Постанова № 21692539, 09.02.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року Справа № 2а/2370/42/2012

09.02.12

16 год. 15 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

при секретарі Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «Скайдер-Плюс»про стягнення 501 грн. 89 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Скайдер-Плюс»про стягнення 501 грн. 89 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 501 грн. 89 коп., який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Приватне підприємство «Скайдер-Плюс»зареєстроване 22.05.2007р., як субєкт господарювання, ідентифікаційний код 35158606, на час розгляду справи перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками перевірок своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, посадовими особами позивача складено акти № 3676/15-1/35158606 від 29.06.2011р., № 1782/15-1/35158606 від 07.04.2011р., № 7597/15-1/35158606 від 15.12.2010р., № 5200/15-1/35158606 від 01.09.2010р. На підставі цих актів перевірок винесено податкові повідомлення-рішення № 0020081501 від 10.08.2011р., № 0009411501 від 11.04.2011р., № 0028431501/0 від 20.12.2010р., № 0019301501/0 від 06.09.2010р., якими відповідачу нараховано штрафні санкції за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 грн., 170 грн., 170 грн. та 170 грн., відповідно.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Спеціальним законом, який діяв до 1 квітня 2011 року та регулював розміри, порядок сплати та подання звітності з податку на прибуток підприємств вважався Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94).

Суд зазначає, що згідно пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу, який регулює справляння податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В розумінні пункту 16.4 статті 16 Закону № 334/94 (який діяв до 01.04.2011р.) податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Виходячи з положень абзацу «б»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (чинного до 01.01.2011р.) (далі Закон № 2181-III) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

У відповідповідності до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобовязаний подавати до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, однак свій обовязок у встановленому законом порядку не виконав.

Аналізуючи підстави та правомірність нарахування відповідачу штрафних санкцій, суд виходить з того, що згідно з підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181 (в редакції, що діяла до 01.01.2011р.) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому, згідно пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Положеннями пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 (в редакції, що діяла до 01.01.2011р.) передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно положень підпунктів 5.3.1, 5.3.2, 5.3.3 пункту 5.3, підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В силу положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Податковим боргом в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що наведені вище податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій направлялись відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, однак в установленому законом порядку не оскаржувались, а отже суми грошових зобовязань, визначені в цих рішеннях, є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 1018 від 26.04.2011р. на суму податковго боргу 160 грн. 89 коп., яка направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток підприємств з урахуванням переплати в розмірі 9 грн. 11 коп., яка рахувалась на момент виникнення грошових зобовязань, становить 501 грн. 89 коп., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Скайдер-Плюс», що знаходиться за адресою: вул. Сержанта Смірнова, 2, кв. 265, м. Черкаси, Черкаської обл., 18016, ідентифікаційний код 35158606 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію в місті Черкаси, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаської обл., 18000, ідентифікаційний код 34503595 податковий борг в сумі 501 грн. (пятсот одну) грн. 89 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 13.02.2012р.