Постанова № 21683947, 13.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2012 р. Справа № 1/163-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. , судді Огороднік К.М. при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від кредиторів - ОСОБА_1 (ПАТ "Промінвестбанк"), ОСОБА_2 (ТзОВ "Хлібний союз"), ОСОБА_4 (ДАК "Хліб України").

від боржника - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ТзОВ "Хлібний союз" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 19.12.11 р. у справі № 1/163-Б

за заявою Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" (м.Київ)

до Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів (смт.Черняхів)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.12.2011 року у справі № 1/163-Б (суддя Машевська О.П.) відмовлено у задоволенні клопотання керуючого санацією ОСОБА_6 № 12/318 від 14.11.11 року про продовження строку процедури санації ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" на шість місяців, заявлене на виконання рішення комітету кредиторів боржника від 14.11.2011 року (протокол № 5) - та прийнято рішення про перехід до розгляду питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У задоволенні клопотання ДАК "Хліб України" (м. Київ) № 1-2-24/803 від 17.06.2011 року про звільнення арбітражного керуючого ОСОБА_6 від виконання повноважень керуючого санацією ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" - відмовлено за недоведеністю.

Прийнято до розгляду заяву арбітражного керуючого ОСОБА_6 № 12/324 від 19.12.2011 року про звільнення від виконання повноважень керуючого санацією ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП".

Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України зобов'язано запропонувати господарському суду у строк до 13 січня 2012 року кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП".

Керуючому санацією ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" ОСОБА_6 продовжено виконання прав та обов'язків, визначених ст.ст. 3-1 та 17 Закону № 2343, у повному обсязі до прийняття судом рішення про припинення повноважень керуючого санацією та призначення ліквідатором підприємства нового арбітражного керуючого.

Відкладено розгляд заяви ТОВ "Торнадо" (м. Київ) № 84-2011 від 19.09.2011 року про визнання та заміну ініціюючого кредитора Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" у справі про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП".

Замінено конкурсного кредитора Державний комітет України з державного матеріального резерву України (ідентифікаційний код 00034016) його процесуальним правонаступником - Державним агентством резерву України (м. Київ, вул. Пушкінська, 28, ідентифікаційний код 37472392).

Наступне засідання суду для розгляду питання про припинення повноважень керуючого санацією ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" ОСОБА_6, введення ліквідаційної процедури підприємства, призначення нового арбітражного керуючого ліквідатором ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП", інших заяв та клопотань учасників провадження у справі про банкрутство призначено на "17" січня 2012 р. о 14:30 год. у приміщенні господарського суду Житомирської області, кім. № 109.

Кредитора ДАК "Хліб України" (м. Київ) зобов'язано надати в наступне засідання суду:

- засвідчену копію Статуту юридичної особи, затверджену наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 10.06.2011 року, державну реєстрацію якого не здійснено.

Кредитору ДАК "Хліб України" та керуючому санацією Дочірнього підприємства "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_6 зобов'язано повідомити результати апеляційного розгляду рішень господарського суду від 22.09.11 року та від 08.11.11 року у справах №№ 8/5007/73/11 та 2/5007/107/11 станом на дату проведення засідання у справі.

Керуючого санацією Державного підприємства "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_6 зобов'язано надати в наступне засідання суду:

- матеріали повної інвентаризації майнових активів Дочірнього підприємства "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" з вказівкою на приналежність кожного з них підприємству на певному речовому праві станом на 10 січня 2012 року ;

- баланс підприємства та звіт про фінансові результати станом на 1 січня 2012 року з розшифровкою статей балансу та статей звіту;

- перелік поточної кредиторської та дебіторської заборгованості станом на 1 січня 2012 року.

Кредиторів Дочірнього підприємства "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" та боржнику в особі керуючого санацією ОСОБА_6 зобов'язано обґрунтувати у письмовій формі власну правову позицію щодо застосування до боржника наступної судової процедури - ліквідації та надіслати письмове обґрунтування на адресу суду у строк до 13 січня 2012 року.

Фонд державного майна України зобов'язано надіслати на адресу господарського суду не пізніше дати судового засідання:

- витяг з Реєстру державних корпоративних прав про реєстрацію та облік прав власності держави на акції в розмірі 100% у статутному фонді ДАК "Хліб України" (ідентифікаційний код 20047943) та витяг з Єдиного реєстру обєктів державної власності в цій частині; у разі неможливості надання суду витребуваних доказів надати письмове пояснення.

Зобов'язано викликати в засідання суду в порядку ст. 30 ГПК України уповноваженого представника Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м. Житомир) з Реєстраційною справою (справами), заведеною на майнові комплекси, розташовані в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 для огляду в засіданні суду.

Комунальному підприємству "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (м. Житомир) також надати:

- інформаційну довідку за даними електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб'єкта права власності на майновий комплекс, розташований в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 станом на дату отримання копії ухвали суду; щодо наявності державної реєстрації обтяжень зазначеного нерухомого майна та суб'єкта цих прав;

- інвентарну справу № 3341 на вище зазначене нерухоме майно.

Головному управлінню статистики у Житомирській області надіслати на адресу господарського суду не пізніше дати засідання суду наступні докази:

- витяг з ЄДРПОУ про виключення Державного підприємства "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" (ідент. код 00953094) з цього реєстру у зв'язку з реорганізацією його у 1998 році у Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" ( ідент. код 00953094).

Національному банку України надіслати на адресу суду не пізніше дати судового засідання :

- засвідчену копію Додатку №1 до Договору № ГД -Л- 275 від 26.12.2008 року про передавання в управління непроданих активів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна";

- письмове пояснення на таке питання: чи слід вважати, що Додаток 1 до договору від 11 грудня 2008 року "Перелік кредитної та вексельної заборгованості юридичних осіб, кредитних та вексельних справ по боржниках, звітів про оцінку" Додатком № 1 до Договору № ГД -Л- 275 від 26.12.2008 року, а посилання на договір від 11 грудня 2008 року є опискою.

ТОВ "Торнадо" ( м. Київ) як "Управителю" майнових активів ліквідованого АКБ "Україна" виконати вимоги ухвали суду від 02.12.2011 року у повному обсязі, а саме надати в наступне засідання суду:

- докази отримання від Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (м. Київ) як "Установника" до його юридичної ліквідації документів, на підставі яких виникли вимоги до боржника Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" (смт. Черняхів Житомирського району) в сумі 1 114 617,01грн. відповідно до п.2.1 Договору № ГД -Л- 275 від 26.12.2008 року.

В засідання суду викликати уповноважених представників учасників провадження у справі про банкрутство з документами, що посвідчують особу та підтверджують повноваження.

Явку керуючого санацією ОСОБА_6 та уповноваженого представника ДАК "Хліб України" в засідання суду визнано обов'язковою.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібний союз" подало апеляційну скаргу в якій просить ухвалу від 19.12.2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання керуючого санацією ОСОБА_6 №12/318 від 14.11.11 про продовження строку процедури санації Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Черняхівський КХП" на шість місяців, заявлене на виконання рішення комітету кредиторів боржника від 14.11.11 (протокол №5) та в частині переходу до розгляду питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що висновок суду про те, що строк відновлення платоспроможності боржника не повинен перевищувати строку самої процедури санації, не відповідає дійсним обставинам справи, з огляду на абз. 3 п. 10.1 Рекомендації Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де зазначено, що слід враховувати, що норматино визначений строк, на який запроваджується процедура санації, не слід ототожнювати зі строком фактичних розрахунків з кредиторами, включеними до реєстру. Планом санації може бути передбачено терміни здійснення розрахунків з кредиторами включеними до реєстру, що перевищують визначений у частині 1 статті 17 Закону строк, на який вводиться процедура санації. Також стверджує, що в оскаржуваній ухвалі в супереч абз. 2 ч. 6 ст. 18 Закону господарський суд не наводить обґрунтування відсутності підстав вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності Боржника.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Кредитор - ДАК "Хліб України" у запереченні на апеляційну скаргу з доводами апелянта не погоджується та вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Відзначає, що оскільки станом на 19.12.11 р., після закінчення двох шестимісячних строків, керуючим санацією не подано погоджений та схвалений план санації Боржника на затвердження до Господарського суду Житомирської області, тому останнім прийнято вірне рішення, щодо застосування ч.6 ст. 18 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", переходу до питання про визнання Боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури у наступному засіданні суду.

В судовому засіданні представник кредитора підтримав викладені у відзиві заперечення.

Іншими учасниками провадження письмових відзивів на апеляційну скаргу не подано.

Відзив арбітражного керуючого ОСОБА_6 від 09.02.2012 р. № 12/336 надійшов до суду лише 14.02.2012 р., а тому не був предметом обговорення в судовому засіданні 13.02.2012 р. Відтак, зазначений відзив долучається до матеріалів справи, однак не приймається судом до уваги.

За вимогами ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 19.12.2011 року у справі № 1/163-Б залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.11.2010 року введено процедуру санації ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" строком на один рік по 23.11.2011 року включно.

У п.6 резолютивної частини ухвали суду від 23.11.10 року керуючому санацією ОСОБА_6 були надані певні вказівки, строк для їх виконання, а також зазначено, що у разі неможливості їх виконання в зазначений строк, останній зобов'язаний надіслати суду письмове пояснення.

Матеріали справи містять докази виконання керуючим санацією ОСОБА_6 вказівок суду, надання ним письмових пояснень (клопотань) з приводу наявності об'єктивних обставин, що перешкоджали наданню погодженого та схваленого плану санації боржника на затвердження до господарського суду у встановлений строк, вжиття ним подальших заходів, спрямованих на погодження та схвалення плану санації тощо.

Прийнявши до уваги вжиті керуючим санацією заходи щодо розроблення двох редакцій плану санації, подання їх на схвалення та погодження вище зазначеним суб'єктам та доведення до відома суду проекту останнього з них, господарський суд за власною ініціативою визнав причину пропуску встановленого законом процесуального шестимісячного строку подання плану санації поважною і відновив його згідно резолютивної частини ухвали суду від 29.09.2011 року.

21.11.11р. до господарського суду Житомирської області від керуючого санацією ОСОБА_6 надійшло клопотання № 12/318 від 14.11.11 про продовження строку процедури санації ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" на шість місяців, заявлене на виконання рішення комітету кредиторів боржника від 14.11.2011 року (протокол № 5).

У п.9 Постанови ВСУ № 15 звертається увага на те, що відповідно до статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити, зокрема, пропущений шестимісячний строк подання плану санації, визначений у частині шостій статті 18 Закону № 2343.

З врахуванням конкретних обставин цієї справи, схвалений комітетом кредиторів, погоджений з інвестором, органом уповноваженим управляти державним майном ДАК "Хліб України" та Державним департаментом з питань банкрутства план санації боржника мав бути поданим керуючим санацією до господарського суду у строк до 23.05.11 року.

План санації боржника з дотриманням вище наведених умов керуючим санацією у зазначений строк подано не було.

Однак з врахуванням вимог ст.ст. 50, 51 та 53 ГПК України щодо встановлення, обчислення, перебігу та закінчення процесуальних строків, відновлений судом шестимісячний строк подання плану санації на затвердження суду закінчився 23.11.2011 року.

Погоджений та схвалений План санації боржника не подано на затвердження до суду і станом на 14.12.11 року та після перерви 19.12.11 року.

Судом встановлено, що боржник самостійно не спроможний відновити свою платоспроможність без залучення коштів інвестора. Судом враховується, що кандидатуру останнього (ТОВ "Вінагрохім) комітетом кредиторів схвалено.

Колегія суддів враховує те, що ч. 2 ст. 18 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимагає включення до плану санації як обов'язкову його умову - це строк відновлення платоспроможності боржника, який не повинен перевищувати строку самої процедури санації. За змістом ч.1 ст. 17 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавчо допустимий строк процедури санації не повинен перевищувати 18 місяців, з яких процедура санації боржника триває більше 12 місяців. З огляду на запропоновані умови участі інвестора ТОВ "Вінагрохім" у відновленні платоспроможності боржника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що інвестор, у строк, що залишається до 23.05.2012 року, неспроможний виконати взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону № 2343, якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в господарський суд не буде подано плану санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд не скористався цим правом раніше та надав можливість боржнику відновити свою платоспроможність всіма допустимими заходами.

Однак після закінчення двох шестимісячних строків на подання плану санації на затвердження до господарського суду, останній так і не подано.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо застосування ч.6 ст. 18 Закону № 2343 та переходу до розгляду питання про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

31 жовтня 2011р. до господарського суду Житомирської області надійшло клопотання Державного агентства резерву України (вх. № г/с 11854 від 29.09.11р.) про заміну кредитора у справі Державного комітету України з державного матеріального резерву його процесуальним правонаступником - Державним агентством резерву України в порядку ст. 25 ГПК України з посиланням на Указ Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" № 1085/2010 від 09.12.2010 р. та інші докази.

Відповідно до статті 25 ГПК України у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" № 1085/2010 від 09.12.2010 р. Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано шляхом перетворення на Державне агентство резерву України, яке, згідно п.5 цього Указу є правонаступником комітету.

У статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено загальні вимоги до реєстру вимог кредиторів, відповідно до яких останній повинен містити відомості про кожного кредитора, в тому числі щодо його найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду тощо.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність заміни кредитора Державного комітету України з державного матеріального резерву його процесуальним правонаступником - Державним агентством резерву України, що і відображено в резолютивній частині ухвали суду.

20.06.2011р. до господарського суду Житомирського області надійшло клопотання від кредитора ДАК "Хліб України" (м. Київ) № 1-2-24/803 від 17.06.2011 року про звільнення керуючого санацією ОСОБА_6 від виконання обов'язків по суті.

22 листопада 2011 року на адресу господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення ДАК "Хліб України" № 1-2-24/1294 від 22.12.2011 року до заявленого клопотання.

На спростування доводів клопотання ДАК "Хліб України", керуючим санацією ОСОБА_6 у поданому до суду відзиві від 18.11.2011 року № 12/320.

Відповідно до ч. 8 статті 17 Закону № 2343 керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках:

- за його заявою;

- на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків. При цьому комітет кредиторів повинен запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією, про що виноситься ухвала господарського суду.

Водночас, відповідно до ст. 1, 3-1 та 17 Закону № 2343 господарський суд здійснює нагляд за діяльністю призначеного ним у справі арбітражного керуючого (керуючого санацією), а відтак, вправі самостійно надати оцінку діяльності арбітражного керуючого та наділений повноваженнями за власною ініціативою усунути арбітражного керуючого від виконання ним своїх обовязків, незважаючи на наявність чи відсутність клопотання комітету кредиторів, заявленого в порядку ч.8 ст. 17 Закону № 2343.

Апеляційний суд погоджується з тим що, окремі кредитори, виходячи з вимог ч. 9 ст. 3-1 Закону № 2343 та ст. 22 ГПК України, не позбавлені права на звернення до господарського суду із заявою (клопотанням) про усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обовязків, а господарський суд, який здійснює правосуддя у справі про банкрутство зобов'язаний розглянути таке звернення (клопотання) і, за наявності доказів неналежного виконання керуючим санацією своїх обов'язків, усунути його від їх виконання та винести відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 4 -1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У статті 28 Закону України "Про оплату праці", що має назву "Захист прав працівників у разі банкрутства підприємства" зазначено наступне: у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про банкрутство".

Відповідно до Закону № 2343 вимоги щодо виплати заробітної плати виконуються боржником в порядку черговості їх виникнення: ті, що виникли за три місяці роботи, що передували порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин, тощо - у першу чергу, решта - в другу.

Відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати обов'язково вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів окремо, або згідно із заявами таких кредиторів, або за даними обліку боржника.

Відповідно до статті 15 Закону № 2343 вимоги щодо виплати заробітної плати затверджуються ухвалою суду за наслідками попереднього засідання суду з визначенням черговості їх задоволення боржником.

У п.13 Постанови ВСУ № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" зазначено, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати - це кредитори, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.

У п.50 цієї Постанови додатково наголошується, що додаткові вимоги працівників боржника щодо виплати заробітної плати мають обліковуватись арбітражними керуючими залежно від її нарахування та задоволення протягом часу провадження справи про банкрутство.

Оскільки відповідно до ст. 12 Закону № 2343 на вимоги щодо виплати заробітної плати мораторій не поширюється, виконання таких вимог боржником, а також органами державної виконавчої служби здійснюється у будь-якій судовій процедурі (розпорядження майном, санація, мирова угода, ліквідація), незалежно від дати їх виникнення.

За наведених обставин вимоги по заробітній платі та інші прирівняні до них вимоги за своїм складом та розміром не є сталою величиною на відміну від складу та розміру конкурсних кредиторських вимог, що виникли з інших зобов'язань, задоволення яких здійснюється боржником у встановленому Законом № 2343 порядку залежно від судової процедури (санація, мирова угода чи ліквідація).

Обґрунтованість висновків суду першої інстанції підтверджується матеріалами справи, які свідчать, що станом на 19.09.2006 року боржник (керівник ОСОБА_10П.) визнав себе зобов'язаним за вимогами по заробітній платі перед працівниками підприємства в сумі 192,3 тис. грн., а станом на 24.10.2006 року - в сумі 276,4 тис. грн.

До затвердженого ухвалою господарського суду від 14.05.2007 року реєстру вимог кредиторів боржника включено заборгованість по заробітній платі в сумі 221007,90 грн., розмір якої було підтверджено директорами боржника ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та розпорядником майна ОСОБА_13

Матеріали справи також свідчать, що у період з 02.04.2008 року по 02.03.2009 року обов'язки директора підприємства тимчасово виконував ОСОБА_14, а з 03.06.2009 року директором підприємства було призначено ОСОБА_15

Обов'язки розпорядника майна з 29.04.2009 року було покладено ухвалою господарського суду на арбітражного керуючого ОСОБА_6, кандидатуру якого було підтримано також ДАК "Хліб України".

В адресованих до суду листах підприємства №№ 130 та 246 від 16. 06.09 р. та 09.09.2009 року за підписом директора підприємства ОСОБА_15 підтверджувались обставини отримання згідно наказу ДАК "Хліб України" № 6 від 29.01.2009 року фінансової допомоги у розмірі 480 тисяч гривен для погашення заборгованості по заробітній платі, в тому числі минулих років на загальну суму 88,2 тис. грн.

У звіті підприємства про роботу у 2009 році в цілому за підписом директора підприємства ОСОБА_15 було підтверджено ті обставини, що за рахунок коштів, отриманих за договорами позики у 2009 році було виплачено заборгованість по заробітній платі минулих років на загальну суму 497,6 тис. грн. , з яких 189,6 тис. грн. - заробітна плата, 308,0 тис. грн. - середній заробіток та моральна шкода, залишок боргу складає 342, 6 тис. грн. Однак всього заробітної плати виплачено на загальну суму 1 059 000,00 грн.

Матеріали справи також свідчать, що погашення боргу по заробітній платі працівникам підприємства одночасно здійснювалось також ВДВС Черняхівського районного управління юстиції.

Так, згідно письмового пояснення на виконання п.9 ухвали суду від 16.03.10 року, орган державної виконавчої служби підтвердив, що за період від дня порушення справи про банкрутство (04.09.2006р.) по 21.04.2010 року було стягнуто на користь стягувачів фізичних осіб заборгованості по заробітній платі, аліментів та інших виплат пов'язаних з трудовими відносинами на суму 476 944,36 грн., при цьому 445 496,75 грн. стягнуто за рахунок коштів, що надходили на арештовані рахунки підприємства та лише 31 447,61 грн. за рахунок продажу рухомого майна.

Більше того, ВДВС Черняхівського районного управління юстиції підтвердило, що у липні 2009 року заборгованість за виконавчими документами на користь фізичних осіб - стягувачів була повністю погашена, що дало підстави припинити заходи щодо реалізації арештованого майна. Арешт на рахунки боржника не накладався, так як останній систематично погашав заборгованість по заробітній платі, що не порушувало строків виконання виконавчого провадження.

Матеріали справи свідчать, що розпорядником майна ОСОБА_6 під час виконання своїх обов'язків за період з 29.04.2009 року по 11.11.2009 року було встановлено, що на підприємстві була втрачена документація та інформація щодо нарахування і виплати заробітної плати, у зв'язку з чим наказом по підприємству № 92 від 12.08.2009 року було створено комісію для проведення службового розслідування відсутності документації і можливості її відновлення. Зазначені обставини перешкодили розпоряднику майна в той період здійснити поглиблений аналіз заборгованості по заробітній платі.

