Рішення № 21680399, 21.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12 Справа№ 5015/7274/11

За позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», м. Кузнецовськ Рівненської області

до відповідача: Інженерно-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго», м. Львів

про: стягнення 11742,00 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт І категорії (довіреність б/н від 28.11.2011 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 21.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», м. Кузнецовськ Рівненської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Інженерно-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго», м. Львів про стягнення 11742,00 грн. збитків та судових витрат.

Ухвалою суду від 08.12.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2011 р.

19.12.2012 р. відповідачем через канцелярію суду подано письмове пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 20.12.2011 р. розгляд справи відкладався до 31.01.2012 р.

17.01.2012 р. на адресу суду від позивача надійшло письмове пояснення № 001-10/355 від 13.01.2012 р. по суті спору.

Ухвалою суду від 31.01.2012 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 21.02.2012 р.

20.02.2012 р. на адресу суду від позивача надійшло письмове пояснення № 001-10/1706 від 14.02.2012 р. по суті спору.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві та письмових поясненнях по суті спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901406778447.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у письмовому поясненні на позовну заяву. Зокрема, визначає, що позивачем здійснено переплату компенсації витрат на відрядження працівників відповідача по договору № 2/10-РАЕС від 28.01.2010 р. на загальну суму 11742,00 грн. Проте, зазначає, що зобовязання відповідача по поверненню переплаченої позивачем суми припинилось, у звязку з предявленням відповідачем до позивача заяви про зарахування зустрічних вимог на суму 11742,00 грн. по договору № 4/10-РАЕС від 28.01.2010 р.

Як вбачається з клопотання відповідача від 17.02.2012 р., відповідачем до позивача предявлено ще одну заяву про зарахування зустрічних вимог по договорам № 2/09-РАЕС від 04.12.2009 р., № 1/10-РАЕС від 07.12.2009 р. та № 06/10-РАЕС від 19.02.2010 р. на суму 11742,00 грн.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

28.01.2010 р. між Відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електрична станція»Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»(далі по тексту позивач) та Інженерно-виробничим підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Ременерго»(далі по тексту відповідач) було укладено договір № 2/10-РАЕС на виконання робіт по капремонту опорних підшипників ЦНТ-4 (2 шт.) з перезаливкою бабіту вкладишів та динамічним балансуванням роторів турбіни К-1000-60/3000 на блоці № 4 на загальну суму 297 120,0 грн. (далі по тексту договір).

За умовами договору відповідач власними силами зобов'язався виконати вищевказану роботу, а позивач зобов'язався прийняти виконані роботи та розрахуватись за їх виконання. Вартість робіт по договору була орієнтовно визначена в межах 297 120,0 грн. з ПДВ. Таким чином, уклавши договір з позивачем, відповідач взяв на себе обов'язок виконати зобов'язання по договору виключно на тих умовах, що передбачені договором.

19.02.2010 р. позивачем згідно платіжного доручення № 1278 було перераховано відповідачу аванс в розмірі 89 136,0 грн. (30% від вартості робіт по договору).

Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача виконання робіт було здійснено в строки, передбачені Технічним завданням на протязі місяця з моменту підписання договору. Підтвердженням виконання робіт є підписаний обома сторонами Акт здачі-приймання робіт від 26.02.2010 р. на загальну суму 297 120,00 грн.

12.03.2010 р. позивачем було проведено остаточний розрахунок із відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1956 від 12.03.2010 р. на суму 207 984,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору (в редакції протоколу розбіжностей), кінцева вартість робіт вцілому по договору приймається після формування фактичних відряджувальних витрат; Замовник (позивач) відшкодовує Виконавцю (відповідачу) затрати на відрядження по фактичним затратам на підставі бухгалтерської довідки Виконавця (відповідача) з підписом керівника і головного бухгалтера підприємства, скріпленої печаткою, із зазначенням кількості відряджених працівників, їх посад, кількості днів у відрядженні та затрат по елементах проїзд, проживання, добові.

У зв'язку із порушеннями виконання умов договору № 2/10-РАЕС від 28.01.2010 р., виявленими фахівцями ДП НАЕК «Енергоатом»під час документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ВП «Рівненська АЕС»(Акт від 22.06.2010 р.), на «Рівненська АЕС» було проведено службове розслідування за фактами порушень при організації ремонтних робіт (Акт від 27.08.2010 р.).

Вказаним службовим розслідуванням встановлено переплату відряджувальних витрат з боку ВП «Рівненська АЕС» по договору № 2/10-РАЕС від 28.01.2010 р. Виходячи із трудовитрат на виконання робіт з динамічного балансування роторів у власних підшипниках турбоагрегату, що проводились безпосередньо на ВП «Рівненська АЕС»(421,6 люд/год) та кількості працівників, наведених в довідці про фактичні витрати на відрядження (13 чол.), у відрядженні кожен працівник перебував 4 доби (421,6/8год/13 чол.), а з урахуванням дороги 6 діб. Враховуючи наведене, сума для відшкодування добових повинна становити 2 340,00 грн. (30 грн. х 13 працівників х 6 діб) замість 5 670,00 грн., а для відшкодування проживання 3 900,00 грн. (60 грн. х 5 діб х 13 чол.) замість 10 355,00 грн. Узагальнюючи розрахунки, сума переплати по відшкодуванню відповідачу відряджувальних витрат становить 9 785,00 грн. (без ПДВ) (3 330,00 грн. по переплаті добових та 6 455,00 грн. по переплаті за проживання) або 11 742,00 грн. з ПДВ. Позовні вимоги підтверджуються також Довідкою-поясненням відповідача по договорах з позивачем за 2009-2010 рр.

Таким чином, як вбачається зі службового розслідування, ним встановлено переплату відряджувальних витрат. Дане порушення на думку позивача допущено з вини відповідача, який надав неналежне підтвердження понесених фактичних витрат та завдало позивачу матеріальної шкоди (збитків) на суму 11 742,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, в Акті від 22.06.2010 р. документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ВП «Рівненська АЕС»та Акті від 27.08.10 р. службового розслідування за фактами порушень при організації ремонтних робіт встановлено факт нанесення відокремленому підрозділу «Рівненська АЕС»матеріальної шкоди (збитків) на суму 11 742,00 грн., внаслідок порушень, допущених з вини відповідача.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками в тому числі є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, доходи це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Таким чином, у разі належного виконання відповідачем умов договору № 2/10-РАЕС від 28.01.2010 р., в частині внесення достовірних даних в довідку про відряджувальні витрати, у ВП «Рівненська АЕС»зменшилися б зобов'язання, які призвели б до зростання власного капіталу, на суму 11 742,00 грн.

Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 22 ЦК України позивачу нанесені збитки, у вигляді неодержаних доходів, які останній міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), в сумі 11 742,00 грн. Позивач гарантовано отримав би дохід у розмірі 11 742,00 грн. у разі, якби його право не було порушено відповідачем, оскільки зобов'язання по платіжному дорученню № 1956 від 12.03.2010 р. було б меншим на 11 742,00 грн. Зазначені збитки спричинені відповідачем внаслідок неправомірних дій, котрі є єдиною причиною, що позбавила ВП «Рівненська АЕС»отримати дохід у вигляді зменшення зобов'язання на вказану суму.

Слід зазначити, що в порядку досудового врегулювання спору, позивач вжив заходи для того, щоб отримати дохід у добровільному порядку направив лист відповідачу № 011/9542 від 14.09.2010 р. «Про коригування фактичної вартості робіт по договору № 2/10-РАЕС від 28.01.2010 р. з вимогою сплати зкоригованої суми відряджувальних витрат у розмірі 11 742,00 грн. В подальшому позивачем було направлено лист № 011/9910 від 24.09.2010 р. У відповідь позивач отримав лист відповідача № 386 від 01.10.2010 р. про відмову від коригування вартості робіт по договору № 2/10-РАЕС від 28.01.2010 р.

Що стосується заперечень відповідача проти задоволення позову, то слід зазначити наступне.

У письмовому поясненні по суті спору відповідач зазначає, що позивачем здійснено переплату компенсації витрат на відрядження працівників відповідача по договору № 2/10-РАЕС від 28.01.2010 р. на загальну суму 11742,00 грн. і разом з тим позивачем не проплачено компенсації витрат на відрядження працівників відповідача по договору № 4/10-РАЕС від 28.01.2010 р. Відповідач зазначає, що борг позивача по договору № 4/10-РАЕС від 28.01.2010 р., у вигляді компенсації витрат на відрядження працівників відповідача становить 11742,00 грн. Таким чином, відповідач керуючись ст. 601 ЦК України подав позивачу заяву № 1/з від 15.12.2011 р. про зарахування зустрічних вимог на суму 11742,00 грн.

17.02.2012 р. відповідачем також подано суду заяву № 2/з про зарахування зустрічних позовних вимог на суму 11742,00 грн. Позивач у письмовому поясненні зазначив, що вказаної заяви № 2/з від відповідача він не отримував.

Доводи відповідача щодо зарахування зустрічних вимог судом до уваги не приймаються у звязку з наступним.

Згідно ч. 1 ст. 601 ЦК України зарахування здійснюється за наявності наступних умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань, між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобовязаннях повинні бути речі одного роду; необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна предявляти до зарахування вимоги за таким зобовязанням, яке не підлягає виконанню.

Враховуючи вказані вимоги, які ставляться в одночасну обовязковість до зарахування зустрічних вимог, відсутність хоча б однієї з умов вказує на неможливість проведення припинення зобовязання шляхом зарахування.

Вимоги відповідача, викладені у заявах про зарахування зустрічних вимог не є зустрічними, оскільки до моменту подачі такої заяви не було жодних вимог відповідача до позивача по договорам № 2/09 від 04.12.2009 р., № 1/10-РАЕС від 07.12.2009 р., № 06/10-РАЕС від 19.02.2010 р., тобто позивач не є боржником по вказаним договорам, а відповідач, відповідно, не є кредитором по них.

Відповідно до п. 11.1. договору, усі викликані дійсним договором і повязані з ним розбіжності сторони повинні вирішувати шляхом переговорів.

Згідно п. 11.2. договору спірні питання, повязані з виконанням умов договору вирішуються у досудовому порядку, шляхом предявлення претензії. У випадку не досягнення згоди шляхом переговорів, розбіжності вирішуються господарським судом в установленому чинним законодавством порядку.

Відтак, враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України стосовно недопустимості зарахування зустрічних вимог у випадках встановлених договором, заперечення відповідача проти задоволення позову є безпідставними.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин наявності між сторонами зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Інженерно-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго», м. Львів, вул. Хімічна, 4 (р/р 26002336691001 в ЗГРУ «ПриватБанк»м. Львова, МФО 325321, код ЄДРПОУ 13810114) на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», м. Кузнецовськ Рівненської області (р/р 260023181737 в РОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Рівне, МФО 333368, код ЄДРПОУ 05425046) 11742 грн. 00 коп. збитків та 1411 грн. 50 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.02.2012 р.