визначення умов постачання товару, також підприємством не надано підтверджуючих документів факту транспортування товару. Враховуючи викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач (ідентифікаційний код 36697760) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області 08.10.2002, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 №333958 (а.с. 10).

Позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності якого є оптова торгівля паливом, що відповідає коду КВЄД 51.51.0 та являється платником ПДВ, що підтверджується довідкою управління статистики в Ніжинському районі Чернігівської області та свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ (а.с. 10а-11).

Позивачем подано до Ніжинської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ № 9011769468 за жовтень 2011 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних № 9011769495 в жовтні 2011 року про що свідчить відмітка про одержання декларацій та реєстру(а.с. 36-45).

Згідно поданої декларації за жовтень 2011 року позивачем задекларовано податкових зобовязань на загальну суму 2982761,00 грн. та податкового кредиту з урахуванням корегування на загальну суму 2 973 298,00 грн. по взаємовідносинам з ПП«Нафта-ЕКО».

Ніжинською ОДПІ на виконання вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України, якою передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження 30.11.2011 направлено позивачу письмовий запит № 19678/10/15-012 з проханням для підтвердження правомірності формування податкового кредиту в декларації за жовтень 2011 року надати документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій з контрагентом ПП «Нафта-ЕКО» (а.с. 13).

Позивач листом № 02/12 від 06.12.2011 надав Ніжинській ОДПІ необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Нафта-ЕКО» (а.с. 14).

Однак, на підставі наказу від 09.12.2011 № 1202, згідно п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу ІІ ПК України співробітниками Ніжинської ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення податкових зобовязань в декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1540/23-36697760 від 13.12.2011 (далі акт перевірки) (а.с. 15-20).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 2.ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено та не сплачено до бюджету ПДВ на загальну суму 134 963,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року 134963,00 грн.

Не погоджуючись з висновками в акті перевірки, позивачем 19.12.2011 подано до Ніжинської ОДПІ заперечення за № 25 (а.с. 21).

23.12.2011 Ніжинська ОДПІ надала відповідь на заперечення до акту перевірки № 21045/10/23-015, в якій зазначила, що відсутні підстави для зміни висновків, зазначених в акті перевірки, оскільки вони викладені у відповідності до норм діючого законодавства та на підставі документів, наданих для перевірки (а.с. 22-25)

На підставі акта перевірки Ніжинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 №0001122301, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 202 444,50грн., а саме за основним платежем 134963,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 67481,50 грн. (а.с. 12).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом встановлено, що позивачем з ПП«Нафта-ЕКО» (код ЄДРПОУ 33363843) укладено договір постачання нафтопродуктів № 1 від 06.01.2011, відповідно до якого ПП«Нафта-ЕКО» (Постачальник) зобовязується передати у власність позивача (Покупець), а Покупець прийняти і оплатити нафтопродукти, відповідно до умов Договору і Додаткових угод до нього (а.с. 26-27).

Вказаний договір підписано директорами позивача та ПП«Нафта-ЕКО» та скріплено печатками товариств.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження виконання договору постачання нафтопродуктів № 1 від 06.01.2011 та реальність здійснення операції позивач надає наступні документи, а саме: видаткові накладні № 1 від 10.01.2011 на суму 189752,85 грн., в тому числі ПДВ 31625,48 грн., № 3 від 20.01.2011 на суму 278 775,00 грн., в тому числі ПДВ 46462,50 грн., № 4 від 20.01.2011 на суму 270378,00 грн., в тому числі ПДВ 45063,00 грн., № 9 від 31.01.2011 на суму 70875,00 грн., в тому числі ПДВ 11812,50 грн. (а.с. 28,30,32,34); акти прийому-передачі про отримання позивачем придбаних у власність нафтопродуктів від ПП «Нафта-ЕКО» (а.с.29,31,33,35); договір № 1 відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів (далі ПММ) від 06.01.2011, укладений між позивачем (Клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Зберігач), відповідно до якого Зберігач зобовязується прийняти, зберігати, забезпечувати збереження кількості і якості, відпускати передані йому на зберігання ПММ, що належить Клієнту або знаходиться в його господарському підпорядкуванні (а.с. 53). Зберігання ПММ проводиться на нафтобазі, що знаходиться на станції «Лосинівка» за адресою Ніжинський район, с. Червоний Шлях, вул. Лесі Українки, 139-а; акти прийому-передачі на відповідальне зберігання (а.с.54-57) та податкові накладні (а.с. 46-49).

Вищезазначені документи підтверджують отримання позивачем товару (нафтопродуктів) від ПП «Нафта-ЕКО».

За отриманий товар позивач здійснив перерахування грошових коштів на рахунок ПП «Нафта-ЕКО» в повному обсязі, в т.ч. і ПДВ, що підтверджується виписками по рахунку ПАТ Промінвестбанк в м. Ніжин Чернігівської області (а.с.50-52).

