Постанова № 21690176, 22.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5070/2011

22 грудня 2011 року 13год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м. Рівне

доСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник податкового органу в судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги, заявлені в адміністративному позові, підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання, призначене на 07.12.2011 року та на 22.12.2011 року, повторно не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.86, 87). Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 01.04.2008 року (а.с.5) та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Рівне з 02.04.2008 року (а.с.7), є платником ПДВ згідно свідоцтва НОМЕР_1від 16.04.2008 року (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 301979,05 грн., а саме: 301792,43 грн. основний платіж, 186,62 грн. пеня.

Дана заборгованість виникла на підставі: декларації № 171141 від 19.01.2010 року (а.с.18-19), податкового повідомлення-рішення № 0000261745 від 08.02.2010 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 37 від 08.02.2010 року (а.с.20-21), декларації № 90000366780 від 18.02.2010 року (а.с.22-23), декларації № 9000761435 від 15.03.2010 року (а.с.24-25), податкового повідомлення-рішення № 0001171745 від 24.05.2010 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 113 від 24.03.2010 року (а.с.26-27), декларації № 9001245752 від 20.04.2010 року (а.с.28-29), декларації № 9001910838 від 20.05.2010 року (а.с.30-31), податкового повідомлення-рішення № 0001891745 від 01.06.2010 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 182 від 01.06.2010 року (а.с.32-33), декларації № 9002278344 від 16.06.2010 року (а.с.34-35), декларації № 9002765036 від 16.07.2010 року (а.с.36-37), декларації № 9003987872 від 20.09.2010 року (а.с.38-39), уточнюючого розрахунку № 130804 від 29.12.2010 року (а.с.40-41), уточнюючого розрахунку № 130802 від 29.09.2009 року (а.с.42-43), уточнюючого розрахунку № 49033 від 24.03.2011року (а.с.44-45), уточнюючого розрахунку № 49034 від 24.03.2011 року (а.с.46-47), уточнюючого розрахунку № 9003113673 від 29.09.2009 року (а.с.48-50), уточнюючого розрахунку № 9003114005 від 11.05.2011 року (а.с.51-53), уточнюючого розрахунку № 9003114572 від 11.05.2011 року (а.с.54-56), декларації № 9003401803 від 19.05.2011 року (а.с.57-58), декларації № 9004042799 від 17.06.2011 року (а.с.59-60), декларації № 9004821305 від 18.07.2011 року (а.с.61-62), декларації № 9006674923 від 16.08.2011року (а.с.63-64), уточнюючого розрахунку № 9007417717 від 13.09.2011 року (а.с.65-67), уточнюючого розрахунку № 9007424560 від 13.09.2011 року (а.с.68-70), уточнюючого розрахунку № 9007499119 від 29.09.2009 року (а.с.71-73), декларації № 9007537092 від 15.09.2011 року (а.с.74-75).

Податкові повідомлення-рішення № 0000261745 від 08.02.2010 року, № 0001171745 від 24.05.2010 року та № 0001891745 від 01.06.2010 року отримані відповідачем особисто, що підтверджується його підписом на корінцях податкових повідомлень-рішень, у встановленому порядку не оскаржувались.

Згідно вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 вказаного Закону, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. В свою чергу, за правилами вказаного підпункту, граничний строк для сплати податкових зобовязань по податковим деклараціям, які подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю становить 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до пп.7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що також був чинним на час існування відповідних правовідносин, податковим періодом для ПДВ є один календарний місяць.

Пунктом 1.3 ст.1 та пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, визначено, що податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання є податковим боргом (недоїмкою), а узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в установлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічним чином, в силу вимог п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. А відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В свою чергу, строки подання декларації передбачені п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. В силу вимог п.203.1 ст.203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. А відповідно до п.203.2. вказаної статті, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Відтак, враховуючи ту обставину, що граничні терміни для сплати відповідачем податку на додану вартість згідно з поданими ним податковими деклараціями з податку на додану вартість сплинули, відповідна сума є його податковим боргом.

Оскільки відповідач не оскаржував суму заборгованості, визначену податковим органом, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.

Згідно п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. В силу вимог п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Позивачем для відповідача надсилалися податкові вимоги № 1/3587 від 09.12.2008 року (а.с.76) та № 2/710 від 13.02.2009 року, які отримані відповідачем особисто та у встановленому законом порядку не оскаржувалися.

Згідно з ст. 36 Податкового кодексу України податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обовязок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обовязку несе платник податків.

У відповідності до ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнообовязкових податків та зборів.

Згідно п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту п.20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органам державної податкової служби надано право звертатися до суду з позовною заявою до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., код НОМЕР_2) податкову заборгованість в сумі 301 979,05 грн., яку перерахувати в управління Державного казначейства в Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 22586331, з податку на додану вартість на р/р 3111502970002, код 14010100 на ім'я Державного бюджету м. Рівне.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.