КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
27.02.2012 № 42/376
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Поляк О.І.
Рудченка С.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на рішення господарського суду м. Києва
від 10.01.2012р. (дата підписання – 16.01.2012р.)
у справі № 42/376 (суддя – Паламар П.І.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Теодосія» Автономної Республіки Крим
до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову – 2630060,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.01.2012р. у справі №42/376 (суддя – Паламар П.І.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Закритого акціонерного товариства «Теодосія» Автономної Республіки Крим 2 328 956,87 грн. боргу, 9 231,37 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 31 487,79 грн. 3% річних з простроченої суми та 30 738,90 грн. пені.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач 10.02.2012р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Разом із апеляційною скаргою відповідач подав заяву про поновлення процесуального строку на її подання. Клопотання відповідача мотивовано тим, що у судовому засіданні від 10.01.2012р., в якому було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у даній справі представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» участі не брав, а повний текст оскарженого судового акту надійшов на адресу Товариства тільки 06.02.2012р., тобто після закінчення визначеного законом десятиденного строку на подання апеляційної скарги. Таким чином, зазначав скаржник, процесуальний строк був пропущений не з його вини, а внаслідок обставин, які, за оцінкою апелянта, є об’єктивно непереборними і пов’язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Однак, розглянувши матеріали поданої апеляційної скарги та заяви відповідача про поновлення процесуального строку, колегією суддів було встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду – протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи №42/376 у судовому засіданні від 10.01.2012р. дійсно було оголошено тільки вступну та резолютивну частину судового рішення. Повний текст оскарженого судового акту оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України та підписано суддею місцевого господарського суду 16.01.2012р.
Таким чином, визначений ч.1 ст.93 ГПК України десятиденний строк на подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду закінчився 26.01.2012р.
Згідно поштового штемпелю на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду 10.02.2012р., тобто із пропуском визначеного законом строку на оскарження судового рішення.
Мотивуючи поважність причин пропуску процесуального строку, апелянт посилався на відсутність його представника у судовому засіданні від 10.01.2012р., в якому було оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, а також отримання повного тексту оскарженого судового акту тільки 06.02.2012р., тобто після закінчення визначеного законом десятиденного строку на подання апеляційної скарги.
Утім, доводи апелянта стосовно дати отримання ним повного тексту судового рішення у даній справі спростовуються наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103018643670 (а.с.131). Згідно зазначеного повідомлення повний текст рішення місцевого господарського суду від 10.01.2012р. вручено уповноваженому представнику Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 23.01.2012р., тобто у межах визначеного ч.1 ст.93 ГПК України десятиденного строку на його оскарження.
Посилання відповідача на те, що повний текст судового рішення був адресований неіснуючій юридичні особі – ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є надуманими та не спростовують встановленого апеляційним господарським судом факту отримання апелянтом судового акту в межах визначеного законом строку на його оскарження.
Отже, наведені скаржником у його заяві підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги не відповідають дійсності, тому їх не можна визнати поважними. Натомість, наявні у справі документи дають підстави стверджувати, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про мотиви та обґрунтування прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі.
Інших поважних причин пропуску процесуального строку апелянт не зазначив, у зв’язку з чим його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі слід відхилити.
Згідно п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення місцевого господарського суду у даній справі слід повернути без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
У зв’язку з наведеним, судова колегія вважає за необхідне повернути апелянту – Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» сплачений ним згідно платіжного доручення №1001 від 07.02.2012р. судовий збір у розмірі 26300,61 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», Київський апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду м. Києва від 10.01.2012р. у справі №42/376 разом з доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.
2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) з Державного бюджету України 26300,61 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1001 від 07.02.2012р.
3. Матеріали справи №42/376 повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді
Поляк О.І.
Рудченко С.Г.
Судове рішення № 21683535, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 27.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 42/376. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: