Рішення № 21682979, 20.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р.Справа № 6/5025/1813/11 За позовом

Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі:

1) Державне агентство рибного господарства України.

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький

до 1) Державного підприємства „Укрриба”, м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Красилів риба”, м. Красилів Хмельницької області

про - визнання недійсним договору зберігання з правом користування майном від 21.02.11р. №05/11, укладеного ДП „Укрриба” з ТОВ „Красилів Риба”;

- зобовязання ТОВ „Красилів Риба” повернути ДП „Укрриба” майно, передане на підставі акту приймання-передачі державного майна від 21.02.11р. №05/11

Головуючий суддя Танасюк О.Є.

Суддя Магера В.В.

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

Позивача-1: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №38-Д від 30.12.2011 р.

позивача-2: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 1786 від 04.11.2010 р.

відповідача-1: не зявився

відповідача-2: не з'явився

від прокуратури: Ільчук ЮФ. прокурор відділу прокуратури області

Суть спору: Прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір зберігання з правом користування майном від 21.02.11р. №05/11, укладений ДП „Укрриба” з ТОВ „Красилів Риба” та зобовязати ТОВ „Красилів Риба” повернути ДП „Укрриба” майно, передане на підставі акту приймання-передачі державного майна від 21.02.11р. №05/11.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 21.02.11р. між ДП „Укрриба” та „Красилів риба” укладено договір №05/11 про зберігання з правом користування майном (гідротехнічні споруди).

Згідно п.1.1. даного договору, замовник (ДП „Укрриба”) передав, відповідно до акту приймання майна від 21.02.11р. зберігачу (ТОВ „Красилів Риба”) на зберігання з правом користування нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів (балансовою вартістю 187 327,90 грн.), що знаходиться на балансі ДП „Укрриба”.

Підпунктом 2.3. договору, за користування майном зберігач зобовязаний сплачувати кошти в розмірі 3 600,00 грн. у строк до 15-го числа, наступного за звітним. В свою чергу замовник зобовязаний щомісячно оплачувати зберігачу 10грн. з урахуванням індексу інфляції.

Строк дії договору зберігання з правом користування майном становить 10 років. (з 21.02.11р. по 21.02.21р.)

Однак, на думку позивачів, вказаний договір є удаваною угодою та укладений з метою приховання іншої угоди, а саме: договору оренди майна, з огляду на те, що основною ознакою спірних договорів є користування майном за плату, при цьому, плата за користування цим майном неспіврозмірна з платою за зберігання за цим договором.

Також звертає увагу на те, що згідно ст.944 ЦК України, за договором зберігання, зберігач не може без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передати її у користування іншій особі.

Відповідно до наказу Департаменту рибного господарства від 21.08.03р., затверджено акт прийому передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ „Хмельницькрибгосп”, на баланс ДП „Укрриба” та закріплено зазначене майно, у тому числі, яке розташоване на території Хмельницької області, за даним підприємством на праві повного господарського відання.

Позивач-2 зазначає, що спірний договір був укладений без участі регіонального відділення ФДМ України по Хмельницькій області та без його дозволу, що, на його думку, є порушенням ст.287 ГК України та ст. 5 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна”.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2011 р. було відмовлено в задоволенні клопотань ДП „Укрриба” від 04.11.2011р. та ТОВ „Красилів Риба” від 01.11.2011р. про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Прокурор відділу прокуратури Хмельницької області та позивач-2 в судовому засіданні 29.11.2011 р. позовні вимоги підтримав.

Представник позивача-1 в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги не підтримує, а 23.12.11р. подав до суду письмову відмову від позову, в якій зазначає, що прокурор при зверненні з позовом не зазначив ті обставини на яких грунтується його вимога, оскільки не вважає, що спірним договором порушені його права та зазначає, що не звертався до органів прокуратури із вимогою здійснити їх захист. Наполягає на тому, що спірний договір від 21.02.11р. №05/11 є дійсним та укладений з дотриманням норм чинного законодавства. Вказує, що згідно акта приймання-передачі, що є невідємною частиною оспорюваного договору, ДП „Укрриба” та ТОВ „Красилів Риба” передано на зберігання з правом користування.

Посилання прокурора на ст.759 ЦК України Держрибагенство також вважає недоцільним, оскільки договір оренди між ним та відповідачами не укладався.

Відповідач-1 ДП „Укрриба” у запереченнях на позовну заяву від 08.12.11р. та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнає, заперечуючи їх твердження, що оспорюваний договір зберігання №05/11 від 21.02.11р. є договором оренди в розумінні приписів ст. 759 ЦК України.

Вказує, що спірний договір укладений відповідно до вимог Глави 66 ЦК України „Зберігання” , а його зміст не суперечить нормам чинного законодавства, оскільки договір укладено в письмовій формі відповідно до ст. 208 ЦК України, зберігач зберігає річ з дня прийняття обєктів та протягом строку дії Договору (ст.938 ЦК України) та виконує свої обовязки особисто (ст. 943 ЦК України).

На підтвердження своєї позиції подав до суду висновок науково-правової експертизи, проведеної науковцями Інститут держави та права ім. Корецького НАН України№126/498 від 30.09.11р.

Також, заперечує проти тверджень позивачів, що за договором зберігання забороняється використання переданого на схов майна, з огляду на те, що п.2.4. Договору зберігання чітко визначено обовязок зберігача вживати всіх заходів, встановлених договором і чинними актами цивільного законодавства, для збереження майна та зберігати його протягом дії Договору. Ст. 944 ЦК України не забороняє користуватися майном, але це право надається лише поклажодавцем, тобто ДП „Укрриба”.

При цьому звертає увагу суду на те, що передане на зберігання майно повинно використовуватися, оскільки специфіка майна проявляється в тому, що невикористання його за цільовим призначенням спричинить псування цього майна (заростання очеретом, корозія металічних конструкцій тощо).

Не погоджується відповідач-1 і з твердженням позивачів, що укладений правочин є удаваним та здійснений для приховування іншого правочину, оскільки сторонами при укладенні спірного договору дотримано всіх обовязкових вимог, що ставляться до даного виду договорів.

Також зазначає, що інтереси Фонду державного майна України укладенням цього договору не порушуються, оскільки п.3. ч.2 ст.4 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” заборонено передача в оренду вказаних обєктів, однак, жоден правовий акт не передбачає погодження договорів зберігання з вищестоящим органом. Також звертає увагу на те, що з відповіді ФДМ на запит щодо необхідності погодження на укладення договорів зберігання вбачається, що такого погодження для укладення договорів зберігання не потрібно.

З огляду на вищезазначене, в позові просить відмовити.

Відповідач-2 ТОВ „Красилів Риба” у відзиві на позовну заяву від 08.12.11р. та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до ст.977 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою на зберігання, а також передавати її у користування іншим особам. Однак, враховуючи, що користування переданим на зберігання майном є елементом самого договору зберігання, тобто згода на користування ДП „Укрриба”, була надана, вважає спірний договір таким, що укладений з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, тому в позові просить відмовити.

17.02.12р. на адресу суду телеграмою надійшло клопотання від відповідача-1 ДП „Укрриба”, в якій він просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

З огляду на зазначене, судом враховується, що відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи щодо відкладення розгляду справив звязку з відсутністю його представника.

Оскільки відповідачем не надано жодних доказів неможливості направлення повноважного представника в дане судове засідання чи поважності причин його неприбуття, суд враховуючи обмеженість строків розгляду спору по справі, вважає за необхідне клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи відхилити.

Крім того, 20.02.12р. до суду надійшло клопотання відповідача-2 ТОВ „Красилів Риба”, в якому він просить припинити провадження у даній справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, з огляду на те, що 19.06.11р. сторонами договору від 05/11 від 21.02.11р. укладено угоду про припинення дії зазначеного договору зберігання з правом користування, додатком до якої є акт повернення державного майна із користування від 20.06.11р.

При цьому, попереднє клопотання, подане в судовому засіданні від 06.02.12р. просить не розглядати, а копію угоди про припинення дії договору зберігання з правом користування від 21.02.11р. №05/11, датовану 19.01.12р. вважати такою, що була подана помилково.

Щодо припинення провадження у даній справі, то судом враховується, що оскільки угода про припинення дії договору зберігання з правом користування від 21.02.11р. №05/11, укладена 19.06.11р., тобто до звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі позивачів, тому відсутні підстави для припинення провадження у справі, а тому клопотання ТОВ „Красилів Риба” про припинення провадження у даній справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України не підлягає задоволенню.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Державне підприємство „Укрриба” зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №007844 від 10.04.98р. та довідкою Головного управління статистики серії АА №271725 і діє на підставі Статуту, нова редакція якого затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України №490 від 02.11.09р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Красилів Риба” зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності та внесений до ЄДРПОУ, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 20.09.11р.

Державне агентство рибного господарства України є юридичною особою, згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 від 794339 від 10.02.11р., створене на підставі Указу Президента України №1085 від 09.12.10р. „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” в звязку з реорганізацією Державного комітету рибного господарства України, внесене до ЄДРПОУ (довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №367052 від 14.02.11.) та діє на підставі Положення про нього, затв. указом Президента України №484/2011 від 16.04.11р.

Згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду Державного майна України №126/752 від 06.05.03р. „Про передачу гідротехнічних споруд”, зобовязано Державний Департамент рибного господарства Міністерства аграрної політики України, передати на баланс ДП „Укрриба” гідротехнічні споруди, включаючи ставкові споруди та повязані з ними робочі машини та обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, та встановлено, що ДП „Укрриба” з дозволу ФДМ України є орендодавцем майна, переданого на його баланс.

Наказом Державного департаменту рибного господарства №248 від 27.08.03., затверджено акт приймання-передачі на баланс ДП „Укрриба” гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ „Хмельницькрибгосп” (смт. Меджибіж).

21.02.11. між ДП „Укрриба” та ТОВ „Красилів Риба” укладено договір зберігання №05/11, згідно п.1.1. якого замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування згідно акта приймання-передачі нерухоме майно, а саме: гідротехнічні споруди рибницького ставу „Атманай”, яке обліковується на балансі ДП „Укрриба” та розташоване на території Волочиського, Теофіпольського та Хмельницького районів Хмельницької області.

Додатковою угодою до вказаного договору від 21.12.11р., із п.1.1. виключено слова „рибницького ставу „Атманай”” та викладено п.1.1. Договору в новій редакції, а саме зазначено: „Замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування згідна Акта приймання-передачі (Додаток №1 до договору) нерухоме державне майно гідротехнічні споруди рибницьких ставів (надалі майно), яке обліковується на балансі ДП „Укрриба” та розташоване за адресою: Волочиський, Теофіпольського та Хмельницького районів”.

Згідно умов зазначеного договору, зберігач (ТОВ „Красилів Риба”) зобовязувався прийняти на зберігання згідно Акту приймання-передачі державного нерухомого майна (п.2.1.) та вживати всіх заходів для його збереження протягом строку дії Договору (п.2.2.).

При цьому, за користування цим майном щомісячно вносити плату в розмірі, визначеному Протоколом узгодження ціни (що є невідємною частиною Договору), яка становить 3600,00 грн. і повинна вноситися до 15-го числа місяця, наступного за звітним (п.2.3.).

П.9 Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 21.02.2021р.

Протоколом про договірну ціну, за відповідальне зберігання державного майна, зазначену в договорі №05/11 від 21.02.11р. (Додаток №2а до Договору від 21.02.11р.) передбачено щомісячну ціну за договором зберігання гідротехнічних споруд в сумі 3600,00 грн. з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Протоколом про договірну ціну, за користування державним майном, зазначену в договорі №05/11 від 21.02.11р. (Додаток №2 до Договору від 21.02.11р.) передбачено щомісячну ціну за користування гідротехнічними спорудами в сумі 10,00 грн. з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно акту приймання-передачі державного майна, підписаного представниками сторін за договором №05/11 від 21.02.11р., на баланс ТОВ „Красилів Риба” було передано 18 гідротехнічних споруд ставків, розташованих на території Хмельницької області, загальна залишкова вартість яких станом на 01.01.11р. становить 718 575,34 грн.

Так, зокрема:

- на території Волочиського району: ГТС ставу „Куровечка”, ГТС ставу „Курники”, ГТС ставу „Завалійки”, ГТС ставу „Вочківці”, ГТС ставу „Купіль”;

- на території Теофіпольського району: ГТС наг. ставу „Базалія”, ГТС вирост. ставу „Михиринці”, ГТС ставу „Жеребки”;

- на території Хмельницького району: ГТС ставу „Данюки”, ГТС ставу „Вовча гора”, ГТС ставу „Чабани”, ГТС ставу „Рідкодуби”, ГТС ставу „Малашівці”, ГТС ставу „Олешин”, ГТС ставу „Осташки”, ГТС ставу „Іванківці”, ГТС ставу „Черепова”, ГТС ставу „Моломолинці”.

Листом Фонду державного майна України №10-25-4699 від 06.04.04р. ДП „Укрриба” повідомлено, дозвіл ФДМ необхідний лише для здачі ним майна в оренду, на вчинення будь-яких інших дій з майном дозволу ФДМ не потрібно.

В листі №10-25-13179 від 28.09.11р. ФДМ України зазначає, що питання, повязані з укладенням ДП „Укрриба” договорів зберігання з правом користування, належить до компетенції уповноваженого органу управління Державного агентства рибного господарства.

В свою чергу Державне агентство рибного господарства в листі №1-6.2-16/4946 від 06.10.11р. інформує ДП „Укрриба” про те, що гідротехнічні споруди, що знаходяться на балансі ДП „Укрриба” відносяться до обєктів загальнодержавного значення, тому відповідно до ЗУ „Про приватизацію державного майна” не підлягають приватизації чи оренді. Зазначає, що ФДМ України неодноразово повідомляв про відсутність необхідності погодження фондом чи його регіональних відділень договорів зберігання з правом користування, які укладає ДП „Укрриба”.

19.06.11р. між сторонами укладено угоду про припинення дії договору зберігання з правом користування від 21.02.11р. №05/11, за умовами якої сторони за заявою зберігача від 18.06.11р. припинили дію договору №05/11 від 21.02.11р., а 20.06.2011р. згідно акта приймання-передачі передано (повернуто з користування) державне майно гідротехнічні споруди рибницьких ставів відповідно до переліку.

Досліджуючи подані сторонами докази та матеріали, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги:

Відповідно до приписів ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Із поданих в обґрунтування позову доказів вбачається, що прокурор, звертаючись із позовом в інтересах позивачів, просить визнати правочин недійсним із посиланням на ст.235 ЦК України як такий, що вчинений сторонами для приховування іншого правочину. При цьому, прокурор вважає, що спірний договір зберігання із правом користування є удаваним правочином, оскільки сторони мали на меті приховати інший правочин, а саме договір оренди майна.

Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

З аналізу наявного у справі спірного договору від 21.02.11р. №05/11 вбачається, що відповідно до п.1.1. Замовник (ДП „Укрриба”) передає, а Зберігач (ТОВ „Красилів Риба”) приймає на зберігання з правом користування згідно акта приймання-передачі нерухоме майно, а саме: гідротехнічні споруди рибницьких ставів (надалі майно), яке обліковується на балансі ДП „Укрриба” та розташоване на території Волочиського, Теофіпольського та Хмельницького районів”.

Згідно п.2.1. та п.2.2. зазначеного договору, зберігач (ТОВ „Красилів Риба”) зобовязувався прийняти на зберігання згідно Акта приймання-передачі державного нерухомого майна та вживати всіх заходів для його збереження протягом строку дії Договору.

При цьому, за користування цим майном щомісячно вносити плату в розмірі, визначеному Протоколом узгодження ціни (що є невідємною частиною Договору), яка становить 3600,00 грн. і повинна вноситися до 15-го числа місяця, наступного за звітним (п.2.3.).

П.9 Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 21.02.2021р.

Згідно приписів ст.944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Судом враховується, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, і в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).

Також, за змістом приписів цивільного законодавства вбачається, що оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили.

Згідно ч.2 ст.235 ЦК України передбачено, що у разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Положенням ч.1 ст.215 ЦК передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009р. №9 передбачено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

За удаваними правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Суд, проаналізувавши умови спірного договору зберігання з правом користування від 21.02.11р. №05/11, вважає, що він є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди майна з огляду на те, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, а плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором.

Крім того, із аналізу норми, закріпленої в ст.944 ЦК України, слідує, що договір зберігання укладається без права користування річчю, натомість право користування такою річчю зберігач може отримати за попередньою згодою із поклажодавцем, і лише в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).

Розглядом матеріалів справи також встановлено, що згідно із наказом Державного комітету рибного господарства України №248 від 27.08.03., затверджено акт приймання-передачі на баланс ДП „Укрриба” гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ „Хмельницькрибгосп” (смт. Меджибіж). Зазначені гідроспоруди (рибницькі стави) є об'єктами державної власності.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності ст.283 ГК України.

Згідно ч.1 ст.287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; 3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Аналогічні положення щодо оренди державного майна передбачено ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ із зазначенням - орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

Враховуючи те, що спірна угода укладалась без участі Фонду державного майна України та за відсутності згоди на передачу обєктів оренди в платне строкове користування згідно укладеного договору від 21.02.11р. №05/11, суд вважає, що ДП „Укрриба” при укладенні спірного договору перевищено свою компетенцію, як балансоутримувача майна, тому спірний договір є таким, що укладений із порушенням вимог чинного законодавства.

При цьому посилання ДП „Укрриба” на лист Фонду державного майна України №10-25-4699 від 06.04.04р. не можна розглядати як дозвіл на укладення договору зберігання з правом користування, оскільки в цьому листі лише розяснено необхідність надання згоди Фондом на укладення договорів оренди державного майна, а не на вчинення інших дій щодо такого майна. Крім того, таким листом висновок щодо саме спірного договору не надавався.

Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 19.08.10р. по справі №8/376/09.

Також, зазначена позиція викладена і в постановах Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.11р. по справі №16/5025/1465/11, №16/5025/1463/11, №16/5025/1458/11, постановах від 22.12.11р. по справах №16/5025/1460/11, №16/5025/1464, та постановах від 11.01.12р. по справах №16/5025/1461/11 та №16/5025/1462/11.

За таких обставин, суд вважає, що позов прокурора в частині визнання недійсним договору зберігання з правом користування №05/11 від 21.02.11р. таким, що відповідає фактичним обставинам справи та узгоджується із вимогами чинного законодавства України, тому підлягає задоволенню.

Щодо вимог прокурора про повернення майна, переданого згідно акту приймання-передачі №05/11від 21.02.11р. за договором зберігання з правом користування №05/11 від 21.02.11р., судом враховується, що майно -гідротехнічні споруди рибницьких ставів, відповідно до переліку, повернуто відповідачу-1 на підставі угоди про припинення дії договору №05/11 від 21.02.10р. та згідно акта приймання-передачі (повернення державного майна із користування) від 20.06.11р., вказаний акт підписаний представниками ДП „Укрриба” та ТОВ „Красилів Риба” та скріплений печатками сторін. Доказів на спростування зазначеного, суду не подано.

Таким чином, оскільки майно, яке перебувало в користуванні ТОВ „Красилів Риба”, на підставі спірного договору 05/11 від 21.02.10р. повернуте ДП „Укрриба” ще до звернення прокурора з даним позовом, у позові прокурора в частині зобовязання відповідача-2 повернути це майно, суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю.

Згідно вимог ст. ст. 44,49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі: Державного агентства рибного господарства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький до Державного підприємства „Укрриба”, м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю „Красилів риба”, м. Красилів Хмельницької області про визнання недійсним договору зберігання з правом користування майном від 21.02.11р. №05/11, укладеного ДП „Укрриба” з ТОВ „Красилів Риба” та зобовязання ТОВ „Красилів Риба” повернути ДП „Укрриба” майно, передане на підставі акту приймання-передачі державного майна від 21.02.11р. №05/11 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір зберігання з правом користування майном від 21.02.11р. №05/11, укладений між ДП „Укрриба” та ТОВ „Красилів Риба”.

Стягнути з Державного підприємства „Укрриба”, (м. Київ, вул. Тургенівська, 82-а, код ЄДРПОУ 25592421) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22030001 „Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050)”, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код 38045529, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в сумі 536,50 грн. (пятсот тридцять шість гривень 50 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Красилів Риба” (м. Красилів Хмельницької області, вул. Хотовицького, 4, код ЄДРПОУ 37235734) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код 38045529, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в сумі 536,50 грн. (пятсот тридцять шість гривень 50 коп.).

Видати наказ.

В решті позову щодо зобов'язання повернути майно, яке передано актом приймання-передачі по договору зберігання з правом користування від 21.02.11р. №05/11 відмовити.

Головуючий суддя Танасюк О.Є.

Суддя Магера В.В.

Суддя Муха М.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.12р.

Віддруковано 6 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-позивачам

4-5- відповідачам

6- в прокуратуру