Постанова № 21691109, 01.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 лютого 2012 р. № 2-а- 17340/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі Воронові М.А.,

за участю представників сторін:

позивача Мірошник Д.О., Косяченко Є.С.

відповідача Марадіної Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛТІКОМ»до державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ «ВАЛТІКОМ», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова, в якому просить суд встановити відсутність компетенції на визнання правочину нікчемним податковим органом; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова за №0000381800 від 18 жовтня 2011 року; визнати відсутність компетенції на встановлення неможливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення перевірки, поза судового порядку та визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі м.Харкова щодо самовільного застосування правових наслідків договору підряду №05/02/11 від 05.02.2011 року норм, передбачених ст. 216 ЦК України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року відмовлено у відкритті провадження за позовними вимогами в частині встановлення відсутності компетенції на встановлення можливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення перевірки, поза судового порядку та відсутності компетенції на визнання правочину нікчемним податковим органом.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВАЛТІКОМ»по взаємовідносинам з ТОВ «Технопром.Буд»з питання правильності нарахування податкового кредиту за лютий 2011 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було складено акт №2803/18/36814955 від 30.09.2011 р. В ході перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова, було зроблено висновок про порушення товариством п. 198.6 ст. 198, п.201.1. ст.201 Податкового Кодексу України, внаслідок заниження податку на додану вартість на суму 18 583, 31 грн.

18 жовтня 2011 року ДПІ у Московському районі м. Харкова, на підставі вказаного акту, винесено податкове повідомлення-рішення відносно ТОВ «ВАЛТІКОМ», із визначенням суми податкового зобов'язання, а саме: податкове повідомлення-рішення №0000381800 про сплату 18 583, 31 грн. податку на додану вартість.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необгрунтованим, безпідставним, через відсутність доказів порушення товариством податкового законодавства, ТОВ «ВАЛТІКОМ»оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку, у передбаченому ст. 56 ПК України, однак ДПІ у Московському районі м. Харкова залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення (рішення податкового органу від 28.11.1,1 року).

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, та зазначила, що зазначене податкове повідомлення рішення повністю відповідає вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованим та законним.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛТІКОМ»взяте на податковий облік в державній податковій інспекції у Московському районі м.Харкова і станом на даний час перебуває на обліку в в державній податковій інспекції у Московському районі м.Харкова.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВАЛТІКОМ»по взаємовідносинам з ТОВ «Технопром.Буд»з питання правильності нарахування податкового кредиту за лютий 2011 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було складено акт №2803/18/36814955 від 30.09.2011 р.

В ході перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова, було зроблено висновок про порушення товариством п. 198.6 ст. 198, п.201.1. ст.201 Податкового Кодексу України, внаслідок заниження податку на додану вартість на суму 18 583, 31 грн.

18 жовтня 2011 року ДПІ у Московському районі м. Харкова, на підставі вказаного акту, винесено податкове повідомлення-рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛТІКОМ», із визначенням суми податкового зобов'язання, а саме: податкове повідомлення-рішення №0000381800 про сплату 18 583, 31 грн. податку на додану вартість.

Проаналізувавши фінансово-господарські відносини ТОВ «ВАЛТІКОМ» з ТОВ «Технопром.Буд», код 36555074, за договором підряду № 05/02/11 від 05.02.2011 року, на підставі якого ТОВ «ВАЛТІКОМ»віднесло до складу податкового кредиту з ПДВ витрати на придбання послуг, отриманих від ТОВ «Технопром.Буд», на загальну суму 18 583, 31 грн., а ДПІ у Московському районі м. Харкова відносло вказаний договір до нікчемних. Підставою нікчемності договору на думку ДПІ у Московському районі м. Харкова, є дані акту перевірки ТОВ «Технопром.Буд», де зазначено про неможливість контрагентом ТОВ «Технопром.Буд»фактичного здійснення господарських операцій через відсутність у ТОВ «Технопром.Буд»необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів. Через що податковим органом зроблено висновок про нікчемність усіх операцій ТОВ «Технопром.Буд»по ланцюгу до «вигодонабувача».

Судом встановлено, що ТОВ «ВАЛТІКОМ»оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку, у передбаченому ст. 56 ПК України, однак ДПА залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення (рішення податкового органу від 28.11.1,1 року).

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п.1.ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Матеріалами справи підтверджено, що серед видів діяльності ТОВ «ВАЛТІКОМ»є електромонтажні роботи, діяльність зв'язку, монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, монтаж передавальної апаратури, діяльність у сфері інжинірингу, що здійснюються на підставі Ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серія АВ №514929.

Судом також встановлено, що за договором підряду № 05/02/11 від 05.02.2011 року ТОВ «Технопром.Буд»виконало роботи з будівництва телекомунікаційних мереж на користь ТОВ «ВАЛТІКОМ». В підтвердження виконання вказаного договору підряду № 05/02/11 від 05.02.2011 року, ТОВ «ВАЛТІКОМ»має податкову накладну, акти здачі - прийняття робіт, підтвердження оплати за вказаним договором, довідку вартості виконаних робіт, підсумкова відомість ресурсів. Відповідно до штатного розкладу товариство має необхідну кількість осіб. Підприємство має необхідні матеріали, обладнання для здійснення господарської діяльності, підтвердження оренди приміщення.

При дослідженні наданої податкової накладної судом встановлено, що вона відповідає вимогам наведеної норми, а саме: має всі необхідні реквізити та є в наявності.

Також, суд вважає за необхідним вказати, що податкову накладну відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, яким визначено, що Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, згідно з п.201.7 ст.201 вказаного кодексу, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, суд приходить до висновку , що сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, дані відповідають додаткам 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, а тому і включення до складу податкового кредиту зазначеної суми ПДВ є правомірним та законним, тобто висновок ДПІ в акті перевірки не відповідає дійсності.

Щодо твердження про недійсність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Технопром.буд», суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та ТОВ «Технопром.Буд»за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів ТОВ «ВАЛТІКОМ», оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійними правочинів, податковим органом не зазначено.

Цивільне право говорить, що зміст правочину становлять права та обов'язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Як на невідповідність змісту правочинів (договорів підряду), укладених позивачем з ТОВ «Технопром.Буд», в Акті перевірки, складеного ДПІ, стверджується про порушення публічного порядку з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним».

Проте, в зазначеному Акті перевірки не міститься жодних фактів та не наведено, в чому саме полягає спрямованість укладених угод ТОВ «ВАЛТИКОМ»з ТОВ «Технопром.Буд»на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто посилання на зазначену норму Цивільного кодексу України було зроблено перевіряючими безпідставно.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Крім того висновок відповідача про те, що у ТОВ «Технопром.Буд»не існує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання задекларованого основного виду діяльності суперечить матеріалам справи, так як ТОВ «Технопром.Буд» має відповідну ліцензію на господарську діяльність, повязаної із створенням обєктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача в цій частині правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивач про визнання неправомірними дій ДПІ у Московському районі м.Харкова щодо самовільного застосування правових наслідків договору підряду №05/02/11 від 05.02.2011 року норм, передбачених ст. 216 ЦК України то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 83.1.2 статті 83 Податкового кодексу України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є, зокрема, податкова інформація.

Також суд вказує, що статтею 72 визначено перелік заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань. Тобто, згідно Податкового Кодексу, підставами для висновків під час проведення перевірки може бути інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах …інформація, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів за результатами податкового контролю, а також інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пункт 79.2. ст.79 вказаного Кодексу визначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Податкова інспекція є органом державної влади і відповідно її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист повязане з самою протиправністю дій. Окрім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення перевірок.

Згідно абз. 2 п. 3 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 6.1 п. 6 розд. ІІ Порядку у висновку акту зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; здійснюють контроль за погашенням векселів; контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Також, як вбачається із тексту акту, наведені у ньому висновки зроблені на підставі податкової звітності та іншої інформації наданої при проведенні перевірки.

Згідно п.п. 4, 5, 6 розд. І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані й бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням, сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розд. II Порядку).

Відповідно до наведених вимог, відповідач, як субєкт владних повноважень, надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність вчинених дій.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог враховуючи вищевикладене.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛТІКОМ»до державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій неправомірними задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000381800 від 18 жовтня 2011 року винесене державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03 лютого 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко