Рішення № 21682949, 22.02.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2012 р.Справа № 17/5025/2272/11 За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Ізяслав

про стягнення 22888,55 грн., з яких 10101,59 грн. заборгованості по тілу кредиту, 9060,71 грн. заборгованості по відсотках, 3726,25 грн. пені за несвоєчасну сплату платежів за користування кредитними коштами

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №1-11-17587 від 15.08.2011р.

відповідача: ОСОБА_1 фізична особа - підприємець

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №25/ЕК/2007-980 від 22.10.2007р. в загальній сумі 30347,63 грн., з яких 10101,59 грн. заборгованості по тілу кредиту, 9060,71 грн. заборгованості по відсотках, 6394,75 грн. пені за несвоєчасну сплату платежів за користування кредитними коштами, 4790,58 грн. штрафу за порушення умов кредитного договору.

В процесі розгляду справи позивачем 09.02.2012р. було подано заяву про уточнення позовних вимог, яка розцінена як заява про зменшення розміру позовних вимог, розглянута та прийнята судом, про що зазначено в ухвалі суду від 09.02.2012р.

Отже, надалі предметом спору по справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №25/ЕК/2007-980 від 22.10.2007р. в загальній сумі 22888,55 грн., з яких 10101,59 грн. заборгованості по тілу кредиту, 9060,71 грн. заборгованості по відсотках, 3726,25 грн. пені за несвоєчасну сплату платежів за користування кредитними коштами, нарахованої за період з 08.06.2011р. по 01.11.2011р.

Також, необхідно відмітити, що позивачем було подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Між тим, судом було зясовано, що відповідач змінив своє прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1, що підтверджено спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.01.2012р., а також самим відповідачем в судовому засіданні. Крім того, позивачем в заяві про уточнення позовних вимог, яка була подана до суду 13.02.2012р., повідомлено про зміну прізвища відповідача з ОСОБА_1 на ОСОБА_1. Тому, позивач зауважує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 необхідно вважати однією і тією ж особою і вважати відповідачем ОСОБА_1.

З огляду на викладене, відповідачем по справі №17/5025/2272/11 визначено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, про що зазначено в ухвалі від 09.02.2012р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково в частині стягнення боргу по кредиту та відсотків по кредиту. В частині стягнення пені вимоги не визнає, посилаючись на те, що борг виник внаслідок непередбачуваних обставин, зокрема, внаслідок довготривалої хвороби.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

22.10.2007р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра”, яке на данний час іменується публічне акціонерне товариство комерційний банк „Надра”, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Ізяслав, яка на даний час має прізвище ОСОБА_1, (позичальник) укладено кредитний договір №25/ЕК/2007-980, відповідно до умов якого банк зобовязався надати позичальнику грошові кошти в сумі 16 000,00 грн. на споживчі цілі, строком до 21 жовтня 2009 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 30% річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році (п.п. 1.1. 1.3.).

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, оплати із позичкового рахунку розрахункових документів позичальника, або перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Позичальник сплачує банку плату за поставку кредита у розмірі 4% від суми кредиту.

В розділі 3 кредитного договору сторони обумовили умови повернення кредиту, нарахування та сплату відсотків, зокрема, згідно п.п. 3.1.1. 3.1.3. повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною цього договору. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком наступним чином: починаючи з дати надання кредиту, відсотки за користування кредитом встановлюються у розмірі 30% річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 днів. Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з графіком. У випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений у п. 3.1.1. цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини, (якщо зобовязання частково виконані позичальником) у розмірі 60% річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 днів. Повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється позичальником шляхом внесення готівки в касу банку, або шляхом безготівкового переказу.

Згідно з п.п. 5.1.2. позичальник зобовязався використати кредит за цільовим призначенням та повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених цим договором також - сплатити неустойку та відшкодувати завдані банку збитки.

Пунктами 8.1., 8.2. кредитного договору сторони передбачили відповідальність позичальника у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним у вигляді сплати банку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п. 11.2. кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором.

Сторонами було погоджено графік повернення кредиту та сплати відсотків до кредитного договору №25/ЕК/2007-980 від 22.10.2007р.

Позивач належним чином виконав свій обовязок по кредитному договору №25/ЕК/2007-980 від 22.10.2007р. щодо надання відповідачу кредиту в сумі 16000,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 22.10.2007р.

Однак, відповідач умови кредитного договору щодо вчасного повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами, належним чином не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 07.02.2012р. заборгованість відповідача за кредитним договором №25/ЕК/2007-980 від 22.10.2007р. становить загалом 22888,55 грн., з яких 10101,59 грн. заборгованість по тілу кредиту, 9060,71 грн. заборгованості по відсотках.

За порушення виконання грошового зобовязання за кредитним договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату платежів за користування кредитними коштами за період з 08.06.2011р. по 01.11.2011р. в сумі 3726,25 грн.

Відповідач в судовому засіданні повідомив про те, що заборгованість за кредитним договором №25/ЕК/2007-980 від 22.10.2007р. виникла внаслідок довготривалої хвороби.

Як вбачається з довідок Хмельницького обласного онкологічного диспансеру від 30.07.2010р., від 27.08.2010р. відповідач знаходився в гінекологічному відділенні ХОГД з 14.07.2010р. по 03.08.2010р. та з 25.08.2010р. по 30.08.2010р., де проведено спеціальне лікування - курс хіміотерапії. Також, відповідачем надано суду епікриз історія хвороби №4822, №4102.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обовязки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Приписами статті 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Як передбачено ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором №25/ЕК/2007-980 від 22.10.2007р. та надав відповідачу кредит в сумі 16000,00 грн., про що свідчить заява на видачу готівки №1 від 22.10.2007р.

Між тим, відповідач, в порушення умов вказаного вище кредитного договору, прийняті на себе зобовязання щодо повернення у передбачені договором терміни основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконував належним чином, у звязку з чим наявні заборгованість за кредитом та відсотками.

Враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобовязання, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10101,59 грн. заборгованості по тілу кредиту та 9060,71 грн. заборгованості по відсотках є правомірною.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту п. 8.1., 8.2. кредитного договору від 22.10.2007р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність позичальника у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним у вигляді сплати банку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню, яка нарахована за період з 08.06.2011р. по 01.11.2011р. в сумі 3726,25 грн.

Водночас, частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу дії частини 1 статті 233 Господарського кодексу України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовзанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідач просить суд не стягувати з нього пеню посилаючись на те, що заборгованість по кредиту та відсотках виникла внаслідок непередбачуваних обставин, зокрема, внаслідок довготривалої хвороби. На підтвердження надав довідки Хмельницького обласного онкологічного диспансеру та епікриз історія хвороби.

Враховуючи вищенаведене, норми законодавства, заяву відповідача, обєктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, а також визнання боргу відповідачем, суд вважає необхідним зменшити розмір пені на пятдесят відсотків до 1863,12 грн. (аналогічна правова позиція міститься у постанові ВГСУ від 22.11.2011р. по справі №11/5005/6874/2011, постанові РАГС від 21.09.2011р. по справі №2/5025/1226/11).

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 10101,59 грн. заборгованості по тілу кредиту, 9060,71 грн. заборгованості по відсотках, 1863,12 грн. пені за несвоєчасну сплату платежів за користування кредитними коштами.

В позові в частині стягнення 1863,13 грн. пені належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача. При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИ Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” м. Київ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Ізяслав про стягнення 22888,55 грн., з яких 10101,59 грн. заборгованості по тілу кредиту, 9060,71 грн. заборгованості по відсотках, 3726,25 грн. пені за несвоєчасну сплату платежів за користування кредитними коштами задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) 10101,59 грн. (десять тисяч сто одну гривню 59 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 9060,71 грн. (девять тисяч шістдесят гривень 71 коп.) заборгованості по відсотках, 1863,12 грн. (одну тисячу вісімсот шістдесят три гривні 12 коп.) пені за несвоєчасну сплату платежів за користування кредитними коштами, 1411,50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 1863,13 грн. пені відмовити.

Суддя В.В. Димбовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 лютого 2012 року.

Віддруковано 3 примірника: 1 до справи, 2 позивачу, 3 відповідачу.