Рішення № 21678174, 28.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.12р.Справа № 3/5005/932/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне", с.Качкарівка, Бериславський район, Херсонська обл.

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера", м.Дніпропетровськ

про стягнення 31 436,83 грн. проіндексованої суми боргу за договором купівлі-продажу

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, дов. №115 від 18.08.11р.

відповідача - 1- не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

відповідача - 2- не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з Відповідачів 31 436,83 грн. проіндексованої суми боргу станом на 25.01.12р. за договором купівлі-продажу; 1 609,50 грн. судового збору покласти на Відповідача-1. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням договірних зобов'язань.

Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце засідання суду сповіщені належно, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення; відзиви на позов та документи витребувані судом, на час розгляду справи не надали.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

встановив:

03.06.11р. Позивачем з Відповідачем -1 укладено договір купівлі продажу № 7562 (далі Договір), за яким Продавець (Позивач) передав, а Покупець (Відповідач) прийняв та зобовязався сплатити вартість засобів захисту рослин - мікродобрив, іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору конкретний вид Товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до Договору. Специфікації є невідємною частиною Договору. Ціна товару встановлена за домовленістю сторін, сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті долар США. Оплата вартості Товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні, згідно з розділом 4 Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору його загальна сума складається із суми вартості Товару за усіма специфікаціями, підписаними в рамках Договору, які є його невідємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7, 4.8 та суми процентів за користування товарним кредитом.

Умови оплати товару обумовлені сторонами у розділі 4 Договору.

Так, згідно з п. 4.1, 4.2 Договору умови оплати Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до Договору. Товарний кредит з відстрочкою платежу за даним Договором надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування Товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати Товару по специфікації до Договору. Товарний кредит наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених Умовами оплати товару у Специфікації є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати Товару є неправомірне користування Покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, Покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) за ставкою згідно з п. 7.2 (протягом 10-ти календарних днів), а далі за ставкою згідно з п. 7.3 Договору.

Пунктом 7.2 Договору обумовлено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 0,15 % за кожен день прострочення оплати.

А п.7.3 Договору визначено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом, через 10 календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 1 % за кожний день прострочення оплати.

Згідно зі специфікацією № 1 від 03.06.11р. до Договору, товар за цією Специфікацією до Договору продається на умовах надання Продавцем Покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю загальну кінцеву вартість Товару, отриманого за специфікацією до Договору, у строк до 25.10.11 року.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані тим, що Відповідач-1 належним чином не виконав умови Договору та не розрахувався за поставлений Товар, у зв'язку з чим, станом на 25.01.12р., за розрахунком Позивача, проіндексована сума боргу Відповідача-1 перед Позивачем становить 31 436,83 грн., що підтверджується: Договором; переліком засобів захисту росли (специфікацією №1), що постачаються продавцем; видатковою накладною; довіреністю на отримання товару; розрахунком стягуваної суми; поясненнями представника Позивача у судовому засіданні.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору купівлі-продажу, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

03.06.11р. Позивачем з Відповідачем -2 укладено договір поруки № 7562/2-ПОР, за яким поручитель (Відповідач -2) відповідає солідарно та в повному обсязі за зобовязаннями боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" перед Кредитором за основним договором. При цьому Кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі, як від усіх Боржників разом, так і від будь-кого окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобовязання в повному обсязі; під основним договором в цьому договорі поруки розуміють договір купівлі-продажу № 7562 від 03 червня 2011 року, укладений Кредитором (в основному договорі іменується "Продавець") з Боржником Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Південне" (в основному договорі іменується "Покупець")(п. 1.4, 2.1 Договору поруки).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі не надали суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі (1 609,50 грн. судового збору) слід покласти на Відповідача-1.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне", 74350, Херсонська обл., Бериславський район, с.Качкарівка, вул. Леніна, 6 (код ЄДРПОУ 316 818 92) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера", 49080, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смтЮвілейне, вул.Таганрозька, 321а (код ЄДРПОУ 351 242 68) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", 49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 (код ЄДРПОУ 31320991) 31 436,83 грн. - проіндексованої суми боргу за договором купівлі-продажу.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне", 74350, Херсонська обл., Бериславський район, с.Качкарівка, вул. Леніна, 6 (код ЄДРПОУ 316 818 92) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", 49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 (код ЄДРПОУ 31320991) 1 609,50 грн. - судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане___