Рішення № 21683108, 23.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2012 р.Справа № 16/5025/2222/11 За позовом Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”, м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про спонукання до укладення договору про надання послуг з теплопостачання

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 39/09 від 04.01.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 20.02.2012р., в судовому засіданні 22.02.2012 р.

Рішення приймається 23.02.2012р., оскільки в засіданні 20.02.2012р. та 22.02.2012 р. оголошено перерву.

В засіданні суду 23.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про спонукання до укладення договору про надання послуг з теплопостачання № 2846/792 від 17.08.2011 р.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 16.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на достачання теплової енергії № 2025/792, у відповідності до умов якого позивач надає послугу з теплопостачання відповідачу, а саме здійснює централізоване опалення приміщення Відповідача за адресою АДРЕСА_1, згідно затвердженої Схеми теплопостачання міста Хмельницького Рішенням Хмельницької міської Ради № 16 від 22.10.2008 року.

Вказує, що зазначене приміщення належить Відповідачу на праві приватної власності, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Хмельницького бюро технічної інвентаризації та відповідач використовує його для здійснення господарської діяльності. Згідно технічного паспорту, загальна площа приміщення складає 71,3 кв. м.

При цьому 15.08.2011 р. відповідач надіслав позивачу лист (вхідний №409), яким договір на постачання теплової енергії №2025/792 від 16.09.2008 року вважає припиненим з 16.09.2011 року, а 18.08.2011 року позивач листом №3458/09 надіслав відповідачу пропозицію укласти договір та надав для підпису два примірники договору про надання послуг з теплопостачання.

Позивач посилається те, що згідно п.3 ст.184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Вказує, що запропонований договір є типовим та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №933.

Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №103 від 30.09.2011 року „Про затвердження тарифів на теплову енергію МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” визначено вартість 1 Гкал. для другої групи споживачів („для інших споживачів”) в сумі 705,76 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ). З ПДВ ця сума складає 846,91 грн. за 1 Гкал. Згідно затвердженої вартості 1 Гкал., вартість 1 кв. м. загальної площі в опалювальний сезон в місяць становить 25,49 грн. згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради №1053 від 13.10.2011р.

Проте відповідач на пропозицію позивача укласти Договір не відповів.

Позивач посилається на те, що згідно п.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем послуг на основі типового договору. Відповідно до ст. 24 Закону України „Про теплопостачання” одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках встановлених законом, розглядаються судом.

Представник відповідача в засідання суду 22.02.2012р. прибув, у письмовому відзиві від 22.02.2012р. проти позову заперечив. Повідомив наступне: згідно п.3 ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, при укладенні господарських договорів, відповідно до п. 4 цієї норми зміст договору визначається на основі, зокрема: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідач вказує, що Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 встановлено, що послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Сторони можуть тільки конкретизувати такі умови без відступу від змісту типового договору. Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.

Отже, позивач зобов'язаний був надати відповідачу для підписання проект договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, складеного на підставі Типового договору.

Відповідач вважає, що зі змісту запропонованого позивачем проекту договору №2846/792 від 17.08.2011р., направленого на адресу відповідача, його умови не відповідають умовам Типового договору.

Так, п.п.6.8, 6.9 запропонованого проекту договору передбачається, що „виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію”. Тоді як п.16.12 Типового договору передбачене право споживача на внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги. Ця ж норма передбачена п. 29.8 Правил.

В п.13.7. проекту договору міститься застереження, відсутнє в Типовому договорі - споживач має право на установлення засобів обліку теплової енергії, у випадку, якщо є технічна можливість такого установлення та взяття їх на абонентський облік при наявності технічної документації. Дане застереження фактично надає виконавцеві необмежені можливості для відмови споживачеві в прийнятті на облік засобів обліку теплової енергії, адже саме виконавець і визначає наявність чи відсутність такої технічної можливості, і відповідно, не дає споживачеві можливості сплачувати за реально отримані послуги.

П.16.13 Типового договору передбачене право споживача на отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт. Ця норма в запропонованому проекті договору відсутня. Відсутнє в проекті договору і право споживача на укладення з виконавцем договору про заміну або ремонт технічно несправних санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та квартирних засобів обліку (п.16.14).

П. 14.13 проекту договору відсутній в Типовому договорі і Правилах та містить неприйнятні, з точки зору споживача, положення. Відбулись, також, істотні зміни в розділі зобов'язань виконавця. Так, редакція п. 16.2 проекту договору не відповідає редакції п.19.2 Типового договору, а саме, зменшений обсяг обов'язку. В п. 16.4 міститься обмеження обов'язку „у випадку, якщо засоби обліку знаходяться на балансі виконавця”, яке відсутнє в п.19.4 Типового договору. В п.16.9 відсутній обов'язок виконавця, передбачений п. 19.15 Типового договору, а саме-виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт. В п.16.12 проекту договору змінена редакція п. 19.18. Типового договору, а саме зменшений обсяг обов'язку.

Вказує на те, що в проекті договору відсутні обов'язки виконавця, передбачені Типовим договором і які мають істотне значення для споживача, а саме - п.п.19.5, 19.6, 19.10, 19.11, 19.19 Типового договору. В розділі відповідальності виконавця редакція п.18.2 проекту договору не відповідає редакції п. 21.2 Типового договору, а саме, зменшений обсяг відповідальності.

П. 19.1 проекту договору передбачено, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві є зовнішній зріз стіни, тоді як п.22.1 Типового договору (і Правилами) - відгалуження від стояків. П.22 проекту договору передбачається надання виконавцеві 48 годин для прибуття до споживача для з'ясування причин ненадання послуг з теплопостачання. В зимовий період за дві доби може статись аварійна ситуація, яка завдасть істотних збитків споживачеві, а тому такий тривалий граничний строк для прибуття представника виконавця є неприпустимим. В п. 29 проекту договору міститься застереження, яке не дає споживачеві можливості розірвати договір у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови від користування послугами виконавця, а саме „тільки при технічній можливості припинення постачання теплової енергії”.

Відповідач зазначає, що відсутня інформація, передбачена Типовим договором, про адреси і телефони спеціального виклику у разі виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій: аварійних та ремонтних служб внутрішньо будинкових мереж; органів, які відповідно до законодавства здійснюють контроль за дотриманням правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, державна житлово-комунальна інспекція, територіальний орган Держспоживстандарту, структурний підрозділ з питань житлово-комунального господарства місцевої державної адміністрації, територіальний орган Державної житлово-комунальної інспекції, виконавчий комітет міської, сільської, селищної ради).

Крім того, статтею 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначені особливості укладення договорів у багатоквартирному будинку, відповідно до яких договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

З таких обставин, відповідач вважає, що позивачем змінені істотні умови Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а тому просить відмовити в позові.

Представник позивача в засіданні 23.02.2012р. подав суду письмове заперечення на відзив відповідача, і не погоджується із викладеними у відзиві обставинами. Вказує на те, що укладення господарського договору є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Відповідно до п.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем послуг на основі типового договору. Ст. 24 Закону України „Про теплопостачання” одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Вказує, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За таких обставин, позивач вважає, що запропонований проект договору відповідає умовам типового, деякі його пункти конкретизовані відповідно до споживача, який є не квартиронаймачем, а власником приміщення в житловому будинку який використовує його не для проживання, а ведення господарської діяльності. Крім того, типовий договір затверджений для теплопостачальних та водопостачальних організацій одержувачів послуг, а також містить пункти, які стосуються власників квартири, а не власника нежитлового приміщення.

Звертає увагу суду на те, що відповідач на пропозицію позивача укласти договір не відповів, взагалі відмовився укладати договір на теплопостачання, протокол розбіжностей не надсилав.

На підтвердження зазначеного надав суду витяг із схеми теплопостачання міста Хмельницького, рахунки на оплату теплопостачання, які направлялись відповідачу, №№792 від 05.12.2011р., від 03.11.2011р., від 13.10.2011р., від 03.02.2012р., від 05.01.2012р. Подані позивачем докази долучені до матеріалів справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Міське комунальне підприємство „Хмельницьктеплокомуненерго”, м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно статдовідки №328262 від 26.10.2006р.

ОСОБА_1, м. Хмельницький зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.04.2007р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_2 серія В02, значиться в ЄДР як фізична особа-підприємець згідно довідки статистики №4839 від 27.09.2007р.

16.09.2008р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та МКП „Хмельницьктепло-комуненерго” був укладений договір на постачання теплової енергії №2025/792, відповідно до п.1.1 якого енергопостачальна організація зобовязалася постачати споживачу теплову енергію у потрібних йому обсягах, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно додатку №1 до договору позивач зобовязувався надавати відповідачу послуги з опалення приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 71,3 кв. м. за тарифом 8,46.

Згідно Технічного паспорта на приміщення від 18.06.2007р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, приміщення АДРЕСА_3 належить ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності та використовується в господарській діяльності як торгова площа.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розділом 10 договору на постачання теплової енергії сторони обумовили термін дії даного договору, відповідно до умов якого договір набуває чинності з 16.09.2008р. та діє до 16.09.2009р. Договір припиняє свою дію у випадках закінчення строку, на який він був укладений. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п.п.10.4 договору).

15.08.2001р. відповідачем на адресу позивача направлено лис лист за вх.№409, згідно якого повідомив, що договір на постачання теплової енергії №2025/792 від 16.09.2008 року вважає припиненим з 16.09.2011 року на підставі п.10.2 вказаного договору, а саме закінчення строку, на який він був укладений.

18.08.2011 року позивач листом вих.№3458/09 надіслав відповідачу пропозицію укласти договір на постачання теплової енергії у звязку із початком опалювального сезону та надав для підпису два примірники договору про надання послуг з теплопостачання (фіскальний чек від 23.08.2011р.).

Однак відповідач пропозицію позивача про укладення договору залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №103 від 30.09.2011 року „Про затвердження тарифів на теплову енергію МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” визначено вартість 1 Гкал. для другої групи споживачів („для інших споживачів”) в сумі 705,76 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ), з ПДВ ця сума складає 846,91 грн. за 1 Гкал.

Згідно затвердженої вартості 1 Гкал., вартість 1 кв. м. загальної площі в опалювальний сезон в місяць становить 25,49 грн. (рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради №1053 від 13.10.2011р. „Про коригування тарифів на послуги із централізованого опалення та підігріву води тат внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради”).

Із врахуванням вказаних тарифів, позивач, посилаючись на п.3 ст. 184, 187 ГК України, ст. 24 Закону України „Про теплопостачання”, ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” просить укласти договір на постачання теплової енергії в редакції позивача, а саме: між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 на приміщення 15 площею 71,3 кв. за адресою: Хмельницький, АДРЕСА_4 за тарифом 25,49 грн.

На затвердження позивачем надано договір на постачання теплової енергії, де зазначено сторони договору - МКП „Хмельницьктеплокомуненерго” (виконавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (споживач).

Згідно п.1 проекту договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що споживач є власником приміщення АДРЕСА_5. Загальна опалювальна площа займаного Споживачем приміщення складає 71,3 кв.м. (п. 3.2. договору). Тарифи на послуги становлять з централізованого опалення 25,49 грн. за кв.м. (п. 5.2.2 договору).

Згідно п. 28 договору останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом одного року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов передбачених п. 29 договору.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Відповідно до ст. 21 Конституції України усі вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 3, 16 п. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; строк дії договору.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (п.1 ст.187 ГК України).

Згідно п.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст.181 ГК України і складається з таких стадій: проекту договору, протоколу розбіжностей, безпосереднього врегулювання розбіжностей, судового розгляду переддоговірних спорів.

При цьому, на кожній з цих стадій процес укладення договору може бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов. У разі недосягнення такої згоди між сторонами процес укладення договору переходить до наступної стадії.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (п. 2, 3 ст. 181 ГК України).

Частина четверта названої статті встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Пунктом 3 ст. 184 ГК України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 179 ГК України визначено загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, зокрема п. 2 визначає, що Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (п.4 даної статті).

Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа має використовувати теплову енергію на підставі договору (ст. 1 Закону України „Про теплопостачання”).

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про теплопостачання” основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; 3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання вимог чинних норм законодавства було підготовлено проект договору на постачання теплової енергії, який направлено відповідачу із дотриманням вимог ст. 179, 181, 184 ГК України, що підтверджено фіскальним чеком від 28.08.2011р. з описом вкладення.

Натомість, відповідач не заперечував проти отримання проекту договору, проте будь-яких пропозицій, застережень щодо запропонованої редакції договору позивачу не направив. Відповідачем також не було складено протоколу розбіжностей, в разі незгоди з окремими пунктами договору, що свідчить про факт ухилення від укладання договору з позивачем.

Судом також приймається до уваги, що відповідач на даний час користується послугами теплопостачання і не був відєднаний від централізованої мережі теплопостачання, що підтверджено наданим в матеріали справи витягом із Схеми теплопостачання м. Хмельницького, рахунками на оплату послуг, які направлялись відповідачу (№№792 від 05.12.2011р., від 03.11.2011р., від 13.10.2011р., від 03.02.2012р., від 05.01.2012р.). Заяви про припинення теплопостачання відповідач не подавав.

Судом також приймається до уваги, що приміщення по АДРЕСА_3 належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві приватної власності та використовується ним в господарській діяльності, що підтверджено даними Технічного паспорта від 18.06.2007р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що користувачами вказаного приміщення є інші споживачі, а також укладання з ними договорів на теплопостачання, суду не було подано.

Доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов щодо невідповідності проекту договору на теплопостачання Типовому договору, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, судом до уваги не приймається та спростовується наступним.

Запропонований позивачем договір є типовим та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.

Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пункт 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. встановлює, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Проаналізувавши наданий позивачем проект договору на теплопостачання, суд вважає, що останній відповідає вимогам чинного законодавства щодо укладення договорів та не суперечить Типовій формі договору даного виду із врахуванням положень та особливостей, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. щодо договорів на послуги теплопостачання.

З таких обставин, доводи відповідача не узгоджуються із нормами чинного законодавства та до уваги судом не приймаються.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”, м.Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про спонукання до укладення договору про надання послуг з теплопостачання задовольнити.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) укласти договір про надання послуг з теплопостачання в редакції, наданій Міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький, (вул.Пересипкіна, 5, код ЄДРПОУ 03356571), а саме: про надання послуг з теплопостачання приміщення по вул. Проскурівській,58, площею 71,3 кв. м.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна,5, код ЗКПО 03356571, 941,00 гривень (девятсот сорок одна гривна 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2012р.

Віддруковано 2 прим.

2 - відповідачу (29000 АДРЕСА_8, рекоменд. із повідомлен.)