Постанова № 21690174, 22.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4152/2011

22 грудня 2011 року 15год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мініч Г.Г.

відповідача: представник Золотоус А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод"

доСарненської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся позивач Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000472350 від 30.08.2011 року про визначення податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 922921,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позову вказує на хибність висновку податкового органу про порушення ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України при вчиненні правочинів з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", а відтак зменшення позивачу податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 911920,00 грн. вважає безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначив, що порушення законодавства по ланцюгу постачання не може слугувати доказом безтоварності господарських операцій, фактичне виконання яких підтверджується належним чином оформленими документами транспортування природного газу позивачу в лютому 2011 року, а придбаний природний газ використано підприємством у власній господарській діяльності при виробництві ємностей зі скла.

Відповідач Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.98-100). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що в лютому 2011 року ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" задекларовано податковий кредит з контрагентом ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" в сумі 1013660,21 грн., в т.ч. 911920 грн. схемного податкового кредиту. ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" поставила ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" 2177,4 тис.куб.м. газу, в тому числі 2000 тис.куб.м. газу, закупленого в ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" на загальну суму 6081961,31 грн., в т.ч. ПДВ 1013660,22 грн. У свою чергу основним постачальником ТОВ "Аверс Плюс ЛТД", по якому сформовано суму податкового кредиту в лютому 2011 року 7789195,36 грн., є ПП "Експерт-Логістік", яке за даними податкового органу за місцем реєстрації є "податковою ямою", а правочини, укладені між ПП "Експерт-Логістік" та ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними. Крім цього, по ПП "Експерт-Логістік" порушено кримінальну справу за фактом здійснення фіктивного підприємництва.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку, що ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" безпідставно віднесено по складу податкового кредиту за лютий 2011 року схемний податковий кредит на суму ПДВ 911920 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія".

Представник відповідача спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" зареєстроване в Рокитнівській районній державній адміністрації Рівненської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.12.1995 року № 16031080012000121; перебуває на податковому обліку в Рокитнівському відділенні Сарненської МДПІ; є платником податку на додану вартість.

Посадовою особою Сарненської МДПІ на підставі направлення від 20.07.2011 року № 159 та наказу начальника Сарненської МДПІ від 20.07.2011 року № 602, в період з 20.07.2011 року по 02.08.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" код ЄДРПОУ 00293462 з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" та ТОВ "Десо ЛТД" за період з 01.02.2011 року по 31.05.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 09.08.2011 року № 352/23/00293462 (а.с.12-17), на підставі якого Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" від 30.08.2011 року № 0000472350, яким у звязку з порушенням п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України, ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України Приватному акціонерному товариству "Рокитнівський скляний завод" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за основним платежем 911920,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн. (а.с.28).

Матеріалами справи стверджено, що ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, поданій до Рокитнівського відділення Сарненської МДПІ 21.03.2011 року за № 9001552656, задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у загальній сумі 3750951,00 грн., у тому числі в сумі 1013660,21 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Приватна газопостачальна компанія".

З акта перевірки, письмового заперечення на позов та пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що висновку про порушення ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" приписів закону при укладенні правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" податковий орган дійшов з урахуванням акта про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 36620331) за період лютий 2011 року від 18.07.2011 року № 194/23-20/36620331, складений ДПІ у Святошинському районі м. Києва (а.с.101-105).

Дослідженням акта перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.07.2011 року № 194/23-20/36620331 встановлено, що ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва 17.03.2011 року за № 39916.

В ході аналізу додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість встановлено підприємство, яке сформувало податковий кредит з ПДВ за рахунок податкового зобов'язання ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", отриманого від ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" в лютому 2011 року на суму 1013660,21 грн., - ПрАТ "Рокитнівський скляний завод".

Згідно наданих ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" первинних документів встановлено, що від ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" надійшло 2000,0 тис.куб.м. газу на загальну суму 5 471 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 911 920,00 грн. відповідно додаткової угоди № 2 від 26.01.2011 року до договору від 22.12.2011 року № 01/07 та акта приймання-передачі природного газу № 01/07. ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" поставила ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" 2177,4 тис.куб.м. газу на загальну вартість 6 081 961,31 грн., в т.ч. ПДВ 1 013 660,22 грн. згідно акта приймання-передачі природного газу від 28.02.2011 року до договору № 158 від 23.02.2011 року. Отже сформований податковий кредит з ПДВ за рахунок податкового зобов'язання ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", отриманого від ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" в лютому 2011 року, складає 911 920,00 грн.

В акті перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.07.2011 року № 194/23-20/36620331 також зазначено, що до перевірки пред'явлено податкові накладні, виписані ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" для ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" за лютий 2011 року на загальну суму 911 920,00 грн. (аркуш акту 4, а.с.102), будь-які відомості про порушення порядку заповнення податкових накладних відсутні.

Крім цього, вказано, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено акт про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" (код ЄДРПОУ 36697963) за період лютий 2011 року від 16.05.2011 року № 204/23-3/36697963, відповідно до якого податкова декларація з ПДВ за лютий 2011 року подана до ДПІ у Оболонському районі м. Києва 12.04.2011 року за № 94216. У ході розгляду додатку 5 до податкової декларації встановлено, що в лютому 2011 року ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 7789195,36 грн. по взаємовідносинах з ПП "Експерт-Логістік".

Згідно акта ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 14.04.2011 року № 774/23-2/36366302 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Експерт-Логістік" (код ЄДРПОУ 36366302) за період лютий 2011 року" встановлено, що станом на 14.04.2011 року ПП "Експерт-Логістік" має стан "9" - направлено повідомлення за ф.18-ОПП; перевіркою встановлено, що фактично суб'єкт господарювання не знаходиться і не знаходився за адресою 49081 м. Дніпропетровськ, вул. Червонопартизанська,1; в ході аналізу податкової звітності підприємства встановлено, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ПП "Експерт-Логістік" здійснюється поза межами правового поля, що свідчить, що фінансово-господарські взаємовідносини між названим підприємством та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, а відтак договори, укладені між ПП "Експерт-Логістік" та ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними відповідно до пп.1,2 ст.215, пп.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до висновку акта перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.07.2011 року № 194/23-20/36620331 встановлено порушення ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" приписів закону в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах з ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" податковий кредит зменшений на суму 911 920,00 грн. та задекларовані податкові зобов'язання зменшені на суму 911 920,00 грн. (а.с.105).

З урахуванням висновків вищевказаного акту перевірки, Сарненська МДПІ в акті перевірки від 09.08.2011 року № 352/23/00293462 дійшла висновку, що перевіркою встановлено порушення ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, зійснених ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" задекларований податковий кредит за лютий 2011 року зменшено на 911 920,00 грн. (а.с.17).

Перевіряючи правомірність висновку відповідача щодо вчинення фіктивного правочину, не спрямованого на реальне настання наслідків, по взаємовідносинах з постачальником ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", суд встановив та врахував наступне.

Матеріалами справи стверджується, що 23.02.2010 року укладено договір № 158 на постачання природного газу між ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" (Постачальник) та ВАТ "Рокитнівський скляний завод" (Споживач), яким визначено обсяги, вартість та умови поставки природного газу (а.с.29-30).

Відповідно до п.3.3 договору, постачальник передає природний газ в газотранспортній системі України шляхом надання об'єднаному диспетчерському управлінню ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (ОДУ ДК "Укртрансгаз") планового розподілу обумовленого обсягу природного газу на Споживача. Споживач не має права відмовитися від приймання узгодженого сторонами планового обсягу поставки після включення заявки до планового розподілу газу ОДУ ДК "Укртрансгаз" на відповідний місяць поставки.

Відповідно до п.3.4 договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем в звітному місяці, оформляється актом. Щомісячні акти реалізації газу є підставою для розрахунків.

На виконання договірних зобов'язань ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" виписано для ВАТ "Рокитнівський скляний завод" в лютому 2011 року податкові накладні на загальну суму ПДВ 1013660,21 грн., номенклатура поставки "газ природний", а саме:

№ 1 від 04.02.2011 року на суму 256103,26 грн., у т.ч. ПДВ 42683,88 грн.,

№ 2 від 07.02.2011 року на суму 200000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33 грн.,

№ 3 від 08.02.2011 року на суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн.,

№ 4 від 09.02.2011 року на суму 350000,00 грн., у т.ч. ПДВ 58333,33 грн.,

№ 5 від 10.02.2011 року на суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.,

№ 6 від 11.02.2011 року на суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.,

№ 7 від 14.02.2011 року на суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.,

№ 8 від 17.02.2011 року на суму 200000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33 грн.,

№ 9 від 23.02.2011 року на суму 600000,00 грн., у т.ч. ПДВ 100000,00 грн.,

№ 10 від 24.02.2011 року на суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.,

№ 13 від 25.02.2011 року на суму 300000,0 грн., у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.,

№ 14 від 28.02.2011 року на суму 1025858,05 грн., у т.ч. 170976,34 грн. (а.с.31-42).

Позивачем оплачено ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" поставлений природний газ з урахуванням ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на рахунки постачальника, що підтверджується дослідженими судом довідками банківських установ та виписками по рахунку позивача (а.с.43-47).

Фактична поставка постачальником ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" природного газу позивачу відповідно до договору № 158 від 23.02.2010 року підтверджується дослідженим судом актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2011 року обсягом поставки 2177,442 тис.м.куб. на загальну суму поставки 6 081 961,31 грн., у тому числі ПДВ 1 013 660,22 грн. (а.с.48).

Крім цього, судом встановлено, що 08.02.2008 року між ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Газотранспортна організація) та ВАТ "Рокитнівський скляний завод" (Споживач) укладено договір № Р-159-П/08 (а.с.49-51).

Пунктом 1.1 договору визначено, що предметом договору є надання Газотранспортною організацією послуг по транспортуванню природного газу, його очистці, осушці, одоризації в об'ємах, закуплених Споживачем у Постачальника, що підтверджується об'єднаним диспетчерським управлінням ДК "Укртрансгаз", його передача ВАТ "Рівнегаз" (Газорозподільча організація) на газорозподільчій станції (ГРС) або газорозподільчому пункті (ГРП).

Пунктом 2.1 договору визначено, що Газотранспортна організація здійснює послуги по транспортуванню і підготовці природного газу, який надійшов в газотранспортну систему УМГ "Львівтрансгаз" і передає його на пункті передачі (ГРС) в мережі Газорозподільчої організації у відповідності з Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 року № 355.

Пунктом 2.3 договору визначено, що розподіл об'ємів газу по добах місяців здійснюється виходячи з середньодобової норми споживання природного газу. Підтвердженням закуплених Споживачем місячних об'ємів природного газу є повідомлення Газотранспортної організації, отримане від ОДУ ДК "Укртрансгаз", про наявні обсяги природного газу для Споживача.

Відповідно до пункту 4.3 договору фактична кількість поданого газу споживачеві визначається контрольно-вимірювальними приладами споживача по показниках або запису головного контрольно-вимірювального комерційного приладу (повіреного органами Держстандарту України), встановленого у споживача з введенням необхідних поправок, передбачених Держстандартом України. Показники цих приладів є обов'язковими як для Газотранспортної організації, Газорозподільчої організації, постачальника, так і для споживача, і є відправними для складання актів прийому-передачі газу.

Відповідно до пункту 4.7 договору прийом-передача природного газу, спожитого Споживчем у звітному місяці, оформляється відповідним актом між Газорозподільчою організацією і споживачем. Акти приймання-передачі газу є підставою для складання Газорозподільчою організацією щомісячних реєстрів споживання природного газу, які є підставою для проведення розрахунків за надані послуги по транспортуванню природного газу.

31.12.2009 року між ВАТ "Рівнегаз" (Газорозподільна організація) та ВАТ "Рокитнівський скляний завод" (Споживач) укладено договір № 23СП-10, предметом якого є надання послуг по транспортуванню природного газу, який надійшов з газотранспортної організації УМГ "Львівтрансгаз" і переданий Газорозподільній організації на пунктах передачі газу (ГРС) в його мережі, до вхідної запірної арматури на межі розподілу газопроводів Споживача та Газорозподільної організації, та проведення оплати Споживачем наданих Газорозподільною організацією послуг (а.с.52-55,56).

У відповідності до істотних умов, передбачених вищевказаним договором, складено наступні акти від 28.02.2011 року, між Газотранспортною організацією - Сарненське управління по експлуатації газового господарства та Споживачем - ВАТ "Рокитнівський скляний завод":

акт № 23сп-10 (007-10Т-2989) про те, що в лютому 2011 року Споживач "Рокитнівський скляний завод" спожив природний газ, видобутий в Україні через бурова компнія Рудіс, Приватна газопостачальна компанія, згідно договору на постачання природного газу № 158 від 23.02.2010 року з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", а ПАТ "Рівнегаз" Сарненське управління по експлуатації газового господарства транспортувало по своїх мережах до Споживача 141 442 м.куб. природного газу (а.с.57);

акт № 23сп-10 (007-10Т-2990) про те, що в лютому 2011 року Споживач "Рокитнівський скляний завод" спожив природний газ, видобутий в Україні через Нафтогазвидобування ЗАТ, Укрземресурс ТОВ, згідно договору на постачання природного газу № 158 від 23.02.2010 року з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", а ПАТ "Рівнегаз" Сарненське управління по експлуатації газового господарства транспортувало по своїх мережах до Споживача 120 000 м.куб. природного газу (а.с.58);

акт № 23сп-10 (007-10Т-2991) про те, що в лютому 2011 року Споживач "Рокитнівський скляний завод" спожив природний газ, видобутий в Україні через Прайм-Газ ТОВ, Алекс-А ЛТД згідно договору на постачання природного газу № 158 від 23.02.2010 року з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", а ПАТ "Рівнегаз" Сарненське управління по експлуатації газового господарства транспортувало по своїх мережах до Споживача 386 000 м.куб. природного газу (а.с.59);

акт № 23сп-10 (007-10Т-2992) про те, що в лютому 2011 року Споживач "Рокитнівський скляний завод" спожив природний газ, видобутий в Україні через Цефей ТОВ, Геокомінвест ТОВ згідно договору на постачання природного газу № 158 від 23.02.2010 року з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", а ПАТ "Рівнегаз"Сарненське управління по експлуатації газового господарства транспортувало по своїх мережах до Споживача 1 230 000 м.куб. природного газу (а.с.60);

акт № 23сп-10 (007-10Т-2993) про те, що в лютому 2011 року Споживач "Рокитнівський скляний завод" спожив природний газ Відбір з ПСГ через ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" згідно договору на постачання природного газу № 158 від 23.02.2010 року з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", а ПАТ "Рівнегаз"Сарненське управління по експлуатації газового господарства транспортувало по своїх мережах до Споживача 300 000 м.куб. природного газу (а.с.61).

Актами приймання-передачі від 28.02.2011 року за підписом представників постачальника ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", споживача ВАТ "Рокитнівський скляний завод" та ПАТ "Рівнегаз" Сарненське управління по експлуатації газового господарства стверджується передача постачальником та прийняття споживачем в лютому 2011 року обсягів природного газу в обсягах, що відповідають зазначеним у вищевказаних актах про транспортування природного газу (а.с.62-63).

Фактична витрата природного газу позивачем в лютому 2011 року складає 2 477 442 м.куб, що стверджується актом-розрахунком від 28.02.2011 року за підписом представника споживача та Сарненського управління експлуатації газового господарства (а.с.64).

Відповідно до повідомлення Об'єднаного диспетчерського управління ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 16.06.2011 року № 64-1035/7 та № 64-1606/2 від 04.10.2011 року, згідно фактичних балансів постачальників, які надавалися в ОДУ, ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" отримало в лютому 2011 року від ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" 2 000,000 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується завіреними копіями актів прийому-передачі природного газу (а.с.65,138).

Відповідно до повідомлення ПАТ "Рівнегаз" від 11.08.2011 року № 05-3694, в лютому 2011 року ПАТ "Рівнегаз" протранспортувало природний газ для ВАТ "Рокитнівський скляний завод" згідно договору на постачання природного газу № 158 від 23.02.2010 року з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" в об'ємі 2 177,442 тис.м.куб. (а.с.66).

Фактично протранспортовані обсяги природного газу газовими мережами ПАТ "Рівнегаз" підприємствам, що уклали договори з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", підтверджується реєстром за лютий 2011 року, відповідно якого ВАТ "Рокитнівський скляний завод" поставлено 2 177,442 тис.м.куб. (а.с.67).

Оцінюючи фактичні обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, суд враховує наступне.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що податковий кредит позивача в лютому 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, на їх невідповідність приписам закону відповідач не покликається. Постачальник ТОВ "Приватна газопостачальна компанія" на час видачі податкових накладних зареєстрований платником податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується. Придбаний природний газ технологічно необхідний позивачу для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що податковий кредит в лютому 2011 року сформований ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" у повній відповідності до приписів Податкового кодексу України. В спірному податковому повідомленні-рішенні вказано про встановлене порушення п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України, однак вказана норма не стосується спірних правовідносин, позаяк такою нормою встановлено, що база оподаткування при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем як оплата за постачання послуг з переробки, визначається з урахуванням положень статті 190 цього Кодексу. Будь-яких інших порушень податкового законодавства зі сторони позивача відповідачем не встановлено.

Висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, грунтуються виключно на порушенні позивачем норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а саме на нікчемності правочину в ланцюгу постачання, з яким позивач в безпосередніх взаємовідносинах не перебував.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні відомості про вирок суду в кримінальній справі, а покликання в акті перевірки на наявну інформацію про порушення кримінальної справи за фактом здійснення фіктивного підприємництва невстановленими особами, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП "Експерт-Логістік" з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, - судом до уваги не береться, позаяк вищевказана інформація не містить відомостей щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах з ПП "Приватна газопостачальна компанія", а відтак не є належним доказом в розумінні статті 70 КАС України.

На думку суду, обгрунтування податковим органом зменшення позивачу податкового кредиту покликанням на порушення норм цивільного та господарського законодавства не відповідає нормам матеріального права. Адже господарська операція (тобто дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Аналіз реальності господарських операцій здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. Оцінка господарських операцій та їх змісту може здійснюватися окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання, оскільки дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції, і навпаки - недотримання вимог цивільного чи господарського законодавства не тягне за собою автоматичної зміни відображення господарських операцій у податковому обліку.

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному випадку для перевірки законності здійсненого донарахування оспорюваної суми податкового зобов'язання позивачеві дослідженню підлягали обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз.2,3 п.12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, закріплено монопольне становище НАК "Нафтогаз України" та його газотранспортних та газодобувних підприємств щодо забезпечення транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за нерегульованим тарифом відповідно до договорів, укладених із постачальниками/споживачами природного газу. В силу цього, будь-яке проходження природного газу по території України та його реалізація споживачам здійснюється через НАК "Нафтогаз України", а саме через його дочірню компанію ОДУ ДК "Укртрансгаз" та відображається на його балансі. НАК "Нафтогаз України" виконує диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу, веде приладовий облік і здійснює контроль за якістю газу, протранспортованого і реалізованого споживачам.

З огляду на вищевказане, враховуючи номенклатуру та специфіку поставки товару в спірних правовідносинах, суд вважає недоречними покликання податкового органу на відсутність інформації про наявні у ПП "Експерт-Логістік" складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, виробниче та торгівельне обладнання, сировину та матеріали.

Досліджені судом акти прийому-передачі природного газу, акти транспортування природного газу, реєстр фактично протранспортованого газу оформлені у відповідності до приписів Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

З огляду на наведене суд вважає, що матеріалами справи безспірно встановлено фактичне одержання позивачем в лютому 2011 року через газотранспортну мережу України природного газу, поставленого ТОВ "Приватна газопостачальна компанія", використання одержаного природного газу в господарській діяльності підприємства в обсягах, зафіксованих приладами обліку, сплата податку на додану вартість в ціні товару. Поведінка постачальників в ланцюгу постачання, з якими позивач не перебував у взаємовідносинах, не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до приписів статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд враховує, що у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім цього, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 30.08.2011 року № 0000472350 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати присуджуються відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.08.2011 року № 0000472350 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Рокитнівський скляний завод" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 911 921,00 грн., у тому числі за основним платежем 911 920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн., - визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.