Постанова № 21692156, 08.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/13907/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 рокум. Хмельницький Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації <3-тя особа >до відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції <3-тя особа >про скасування постанови від 25.10.2011 року № 1333/4, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови від 25.10.2011 року № 1333/4 про накладення штрафу в сумі 680 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.10.2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про накладення на Управління штрафу у розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Вважає, що дана постанова є неправомірню та підлягає скасуванню з огляду на те, що позивач не наділений правом встановлення розміру та виділенням додаткових коштів на виконання рішень судів, а видатки на забезпечення виконання судових рішень у Законі України "Про державний бюджет України на 2011 рік" не передбачено.

Позивач у судове засідання не з"явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку в судове засідання свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконання відповідача поступив виконавчий лист виданий Хмельницьким окружним адміністративним судом за №2-а-4007/2008 від 16.03.2011р. про зобов"язавання управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації провести виплату ОСОБА_1 у розмірі 1175,18 грн. недотриманої разової щорічної допомоги за 2007 рік.

10.05.2011 року старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Мархаюк О.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26274835 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-4007/2008 виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом та зобов"язав боржника виконати рішення суду до 17.04.2011 року.

За невиконання вищезазначеного виконавчого листа №2-а-4007/2008 на підставі ст.ст 75, 89 Закону України „Про виконавче провадження” відповідачем винесено постанову від 25.10.2011 року №1333/4 про накладення на управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації штрафу в сумі 680 грн..

Управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації листами №1162 від 16.05.2011р., №1248 від 30.05.2011р., №2363 від 31.10.2011р., повідомило відповідача про неможливість виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2-а-4007/2008 в зв"язку з відсутністю коштів на реєстраційному рахунку на ці цілі та надало довідку Славутського управління державного казначейства від 26.10.2011р. №02-33/2213 відповідно до якої станом на 26.10.2011р. по КПКВ 2501150 "Щорічна разова допомога ветеранам війни та жертвам нациських переслідувань", рахунок 35216001000427, розпорядник - управління праці та соціального захисту населення Славутської РДА кошторисні призначення на 2011 рік відсутні.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч.2 ст.25 Закону визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення.

Як зазначено в ст.89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Аналізуючи викладені вище норми Закону, суд прийшов до висновку, що штрафні санкції, передбачені в ст.89 Закону України “Про виконавче провадження”, застосовуються лише у випадку невиконання рішення суду без поважних причин, перелік яких законом не визначений.

Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що видатки держави на загальносуспільні потреби розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.

У відповідності до п.8 ст.7 Бюджетного Кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а відповідно до ст.23 цього кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення.

За змістом ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.48 БКУ зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Відповідно до п.5 ст.51 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть на себе зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Зі змісту даної статті випливає, що зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Таким чином, вина позивача у невиконанні виконавчого листа №2-а-4007/2008 Хмельницького окружного адміністративного суду може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість щодо проведення виплат ОСОБА_1 у розмірі 1175,18 грн. недоотриманої разової щорічної допомоги за 2007 рік. З матеріалів справи вбачається, що причиною невиконання позивачем рішення суду слугувала відсутність бюджетних коштів, передбачених для виконання рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За змістом ст.129 Конституції України основною засадою судочинства зокрема є забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про скасування постанови старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Мархаюка О.В. від 25.10.2011 року № 1333/4 про накладення на боржника штрафу в розмірі 680 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Мархаюка О.В. від 25.10.2011 року № 1333/4 про накладення штрафу в розмірі 680 грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяГ.В. Лабань