Постанова № 21692585, 26.01.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3476/11

12:13

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача Бойчук І.Я.;

представника відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка"про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 157834,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на 08.12.2011 року ТОВ фірма «Італобоніфіка» має податковий борг по податку на прибуток у розмірі 157834,66 грн., який виник на підставі поданих платником податків податкових декларацій з податку на прибуток підприємств.

Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі з метою стягнення податкового боргу направлялись податкові вимоги платнику податків (копії корінців першої податкової вимоги від 25.02.2009 року №1/16, другої податкової вимоги від 15.05.2009 року №2/29.

Відповідач подав до суду заперечення в якому зазначив, що не погоджується з поданим адміністративним позовом, оскільки він є необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивач посилається на те, що податкові вимоги направлялись відповідачу в 2009 році, і в цей же час вказує, що податковий борг виник по результатам господарської діяльності 2010 року та перший квартал 2011 року (а.с.17-18).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в судове засідання двічі не зявився хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання. При цьому відповідачем 12.01.2012 року безпосередньо до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки новому представнику відповідача потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи. Суд вважає, що причини на які посилається відповідач не є поважними, а клопотання безпідставним враховуючи те, що останній в період з 12.01.2012 року по 26.01.2012 року не звернувся до суду з заявою про можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Італобоніфіка» з 10.07.2000 року зареєстроване Вижницькою РДА Чернівецької області субєктом підприємницької діяльності (а.с. 4).

Станом на 08.12.2011 року за товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Італобоніфіка» рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств (податкові декларації за 2010 рік від 09.02.2011 року на суму 8458,30 грн.; за І квартал 2011 року від 06.05.2011 року на суму 103527,00 грн.; за ІІ квартал 2011 року від 09.08.2011 року на суму 39790,00 грн. та розрахунку пені (а.с. 6-10).

ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області представнику відповідача вручено корінець першої податкової вимоги від 25.02.2009 року №1/16 та другої податкової вимоги від 15.05.2009 року №2/29(а.с. 11-12).

На день розгляду справи в суді вказана сума боргу самостійно не сплачена.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Статтею 67 Конституції України та положенням підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено обовязок платника податків сплачувати належні суми податків та зборів у строки та у визначених розмірах.

Відповідно до п.49.2 ст.49 зазначеного Кодексу платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність у звітному періоді.

Статтею 31, зокрема п.1 та п.3 цього кодексу передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу та у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом вищевказана сума податкового боргу є узгодженою і самостійно не сплачена відповідачем.

За правилами п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ) (в редакції, яка була чинна на момент виникнення правовідносин) податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно пп. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.3.2. п.6.3 ст.6 Закону №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Відповідно до пп. 14.1.153 п.14.1 ст.14 Податквого кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п. 59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Аналізуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно заявлено до стягнення суму податкового боргу в розмірі 157834,66 грн. Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що в разі не погашення (часткового погашення) податкового боргу за другою податковою вимогою і збільшення податкового боргу в наступних податкових періодах, який виник після надіслання відповідачу першої та другої податкової вимоги, окрема податкова вимога не надсилається, а борг вважається консолідованим. А тому обставини викладені у запереченні на які посилається відповідач є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Італобоніфіка» в розмірі 157834,66 грн., який являється узгодженим є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 28, 71, 72, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" податковий борг по податку на прибуток в розмірі 157834,66 грн.

№ рахунку 31112003700007

Одержувач- УДК у Вижницькому районі

Код одержувача 23246100

Банк одержувача ГУДК України в Чернівецькій області

МФО- 856135

Призначення платежу: 101;25078186; податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 31 січня 2012 року

Суддя О.В. Боднарюк