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача - ПП «Нафта-ЕКО» (код ЄДРПОУ 33363843), як вбачається з акту перевірки від 17.03.2011 № 298/23-33363843 зареєстровано як юридичну особу, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взято на податковий облік як платника податків та зареєстровано як платника ПДВ.

Також необхідно зазначити, що нафтопродукти, придбані у ПП «Нафта-ЕКО», в подальшому використовувались позивачем в господарській діяльності, подальшу реалізацію нафтопродуктів підтверджують видаткові накладні, асаме: № 44 від 28.01.2011 на суму 113538,00 грн, № 210 від 31.03.2011 на суму 25574,50 грн., № 235 від 05.04.2011 на суму 255684,00 грн., № 122 від 01.03.2011 на суму 331058,00 грн., № 231 від 05.04.2011 на суму 2933,33 грн., № 232 від 05.04.2011 на суму 5732,75 грн., № 251 від 08.04.2011 на суму 200,00 грн., № 326 від 27.04.2011 на суму 15470,00 грн., № 368 від 30.04.2011 на суму 219453,45 грн., № 420 від 11.05.2011 на суму 262836,00 грн., № 62 від 02.02.2011 на суму 8972,55 грн. та № 86 від 14.02.2011 на суму 111588,80 грн. (а.с. 103-105, 109-115, 118-119).

Крім того, переміщення нафтопродуктів за договором постачання нафтопродуктів № 1 від 06.01.2011 проводилося безпосередньо на нафтобазі з використанням автоцистерн, які належать ПП «Нафта-ЕКО» на підставі договору № 3 суборенди нафтобази від 05.01.2010, укладеного між ПП «Нафта-ЕКО» (Суборендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендатор), відповідно до якого Суборендодавець передає, а Суборендатор приймає у тимчасове платне користування обладнання нафтобази за адресою: станція Лосинівка, с. Червоний Шлях, вул. Лесі Українки, 139-а. Майно нафтобази, що передається у суборенду Суборендатору, знаходиться в строковому володінні та користуванні Суборендодавця у відповідності до Договору оренди № 1 від 04.01.2010 (а.с. 127-128).

Відповідно до акту Ніжинської ОДПІ від 17.03.2011 № 298/23-33363843 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Нафта-ЕКО» з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту по ПДВ за січень 2011 року встановлено, що ПП «Нафта-ЕКО» порушено ст. ст. 185, 188, п. 198.2 ст. 198 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ, в результаті чого завищено суму податкових зобовязань з ПДВ в сумі 143439,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 130547,00 грн., а також, п. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Нафта-ЕКО» з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, одним з яких є позивач (а.с. 88-92).

Проте, суд зазначає, що факт постачання нафтопродуктів від ПП «Нафта-ЕКО» до позивача в повній мірі підтверджується договором постачання, податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі про отримання позивачем придбаних у власність нафтопродуктів, договором відповідального зберігання та актами прийому-передачі на відповідальне зберігання ПММ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що договір постачання нафтопродуктів № 1 від 06.01.2011 був укладений позивачем з метою отримання продукції (нафтопродуктів) для її подальшого використання.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Всі суми ПДВ по операціях з ПП «Нафта-ЕКО», сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту за жовтень 2011 року, підтверджуються податковою накладною, яка була надана на перевірку. Податкова накладна відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вона складена.

Згідно із п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто, відповідно до вимог вищезазначених статтей ПК України після придбання нафтопродуктів, що підтверджено актами прийому-передачі, позивач отримав право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а після виконання зобовязань перед ПП «Нафта-ЕКО» по Договору постачання нафтопродуктів № 1 від 06.01.2011, позивач визначив дату (жовтень 2011 року) віднесення сум податку до податкового кредиту після події, що відбулася раніше, а саме:

-після дати отримання позивачем нафтопродуктів, що підтверджено податковими накладними,

-після дати списання коштів з банківського рахунку позивача на оплату нафтопродуктів.

Згідно із п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податкові накладні по господарських операціях з ПП «Нафта-ЕКО» за жовтень 2011року у повній мірі виконують функції, покладені на них ПК України. Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарської операції, сплати ПДВ (у складі вартості послуг) та суми цього податку.

При цьому з урахуванням норм статей 44 та 61 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Всі суми ПДВ по операціях з ПП «Нафта-ЕКО», сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту за жовтень 2011 року, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Податкові накладні відповідають вимогам ПК України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

За таких обставин суд доходить висновку, що в діях позивача відсутнє порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України та Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу про заниження ПДВ за жовтень 2011року на суму 134 963,00 грн. є безпідставними, а винесення податкового повідомлення-рішення від 26.12.2011 № 0001122301, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 202 444,50грн. (за основним платежем 134963,00 грн. за штрафними санкціями 67481,50 грн.), протиправним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ніжинською ОДПІ як субєктом владних повноважень не доведено правомірності своїх рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 26.12.2011 № 0001122301.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М. Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 08.02.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко