Постанова № 21683886, 27.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5023/8611/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивачі ОСОБА_1 (дов № 596 від 18.02.2011 р.)

ОСОБА_2 (дов № 3319 від 04.10.2011 р.)

відповідача ОСОБА_3. (дов в матеріалах справи),

розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства "Сапфір", м. Харків (вх. № 323 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.11р. у справі № 5023/8611/11

за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків

до Колективного підприємства "Сапфір", м. Харків

про стягнення 1078,62 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ДКП КГ "Харківкомуночиствод" ( далі позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Колективного підприємства "Сапфір", м. Харків ( далі відповідач) на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на приймання стічних вод № ІІ-6661/01-АК-2, укладеним між сторонами 15.11.2004 року. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 2882,71 грн., з яких 1013,32 грн. - боргу за послуги водовідведення; 65,30 грн. - пеня. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено. Стягнуто з КП "Сапфір" на користь КПКГ "Харківкомуночиствод" 1013,32 грн. за послуги з водовідведення, 65,30 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12.12.11 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, стягнути на з позивача держмито у сумі 102 грн.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, викладені в рішенні суду висновки суперечливі та не відповідають дійсним обставинам справи, на відміну від цього, обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи судом безпідставно відхилені або залишені по за увагою, тому вищевказане рішення підлягає скасуванню.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилається на необґрунтованість доводів відповідача, просить залишити апеляційну каргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2011 року без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 15.11.2004 року між позивачем - ДКП КГ "Харківкомуночиствод" (за розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02.09р. № 121 затверджена нова редакція статуту ДКП КГ "Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"), та відповідачем - Колективним підприємством "Сапфір був укладений договір на приймання стічних вод № ІІ-6661/01-АК-2 ( з подальшим укладанням додаткових угод до нього: від 06.11.2007р., від 02.06.2008р. та від 17.03.2009р.), відповідно до умов яких позивач зобовязувався приймати від відповідача стічні води в обсягах встановлених абоненту лімітів на водокористування та водовідведення згідно з договором, а відповідач зобовязувався здійснювати регулярну плату за надані послуги згідно з цим договором.

Вищевказаний договір укладено уповноваженими представниками позивача та відповідача, в судовому порядку спірний договір не був розірваним чи зміненим, в зв'язку з чим він є чинним у наданій суду редакції.

Сторони зобов'язались керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради №581 від 18.06.2003р., введених в дію 01.07.03р., Наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002р. (з додатками "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів"), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6690, введених в дію 06.05.2002р., Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.94р. №65, та іншими нормативними документами.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що додатковою угодою від 17.03.2009р. до договору сторони погодили викласти п.4.2 в наступній редакції: абонент зобовязаний сплатити вартість послуг водовідведення згідно з діючими нормативно-правовими актами, наведеними в п.1.3 Договору на підставі наданих КП КГ "ХКОВ" платіжних документів (рахунків-фактур, платіжних вимог-доручень або інших платіжних документів),в сімнадцятиденний строк з дня відправлення платіжного документу поштою відповідно до реєстру доставки платіжного документу або у 7-денний строк з моменту його одержання.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує посилаючись на ті обставини, що територія КП «Сапфір»не має мереж (ливньовок) міських чи будь-яких інших загальних зливових каналізацій, а також вони відсутні на прилеглій до КП «Сапфір»території. Відповідач вважає, що при укладанні договору не врахований вищевикладений факт, та у договорі відсутній його предмет, істотна умова, з якої випливають усі можливі за право чином права та обовязки, його ціна та строки виконання, відповідальність сторін за невиконання зобовязань.

Також, відповідач додатково посилається на те, що договір № ІІ-6661/01-АК-2 від 15.11.04 р. було укладено з Державним комунальним підприємством, яке було ліквідовано, а позовні вимоги висуває Комунальне підприємство каналізаційного господарства, яке не має жодного відношення до вищевказаного договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 29.06.11 р. представниками позивача, відповідача та ПАТ «Система»був складений акт обстеження внутрішньо площадкових мереж водовідведення, у відповідності до якого, позивач та представник ПАТ «Система»підтвердили, що стічні води відповідача (КП «Сапфір») надходять до очисних споруд позивача транзитом через насосну станцію ПАТ «Система», який міститься в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що 08.12.11 р. представниками позивача та відповідача був складений акт обстеження внутрішньо площадкових мереж водовідведення, у відповідності до якого, представники сторін підтвердили, що на момент перевірки адміністративна будівля обладнана двома каналізаційними випусками. Один випуск знаходиться не в робочому стані. На момент обстеження відомча господарсько-фекальна каналізаційна мережа, приналежна до КП «Сапфір»знаходиться в технічно справному стані. Оглядовий каналізаційний колодязь засипано листям. На зовнішніх мережах каналізації засмічення, в звязку з чим на предмет надходження стоків на насосну станцію ПАТ «Система»не представилось можливим. Ці обставини справи відповідач не спростував

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Харківської області від 24.05.11 р. та постанова апеляційного господарського суду Харківської області від 04.07.11 р. по справі № 5023/1638/11, якими встановлено той факт, що стічні води відповідача надходять до очисних споруд позивача транзитом через насосну станцію ПАТ «Система».

Твердження відповідача про те, що Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" не має жодного відношення до вищевказаного договору не може бути прийнято судом до уваги, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено 17.03.09 р. додаткову угоду до договору на приймання стічних вод № ІІ-6661/01-АК-2 від 15.11.04 р., в якій сторони дійшли згоди про зміну в цьому договорі найменування позивача з "Держане комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (ДКП КГ "ХКОВ") на "Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (КП КГ "ХКОВ").

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору надавав послуги щодо водовідведення та направляв відповідачу платіжні вимоги - доручення, що підтверджується матеріалами справи. Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений договором строк, порядку та розмірі вартість наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого в період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року утворилась заборгованість по сплаті вартості наданих послуг у розмірі 1013,32 грн., яку відповідач не сплатив.

За таких обставин, місцевий господарський суд, оцінивши викладені позивачем доводи в обґрунтування позовних вимог з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, а також беручи до уваги, що перед відповідач в період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року утворилась заборгованість по сплаті вартості наданих послуг розмірі 1013,32 грн. тому дійшов вірного висновку, що вимоги КПКГ "Харківкомуночиствод" є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З даними висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як визначено в ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, за загальними положеннями чинного законодавства, п. 4.4 договору сплата пені передбачена за порушення строків оплати.

Враховуючи зазначене, колегія суддів також погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 65,30 грн. як таких, що заявлені правомірно та обґрунтовано.

На цій підставі судова колегія вважає, що у суду відсутні правові підстави для визнання доводів, викладених в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційний господарський суд вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, правових підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Сапфір", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.11р. у справі № 5023/8611/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текс постанови підписано 27.02.2012 року