ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" лютого 2012 р.Справа № 19/17-4421-2011
За позовом Публічне акціонерне товариство "ОБОЛОНЬ";
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболонь Хорека Сервіс"
про стягнення 7559,99грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. за дорученням;
від відповідача: не зявився;
Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс” (далі - відповідач) про стягнення основної заборгованості в сумі 7559,99 гривень.
Позивач в судове засідання зявися, позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських суддів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне:
26 серпня 2010 року сторони уклали Двосторонню Угоду на оренду майна № М/722 про на аренду майна (далі Договір). Відповідно п.п. 1.2 Договору перелік майна вказаний у Специфікації № 1 від 26.08.2010 р., яка є невідємною частиною договору та підписана обома сторонами.
Згідно п.п. 1.3 Договору майно завжди залишається у власності позивача.
Також згідно п.п. 1.4 Договору, вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва позивача та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобовязаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або відшкодувати його вартість.
Відповідно до Договору № М/722 позивач передав в оренду майно в справному стані та з пакетом документації до кожної одиниці майна ( у разі наявності з технічним паспортом) за актом приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем 26 серпня 2010 року був підписаний Акт приймання-передачі обладнання, відповідно накладної № 69141 від 26.08.2010 р. в кількості 4 шт. В Акті вказано, що зауважень до якості та цілісності отриманого обладнання відповідач не виявив.
Відповідно до Договору № М/722 п.п. 1.1 обладнання надається відповідачу виключно для популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється позивачем та корпоративними підприємствами позивача.
Згідно п.п 2.1 Договору № М/722, орендна плата за користування однією одиницею майна становить 10 грн. за рік в т. ч. ПДВ, і сплачується протягом перших пяти днів з моменту підписання даної угоди та до 15 січня щороку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Позивач є платником податку на прибуток за ставкою 25 %.
Пунктом 6.1 Договору № М/722 передбачено, угода укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції позивача корпоративних підприємств між позивачем та відповідачем.
01 березня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу продукції № 49, за умовами якого позивач зобовязався виготовляти і продавати продукцію відповідачу, а відповідач зобовязався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість та повертати тару в строк, передбачений Договором. Відповідно до умов Договору, строк дії Договору закінчився 01 березня 2011 року.
Відповідно п.п. 6 Договору № 49 в разі закінчення терміну дії цього договору або в разі припинення роботи з сторони відповідача, останній повинен повернути позивачу в термін не більше 3 (трьох) днів все рекламне обладнання, яке знаходилося в користуванні у відповідача ( в тому числі майно та обладнання, отримане на підставі угод на оренду майна), або відшкодувати його вартість.
Також згідно п. 9 Договору № 49 закінчення дії або розірвання цього договору не звільняють „Сторони” від виконання зобовязань, встановлених данним договором. Однак відповідач умов повернення майна не виконав.
У звязку з чим 29 вересня 2011 року позивачем відповідачу було направлено лист вимогу № 3574/0/2-11 з пропозицією протягом 3 (трьох) днів повернути майно позивачу.
Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс” вартість неповернутого орендованого майна в сумі 7559 гривень 99 копійок з підстав, що відповідач не додержується умов укладеного сторонами договору.
За таких обставин та у звязку з не належним виконанням прийнятих зобовязань у відповідача виникла заборгованість за неповернуте орендоване майно в сумі 7559 гривень 99 копійок.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав:
В порушення умов укладеного сторонами Договору № М/722 відповідач не виконав прийняті за договором зобовязання щодо своєчасного повернення обладнання, яке вказано в Специфікації № 1. На дату звернення з позовом заборгованість за неповернуте орендоване майно склала 7559 гривень 99 копійок.
Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов та документи, які підтверджують виконання зобовязань, прийнятих за укладеною сторонами угодою, не надав.
За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст. 180 ч. 7 Господарського процесуального кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.
Згідно ст. 193 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У звязку з чим, позивачем було направлена вимога та встановлено строк повернення переданого майна в оренду. Відповідач, в свою чергу, порушив умови договору та не повернув майно у встановлений строк.
Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Згідно ст.. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс” (юридична адреса: 65496, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Одеська, буд. 15, код ЄДРПОУ 34643210, п/р 26000670728411 в ООФ АКБ УСБ, МФО 328016) на користь Публічного акціонерного товариства „Оболонь” (юридична адреса: 04655, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3, код ЄДРПОУ 05391057, п/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ „Укрінбак”, МФО 322993) вартість неповернутого орендованого майна в сумі 7559 (сім тисяч пятсот пятдесят девять) гривень 99 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) гривні 00 копійок та витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 24.02.2012 року.
Суддя Гуляк Г.І.
Судове рішення № 21681359, Господарський суд Одеської області було прийнято 22.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/17-4421-2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: