Постанова № 21692527, 10.02.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року Справа № 2а/2370/261/2012

10.02.12

09 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Кульчицького С.О.,

при секретарі –Поліщук О.О.,

за участю:

прокурора –Мовчан В.В. (за посвідченням),

представника позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за прокурора Черкаського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до дочірнього підприємства “Черкаситорф” державного підприємства “Київторф” про стягнення простроченої заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Черкаського району Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області з позовом, в якому просить стягнути з дочірнього підприємства “Черкаситорф” державного підприємства “Київторф” податковий борг по орендній платі за землю за період з серпня по листопад в сумі 16693 грн. 65 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Податкового кодексу України невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг по земельному податку в сумі 16693 грн. 65 коп.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

07.02.2012 року на адресу суду від дочірнього підприємства “Черкаситорф” державного підприємства “Київторф” надійшла заява, згідно якої відповідач не заперечує проти позовних вимог та просить суд розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Дочірнє підприємство “Черкаситорф” державного підприємства “Київторф” є юридичною особою, ідентифікаційний код 31471283, зареєстроване як юридична особа 03.04.2001 року.

25.01.2011 року до ДПІ у Черкаському районі Черкаської області від відповідача надійшла податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №647, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання по сплаті орендної плати в розмірі 7390 грн. 86 коп., щомісячно, за період з січня по грудень 2011 на загальну суму 88690 грн. 28.

25.11.2011 року дочірнє підприємство “Черкаситорф” державного підприємства “Київторф” подав до ДПІ у Черкаському районі Черкаської області уточнюючу декларацію №26083, якою він самостійно уточнив щомісячну суму орендної плати з юридичних осіб, а саме зменшив розмір сплати в жовтні на суму 6198 грн. 79 коп. та в листопаді на суму 7390 грн. 86 коп.

За період серпень-листопад 2011 року виникла заборгованість в сумі 15973 грн. 79 коп.

На підставі ст. 129 Податкового кодексу України, 30.11.2011 року за період з 01.12.2010 року по 19.11.2011 року нараховано пеню в сумі 719 грн. 86 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед ДПІ у Черкаському районі Черкаської області становить 16693 грн. 65 коп. (7390 грн. 86 коп. х 4 місяці –13589 грн. 65 коп. (уточнююча декларація від 25.11.2011 року) + 719 грн. 86 коп. (пеня)).

Податкове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, ст. 44 Господарського кодексу України, ст. 16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків і зборів зобов’язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов’язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобов’язання, як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.2 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов’язків платника податків.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 161.1. статті 161 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Стаття 168 Податкового кодексу України встановлює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

У відповідності до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування; нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом; подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства “Черкаситорф” державного підприємства “Київторф” (19630, Черкаський район, смт. Ірдинь, вул. Леніна, буд, 2, ідентифікаційний номер 31471283) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області (18003, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 34503239) податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 16693 (шістнадцять тисяч шістсот дев’яносто три) грн. 65 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький