Рішення № 21682577, 28.02.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.12 Справа № 5021/3014/2011. За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м.Суми до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Суми

про стягнення 6 510 грн. 72 коп.

СУДДЯ СОПЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

від позивача:ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.01.2011 року

від відповідача:не зявився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 6510 грн. 72 коп. за договором № 1381-Т від 01.10.2006 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного між сторонами у справі, з яких: 5562 грн. 57 коп. - основного боргу, 381 грн. 54 коп. - пені, 208 грн. 00 коп. - 3 % річних, 358 грн. 61 коп. - інфляційні збитки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 411 грн. 50 коп.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 28.12.2011 року була направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві: а саме: АДРЕСА_2, за вказано адресою знаходиться приміщення, в якому надаються позивачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, проте ухвала про порушення провадження у справі до суду повернулась з відміткою органу звязку «за закінченням терміну зберігання».

В звязку з незявленням відповідача розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 11.01.2012 року також до суду повернулась в довідці про причини повернення вказано «за закінченням терміну зберігання». Судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

01.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1381-Т, відповідно до умов якого позивач зобовязувався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобовязувався вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.3.2, п.3.3, п.3.5 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Як свідчать матеріали справи відповідачу в період з квітня 2010 року по листопад 2011 року надавалися послуги з постачання теплової енергії, але відповідач не належним чином виконав свої договірні зобовязання в частині розрахунків, в звязку з чим, виникла заборгованість в розмірі 5562 грн. 57 коп., що підтверджується, зокрема, відомостями звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2010 року по 16.12.2011 року.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідач свої зобовязання за договором не виконав, оплату за надані послуги в розмірі 5 562 грн. 57 коп. не провів.

Крім того, умовами договору, а саме підпунктом 5.1.5, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, споживач зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобовязання. Споживач, який прострочив, виконання грошового зобовязання, на вимогу виконавця зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

За прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 381 грн. 54 коп.

Оскільки, пеня в даному розмірі нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу також правомірно нараховано 208 грн. 00 коп. 3% річних та 358 грн. 61 коп. інфляційних збитків.

За таких обставин, на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 5562 грн. 57 коп. - основного боргу, 381 грн. 54 коп. - пені, 208 грн. 00 коп. - 3 % річних, 358 грн. 61 коп. - інфляційних збитків.

Факт заборгованості відповідача в сумі 6 510 грн. 72 коп. підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 1411 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, код 33698892) 5562 грн. 57 коп. - основного боргу, 381 грн. 54 коп. - пені, 208 грн. 00 коп. - 3 % річних, 358 грн. 61 коп. - інфляційних збитків, 1411 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОПЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.03.2012 року.