Рішення № 21678142, 25.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.01.12р.Справа № 6/5005/16511/2011 За позовом Приватного підприємства "Комплектавтодор", м. Херсон

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ

про стягнення 46 361,83 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник (заступник директора), доручення №01 від 03.01.2012р.

від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність №444 від 18.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява приватного підприємства "Комплектавтодор", м. Херсон - далі по тексту - позивача до дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення 46 361,83грн., з яких 31 353,84грн. - основна заборгованість, згідно укладеного між сторонами договору поставки № 43 від 03.03.2009р.; 5 293,83грн. - пеня; 2 323,56грн. - 3% річних та 7 390,60грн. - інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Судовий збір по справі у розмірі 1 527,24грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 03.03.2009р. між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу № 43, на виконання положень договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 61 353,84грн., відповідач його без жодних зауважень прийняв, однак оплатив частково, в результаті таких дій відповідача у останнього перед позивачем виникла заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку, крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

За результатами розгляду позовної заяви б/н від 01.11.11р. ухвалою суду від 30.11.11р. провадження по справі порушено та призначено до слухання на 20.12.11р.

Відповідач вимоги суду виконав, відзив на позов та витребувані судом документи надав. У відзиві на позов та в судовому засіданні відповідач позовні вимоги позивача визнає частково, а саме визнає борг у розмірі 31 353,84грн. та зазначає, що дана заборгованість підтверджується актом звірки, однак вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки частина 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, щодо стягнення пені, передбачена спеціальна позовна давність в 1 рік, яку відповідач просить суд застосувати та відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення пені в повному обсязі.

24.01.12р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2009р. між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу № 43 - далі по тексту - договір, відповідно до п.1.1 умов договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник (позивач у справі) зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується купити (прийняти та оплатити): дорожні знаки індивідуального проектування та кріплення для дорожніх знаків.

Згідно п. 2.2 договору загальна вартість товару складає 61 353 (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 84 коп., в тому числі ПДВ.

Виконуючи умови укладеного між сторонами договору на підставі видаткової накладної № 487 від 09.09.09р. позивач передав відповідачу дорожні знаки індивідуального проектування - 66,32 кв. м, кріплення для знаків в кількості 84 комплекти на загальну суму 61 353,84грн. (ціна договору). Відповідач отримав вказаний товар на підставі довіреності № 138 від 09.09.2009 року, що була видана філією "Новоселівська дорожньо-експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Боброву В.К.

Згідно п.5.2 договору покупець здійснює оплату кожної партії товару, визначену в заявці, у термін менше 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки цієї партії. З огляду на положення п.5.2 договору відповідач повинен був сплатити отриманий від позивача товар в період з 09.09.09р. по 08.12.09р., однак в порушення вимог закону та договору відповідач платіжним дорученням № 1364 від 22.04.10р. на суму 30 000,00грн., сплатив заборгованість перед позивачем частково, що підтверджується довідкою позивача № 262-р від 01.11.11р. Крім того, відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає частково, а саме визнає борг у розмірі 31 353,84грн. та зазначає, що дана заборгованість підтверджується актом звірки, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З огляду на викладене позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 31 353,84грн., на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 43 від 03.03.2009р. є обґрунтованою, документально доведеною, визнаною відповідачем, а отже такою, що підлягає задоволенню.

У разі порушення зобовязання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.4 договору сторонами узгоджено, що покупець (відповідач у справі), у разі затримки оплати за товар, сплачує постачальнику (позивачу у справі) пеню за кожен день такого прострочення в розмірі облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Нарахована позивачем сума пені за період з 09.12.09р. по 09.06.10р. становить 5 293,83грн. Однак у відзиві на позов відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення пені в повному обсязі посилаючись на п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З урахуванням клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги щодо стягнення пені та приймаючи до уваги, що з моменту виникнення у позивача права на захист свого цивільного права на день подання позову до суду минуло 537 днів, тобто більше 1 року, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу відповідача про застосування позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення пені в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За час прострочення: грудень 2009р. - листопад 2011р. нарахована позивачем сума інфляційних збитків становить 7 390,60грн., 3% річних за період з 09.12.09р. по 01.11.11р. - 2 323,56грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судового збору в розмірі 1 527,24грн., суд вважає обґрунтованими, так як саме внаслідок неправомірних дій відповідача виник даний спір, однак задовольняє частково - в розмірі 1 411,50грн. Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову (в даному випадку - 927,24грн.), але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (що складає 1 411,50грн.), таким чином за подання до суду даної позовної заяви судовий збір складає 1 411,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь приватного підприємства "Комплектавтодор" (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км., код ЄДРПОУ 14113570, р/р 26009114898 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Херсон, МФО 380805) 31 353,84грн. (тридцять одна тисяча триста п'ятдесят три грн. 84 коп.) - основна заборгованість; 2 323,56грн. (дві тисячі триста двадцять три грн. 56 коп.) - 3% річних; 7 390,60грн. (сім тисяч триста дев'яносто грн. 60 коп.) - інфляційні втрати; 1 411,50грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено

27.01.2012р.

Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко