Головуючий у 1 інстанції – суддя Христофоров А. Б. Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
3 вересня 2008 року справа № 22-а-7678/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26, корпус 3
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Малашкевич С. А.
при секретарі судового засіданняГорбенко К. П.
Білоус К. І. за участю представників: від позивача:Кузьменко Є. В. за дов. № 71 від 20.02.08 р.від відповідача:Макаров В. М. за дов. № 171 від 23.06.08 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Краматорськуна постанову Донецького окружного адміністративного судувід
по адміністративній справі27 травня 2008 року (складена у повному обсязі 31 травня 2008 року)
№ 2-а-3058/08 (суддя Христофоров А. Б.)за позовомСпільного підприємства "ГЕВІС"доДержавної податкової інспекції у м. Краматорськупроскасування податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість
ВСТАНОВИЛА:
До Донецького окружного адміністративного суду 27 грудня 2007 року надійшла позовна заява (т. 1 арк. справи 2-5) спільного підприємства "ГЕВІС" до державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292303/0/61884/10/23-3 від 18 грудня 2007 року державної податкової інспекції у м. Краматорську про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року по справі № 2-а-3058/08 (т. 2 арк. справи 76-80) зазначений позов був задоволений повністю, визнане незаконним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000292303/0/61884/10/23-3 від 18 грудня 2007 року державної податкової інспекції у м. Краматорську про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
В апеляційній скарзі (т. 2 арк. справи 84-85) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Позивач заперечував проти апеляційної скарги (т. 2 арк. справи 93-96) та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у м. Краматорську на підставі наказу від 23 листопада 2007 року № 1177 та направлення від 26 листопада 2007 року № 2120, відповідно до пункту 9 частини 6 статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями, з 26 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року була проведена виїзна позапланова перевірка спільного підприємства "ГЕВІС" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2007 року та у декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року. За результатами перевірки був складений акт № 2063/23-3-14324054 від 7 грудня 2007 року (т. 1 арк. справи 6-28).
18 грудня 2007 року на підставі акту перевірки № 2063/23-3-14324054 від 7 грудня 2007 року державною податковою інспекцією у м. Краматорську було прийняте оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000292303/0/61884/10/23-3 (т. 1 арк. справи 45) про завищення спільним підприємством "ГЕВІС" в порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року в розмірі 60330 грн.
Як зазначив відповідач в апеляційній скарзі (т. 2 арк. справи 84-85) перевіркою було встановлено, що до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень 2007 року були включені суми податку на додану вартість сплачені, у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, які є основними компонентами технологічного процесу по виробництву поліхролвінілових профілів в асортименті та не призначаються для використання в межах господарської діяльності позивача передбаченої пунктом 2.3 статуту та довідкою статистики № 107-02-14 від 20 березня 2007 року (арк. справи 41). Відповідач вказує, що у серпні 2007 року податковий кредит був сформований СП "ГЕВІС" на підставі податкових накладних про придбання гранул, суспензії ПВХ, двоокису титану, модифікатору та інших товарів, що призначені для виробництва ПВХ віконного профілю.
Суд першої інстанції визнав незаконним та скасував прийняте ДПІ у м. Краматорську податкове повідомлення-рішення № 0000292303/0/61884/10/23-3 від 18 грудня 2007 року, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Спільне підприємство "ГЕВІС" зареєстроване як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (т. 1 арк. справи 60). Пунктом 2.1 розділу 2 статуту спільного підприємства "ГЕВІС" (т. 1 арк. справи 53-59) передбачено, що предметом діяльності підприємства є створення високоякісної, конкурентоспроможної продукції та послуг для споживачів внутрішнього та зовнішнього ринків. За довідками Головного управління статистики у Донецькій області від 6 та 24 грудня 2007 року (арк. справи 42-43) видами діяльності спільного підприємства "ГЕВІС" за КВЕД зазначено виробництво пластмас у первинних формах, виробництво будівельних виробів з пластмас. За сертифікатами відповідності (т. 2 арк. справи 44-46) профілі для вікон з ПВХ виготовляються позивачем серійно з 28 грудня 2004 року до дійсного часу. З викладеного вбачається, що одним з основних видів господарської діяльності, що здійснюється спільним підприємством "ГЕВІС" є операції з виробництва в асортименті поліхролвінілових профілів та виробів з пластмас, що не спростовується податковим органом.
Згідно частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
За статтею 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 статті 19 Господарського кодексу Україну визначено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Відсутність в статуті та однієї з довідок статистики посилання на здійснення позивачем діяльності з виробництва поліхролвінілових профілів, з огляду на наведені норми не свідчить про те, що ця діяльність не є господарською, оскільки відповідно до положень пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Той факт, що діяльність з виробництва поліхролвінілових профілів для спільного підприємства "ГЕВІС" є регулярною, постійною та суттєвою підтверджують укладені у 2007 році договори про реалізацію суб'єктам підприємницької діяльності систем профілів та комплектуючих "GEVISTM" (т. 2 арк. справи 54-67), баланс та звіт про фінансові результати (т. 2 арк. справи 68-70). При цьому, відповідач заперечень стосовно того, що СП "ГЕВІС" постійно здійснює вказану діяльність не надавав.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну оформлену відповідно до вимог цього підпункту.
Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІVвід 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Господарські операції з придбання товарів для виробництва поліхролвінілових профілів були оформлені позивачем належним чином, отримані податкові накладні внесені до реєстрів, первинні документи відображені як в бухгалтерському, так і податковому обліку у відповідні періоди зі створенням узагальнених відомостей (т. 1 арк. справи 90-250, т. 2 арк. справи 1-29). ДПІ у м. Краматорську фактів встановлення порушень в податкових накладних та проведених господарських операціях СП «ГЕВІС» за спірний період не доводила.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Тобто, як свідчать наведені норми, до складу податкового кредиту належить відносити податок на додану вартість, сплачений (нарахований) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, при наявності відповідної податкової накладної. Позивач надав до матеріалів справи податкові накладні, що підтверджують суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту та відповідач цього факту не заперечує, про що свідчить акт перевірки, крім того, податковим органом факти порушення СП «ГЕВІС» порядку формування валових витрат за господарськими операціями про придбання товарів для виробництва поліхролвінілових профілів під час спірної перевірки не встановлювалися.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова від 27 травня 2008 року у справі № 2-а-3058/08 була прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення її без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року у справі № 2-а-3058/08 – залишити без задоволення.
Залишити без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року у справі № 2-а-3058/08 за позовом спільного підприємства "ГЕВІС" до державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292303/0/61884/10/23-3 від 18 грудня 2007 року державної податкової інспекції у м. Краматорську про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання ухвали у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 3 вересня 2008 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 5 вересня 2008 року.
Головуючий: В.Г.Яманко
Судді С.А.Малашкевич
К.П.Горбенко
З оригіналом згідно:
Суддя В.Г.Яманко
Судове рішення № 2168343, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.09.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-7678/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: