Постанова № 21690099, 07.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4758/10/1770

07 грудня 2011 року 09год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м. Рівне

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ :

          Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 385 323,75 грн., застосованих рішенням про застосування штрафних санкцій від 09.04.2010 року № 0001131742/0/17-122 та № 0001121742/0/17-122, не сплачених відповідачем у встановлений законом строк.

          Представник податкового органу в судовому засіданні 10.11.2010 року адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 10.11.2010 року позов визнав частково, суду пояснив, що позовна вимога в частині стягнення штрафної санкції в сумі 2080,60 грн., застосованої рішенням про застосування штрафних санкцій від 09.04.2010 року № 0001131742/0/17-122, є підставною, проти її задоволення не заперечує. Також вказав, що рішення ДПІ у м. Рівне про застосування штрафних санкцій від 09.04.2010 року № 0001121742/0/17-122 на суму 383 243,15 грн. він оспорює в судовому порядку.

За клопотанням відповідача, підтриманим представником позивача, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-3827/10/1770 за позовом СПД-ФО ОСОБА_1 до ДПІ у м. рівне про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою суду від 28.09.2011 року провадження у справі було поновлено відповідно до ч.5 ст.156 КАС України.

Представник позивача подав клопотання від 18.10.2011 року про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 02.11.2011 року та на 07.12.2011 року, повторно не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.73, 75). Судом не визнавалася обов’язковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

          Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 – зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 20.07.2001 року та взятий на облік як платник податків ДПІ у м. Рівне з 02.08.2001 року.

          З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 385323,75 грн., яка виникла на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових)санкцій № 0001131742/0/17-122від 09.04.2010 року та № 0001121742/0/17-122від 09.04.2010 року.

          Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне з 18.02.2010 року по 09.03.2010 року було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.1, п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями), а саме: здійснення СПД ОСОБА_1 у 2009 році розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів та наданню послуг на загальну суму 76 648,63 грн., без проведення даних розрахункових операцій на повну суму покупки, наданні послуг через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій;

- ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98/96-ВР від 23.03.1996 року із змінами та доповненнями, а саме здійснення реалізації товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти у червні, липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року за адресою м. Рівне, вул. Відінська,33/24 без одержання відповідного торгового патенту.

За результатами перевірки складено акт № 41/17-117/НОМЕР_1 від 12.03.2010 року. На підставі вказаного акту ДПІ у м. Рівне винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001131742/0/17-122 від 09.04.2010 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2080,60 грн., та № 0001121742/0/17-122 від 09.04.2010 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 283243,15 грн.

Вказані рішення були отримані ОСОБА_1 особисто. Відповідачем було оскаржене в судовому порядку Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001121742/0/17-122від 09.04.2010 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі № 2а-3827/10/1770 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Позивач був присутній в судовому засіданні 02.12.2010 року, апеляційну скаргу на судове рішення не подавав.

З врахуванням фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що грошові зобов’язання, визначені СПД-ФО ОСОБА_1 Державною податковою інспекцією у м. Рівне рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.04.2010 року № 0001131742/0/17-122 та № 0001121742/0/17-122, є узгодженими, доказів їх сплати відповідачем не надано.

Вищевказані обставини та заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: копією акту № 41/17-117/НОМЕР_1 від 12.03.2010 року (а.с.6-31), копіями повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.32), копією Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.04.2010 року № 0001131742/0/17-122 (а.с.33), копією Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.04.2010 року № 0001121742/0/17-122 (а.с.34), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.09.2010 року (а.с.35), копією інформації про наявні банківські рахунки (а.с.36), копією довідки про взяття на облік як платника податків (а.с.37), зворотнім боком облікової картки платника (а.с.38-39), розрахунком суми податкового боргу (а.с.40), довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.41), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.10.2011 року (а.с.66-67).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98/96-ВР від 23.03.1996 року, чинного на час виникнення правовідносин, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98/96-ВР від 23.03.1996 року, чинного на час виникнення правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на час виникнення правовідносин, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до абз.2 пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час виникнення правовідносин, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з статтею ст. 25 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями), суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб’єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ДПІ у м. Рівне подано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) штрафні санкції в сумі 385 323 грн. 75 коп., які перерахувати в управління Державного казначейства в Рівненській області МФО 833017 на ім'я Державного бюджету, код ЄДРПОУ 22586331, а саме:

- 383 243,15 грн. на р/р 31115104700002 код платежу 21080900,

- 2080,60 грн. на р/р 31411541700002 код платежу 21080900.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Дорошенко Н.О.