Постанова № 21689955, 16.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5303/09/1770

16 листопада 2011 року 17год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м. Рівне

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс"

про стягнення коштів отриманих за нікчемними правочинами, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс", Приватного підприємства "ТЕК "Транс Експо Регіон" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами.

Позивач просив суд стягнути в доход держави: з ТзОВ "Вентиляція Плюс" - вартість отриманих від ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон" товарно-матеріальних цінностей в сумі 66720,00 грн., з ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон" кошти у сумі 66720,00 грн., отримані від ТзОВ "Вентиляція Плюс" на виконання усного договору поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин, вчинений між ТзОВ "Вентиляція Плюс" та ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон", є нікчемним, таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, а тому в силу вимог ст.208 Господарського кодексу України все одержане сторонами за вказаним господарським зобовязанням підлягає стягненню в доход держави.

Ухвалою суду від 16.11.2011 року провадження у справі в частині позовних вимог до ПП "ТЕК Транс Експо Регіон" про стягнення коштів у сумі 66 720,00 грн. було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.157 КАС України.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача ТзОВ "Вентиляція Плюс" судові засідання, призначені на 11.10.2011 року, на 26.10.2011 року та на 16.11.2011 року, повторно не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (а.с.96, 97, 99). Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне з 28.04.2009 року по 14.05.2009 року на підставі направлення від 02.04.2009 року № 875/23-100, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання та постанови Рівненського міського суду № 4-485/09 проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Вентиляція Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої складено акт від 20.05.2009 року № 628/23-100/33618796 (а.с.9-27).

Під час проведення перевірки було встановлено, що ТзОВ "Вентиляція Плюс" здійснювало фінансово-господарські операції з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон".

На виконання умов усного договору ПП ""ТЕК Транс Експо Регіон" продано для ТзОВ "Вентиляція Плюс" вентиляційну установку VBW SPS-1/30-L-1000 та вентиляційну установку VBW SPS-1/30-Р-4000, за результатами чого видано видаткову накладну № 36 від 29.08.2008 року та податкову накладну № 36 від 29.08.2008 року на суму 66720,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 11120,00 грн. (а.с.46, 47).

Податок на додану вартість на підставі виписаної податкової накладної за № 36 від 29.08.2008 року в сумі 11120,00 грн. в повному обсязі віднесений ТзОВ "Вентиляція Плюс" до складу податкового кредиту.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року провадження у даній адміністративній справі було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неможливістю розгляду адміністративної справи до набрання законної сили рішення у справі № 1-608/09 (№ 1-386/10), що розглядається в порядку кримінального судочинства, про обвинувачення групи осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (у тому числі по факту фіктивного підприємництва ПП "ТЕК Транс Експо Регіон").

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року провадження по справі було поновлено, оскільки відпали обставини, на підставі яких було здійснено зупинення.

Вироком від 25.05.2010 року у справі № 1-608/09 (№ 1-386/10) Рівненського міського суду, що набрав законної сили, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 визнано винними у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств, у тому числі й ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", та засуджено за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.200, ч.2 ст.358, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.

Згідно даного вироку суд вважає доведеним те, що внаслідок діяльності суб'єктів господарювання, в тому числі й ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", в результаті задекларованих господарських операцій на досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Встановлено також неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаних суб'єктів господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. Отже, суд вважає доведеним те, що така діяльність наведених суб'єктів підприємницької діяльності носила фіктивний характер (а.с.81-83).

Вироком Рівненського міського суду у справі № 1-608/09 (№ 1-386/10) від 25.05.2010 року встановлено, що ПП "ТЕК Транс Експо Регіон" не мало трудових та економічних ресурсів, необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися у податковій звітності. В мотивувальній частині вищевказаного вироку зазначено, що діяльність засуджених вироком осіб, як членів організованої групи, була спрямована на конвертацію в готівку грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки нібито за виконання господарських правочинів, і наступне використання готівки на власний розсуд для особистих потреб.

Враховуючи ту обставину, що ПП "ТЕК Транс Експо Регіон" використовувалося для прикриття незаконної діяльності, укладення з ним будь-яких правочинів, результатом виконання яких є надходження на розрахунковий рахунок цього підприємства грошових коштів, які в наступному використовувалися виключно для конвертації в неконтрольовану готівку, є таким, що завдає інтересам держави збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що правочин, вчинений ТзОВ "Вентиляція Плюс" з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, що є порушенням приписів ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що ПП "ТЕК Транс Експо Регіон" на момент укладення нікчемних договорів не мало цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів, тобто договори та інші документи складені з порушенням цивільної правосубєктності, всі документи, видані на виконання таких договорів, в т.ч. податкові накладні, не створюють правових наслідків (не можуть вважатись первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій), що в свою чергу говорить про їх нікчемність з підстав, описаних вище.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що однією із умов включення витрат підприємства до складу валових є підтвердження їх відповідними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку та мета їх здійснення, при цьому, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" дозволяв віднести до складу валових витрат будь-які витрати за умови доведення, що такі витрати повязані із організацією виробництва, продажем продукції і охороною праці.

Таким чином, в порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТзОВ "Вентиляція Плюс" по взаємовідносинах з ПП "ТЕК Транс Експо Регіон" включено до складу валових витрат витрати, не підтверджені належними первинними документами в розумінні закону.

Враховуючи відсутність у правочину, вчиненого між ТзОВ "Вентиляція Плюс" та ПП "ТЕК Транс Експо Регіон", спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в ньому, суд погоджується з висновком ДПІ у м. Рівне про вчинення цього правочину з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого ТзОВ "Вентиляція Плюс" податкового кредиту. За таких обставин, вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майном держави шляхом недоплати податку на додану вартість, а отже в силу приписів ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, оскільки вчинений сторонами господарських зобовязань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

При цьому, за змістом ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним судом не вимагається, якщо його недійсність встановлена законом, тобто якщо такий правочин є нікчемним.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (із наступними змінами та доповненнями) органи податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Правові наслідки визнання господарського зобовязання недійсним передбачено ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, згідно з якою, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За таких обставин позовні вимоги ДПІ у м. Рівне про стягнення в доход держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс" вартості отриманих від Приватного підприємства "ТЕК Транс Експо Регіон" товарно-матеріальних цінностей у сумі 66720,00 грн. грунтуються на законі, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Підстави для застосування ст.94 КАС України про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в доход держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляція Плюс" (код ЄДРПОУ 3361796, вул. Млинівська, 3, м. Рівне, 33009) вартість отриманих від Приватного підприємства ПП "ТЕК Транс Експо Регіон" товарно-матеріальних цінностей у сумі 66720,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.