Рішення № 21679231, 29.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.02.12 р. Справа № 5006/4/27/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 07.02.2012р.,

від відповідача ОСОБА_2 довіреність від 17.02.2012р.,

за позовом - Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Техмаш"

м. Донецьк

про стягнення 24012,91грн. попередньої оплати, 3% річних, інфляційних витрат, пені, штрафних санкцій

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 24012,91грн., з яких, 13857,82грн. попередня оплата, яка перерахована платіжними дорученнями №7400 від 16.12.2010р., №2024 від 16.12.2010р. на виконання умов договору поставки № 942 від 16.07.2010р., 733,38грн. 3% річних, які нараховані за період з 06.01.2011р. по 31.12.2011р., 1878,54грн. інфляційні витрати, які нараховані за період з 06.01.2011р. по 31.12.2011р., 4870,28грн. штрафні санкції, які нараховані відповідно до п.5.2 договору, 2672,89грн. пеня, яка нарахована за періоди з 06.01.2011р. по 08.02.2011р., з 09.02.2011р. по 07.06.2011р., з 08.06.2011р. по 07.07.2011р. відповідно до п.5.2 договору за порушення строків поставки товару.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки № 942 від 16.07.2010р. з специфікацією, платіжні доручення №2024 від 16.12.2010р. на суму 4983,33грн., №7400 від 16.12.2010р. на суму 24916,67грн., якими сплачена сума попередньої оплати, накладні №08-02 від 09.02.2011р. на суму 4082,00грн., №23-11/01 від 23.11.2011р. на суму 11959,98грн., за якими позивач отримав товар, претензія №2561 від 04.10.2011р. з вимогою поставити товар, яка направлена відповідачу 07.10.2011р., претензія №44 з вимогою про повернення попередньої оплати.

Відповідач погодився з тим, що ним дійсно є заборгованість, яка складає 13857,82грн. і існує факт недопоставки, за що правомірно нараховані пеня, річні та інфляційні витрати, але штраф розрахований невірно.

Господарський суд оголошував в засіданні суду перерву з 20 по 29 лютого 2012р. на підставі ст.77 ГПК України для надання сторонами додаткових документів в підтвердження нарахованих сум неустойки за несвоєчасну поставку..

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача попередньої оплати, яка перерахована останньому позивачем платіжними дорученнями №7400 від 16.12.2010р., №2024 від 16.12.2010р. на виконання умов договору поставки № 942 від 16.07.2010р., але не отоварена в узгоджені сторонами строки, а також 3% річних, інфляційних витрат, пені, штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

За своїм змістом та правовою природою договір № 942 від 16.07.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 16.07.2010р. позивачем та відповідачем в особі директорів, які діяли на підставі статутів, підписаний договір поставки №942.

Згідно п. 1.1 цього договору постачальник (відповідач) передає у власність покупця (позивач) продукцію: кільце гідропят, втулка гідрозатвору, гайка ротору, втулка подшипника, втулка дистанціонна, рубашка вала, кільце сальника, подушка гідропяти, втулка разгрузки, вал, втулка распорна, втулка подсальникова, кільце уплотнительне мале (далі продукція), а покупець приймає та своєчасно оплачує вартість продукції, у відповідності з умовами договору.

Відповідно до п.1.2 договору номенклатура, кількість і ціна продукції узгоджуються в специфікаціях/додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Специфікацією до договору сторони погодили найменування товару, що поставляється, його кількість та вартість на загальну суму 99669,84грн. з ПДВ. Також сторонами погоджені умови поставки EXW (згідно "ІНКОТЕРМС - 2000"), строк поставки 20 днів з моменту отримання передплати, умови оплати: 30% передплата, 70% оплата по факту поставки продукції, отримувача продукції ВП "Шахта ім. А.А. Скочинського "ДП "ДВЕК".

В розділі 3 договору сторони погодили строки та умови поставки, а саме: поставка здійснюється на умовах "ІНКОТЕРМС - 2000" EXW м. Донецьк, вул. Саксаганського, 4/2, протягом 5 днів після отримання замовлення отримувача, якщо інше не узгоджено у відповідних специфікаціях / додатках до договору.

Датою поставки вважається дата, вказана в товарно-транспортній накладній.

Розділ 4 договору регулює відносини сторін, пов'язані з ціною та порядком розрахунків, а саме: ціна на продукцію, що поставляється постачальником встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях / додатках до договору. Розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником, здійснюються покупцем на поточний рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з моменту поставки продукції. В специфікації до договору сторони можуть погоджувати інші строки та порядок розрахунків, у даному випадку взаємовідносини в частині розрахунків будуть регулюватися положеннями, вказаними у відповідних специфікаціях. Загальна сума договору визначається на підставі сум, вказаних в специфікаціях/додатках до договору, підписаних постачальником і покупцем та складає 99669,84грн. з ПДВ.

Пунктом 8.1 договору встановлений строк його дії з моменту підписання сторонами до 31.12.2010р., а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов'язань за договором до повного та належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе за договором зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що відповідач виставив позивачу для оплати рахунок №15-12 від 15.12.2010р. який оплачений останнім на загальну суму 29900,00грн. платіжними дорученнями №2024 від 16.12.2010р. на суму 4983,33грн., №7400 від 16.12.2010р. на суму 24916,67грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, позивач належним чином виконав умову договору щодо попередньої оплати товару в розмірі 30% його вартості (30% складає 29900,95грн.) відповідно до п. 4 специфікації.

Пунктом 2 специфікації передбачений строк поставки товару: протягом 20 днів з дати отримання попередньої оплати.

Відповідно до п.3.1 договору та п. 1 специфікації умовою поставки товару є EXW, м. Донецьк, вул. Саксаганського, 4/2 згідно "ІНКОТЕРМС 2000" протягом 20 днів з моменту отримання передплати.

Термін EXW ("Франко-завод") означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.). Таким чином відповідач повинен надати товар у розпорядження покупця в зазначений у договорі термін у пункті поставки у тому місці, яке визначене у договорі, а саме в м. Донецьк, вул. Саксаганського, 4/2 (склад постачальника).

3

Частина 1 ст.664 ЦК України встановлює момент виконання обовязку продавця передати товар, який вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Таким чином, відповідач як продавець повинен надати у розпорядження покупця (позивача) товар та повідомити його про готовність до передачі до 05.01.2011р. включно, що ним не зроблено.

Господарським судом встановлено, що по видатковій накладній №08-02 від 09.02.2011р. позивач отримав від відповідача товар на суму 4082,20грн.

Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2011р. позивач направив відповідачу претензію №2561 від 04.10.2011р. з вимогою поставити товар на суму 25817,80грн. Відповідач по видатковій накладній №23-11/01 від 23.11.2011р. передав позивачу товар на суму 16042,18грн. Таким чином, неотовареною залишилася попередня оплата позивача в розмірі 13857,82грн.

У відповідності з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тому позивач звернувся до відповідача з претензією №44 від 13.01.2012р., в якій просив повернути грошові коштів в розмірі 13857,82грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідачем, на час звернення із позовом, поставка товару не здійснена, грошові кошти позивачу неповернуті, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 13857,82грн. попередньої оплати в повному обсязі.

Враховуючи не повернення суми попередньої оплати відповідачем, позивач просить стягнути з нього 733,38грн. 3% річних, які нараховані за період з 06.01.2011р. по 31.12.2011р. та 1878,54грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з 06.01.2011р. по 31.12.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає що, боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Оскільки позивачем відповідачу 07.10.2011р. була направлена претензія №2561 від 04.10.2011р. з вимогою про повернення суми попередньої оплати, зобовязання відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України стають грошовими з 18.10.2011р. з урахуванням часу поштового перебігу.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем грошового зобовязання, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 733,38грн. 3% річних та 1878,54грн. інфляційних витрат частково: 3% річних в сумі 120,81грн., інфляційних в сумі 53,54грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку невірно визначив момент виникнення права вимоги, який виникає 18.10.2011р.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 4870,28грн. штрафних санкцій, господарський суд виходить з наступного:

В пункті 5.2 договору сторонами самостійно узгоджено, що за прострочення поставки товару у строки, передбачені договором, більше 30 днів постачальник сплачує штраф в розмірі 7% вказаної вартості у відповідності з ст.231 ГК України.

Матеріалами справи доведений факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару понад 30 днів, тому позивач правомірно застосував п. 5.2 договору.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, задовольняє вимоги в частині стягнення 4870,28грн. штрафу частково, в сумі 2093,00грн., оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків поставки товару.

4

Порушення відповідачем строків поставки товару явилось підставою для нарахування позивачем 2672,89грн. пені, яка нарахована за періоди з 06.01.2011р. по 08.02.2011р., з 09.02.2011р. по 07.06.2011р., з 08.06.2011р. по 07.07.2011р. відповідно до п.5.2 договору.

Відповідно до п.5.2 договору у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені договором, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленої (недопоставленої) продукції, через яку допущене прострочення поставки за кожний день прострочення.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобовязання з поставки товару, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобовязання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання з поставки товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 5.2 договору.

Позивачем здійснено нарахування пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк поставки товару (п. 2 специфікації до договору); б) вид відповідальності за недопоставку товару (п.5.8 договору - пеня); в) розмір пені (п. 5.2 договору), а також доведено факт недопоставки товару, господарський суд, провівши власний розрахунок, враховуючи той факт, що позивач при здійсненні розрахунку застосував неправильні індекси інфляції, однак, оскільки річні, розраховані позивачем не перевищують розміру, розрахованого господарським судом, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2672,89грн. пені у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково на відповідача покладається судовий збір в розмірі пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст.ст. 526,530,546,549,610,612,664,693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Техмаш" м. Донецьк про стягнення 24012,91грн., з яких, 13857,82грн. попередня оплата, 733,38грн. 3% річних, 1878,54грн. інфляційні витрати, 4870,28грн. штрафні санкції, 2672,89грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Техмаш" м. Донецьк-83005, вул. Саксоганського, 4/2, ЗКПО 32355957 на користь Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк-83001, вул. Артема, 63, ЗКПО 33161769 попередню оплату в сумі 13857,82грн., 120,81грн. 3% річних, 53,54грн. інфляційних витрат, 2093,00грн. штрафних санкцій, 2672,89грн. пені, 1259,97грн. судового збору.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.