Окрім того, на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2010р. розпорядником майна ОСОБА_6 було надіслано лист від 02.03.2010р. за № 08/557 керівнику боржника ОСОБА_16 щодо надання повної та достовірної інформації по заробітній платі перед працівниками підприємства.

У зв'язку з ухиленням останнього від надання розпоряднику майна запитуваної інформації, рішенням комітету кредиторів від 01.04.2010 року, що відбулось за участю представника ДАК "Хліб України", було зобов'язано директора підприємства надати зазначену інформацію розпоряднику майна письмово у строк до 12.04.10 року та одночасно попереджено останнього про відповідальність та наслідки, передбачені ст.ст. 12. 13 Закону №2343.

У матеріалах справи містяться ніким не підписані переліки працівників, яким підприємство заборгувало заробітну плату у 2006-2007 роках на загальну суму 332520,30 грн. та станом на 01.03.2010 року на загальну суму 546953,06 грн., що не відповідає вимогам ст. 34 ГПК України щодо належності доказів та дає підстави суду дійти висновку, що керівник боржника ОСОБА_15 таки ухилився від надання розпоряднику майна достовірної інформації про стан боргу по заробітній платі, а відтак, не тільки порушив вимоги ст. 13 Закону № 2343, а й ухвали суду від 19.02.2010 року.

Ухилення керівника боржника ОСОБА_15 мало місце і в подальшому, про що свідчить звіт розпорядника майна ОСОБА_6 за період з 09.04.2010 року по 15.06.20011 року, у якому, серед іншого, повідомлено про те, що борг по заробітній платі на підприємстві становив 911,4 тис. грн.

Як встановлено судом з 25.06.10р. новим керівником підприємства призначено ОСОБА_17, яким спільно з розпорядником майна ОСОБА_6 у діяльності підприємства були виділені як пріоритетне завдання - це погашення заборгованості із заробітної плати працюючим на поточний час.

Завдяки вжитим заходам підприємству вдалося здійснювати своєчасну виплату поточної заробітної плати працівникам, а також перерахувати кошти виконавчій службі згідно виконавчих проваджень за вимогами по заробітній платі. Водночас визнано, що заборгованість по заробітній платі станом на 21.10.10 року складала 1 208,9 тис. грн. та є заборгованістю минулих років, яку погасити без залучення інвестиційних коштів та за рахунок виробничої діяльності боржника неможливо.

Ухвалою суду від 23.11.10 року розпорядника майна ОСОБА_6 призначено керуючим санацією підприємства.

Згідно наданих керуючим санацією ОСОБА_6 впродовж процедури санації звітів встановлено, що поточна заробітна плата виплачується підприємством вчасно і в повному обсязі, в тому числі частково погашається заборгованість минулих років, яка поступово зменшується та станом на 21.09.11 року становить 1110,00 тис. грн., а також перераховуються кошти виконавчій службі для добровільного виконання вимог працівників, що отримали судові рішення.

У статті 36 Заокну "Про відповідальність за порушення законодавства про оплату праці" зазначено наступне: за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

З врахуванням вище викладеного, судом не встановлені обставини, які би давати суду дійти висновку про неналежне виконання керуючим санацією ОСОБА_6 у період з 23.11.2010 року по 19.12.211 року обов'язків із вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед працівниками підприємства .

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 34 ГПК України докази, що подаються сторонами в якості доказування своїх вимог та заперечень повинні бути належними та допустимими.

Особливістю судових доказів є те, що вони виступають в якості гарантії достовірності одержаної судом інформації, оскільки на підставі їх оцінки в сукупності за правилами ст.ст. 4-7 та 43 господарський суд приймає судове рішення іменем України.

Частина 2 статті 32 ГПК України встановлює перелік видів доказів або засобів доказування. Як докази допускаються: письмові та речові докази, висновки експертів, пояснення представників сторін та пояснення представників інших осіб, які беруть участь у справі тощо.

З врахуванням змісту ст. ст. 1, 14, 15 Закону № 2343, а також Закону України "Про оплату праці" належними та допустимими засобами доказування наявності вимог по заробітній платі, їх складу, розміру, періоду виникнення, погашення (сплати), нарахування тощо є письмові докази якими визнаються облікові документи підприємства з особового складу, а також рішення судів про стягнення боргу по заробітній платі, документи виконавчого провадження про його виплату стягувачам.

Обставини виплати заробітної плати самим підприємством мають підтверджуватись первинними документами (розрахунково - платіжною відомістю форми П-49, платіжною відомістю форми П-53, інше). Окрім того, згідно Закону України "Про оплату праці" заробітна плата працівників підприємств виплачується у гривнях за місцем роботи через касу підприємства, або через уповноважену установу банку, після укладання індивідуальних угод на відкриття карткового рахунка, або поштовими переказами на вказаний працівником рахунок (адресу) та частково натурою, у випадках, передбачених цим Законом.

Від встановлення зазначених обставин залежить висновок суду про наявність чи відсутність у боржника вимог із заробітної плати перед найманими працівниками, їх склад та розмір.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду , що у матеріалах справи докази, які суд міг би оцінити як первинні документи по нарахуванню та виплаті заробітної плати працівникам підприємства - відсутні. Натомість, докази, що наявні у справі (письмові пояснення представників боржника, органу державної виконавчої служби, інших осіб, не учасників провадження у справі про банкрутство) є, на думку суду, суперечливими в частині наявності чи відсутності боргу по заробітній платі минулих років та його дійсного розміру.

З врахуванням вище викладеного стосовно належності та допустимості засобів доказування в межах справи про банкрутство, господарським судом не встановлені також обставини невиконання керуючим санацією ОСОБА_6 у період з 23.11.2010 року по 19.12.211 року обов'язків щодо стягнення дебіторської заборгованості за надані підприємством послуги із Аграрного фонду України.

Вперше про наявність відносин з Аграрним фондом України відповідно до укладених договорів про зберігання зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання, повідомлено суду у звіті підприємства за 2009 рік за підписом директора ОСОБА_18 Окрім кількісних показників обсягів зберігання зерна Аграрного фонду України та відповідності сертифікованих умов їх зберігання, у звіті також зазначено, що оплата послуг зернового складу здійснюється Аграрним фондом України за рахунок бюджетних коштів. Станом на 01.12.2009 року заборгованість фонду перед підприємством складала 97 673,98 грн.

Як встановлено судом, на засіданні комітету кредиторів 01.04.2010 року директором підприємства ОСОБА_15 було повідомлено, що з листопада 2009 року підприємству не сплачуються кошти за зберігання зерна Аграрним фондом України, заборгованість якого станом на 15.02.2010 року складала 246 196,00 грн.

Комітетом кредиторів було зобов'язано директора боржника в термін до 12.04.10р. надати письмово розпоряднику майна ОСОБА_6 вичерпну інформацію про розмір та склад дебіторської заборгованості підприємства, однак чого ним не було виконано.

Після призначення керівником ОСОБА_17, ним спільно з розпорядником майна ОСОБА_6 було налагоджено діяльність з переробки зерна пшениці Аграрного фонду та інших підприємств тощо, а також укладено договори із хлібозаводами та підприємствами райспоживспілки на відвантаження борошна Аграрного фонду тощо.

У листі Житомирської ОДА № 1844/45/2-11 від 22.03.11 року, на який посилається ДАК "Хліб України", повідомляється про те, що з грудня 2010 року Аграрним фондом України припинено оплату послуг боржнику за зберігання та переробку борошна, яка становить 960,00 тис. грн.

У судовому засіданні керуючий санацією ОСОБА_6 та колишній керівник підприємства ОСОБА_17 підтвердили погашення Аграрним фондом України боргу перед підприємством за надані послуги на початку 2011 року та який виник лише внаслідок того, що фінансування коштів здійснюється з Державного бюджету України.

У звіті керуючого санацією ОСОБА_6 станом на 14.11.2011 року повідомлено суду, що загальний розмір всієї дебіторської заборгованості перед підприємством, не виділяючи окремо суб'єктів-дебіторів, станом на 10.11.2011 року становить 197,2 тис. грн., тоді як станом на 01.07.2011 року розмір дебіторської заборгованості становив 556,2 тис. грн.

Тому, з врахуванням того, що Житомирська обласна державна адміністрація не є учасником провадження у справі про банкрутство, а обставини наявності в Аграрного фонду України боргу перед боржником станом на 19.12.11 року належними доказами не підтверджено, останні вважаються недоведеними.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що обставини зростання кредиторської заборгованості підприємства є недоведеними, оскільки конкурсна заборгованість не може зростати. Жодного доказу на підтвердження зазначеним обставинам ДАК "Хліб України" не подано. Місцевим господарським судом підставно враховано, що підприємство у судовій процедурі санації є повноцінним суб'єктом господарювання і виникнення у нього як кредиторської, так і дебіторської заборгованості за надані послуги, виконані роботи тощо є об'єктивним явищем.

Доводи ДАК "Хліб України" стосовно неналежного виконання керуючим санацією ОСОБА_6 обов'язків під час розробки проекту Плану санації, в тому числі, за участю інвестора ТОВ "КХ"Тальне", під час подання його на схвалення комітету кредиторів 25.02.11р., під час подання його на погодження до ДАК "Хліб України" та Державного департаменту з питань банкрутства, під час розробки нової редакції плану санації та його змісту, та, врешті - решт, про не подання плану санації на затвердження до господарського суду, були предметом оцінки суду, про що свідчать мотивувальні частини ухвал суду від 17.05.11 року та 29.09.11 року.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків здійснюється судом у разі їх невиконання взагалі, або у разі неналежного виконання. При цьому, критерії оцінки "неналежності" виконання обов'язків арбітражним керуючим Закон № 2342 відносить на розсуд суду.

Всі вжиті керуючим санацією ОСОБА_6 заходи в цьому напрямку за період з 23.11.2010 року по 22.11. 11 року підтверджені матеріалами справи, що вміщені у томах 12-14.

Оскільки стаття 18 Закону № 2343 визначає лише загальні умови, що може містити План санації боржника, саме на керуючого санацією лягає тягар з розробки його проекту, а також на інвестора, у разі його наявності, з врахуванням особливостей конкретного боржника, тоді як інші учасники провадження у справі про банкрутство приймають участь на наступних етапах цього процесу (схвалення, погодження, затвердження). При цьому, кожний із суб'єктів, що є причетним до цього процесу, може мати власну позицію щодо відповідності умов проекту Плану санації вимогам як Закону № 2343 , так і інших законодавчих актів.

Зокрема, про зазначене йдеться у ч.5 ст. 18 Закону № 2343: протокол засідання комітету кредиторів може містити особливу думку кредиторів, які голосували проти порядку і строків погашення заборгованості, передбачених у плані санації.

Згідно цієї частини ст. 18 Закону № 2343 керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном.

Відповідно, враховувати зауваження зазначеного органу, вносити їх до проекту плану санації, повторно виносити на схвалення комітету кредиторів, а потім знову на погодження до державного органу.

Господарський суд затверджує план санації боржника, лише після його попереднього схвалення та погодження. При цьому, суд як учасник цього процесу, вправі винести ухвалу як про затвердження плану санації, так і про відмову у його затвердженні.

Відповідно до викладеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо відсутності обставин, які б вказували на "неналежність" виконання керуючим санацією ОСОБА_19 обов'язків щодо Плану санації та, що його слід усунути від їх виконання в подальшому.

Водночас, надаючи арбітражному керуючому право на дострокове припинення його повноважень, Закон не вимагає від суду обов'язкового встановлення обставин, які зумовили його подати відповідну заяву до суду.

Враховуючи ті обставини, що призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" здійснюється у порядку ст. 2 Закону № 2343, господарський суд не вправі задовольнити заяву керуючого санацією ОСОБА_6 та звільнити його від виконання зазначених обов'язків за наслідками судового засідання, оскільки зазначене означало б про залишення підприємства з 19.12.11 року без керівника.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2343 кандидатуру нового арбітражного керуючого суду повинен запропонувати державний орган з питань банкрутства, яким з 21.11.11 року є Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

З врахуванням викладеного, комітет кредиторів боржника участі у доборі кандидатури арбітражного керуючого на ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" не приймає.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 19.12.2011 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібний союз" від 17.01.2012 року відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 19.12.2011 року у справі № 1/163-Б залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

2668/12