Рішення № 21678138, 27.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р.

Справа № 5004/1208/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Галичина», м.Львів

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 24823,01 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 05-02/02 від 03.02.2012р.),

від відповідача: н/з

За клопотанням позивача здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 24823,01 грн. заборгованості за товар, переданий на підставі договору поставки № 18 від 01.01.2009р. за видатковими накладними № КДГФ 00592 від 12.02.2009р., № КДГФ01798 від 14.04.2009р., № КДГФ01799 від 14.04.2009р., № КДГФ07791 від 23.11.2009р., № КДГФ07792 від 23.11.2009р., № КДГФ07872 від 25.11.2009р., № КДГФ08585 від 28.12.2009р., № КДГФ08586 від 28.12.2009р., № КДГФ00506 від 25.01.2010р., № КДГФ00507 від 25.01.2010р., № КДГФ04053 від 05.05.2010р., № КДГФ04058 від 05.05.2010р., № КДГФ04059 від 05.05.2010р. товар.

Крім цього, позивачем були надіслані до суду письмові пояснення №1 від 15.07.2011р. (а.с.6567, т.1), від 25.07.2011р. (а.с.95-96,т.1).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Відповідач в поясненні від 15.07.2011р. та в судових засіданнях 06.07.2011р., 20.07.2011р., 27.07.2011р. позов визнавала частково - на суму 8064,07 грн. Решту позовних вимог не визнавала. Посилалася на неотримання товару за видатковою накладною №592 від 12.02.2009р., просила провести експертизу підпису на видатковій накладній № 592 від 12.02.2009р., посилаючись на те, що вона цієї накладної не підписувала, інших осіб не уповноважувала, стверджувала, що підпис підроблений.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2011р. у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному Центру при УМВС України у Волинській області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 43); провадження у справі № 5004/1208/11на час проведення судової почеркознавчої експертизи зупинено.

Науково-дослідним експертно-криміналістичним Центром при УМВС України у Волинській області було складено і надіслано до суду висновок №492.

Ухвалою суду від 18.01.2012р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 08.02.2012р.

Позивач 06.02.2012р. надіслав до суду письмові пояснення від 03.02.2012р. (а.с.15-17, т.2).

В судових засіданнях 08.02.2011р., 22.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач подала суду письмові пояснення від 07.02.2012р. (а.с. 62-63, т. 2).

Будучи в судовому засіданні 08.02.2012р., позов визнавала частково - на суму 8064,07 грн. Решту позовних вимог не визнавала, посилаючись на неотримання товару за видатковою накладною № 592 від 12.02.2009р.

В судове засідання, призначене на 22.02.2012р., відповідач не зявилась.

Ухвалу суду від 08.02.2012р. про відкладення розгляду справи на 22.02.2012р. було надіслано відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, проте ухвала повернулася з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Ця адреса відповідача вказана в позовній заяві, за цією ж адресою відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.02.2012р.

Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланий судом за місцем державної реєстрації і повернутий органом звязку з позначкою «За закінченням терміну зберігання»з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

З огляду на викладене, а також зважаючи на закінчення строків, визначених ст.69 ГПК України, для розгляду спору по суті, господарським судом 22.02.2012р. справу розглянуто за відсутності відповідача, повідомленого за місцем державної реєстрації, з врахуванням наданих ним заперечень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.01.2009р. між ТзОВ «Купецький дім Галичина»як постачальником і фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 як покупцем було укладено договір поставки №18.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2.1.3. цього договору постачальник зобовязався поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобовязався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невідємною частиною цього договору.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від постачальника до покупця не визначений постачальником.

Пунктом 2.3. договору визначено, що передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами , і оформлюється накладною або актом прийому-передачі. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок постачальника. Факт постачання товару до місця передачі товару підтверджується декларацією перевізника або іншими документами, що свідчить про поставку товару покупцю.

Згідно з п.4.4. договору покупець сплачує вартість товару на протязі 30 календарних днів з дня отримання товару.

До договору №18 від 01.01.2009р. було укладено додаток №1 додаткове погодження, згідно з умовами якого сторони на підставі абзацу 3 п.13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, досягнули домовленості про те, що при здійсненні продавцем централізовано-кільцевих перевезень товарів по торговельних точках покупця відпуск товару буде здійснюватись без довіреності, що є документом суворої звітності; для прийому товару при централізовано-кільцевих перевезеннях на своїх торговельних точках покупець видає кожній окремій точці спеціальну довіреність строком на 6 місяців за підписом керівника і головного бухгалтера покупця або інших осіб, що уповноважені підписувати довіреності, в якій засвідчує зразок штампу (печатки) окремої торговельної точки, підписи не менше, ніж двох матеріально-відповідальних осіб (прізвище, імя, по батькові, паспортні дані), які будуть приймати товар та ставити свої підписи та штампи (печатки) на супровідних документах (накладних) про одержання товару.

Додатком №1 до додаткового погодження є спеціальна довіреність (оригінал а.с. 105, т. 2), проте вона не може бути належним доказом у справі, оскільки не оформлена належним чином: у ній відсутні дата видачі, найменування окремої торговельної точки, підписи не менше, ніж двох матеріально-відповідальних осіб (прізвище, імя, по батькові, паспортні дані), які мали право приймати товар та ставити свої підписи та штампи (печатки) на супровідних документах (накладних) про одержання товару.

Згідно з поясненнями представників сторін, доставка товару за договором здійснювалась за рахунок позивача в торговельну точку відповідача магазин виробів медичного призначення, що розташований в супермаркеті «ТАМ ТАМ»за адресою: м. Луцьк, пр. Соборності, 43.

Передача товару від позивача відповідачу оформлялась видатковими накладними. Незважаючи на те, що відповідач, перераховуючи кошти, в призначенні платежу посилався на рахунки на оплату, представник позивача і відповідач пояснили, що фактично рахунки не виставлялись.

Всього за період з 12.02.2009р. по 05.05.2010р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 34498 грн., що підтверджується видатковими накладними №592 від 12.02.2009р., № 1798 від 14.04.2009р., № 1799 від 14.04.2009р., № 7791 від 23.11.2009р., № 7792 від 23.11.2009р., № 7872 від 25.11.2009р., № 8585 від 28.12.2009р., № 8586 від 28.12.2009р., № 506 від 25.01.2010р., № 507 від 25.01.2010р., № 4053 від 05.05.2010р., №4058 від 05.05.2010р., № 4059 від 05.05.2010р.

У видаткових накладних № 592 від 12.02.2009р., № 1798 від 14.04.2009р., № 7791 від 23.11.2009р., № 7792 від 23.11.2009р., № 507 від 25.01.2010р. підставою передачі товару зазначено договір б/н від 01.12.2006р.

На виконання вимог суду (ухвала від 18.01.2012р.) сторони не подали договору б/н від 01.12.2006р., пояснивши, що у видаткових накладних помилково підставою передачі товару зазначено договір б/н від 01.12.2006р., оскільки такого договору сторони фактично не укладали, а іншого договору, окрім договору №18 від 01.01.2009р. в період поставки товару з 12.02.2009р. по 05.05.2010р. не існувало, тому слід вважати, що товар за цими накладними було передано за договором №18 від 01.01.2009р., який діяв в цей період.

В процесі судового розгляду відповідач підтвердила факт отримання товару за видатковими накладними №1798 від 14.04.2009р., № 1799 від 14.04.2009р., №7791 від 23.11.2009р., № 7792 від 23.11.2009р., №7872 від 25.11.2009р., № 8585 від 28.12.2009р., №8586 від 28.12.2009р., № 506 від 25.01.2010р., № 507 від 25.01.2010р., № 4053 від 05.05.2010р., №4058 від 05.05.2010р., № 4059 від 05.05.2010р.

Проте, заперечувала отримання товару за видатковою накладною №592 від 12.02.2009р.(оригінал а.с.117, т.1), посилаючись на те, що вона цієї накладної не підписувала, інших осіб не уповноважувала, підпис підроблений.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодних доказів, які б підтверджували доводи відповідача про непідписання нею видаткової накладної №592 від 12.02.2009р., неотримання товару за цією накладною відповідач суду не подала.

За приписами ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №492 від 11.11.2011р. вирішити питання про те, чи виконано підпис в графі "Отримав (ла)" видаткової накладної №592 від 12.02.2009р. ОСОБА_1 чи іншою особою, не виявилось можливим тому, що підписи відрізняються за загальними ознаками, а саме - транскрипцією, тому є неспівставними обєктами.

Таким чином, судова почеркознавча експертиза не підтвердила доводів відповідача про те, що підпис на видатковій накладній №592 від 12.02.2009р. не належить відповідачу.

Оглядом оригіналу видаткової накладної №592 від 12.02.2009р. встановлено, що на ній є підпис особи про отримання товару та є відбиток печатки підприємця ОСОБА_1, що відповідає п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., №88, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Отже, шляхом засвідчення підпису своєю печаткою, відповідач визнала і схвалила дії особи, яка приймала товар.

Доказів на підтвердження того, що станом на 12.02.2009р. печатка була втрачена або викрадена, відповідач суду не подала.

За таких обставин, видаткову накладну №592 від 12.02.2009р. слід вважати належним доказом на підтвердження факту передачі товару відповідачу на суму 16758,95 грн.

Доводи відповідача про те, що у книзі обліку доходів і витрат субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи, який працює на умовах сплати єдиного податку, відсутній запис про придбання товару за видатковою накладною №592 від 12.02.2009р., не приймаються судом до уваги.

Відповідно до абз. 8 п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання вимог зазначеного Указу видано наказ Державної податкової адміністрації України від 29.10.99р. № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі». Пунктом 8 цього наказу встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. №12. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Таким чином, відсутність запису у цій книзі не є переконливим доказом неотримання товару, оскільки ця книга ведеться самостійно платником єдиного податку і відповідальність за ведення книги обліку доходів і витрат несе сам відповідач.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги передачу відповідачу товару на загальну суму 34498 грн., оплату відповідачем вартості товару в розмірі 9674,99 грн., вимога про стягнення з відповідача 24823,01 грн. залишку заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, який своєчасно не оплатив вартості товару, відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі: 248 грн. 24 коп. витрат, повязаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 225, 12 грн. вартості судової почеркознавчої експертизи (рахунок НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області №3696 від 11.11.2011р. знаходиться в матеріалах справи а.с.113, т.1).

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Купецький дім Галичина»(м. Львів, вул. Васильківського, 9, код ЄДРПОУ 34521661) 24823 грн. 01 коп. заборгованості, 248 грн. 24 коп. витрат, повязаних з оплатою держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 43, код ЄДРПОУ 25574908) 225 грн. 12 коп. вартості судової почеркознавчої експертизи.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

27.02.12