Постанова № 21689984, 14.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2253/2011

14 листопада 2011 року 12год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарасюк Р.В.

відповідача: представники Білик М.В., Голубенко Т.Б., Шевчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005072342/0 від 29.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8 435 089,4 грн., в т.ч. за основним платежем 5 073 689 грн., за штрафними санкціями 3 361 400,4 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102240/0 від 29.12.2010 року, яким визначено суму до сплати 968 030,15 грн., що прийняті на підставі акта перевірки від 23.12.2010 року № 2119/23-100/30946915.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині протиправності податкового повідомлення-рішення № 0005072342/0 від 29.12.2010 року, позивач заперечує висновок ДПІ у м. Рівне щодо встановленого перевіркою заниження задекларованих ТОВ "УкрТехноФос" показників у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи" за 3 квартали 2010 року в розмірі 32 571 029 грн.

Зокрема, зазначає, що по взаємовідносинах з контрагентом ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) Міжнародним арбітражним судом при БелТПП від 10.03.2010 року (м. Мінск) по справі № 829/34-09 за позовом ЗАТ "Беларуська калійна компанія" до ТОВ "УкрТехноФос" прийнято рішення про стягнення на користь ЗАТ "Беларуська калійна компанія" основного боргу у розмірі 2 325 941,95 євро, що в гривневому еквіваленті становить 22 827 327,02 грн. Згідно висновку податкового органу, рішення вступило в законну силу з моменту його винесення, тобто 10.03.2010 року, а відтак ТОВ "УкрТехноФос" відповідно до абз. "б" пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було зобов'язане збільшити валові доходи за 2 квартал 2010 року на суму 22 827 327 грн.

Заперечуючи підставність такого висновку, позивач вказує, що судове рішення, яке не визнано в Україні, не є обов'язковим для виконання. Порядок визнання рішення іноземного суду в Україні визначається цивільним процесуальним законом, а саме: відповідно до п. 6 ст. 395 ЦПК України, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання; згідно ст. 398 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.

На думку позивача, рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року № 829/34-09 на період 2 кварталу 2010 року згідно норм національного законодавства не визнано в Україні, не вважається таким, що підлягає виконанню на її території, позаяк була відсутня така, що набрала законної сили, ухвала про надання дозволу і примусове виконання в Україні вказаного рішення іноземного суду, а тому відсутні підстави для застосування абзацу "б" підпункту 12.1.5. п. 12.1. ст. 12 Закону № 334/94-ВР.

Крім цього, 26.11.2009 року між ТОВ "УкрТехноФос" та контрагентом ТОВ "Казфосфат" (Республіка Казахстан) було підписано додаткову угоду б/н до договору, що затверджувала графік погашення заборгованості ТОВ "УкрТехноФос" в розмірі 1 272 000 доларів США. Згідно з цією угодою повна сума заборгованості в розмірі 1 272 000 доларів США повинна була погашена до 01.07.2010 року. Станом на 30.09.2010 року, згідно бухгалтерського обліку підприємства, по рахунку 632 "розрахунки з іноземними постачальниками" рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Казфосфат" у розмірі 1 190 649,18 доларів США (9 422 202,29 грн.). Податковий орган вказує, що при непогашенні заборгованості (її частини), передбаченого договором, необхідність збільшення покупцем валового доходу настає після закінчення 89 календарних днів (тобто на 90-й календарний день) від дня граничного строку погашення заборгованості (її частини).

На думку позивача, строки збільшення валового доходу, визначені в пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", застосовуються не до будь-якої заборгованості, а лише до безнадійної чи непогашеної заборгованості, визнаної такою в порядку, встановленому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Заборгованість позивача перед ТОВ "Казфосфат" не відповідає ознакам, які визначали б її як безнадійну згідно п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "УкрТехноФос" не визнавав таку заборгованість в порядку досудового врегулювання спору, ТОВ "Казфосфат" звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим виник спір, який вирішується в судовому порядку, отже умови, передбачені пп. "а" п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не настали.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині безпідставності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102240/0 від 29.12.2010 року, позивач вказує, що згідно частини 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Повне погашення контрагентом фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами відбулось після звернення ТОВ "УкрТехноФос" з позовом про стягнення суми такої заборгованості та до прийняття судом ухвали про припинення провадження у справі, що виключає відповідальність ТОВ "УкрТехноФос" у вигляді фінансових санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Крім того, відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, цей закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі з наведених у ньому підстав. Просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005072342/0 від 29.12.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102240/0 від 29.12.2010 року.

Крім цього, в ході судового розгляду справи позивач додатково вказав на те, що норми ст.1, ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Оскільки порушення норм податкового законодавства вчинене позивачем до введення мораторію (01.10.2010 року), то штрафна санкція по податку на прибуток в сумі 3336 400 грн., застосована податковим повідомленням-рішенням № 0005072342/0 від 29.12.2010 року, та штрафна санкція в розмірі 968 030,15 грн., застосована рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102240/0 від 29.12.2010 року, нараховані податковим органом без дотримання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки на задоволення вимог кредиторів судом введено мораторій, під час якого не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім цього, представник позивача вказує, що до перевірки ТОВ "УкрТехноФос" надавалися вантажно-митні декларації (перша з яких датована 25.08.2008 року), згідно яких товариство отримало від ЗАТ "Беларуська калійна компанія" мінеральні добрива "хлористий калій рожевий (гранульований)". Згідно рахунку 632 "розрахунки з іноземними постачальниками" заборгованість товариства перед ЗАТ "Беларуська калійна компанія" з урахуванням часткової проплати складає 2325 941,98 євро, в гривневому еквіваленті - 16 500 582,87 грн. Відповідно до пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Податковий орган, визначаючи суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, всупереч приписам пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", взяв до уваги суму заборгованості, яка існувала станом на 30.06.2010 року (22 827 827,02 грн.), а не на дату її виникнення - 25.08.2008 року (16 500 582,87 грн.).

Крім цього, в ході судового розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.54-55 т.2), в якій вказав, що ТОВ "УкрТехноФос" не заперечує щодо виявленого податковим органом порушення вимог п.4.1 ст.4, абз.1 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині невключення до складу валових доходів в 3 кварталі 2010 року отриманих доходів від продажу товарів (робіт, послуг) в розмірі 374 992 грн. За вказане порушення податковим органом визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 93 748 грн. основного платежу та у відповідності до пп.17.1.3, пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 9374 грн. та 46 874 грн. Позивач вважає неправомірно застосованою штрафну (фінансову) санкцію в сумі 46 874 грн.

З врахуванням наведеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 29.12.2010 року № 0005072342/0 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 8 331 967 грн. 40 коп., в тому числі 4 979 941 грн. за основним платежем та 3 352 026 грн. 40 коп. за штрафною (фінансовою) санкцією; визнати протиправним та скасувати повністю рішення ДПІ у м. Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року № 0001102240/0 на суму 968 030 грн. 15 коп.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Рівне, адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.129-130 т.1).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення про обставини справи, що відповідають наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що ТОВ "УкрТехноФос" до перевірки представлено рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року (м. Мінск) по справі № 829/34-09 за позовом ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) до ТОВ "УкрТехноФос" про стягнення на користь ЗАТ "Беларуська калійна компанія" основного боргу у розмірі 2 325 941,95 євро. В ході судового засідання представником ТОВ "УкрТехноФос" визнано заборгованість в сумі 2 325 941,95 євро на користь ЗАТ "Беларуська калійна компанія". Рішення вступило в законну силу з моменту його винесення, тобто з 10.03.2010 року.

При судовому вирішенні спору необхідність збільшення покупцем валового доходу настає після закінчення 29 календарних днів (тобто на 30-й календарний день) з моменту винесення судом рішення про визнання заборгованості.

В порушення абз."б" п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/ВР-94 від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) ТОВ "УкрТехноФос" занижено валові доходи за 2 квартал 2010 року на суму 22 827 827 грн.

Також зазначає, що ухвалою Рівненського міського суду від 23.07.2010 року надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року. В ухвалі Рівненського міського суду від 23.07.2010 року встановлено, що рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року набрало законної сили з моменту його винесення, тобто з 10.03.2010 року, було вручено ТОВ "УкрТехноФос", так як представники ТОВ "УкрТехноФос" приймали участь у розгляді справи в МАС при БелТПП.

Крім цього, на адресу ДПІ у м. Рівне надійшло звернення (вх.15141/10/01111 від 13.07.2010 року) від ТОВ "Казфосфат" (Республіка Казахстан), в якому повідомлено, зокрема, про те, що 26.11.2009 року була заключена додаткова угода б/н між ТОВ "Казфосфат" та ТОВ "УкрТехноФос", згідно якої сторони прийняли до уваги заборгованість ТОВ "УкрТехноФос" в сумі 1 272 000 доларів США та домовились про те, що ТОВ "УкртехноФос" зобов'язується погасити дану заборгованість в 2010 році в визначені терміни, останній платіж - до 01.07.2010 року. Вказана заборгованість була погашена частково, сплачено фактично 81 350,82 доларів США.

Станом на 30.09.2010 року згідно бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 632 "розрахунки з іноземними постачальниками" рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Казфосфат" у розмірі 1 190 649,18 доларів США (9 422 202,29 грн.).

Відповідач зазначає, що при непогашенні розміру заборгованості (її частини), передбаченого договором, необхідність збільшення покупцем валового доходу настає після закінчення 89 календарних днів (тобто на 90-й календарний день) від дня граничного строку погашення заборгованості (її частини).

Вказує, що в акті перевірки та в п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не йде мова про безнадійну заборгованість. Крім того, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, якщо у наступних звітних періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

З огляду на вищевказані обставини представник відповідача покликається на те, що в порушення абз. "а" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "УкрТехноФос" занизило валові доходи за 3 квартал 2010 року на суму 9 422 202 грн.

Крім цього, представник відповідача зазначив, що припинення провадження у справах за позовом ТОВ "УкрТехноФос" до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами не виключає відповідальність позивача за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. Також вказав на безпідставність покликань представника позивача на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки порушення позивачем приписів закону було виявлено податковим органом після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а вимоги податкового органу не є вимогами конкурсних кредиторів боржника.

З наведених підстав в задоволенні позову відповідач просить відмовити в повному обсязі за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" зареєстроване юридичною особою 05.06.2000 року (а.с.108,109 т.1), є платником податку на додану вартість (а.с.110 т.1), види діяльності за КВЕД згідно довідки з ЄДРПОУ: оптова торгівля хімічними продуктами, виробництво добрив та азотних сполук, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (а.с.107 т.1).

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі направлення від 22.11.2010 року № 2210/23-100, згідно з ч.1 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, в період з 22.11.2010 року по 10.12.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "УкрТехноФос" код ЄДРПОУ 30946915 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки ДПІ у м. Рівне складено акт від 23.12.2010 року № 2119/23-100/30946915 (а.с.9-43 т.1).

Згідно розділу 4 "Висновок" акту перевірки, перевіркою встановлені порушення ТОВ "УкрТехноФос" (з приводу яких вирішується адміністративний спір):

п.4.1 ст.4, абз.1 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, абз. "а", абз. "б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на суму 5 073 689 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року - 3 171 870 грн., 3 квартал 2010 року - 1 901 819 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2010 року у розмірі 12 651 266 грн.;

ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме порушення термінів надходження валютної виручки по контрактах з фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) № Е-Р-01-07/2009 від 16.07.2009 року в сумі 374 750,88 євро (3 813 359,66 грн.) та № Е-Р-01-08/2009 від 06.08.2009 року в сумі 44 020,00 євро (462 499,34 грн.).

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки від 23.12.2010 року № 2119/23-100/30946915 прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0005072342/0 від 29.12.2010 року, яким для ТОВ "УкрТехноФос" за порушення п.4.1 ст.4, абз.1 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, абз. "а", абз. "б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 8 435 089,40 грн., в тому числі за основним платежем 5 073 689 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 361 400,40 грн. (а.с.75 т.1);

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001102240/0 від 29.12.2010р., яким для ТОВ "УкрТехноФос" за порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 968 030,15 грн. (а.с.76 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження вищевказаних рішень податкового органу. За результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ "УкрТехноФос" Державною податковою адміністрацією в Рівненській області (а.с.77-88 т.1) та Державною податковою адміністрацією України (а.с.89-99 т.1) податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 29.12.2010 року № 0005072342/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року № 0001102240/0 залишено без зміни, скаргу платника - без задоволення.

Як стверджується актом перевірки (р.3.1.1. Валовий дохід), перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року на підставі документів: оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахунках 311,361,702,703,704,742,79, первинних банківських документів, накладних та інше встановлено заниження задекларованих ТОВ "УкрТехноФос" показників за 3 квартал 2010 року у розмірі 374 992 грн., а саме: в порушення вимог п.4.1 ст.4, абз.1 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не включено до складу валових доходів отримані доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в 3 кварталі 2010 року у розмірі 374 992 грн.

Відповідно до письмового пояснення головного бухгалтера ТОВ "УкрТехноФос" від 24.12.2010 року на ім'я начальника ДПІ у м. Рівне, вищевказане порушення пов'язане з невірним рознесенням проплат та звірки взаєморозрахунків після подання податкової звітності з податку на прибуток (а.с.138 т.2).

Представником позивача в ході судового розгляду справи правомірність висновку податкового органу в частині вищевказаного порушення було підтверджено.

Крім цього, перевіркою відображених у рядку 01.6 декларацій "інші доходи" показників за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року у загальній сумі 23 341 100 грн. податковим органом встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу валюти (балансова вартість валюти), курсові різниці, умовно нараховані, списана кредиторська заборгованість та інше. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року на підставі документів: оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахунках 311, 361,711,714,719,79, первинних банківських документів, накладних та інше в сумі 23 341 100 грн. встановлено заниження задекларованих ТОВ "УкрТехноФос" показників у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи" за 3 квартали 2010 року у розмірі 32 571 029 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року - 321 000 грн., за 2 квартал 2010 року - 22 827 827 грн., за 3 квартал 2010 року - 9 422 202 грн.

Вказаний висновок податкового органу обгрунтований пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та стосується наступних фактичних обставин.

1. Приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28.12.2009 року вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості на підставі протесту векселя про неоплату на користь приватного підприємства "Профіт" в розмірі 321 000 грн.

Відповідач зазначає, що при нотаріальному вирішенні спору необхідність збільшення покупцем валового доходу настає після закінчення 29 календарних днів (тобто на 30-й календарний день) з моменту вчинення виконавчого напису нотаріусом. В порушення абз. "б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "УкрТехноФос" занижено валові доходи за 1 квартал 2010 року на суму 321 000 грн.

2. Судом встановлено і сторонами визнається, що ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) відповідно до укладеного контракту № 04-Н/41-2008, додаткових угод до нього від 09.01.2008 року № 1, від 28.03.2008 року № 2, від 26.05.2008 року № 3, від 18.06.2008 року № 4, від 30.06.2008 року № 5, від 31.07.2008 року № 6 і від 17.09.2008 року № 7 відвантажено ТОВ "УкрТехноФос" гранульований рожевий хлористий калій на загальну суму 13 322 745,20 євро (а.с.139-145, 146-154 т.1).

В пункті 18 контракту № 04-Н/41-2008 визначено, що вирішення спорів відбувається в Міжнародному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Республіки Беларусь згідно з його регламентом.

Поставка товару підтверджується дослідженими судом вантажними митними деклараціями (а.с.209-222 т.1).

Оплата за поставлений товар проведена частково у розмірі 8501 315,25 євро. Частину товару в кількості 4 096,0 метричних тон на суму 2121728 євро було повернуто по акту приймання-передачі від 22.04.2009 року на ЗАТ "Беларуська калійна компанія". 08.06.2009 року ЗАТ "Беларуська калійна компанія" і ТОВ "УкрТехноФос" був підписаний акт заліку взаємних вимог на суму 373 760 євро.

Розрахунки з контрагентом ЗАТ "Белоруська калійна компанія" стверджуються карткою рахунку 632 за 2 півріччя 2008 року (а.с.232-250 т.1), за 2009 рік (а.с.1-3 т.2), за 2010 рік (а.с.4 т.2).

Наявну кредиторську заборгованість перед ЗАТ "Белоруська калійна компанія" в загальній сумі 2325941,98 євро позивач підтверджує бухгалтерською довідкою-розрахунком, зазначивши гривневий еквівалент заборгованості в розмірі 16500582,87 грн. (а.с.223 т.1)

Згідно рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року (м. Мінськ) по справі № 829/34-09 за позовом ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) до ТОВ "УкрТехноФос" стягнуто на користь ЗАТ "Беларуська калійна компанія" основного боргу у розмірі 2 325 941,95 євро. В ході судового засідання представником ТОВ "УкрТехноФос" визнано заборгованість в сумі 2 325 941,95 євро на користь ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (а.с.172-188 т.1).

Актом перевірки стверджується, що станом на 30.06.2010 року та 30.09.2010 року згідно бухгалтерського обліку ТОВ "УкрТехноФос" по рахунку 632 "розрахунки з іноземними постачальниками" рахується кредиторська заборгованість перед ЗАТ "Беларуська калійна компанія" у розмірі 2 325 941,95 євро. Станом на 30.06.2010 року згідно бухгалтерського обліку підприємства сума заборгованості в гривневому еквіваленті становить 22 827 827,02 грн.

Крім цього, судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.07.2010 року в справі № 2к-1/10 за клопотанням ЗАТ "Білоруська калійна компанія" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті, відповідно до ч.6 ст. 395 ЦПК України, надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" на користь ЗАТ "Білоруська калійна компанія" боргу в сумі 31 031 112,89 грн. (а.с.189 т.1).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2010 року ухвала Рівненського міського суду від 23.07.2010 року залишена без зміни (а.с.190-191 т.1).

Позивач збільшив валові доходи на суму 16500583 грн. в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, включивши її в додаток К4 декларації "Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" (а.с.225-231 т.1).

Крім цього, відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року в справі № 8/32 залишено без змін ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.04.2011 року в справі № 8/32, якою, зокрема, визнано вимоги ЗАТ "Белоруська калійна компанія" в сумі 2357838,55 євро та 4842 російських рублів, що еквівалентно 23927761,39 грн., черговість задоволення вимог - четверта (а.с.5-14 т.2).

3. Судом встановлено і сторонами визнається, що 19.06.2008 року укладений контракт купівлі-продажу № 1589/8-СБ між ТОВ "Казфосфат" (Республіка Казахстан) та ТОВ "УкрТехноФос", предметом якого була поставка ТОВ "Казфосфат" добрив "амофос" для ТОВ "УкрТехноФос". В пункті 5.1 контракту визначено, що оплата здійснюється на умові 100% передоплати суми за замовлений товар, прямим банківським переказом грошових одиниць на поточний рахунок ТОВ "Казфосфат", на протязі 10 банківських днів з дати виставлення рахунку на передоплату. Оплата здійснюється в доларах США. Термін дії контракту до 31.01.2009 року, в частині взаєморозрахунків до повного врегулювання їх сторонами (а.с.155-158 т.1).

До даного контракту укладені додаткові угоди (а.с.159-164 т.1):

№ 1 від 28.07.2008 року, якою сторони доповнили пункт 5.1 "Умови оплати", а саме: по бажанню продавця можлива оплата за відвантажений товар на протязі 10 банківських днів з відвантаження товару з станції відправлення продавця. Датою відвантаження рахується дата штемпеля станції відправки на залізничній накладній. В випадку неоплати за партію товару в терміни, зазначені в пункті 5.1, ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язується провести за свій рахунок повернення ТОВ "Казфосфат" неоплаченої партії товару на станцію Чайкурук не пізніше 100 днів з дати відвантаження товару, в разі порушення терміну ТОВ "УкрТехноФос" сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості неоплаченої частини товарів.

№ 2 від 28.07.2008 року, якою сторони доповнили пункти 5.1 "Умови оплати", а саме: по бажанню продавця можлива оплата за відвантажений товар на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження товару з станції відправлення продавця. Датою відвантаження рахується дата штемпеля станції відправки на залізничній накладній. У випадку неоплати за партію товару в терміни, визначені в пункті 5.1, ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язується провести за свій рахунок повернення ТОВ "Казфосфат" неоплаченої партії товару на станцію Чайкурук не пізніше 100 днів з дати відвантаження товару, в разі порушення терміну ТОВ "УкрТехноФос" сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості неоплаченої частини товарів.

№ 3 від 05.02.2009 року, якою сторони доповнили пункт 12 "Термін дії контракту" до 31.12.2009 року. В пункті 5.1 "Оплата за поставлений товар в вересні 2008 року виконується не пізніше 31.07.2009 року. Повернення товару виконується по першій письмовій вимозі ТОВ "Казфосфат", але не пізніше 31.07.2009 року.

02.09.2009 року на ім'я генерального директора ТОВ "Казфосфат" надійшов лист № 421к від 02.09.2009 року від ТОВ "УкрТехноФос", яким запропоновано графік погашення заборгованості по контракту № 1586/8-СБ від 19.06.2008 року, в період з вересня по грудень 2009 року.

26.11.2009 року укладена додаткова угода б/н (а.с.165 т.1) між ТОВ "Казфосфат" та ТОВ "УкрТехноФос", згідно якої сторони прийняли до уваги заборгованість ТОВ "УкрТехноФос" в сумі 1 272 000 доларів США та домовились, що ТОВ "УкрТехноФос" зобов'язується погасити дану заборгованість в 2010 році в наступні терміни:

до 01.01.2010 року - 30000 доларів США;

до 02.02.2010 року - 40000 доларів США;

до 01.03.2010 року - 150000 доларів США;

до 01.04.2010 року - 200000 доларів США;

до 01.05.2010 року - 250000 доларів США;

до 01.06.2010 року - 300000 доларів США;

до 01.07.2010 року - 302000 доларів США.

Крім того, ТОВ "Казфосфат" надсилало листи на адресу ТОВ "УкрТехноФос": № 080-01 від 12.02.2010 року про сплату в лютому 2010 року 150000 доларів США; № 214-01 від 30.03.2010 року про нагадування про додаткову угоду б/н від 26.11.2009 року, якою визначено графік погашення заборгованості в сумі 1 272 000 доларів США. По даному графіку погашено дві суми 30000 та 40000 доларів США, оплата суми в лютому 2010 року 150000 доларів США не погашена. Сума до погашення квітня місяця складає 200000 доларів США, тобто сума до сплати по графіку в термін до 01.04.2010 року складає 350000 доларів США.

ТОВ "Казфосфат" на виконання своїх зобов'язань за договором станом на 15.10.2008 року відвантажило на адресу ТОВ "УкрТехноФос" 5273 тони мінеральних добрив "амофос" на загальну суму 4 962 592 доларів США.

За додатковою угодою від 26.11.2009 року (про погашення до 01.07.2010 року заборгованості в розмірі 1 272 000 доларів США) сплачено фактично 81 350,82 доларів США.

Вищевказані фактичні обставини стверджуються актом перевірки, позивачем не заперечуються.

Станом на 30.09.2010 року згідно бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 632 "розрахунки з іноземними постачальниками" рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Казфосфат" у розмірі 1 190 649,18 доларів США, що підтверджується карткою рахунку 632 за 2008 рік (а.с.65-71 т.2), за 2009 рік 9а.с. 59-64 т.2), за 9 місяців 2010 року (а.с.58 т.2), а також бухгалтерською довідкою розрахунком кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ "Казфосфат" на суму 1190649,18 доларів США (а.с.57 т.2).

Судом встановлено, що рішенням Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Республіки Казахстан від 20.12.2010 року в справі № 2.4-10/158 задоволено позовні вимоги ТОВ "Казфосфат" до ТОВ "УкрТехноФос" повністю, стягнуто з ТОВ "УкрТехноФос" на користь ТОВ "Казфосфат" суму основного боргу 1190687,00 доларів США та витрати по арбітражному провадженню (а.с.15-23 т.2).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2010 року в справі № 8/32 порушено провадження в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "УкрТехноФос" (а.с.192 т.1).

Оголошення про порушення справи № 8/32 про банкрутство ТОВ "УкрТехноФос" опубліковано в газеті "Голос України" № 201(4951) від 27.10.2010 року та № 205(4955) від 02.11.2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Казфосфат" 15.02.2011 року звернулося до господарського суду Рівненської області з заявою від 04.02.2011 року про грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" в сумі 1 190 687доларів США.

Ухвалою господарського суду Рівненської області № 8/32 від17.02.2011 року повернуто без розгляду заяву та додані до заяви документи ТОВ "Казфосфат" про грошові вимоги до ТОВ "УкрТехноФос" на суму 1 190 687 доларів США.

Вказані обставини стверджуються ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2011 року в справі № 8/32, якою ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.02.2011 року в даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Казфосфат" - без задоволення (а.с.193-194 т.1).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26.09.2011 року в справі № 2к-4/11 у задоволенні клопотання ТОВ "Казфосфат" про надання дозволу на примусове виконання рішення МАС при ТПП Республіки Казахстан у справі № 2.4-10/158 від 20.12.2010 року про стягнення з ТОВ "УкрТехноФос" 1190687 доларів США відмовлено (а.с.24-26 т.2).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій по податку на прибуток до акту перевірки від 23.12.2010 року № 2119/23-100/30946915, податковим органом у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями:

за заниження валових доходів за 1 квартал 2010 року на суму 321 000 грн. (виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості на підставі протесту векселя) - податкове зобов'язання не нараховане, штрафні санкції не застосовано, віднесено на зменшення збитків (в спірному податковому повідомленні-рішенні не враховано);

за заниження валових доходів за 2 квартал 2010 року на суму 22 827 827 грн. (рішення Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 10.03.2010 року по справі № 829/34-09) - нараховано податкове зобов'язання за основним платежем 3 171 870 грн., застосовано штрафну санкцію 634 374 грн. (пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181), застосовано додаткову штрафну санкцію 1 585 935 грн. (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181);

за заниження валових доходів за 3 квартал 2010 року на суму 9 422 202 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "Казфосфат") - нараховано податкове зобов'язання за основним платежем 1 808 071 грн., застосовано штрафну санкцію 180 807 грн. (пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181), застосовано додаткову штрафну санкцію 904 035 грн. (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181);

за заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за 3 квартал 2010 року на суму 374 992,00 грн. - нараховано податкове зобов'язання за основним платежем 93 748,00 грн., застосовано штрафну санкцію 9374,00 грн. (пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181), застосовано додаткову штрафну санкцію 46 874,00 грн. (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181) (а.с.30 т.2).

Крім цього, дослідженням розділу 3.3.2 акту перевірки "Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій" судом встановлено наступне.

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року встановлено порушення вимог валютного законодавства по контрактах № Е-Р-01-07/2009 від 16.07.2009 року та № Е-Р-01-08/2009 від 06.08.2009 року з фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина).

Сторонами по справі визнається, що згідно контракту № Е-Р-01-07/2009 від 16.07.2009 року позивачем відвантажено на експорт нерезиденту фірмі "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) 4 636 тон насіння ріпаку продовольчого згідно вантажних митних декларацій за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року на загальну суму 1 195 695,74 євро (13 270 540,19 грн.).

Покупцем здійснено оплату поставленого товару на валютний рахунок ТОВ "УкрТехноФос" на загальну суму 1 195 695,73 євро. (13 320 832,77 грн.), в тому числі валютна виручка в сумі 374 750,88 євро (3 813 359,66 грн.) на валютний рахунок позивача надійшла з порушенням 180-денного законодавчо встановленого терміну розрахунків, чим порушено вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Судом встановлено, що ТОВ "УкрТехноФос" звернулося в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України з позовом від 24.04.2010 року № 319 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 361 345,76 євро, по справі сплачено реєстраційний збір в сумі 4794,18 грн. згідно платіжного доручення № 649 від 23.03.2010 року, справу прийнято до провадження судом за № 75г/2010 від 25.02.2010 року (а.с.112 т.2).

З постанови про припинення арбітражного спору Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 02.08.2010 року по справі АС № 75г/2010 встановлено, що провадження у справі припинено на підставі звернення ТОВ "УкрТехноФос" № 1213 від 13.07.2010 року, оскільки відповідач погасив заборгованість по контракту № Е-Р-01/07/2009 від 16.07.2009 року (а.с.101-103 т.1).

Крім цього, судом встановлено, що згідно контракту № Е-Р-01-08/2009 від 06.08.2009 року позивачем відвантажено на експорт нерезиденту фірмі "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) 1900 тон гороху українського походження згідно вантажних митних декларацій за період з 01.08.2009 року по 30.09.2010 року на загальну суму 302 100 євро ( 3 515 763,15 грн.)

Покупцем здійснено оплату поставленого товару на валютний рахунок ТОВ "УкрТехноФос" з порушенням 180-денного законодавчо встановленого терміну розрахунків, чим порушено вимоги статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Судом встановлено, що ТОВ "УкрТехноФос" звернулося в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України з позовом від 25.02.2010 року за № 928 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 44 020,00 євро, по справі сплачено реєстраційний збір в сумі 4 794,18 грн. згідно платіжного доручення № 644 від 23.02.2010 року, справу прийнято до провадження судом за № 76г/2010 від 25.02.2010 року (а.с.113 т.2).

З постанови про припинення арбітражного спору Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 02.08.2010 року по справі АС № 76г/2010, встановлено, що провадження у вказаній справі припинено на підставі звернення ТОВ "УкрТехноФос" № 1212 від 13.07.2010 року, оскільки відповідач погасив заборгованість по контракту № Е-Р-01/08/2009 від 06.08.2009 року (а.с.104-106 т.1).

Розрахунки позивача по взаємовідносинах з контрагентом фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) підтверджуються карткою рахунку 362 за період з 01.09.2009 року по 18.03.2010 року (а.с.145-149 т.2).

Узагальнені відомості про виконання експортних контрактів ТОВ "УкрТехноФос" з фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року наведені в додатку до акту перевірки з зазначенням дати вантажних митних декларацій, граничного терміну надходження валютної виручки, дати та суми фактичної оплати, кількості днів прострочення. За порушення термінів надходження валютної виручки по контракту № Е-Р-07/2009 від 16.07.2009 року нараховану пеню в сумі 906311,77 грн.; по контракту № Е-Р-01-08/2009 від 06.08.2009 року - 61718,38 грн., а всього пені на загальну суму 968030,15 грн. (а.с.45-49 т.2).

Згідно акта ДПІ у м. Рівне від 19.04.2010 року № 511/22-513/30946915 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов експортного контракту № Е-Р-01-07/2009 від 16.07.2009 року укладеного ТОВ "УкрТехноФос" з нерезидентом фірмою "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) за період з 01.07.2009 року по 01.04.2010 року, встановлено порушення термінів надходження валютної виручки та нараховано пені в сумі 5188,47 грн. Акт перевірки та розрахунок нарахування пені підписаний уповноваженими особами ТОВ "УкрТехноФос" без заперечень (а.с. 72-79 т.2).

Представник відповідача в судовому засіданні ствердив, що при прийнятті спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій суму 5188,47 грн. не враховано.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, доводи та заперечення сторін на обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову в частині правомірності визначення податковим органом позивачу грошового зобовязання за платежем "податок на прибуток" суд враховує наступне.

Згідно пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Положеннями зазначеної статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості. З їх змісту вбачається, що в цьому випадку йдеться не про будь-яку прострочену заборгованість, а тільки про визнану в порядку досудового врегулювання спору або судом, чи за виконавчим написом нотаріуса.

Таким чином, згідно з приписами указаної норми зобовязання у покупця збільшити валовий дохід виникає лише за наявності відповідних юридичних фактів, а саме:

підстави для збільшення валового доходу (визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання; ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством; визнання заборгованості судом; виконавчий напис нотаріуса);

настання моменту збільшення валового доходу, визначеного в абзацах "а", "б" підпункту 12.1 статті 12 зазначеного Закону.

Тобто, Законом передбачено (абз. "б" вказаної норми) збільшення валових доходів на 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом.

Між тим, термін "прийняття рішення", який застосовано у абзаці "б" підпункту 12.1.5. п. 21.1. ст. 12 зазначеного Закону законодавцем чітко не визначено.

По взаємовідносинах з контрагентом ЗАТ "Беларуська калійна компанія" (Республіка Беларусь) судовим рішенням, з яким повязується обовязок позивача збільшити валові доходи, є рішення МАС при БелТПП від 10.03.2010 року, тобто рішення іноземного суду.

Судом враховано, що Державами-членами Співдружності Незалежних Держав 22.01.1993 року у м. Мінську укладено Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (Мінська Конвенція). Крім України учасницями цієї Конвенції є республіки Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Молдова, Таджикістан, Туркменистан, Узбекистан, Грузія, Киргизька Республіка та Російська Федерація. Конвенцію ратифіковано Верховною Радою України із застереженням, що Україна бере на себе зобовязання визнавати й виконувати рішення, постановлені на територіях держав-учасниць Конвенції, за винятком визнання і виконання виконавчих написів та нотаріальних актів щодо грошових зобовязань.

Відповідно до ст.2 Конвенції про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень, що укладена у м. Нью-Йорку в 1958 році (Нью-Йоркська Конвенція), термін "арбітражне рішення" включає як рішення, постановлені арбітрами, призначеними в кожній окремій справі, так і рішення, постановлені постійними арбітражними органами, до яких звернулися сторони. Сторонами в таких справах можуть бути і фізичні, і юридичні особи. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22.08.1960 року про ратифікацію Конвенції визначено, що Україна застосовуватиме її положення щодо арбітражних рішень, постановлених на території держав, які не є учасницями Конвенції, лише на умовах взаємності. Вказаною Конвенцією основоположним принципом визначено, що держава, яка її підписала, зобовязана визнавати іноземні арбітражні рішення обовязковими та виконувати їх.

Урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав 20.03.1992 року у м. Києві підписано Угоду про порядок вирішення спорів, повязаних зі здійсненням господарської діяльності (Київська Угода). До учасниць даної Угоди належать республіки Білорусь, Вірменія, Таджикістан, Казахстан, Туркменистан, Узбекистан, Киргизька республіка, Російська Федерація та Україна.

Згідно з Київською Угодою, до компетентного суду Договірної Сторони можуть подаватися клопотання про виконання рішень загальних, арбітражних (господарських), третейських судів, а також інших органів, до компетенції яких віднесено вирішення справ, що випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими субєктами.

В п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" зазначено, що норми міжнародних договорів щодо кола судових рішень у цивільних (сімейних) справах, про визнання й виконання яких можуть порушуватися клопотання в компетентних судах України, свідчать про те, що в них під рішеннями розуміються владні постанови суду або арбітражу, якими визначаються певні обовязкові для сторін права й обовязки. Тому ними можуть бути як рішення у вузькому розумінні цього слова, так і затверджена судом мирова угода (інший акт примирення), ухвала, постанова суду і судовий наказ.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 12 під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений Цивільним процесуальним кодексом.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 12 згідно з міжнародними договорами України рішення, які не потребують виконання, які постановлені судом однієї з Договірних Сторін і набрали законної сили, визнаються на територіях інших Договірних сторін без спеціального провадження за умови, що установою юстиції запитуваної Договірної сторони раніше в цій справі не було постановлено рішення, як набрало законної сили, або якщо згідно з даним договором, а в не передбачених ним випадках згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано, справа не належить до виключної компетенції її установ юстиції.

Відповідно до статті 81 Закону України від 23.06.2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Відповідно до статті 82 Закону № 2709-IV визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України від 24.02.1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Відповідно п.10 статті 1 Закону № 2709-IV визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.

Системний аналіз вищевказаних правових норм дає суду підстави для висновку, що рішення іноземного суду поширює свою законну силу на територію України (за винятком рішень, що не потребують виконання) виключно у звязку з визнанням такого рішення в порядку, встановленому законом, тобто визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

З огляду на наведене суд приходить до переконання, що обовязок платника податку збільшити валові доходи відповідно до абз. "б" пп.12.1.5 п.12.1 ст.15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виникає у випадку прийняття іноземним судом відповідного рішення з моменту набрання законної сили ухвалою суду про визнання рішення іноземного суду та надання дозволу на його виконання.

Рішення суду іноземної держави, яке у встановленому законом порядку не визнане в Україні, не поширює свою законну силу на територію України, а відтак не може створювати будь-яких прав та обовязків для осіб, яких воно стосується, на території України.

Таким чином, висновок податкового органу про виникнення обовязку ТОВ "УкрТехноФос" збільшити на 30-й день після 10.03.2010 року валові доходи на суму заборгованості, визнаної рішенням МАС при БелТПП від 10.03.2010 року, суд вважає помилковим, позаяк матеріалами справи встановлено, що вказане рішення іноземного суду було визнане в Україні відповідно до ухвали Рівненського міського суду в справі № 2к-1/10 від 23.07.2010 року, яка набрала законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Рівненської області від 16.11.2010 року, а відтак обовязок позивача щодо збільшення валових доходів виник на 30-й день після вказаної дати, в 4 кварталі 2010 року, тобто за межами періоду, охопленого перевіркою.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що нарахування для ТОВ "УкрТехноФос" податкового зобовязання на підставі абзацу "б" підпункту 12.1.5. п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за основним платежем в сумі 3171870 грн. за 2 квартал 2010 року є неправомірним, що виключає застосування штрафної санкції в сумі 634374 грн. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, та додаткової штрафної санкції в сумі 1585935 грн. на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181.

Оцінюючи правомірність нарахування ТОВ "УкрТехноФос" податкового зобовязання на підставі абз. "а" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по взаємовідносинах з ТОВ "Казфосфат" суд приймає до ваги наступне.

Згідно абз. "а" пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій, а саме на 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією.

Таким чином, згідно вказаної норми закону, підставою для збільшення валового доходу є наявність юридичного факту, як то: визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання, чи ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством, що є свідченням визнання заборгованості в порядку досудового врегулювання спору.

Досудове врегулюванння господарських спорів регламентується розділом II Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст.6 ГПК України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії. До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Претензія розглядається в порядку та строки, визначені статтею 7 ГПК України.

Відповідно до статті 8 ГПК України, про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначаються, зокрема: коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, назва, номер і дата розрахункового документа на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці; коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи.

Висновок податкового органу грунтується на укладеній між ТОВ "УкрТехноФос" та ТОВ "Казфосфат" додатковій угоді без номера від 26.11.2009 року, якою сторони затвердили графік погашення заборгованості ТОВ "УкрТехноФос" в розмірі 1272 000 доларів США до 01.07.2010 року.

Судом встановлено, що ТОВ "УкрТехноФос" не визнавав заборгованість перед ТОВ "Казфосфат" в порядку досудового врегулювання спору, визначеному приписами Господарського процесуального кодексу України, будь-які відомості про направлення ТОВ "Казфосфат" претензії на адресу ТОВ "УкрТехноФос" та результати її розгляду в акті перевірки відсутні, позивачем такі обставини заперечуються. Наявність додаткової угоди до договору поставки щодо встановлення сторонами строків погашення заборгованості не свідчить про досудове врегулювання спору в розумінні закону. Більш того, судом встановлено, що в подальшому ТОВ "Казфосфат" звернулося з заявою про стягнення такої заборгованості в судовому порядку.

Враховуючи вищевказані приписи закону та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність обовязку ТОВ "УкртехноФос" збільшити валові доходи в 3 кварталі 2010 року в порядку, встановленому абз. "а" п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позаяк не настали визначені законом підстави для такого збільшення.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що нарахування для ТОВ "УкрТехноФос" податкового зобовязання на підставі абзацу "а" підпункту 12.1.5. п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за основним платежем в сумі 1808071 грн. за 3 квартал 2010 року є неправомірним, що виключає застосування штрафної санкції в сумі 180 807 грн. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 та додаткової фінансової санкції в сумі 904035 грн. на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181.

Стосовно нарахування ТОВ "УкрТехноФос" додаткової штрафної санкції на суму 46874 грн. за 3 квартал 2010 року на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 суд, крім вищенаведеного, враховує наступне.

Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені обєкти оподаткування у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі 50 відсотків суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобовязання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

У випадку засудження платника податків (посадової особи платника податків) за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, свідченням настання першого юридичного факту є обвинувальний вирок суду, який набрав чинності, у частині визнання особи винною у вчиненні злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України.

Великий розмір заниженого податкового зобовязання це суми податків, зборів та інших обовязкових платежів у розмірі, не меншому за розмір коштів, що визначений як кваліфікуюча ознака кримінально караного діяння, передбаченого частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України.

Згідно з приміткою до статті 212 КК України, великий розмір коштів це суми податків, зборів та інших обовязкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до статті 22 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень пункту 22.4.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону № 889 визначено, що соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", мінімальна заробітна плата з 1 січня установлена в розмірі 869 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, додаткова штрафна (фінансова) санкція в розмірі 46874 грн. за заниження доходів від продажу товарів в 3 кварталі 2010 року на суму 374992 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання на 93748 грн. (що визнається позивачем), застосована з підстав пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 неправомірно, позаяк розмір заниження податкового зобовязання не перевищує в три і більше разів установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розрахований відповідно до приписів статтей 6, 22 Закону № 889-IV, статті 212 КК України.

На підставі досліджених судом доказів та норм матеріального закону за результатами судового розгляду справи суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0005072342/0 від 29.12.2010 року про визначення суми податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в частині основного платежу 4979941 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій 3352026,4 грн., а всього в сумі 8331967,40 грн., є протиправним, а відтак позовна вимога про його скасування в зазначеній частині підлягає до задоволення.

Оцінюючи доводи за заперечення сторін в частині правомірності застосування до ТОВ "УкрТехноФос" штрафних (фінансових) санкцій на суму 968030,15 грн. за порушення статті 1 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

При цьому прийняття судом за результатами розгляду спору між резидентом та нерезидентом іншого судового рішення, ніж про задоволення позовних вимог, зокрема про припинення (закриття) провадження у справі, не є підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, навіть якщо таке судове рішення було постановлене внаслідок добровільної сплати боргу нерезидентом. Наведене випливає з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка передбачає поновлення строків повернення валютної виручки чи поставки імпортного товару з відповідним нарахуванням пені в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги покликання ТОВ "УкрТехноФос" на звернення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України із позовом від 24.02.2010 року за № 319 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 361345,76 євро, а також на звернення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України із позовом від 25.02.2010 року за № 928 до фірми "Alpari Traiding Gmbh" (Німеччина) про стягнення заборгованості в сумі 44020,00 євро, позаяк матеріалами справи безспірно встановлено, що провадження у вказаних арбітражних справах було припинено у звязку зі сплатою заборгованості, що не може слугувати підставою для ненарахування пені за порушення строків розрахунків у іноземній валюті.

Оцінюючи доводи позивача в частині неправомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій у період дії мораторію на застосування вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд приймає до уваги наступне.

Судом встановлено, що господарським судом Рівненської області мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 01.10.2010 року.

Порушення валютного законодавства було встановлено податковим органом під час перевірки, результати якої оформлено актом від 23.12.2010 року, а визначено платнику суму штрафної (фінансової) санкції до сплати рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року, - тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суд не приймає доводи позивача про те, що застосовані податковим органом штрафні (фінансові) санкції є по суті вимогою конкурсного кредитора, оскільки порушення допущене позивачем до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В даному випадку на нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства встановлені Законом України № 2343-ХII обмеження не поширюються, оскільки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобовязання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і грошові зобовязання за порушення, які виникли до, а були виявлені після провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, оскільки визначення позивачу грошового зобов'язання мало місце після введення мораторію, то застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства слід визнати правомірним, позаяк це поточні зобов'язання позивача, які виникли після введення мораторію.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 04.03.2008 року в справі № 08/33, Вищого адміністративного суду України в постанові від 11.11.2010 року в справі № К-28328/06.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що рішення ДПІ у м. Рівне від 29.12.2010 року № 0001102240/0 про застосування до ТОВ "УкрТехноФос" штрафних (фінансових) санкцій на суму 968030,15 грн. прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, добросовісно та розсудливо, доводи позивача не спростовують правомірності такого рішення та не дають суду підстав для його скасування, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування вказаного рішення підлягають відхиленню.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0005072342/0 від 29.12.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в частині основного платежу 4 979 941,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій 3 352 026,4 грн., а всього в сумі 8 331 967,4 грн., - визнати протиправним та скасувати.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.