Рішення № 21682071, 21.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р.Справа № 30-26/17-1572-2011 Позивач: Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „Чорноморський”

Відповідач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - згідно довіреності від 24.11.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4- згідно довіреності №2438 від 10.04.2011р.

Суть спору: Позивач, Комунальне підприємство „Житлово-комунальний сервіс „Чорноморський” (далі- КП „ЖКС „Чорноморський”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та при будинкової території у сумі 10562 грн. 21 коп., пені у сумі 10562 грн. 21 коп., а також про спонукання до укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій відповідно до Закону України № 1875-ІУ та постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 529 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і Типового договору про надання послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій” відповідно до умов проекту договору .

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2010р. у справі № 26/17-1572-2011 у задоволенні позову КП „ЖКС „Чорноморський” відмовлено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2011р. у справі №26\17-1572-2011 рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2010р. в частині відмови в задоволенні позову про стягнення боргу у сумі 21 124 грн. 42 коп. скасовано. Позов у цій частині задоволено: стягнуто з підприємця ОСОБА_1 на користь КП „ЖКС „Чорноморський” заборгованість у сумі 10562 грн. 21 коп., пеню у сумі 10562 грн. 21 коп. В іншій частині рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2011р. у справі № 26/17-1572-2011 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2010р. в частині вимог про стягнення заборгованості у сумі 10562 грн. 21 коп., пені у сумі 10562 грн. 21 коп. скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2010р. залишено без змін.

Ухвалою від 27.12.2011р. справу прийнято до розгляду суддею Рога Н.В. та справі присвоєно № 30-26/17-1572-2011р.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів , викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно Свідоцтва про право власності, виданого 09.10.2002р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, ОСОБА_1 є власником нежилих приміщень магазину загальною площею 522,8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Розпорядженням міського голови № 97-01 від 28.01.2003р. до КП ДЄЗ "Южний" від Управління житлово-комунального господарства передана у повне господарське відання певна кількість жилих будинків, зокрема, будинок АДРЕСА_1

01 жовтня 2006 р. між КП ДЄЗ "Южний", правонаступником якого є КП „ЖКС „Чорноморський” та Підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 62 про повернення експлуатаційних витрат, Згідно якого КП ДЄЗ "Южний" зобов'язалось забезпечувати утримання та експлуатацію житлового фонду України, а Підприємець зобов'язалась прийняти дольову участь у витратах по утриманню житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 522,8 кв.м., шляхом перерахування комунальному підприємству відповідної суми на повернення експлуатаційних витрат.

Зазначений договір укладено сторонами строком на один рік. При цьому сторонами погоджено, що за відсутності заперечень, він автоматично пролонгується на один рік (п.6.1 договору).

Позивач зазначає, що дія Договору № 62 від 01.10.2006р. закінчилась 31.12.2007р., але, відносини по використанню нежитлового приміщення в підприємницькій діяльності та користування підпприємцем ОСОБА_1 послугами по утриманню будинку НОМЕР_2 не переривались. Але, підприємець ОСОБА_1 від виконання зобовязання приймати дольову участь в утриманні будинку та прибудинкової території ухиляється, чим порушує вимоги ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якої споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивач також зазначає, що обовязок оплачувати послуги по утриманню будинку та прибудинкової території також передбачений ч. 2 ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, згідно якої суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Позивач у справі зазначає, що за період з лютого 2008р. по січень 2011р. ним було надано відповідачу послуги по утриманню будинку та прибудинкової території на суму 10562 грн. 21 коп., адже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 529 “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій” тариф за 1 кв.м визначається виходячи із загальної суми витрат по утриманню будинку та прибудинкової території на загальну площу квартир (приміщень) будинку, а сума відшкодування витрат по утриманню будинку та прибудинкової території мешканцем (орендарем, власником приміщення) розраховується пропорційно площі займаного приміщення. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10562 грн. 21 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 10562 грн. 21 коп., посилаючись на ч. 3 ст. 2 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, згідно якої за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач послуг має повне право сплачувати лише ті послуги, які фактично надавалися. Підприємець ОСОБА_1, як власник нежитлового приміщення загальною площею 522,8 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1, на підстаі ст. 322 Цивільного кодексу України, ст.151 Житлового кодексу України, самостійно забезпечує схоронність свого майна, провадить за свій рахунок поточний і капітальний його ремонт, утримує прибудинкову територію, для чого перебуває у трудових відносинах ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлення цін\тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до закону. Згідно ст. 14 цього Закону ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень , визначених законом. Позивач же самостійно встановив розмір плати за повернення експлуатаційних витрат .

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення пені відповідач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. За таких обставин. за розрахунком відповідача, пеня становить 3547 грн.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території .

Згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05. 2009 р. N 529 (в редакції, що булла чинною на дату подачі позову), який визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках), тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій .

До складу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входять, зокрема, середньомісячні витрати з оплати праці (далі - заробітна плата) та середньомісячні матеріальні витрати на рік окремо за статтями експлуатаційних витрат; плановані трудовитрати, що не можуть перевищувати розмір, передбачений нормами часу та нормами обслуговування для робітників і виробничого персоналу, що встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; витрати з прибирання прибудинкової території; витрати з прибирання сходових кліток; витрати з вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); витрати з прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі; витрати з технічного обслуговування ліфтів; витрати з обслуговування систем диспетчеризації (підтримання в робочому стані систем у ліфті, на вході до ліфта та на робочому місці диспетчера); витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах визначаються окремо за кожною інженерною системою згідно з договорами, укладеними між виконавцем та субпідрядниками, які здійснюють утримання внутрішньобудинкових систем; витрати з дератизації ; витрати з дезінсекції; витрати з обслуговування димовентиляційних каналів ; вартість робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших внутрішньобудинкових інженерних систем; витрати з проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, розташованих на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (зокрема, спортивних, дитячих та інших майданчиків), визначаються з урахуванням кошторисної вартості кожного виду робіт відповідно до державних будівельних норм та правил; витрати з поливання дворів, клумб і газонів; витрати з прибирання і вивезення снігу, посипання призначеної для проходу та проїзду частини прибудинкової території протиожеледними сумішами; витрати з експлуатації номерних знаків на будинках ; витрати з освітлення місць загального користування і підвальних приміщень та підкачування води; витрати з енергопостачання для ліфтів .

За таких обставин, на думку суду, безпідставним є посилання відповідача на те, що підприємець ОСОБА_1 не отримує від КП «ЖКС «Чорноморський»послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Отже, вимога позивача щодо стягнення заблоргованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової територій у сумі 10562 грн. 21 коп. є обгрунтованою, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені у сумі саме 10562 грн.21 коп., то, на думку суду, ця вимога задоволенню не підлягає, адже, дійсно, за приписами ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. За несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги зазначені субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Але, на думку суду, слід розрізняти поняття «спожиті комунальні послуги»та «утримання прибудинкових територій». Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Як вже зазначалося вище, відповідно до Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги зазначені субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Отже, законодавець передбачив такі санкції лише за порушення умов оплати за спожиті комунальні послуги, а не за оплату послуг по утриманню прибудинкових територій.

Згідно матеріалів справи договірних відносин між сторонами у справі не існує, отже, сторони не домовилися щодо такого виду відповідальності як нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг за утримання прибудинкових територій, розміру пені та порядку її нарахування.

За таких обставин, підстави для нарахування пені відсутні.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України .

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський»задовольнити частково .

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський»(м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 81/4, 35303608) заборгованість у сумі 10562 грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 105 грн. 62 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 100 грн.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 27 лютого 2012р.

Суддя Рога Н. В.