Постанова № 21676912, 29.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Справа № 5013/1305/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", в особі Кіровоградського міського району електричних мереж на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2011 року у справі №5013/1305/11 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", в особі Кіровоградського міського району електричних мереж, м. Кіровоград, до Приватного підприємства "Добра господа", Кіровоградська область, про стягнення 16 561,41 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. № 11525/07 від 27.12.11);

відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач ПАТ "Кіровоградобленерго", в особі Кіровоградського міського району електричних мереж, пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Добра господа" про стягнення 16 561,41 грн.

Вказував, що 15.06.07 між ним (постачальником) та ПП "Добра господа" (споживачем) був укладений договір № 205К про постачання електричної енергії, згідно умов якого він зобов'язався здійснювати постачання споживачу електричної енергії, а споживач сплачувати вартість електричної енергії на умовах, визначених договором.

Зазначав, що згідно додатку № 2 до договору № 205К відповідачу на вересень 2010 року було встановлено величину споживання електроенергії в розмірі 26 000 кВт/год., проте, останнім фактично було спожито 38 071 кВт/год., різниця між договірною величиною споживання електроенергії та фактично спожитою електроенергією становить 12 071 кВт/год.

Посилаючись на перевищення відповідачем договірних величин споживання електроенергії у вересні 2010 року, позивач просив стягнути з відповідача 16 561,41 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2011 року (суддя Кабакова В.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2011 року (колегія суддів у складі: Мороза В.Ф. головуючого, Науменка І.М., Голяшкіна О.В.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ПП "Добра господа" на користь ПАТ "Кіровоградобленерго", в особі Кіровоградського міського району електричних мереж 8 280,71 грн. вартості різниці між договірною та фактичною величиною споживання електричної енергії та судові витрати.

В решті вимог відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на те, що відповідачем здійснено оплату спожитої електричної енергії у вересні 2010 року з врахуванням обсягів перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що є підставою до покладення на нього обовязку по сплаті однократної вартості різниці договірної та фактично спожитої електричної енергії.

У касаційній скарзі ПАТ "Кіровоградобленерго", в особі Кіровоградського міського району електричних мереж, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 230, 231 ГК України, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" ст.ст. 32-38, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновків про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.06.07 між ВАТ "Кіровоградобленерго" (правонаступником якого є позивач, постачальником) та ПП "Добра господа" (споживачем) був укладений договір № 205К про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник зобов'язався здійснювати постачання споживачу електричної енергії, а споживач сплачувати вартість електричної енергії на умовах, визначених договором.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" як договірні величини, на кожен календарний рік.

Згідно додатку № 2 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" споживачу були узгоджені обсяги постачання електричної енергії на 2010 рік, зокрема, на вересень 2010 26 000 кВт/год.

Судами встановлено, що згідно акту про використану електричну енергію у вересні 2010 року відповідачем було спожито 38071 кВт/год. електроенергії. Обсяг споживання електроенергії у вересні 2010 року понад договірну величину склав 12071 кВт/год.

Відповідно до п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці спожитої та договірної величини.

Остаточний розрахунок за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно протягом 5 операційних днів після дати отримання рахунку. Розрахунковим є період з 23 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.п. 1, 8 додатку № 1 до договору "Порядок розрахунків").

Приписами ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З правового аналізу зазначеної норми слідує, що у випадку перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин електроенергії.

Отже, за використану в межах договірних величин електроенергію у вересні 2010 року в кількості 26 000 кВт/год. відповідач повинен оплатити за тарифом 0,686 грн., а за перевищення договірних величин споживання електроенергії в кількості 12 071 кВт/год. за двократним тарифом, що становить 1,372 грн., в звязку з чим вартість спожитої електроенергії понад договірні величини за розрахунковий період складає 16 561,41 грн.

Водночас судами встановлено, що згідно рахунку за спожиту електроенергію від 23.09.10 позивачем відповідачу нараховано 26 116,70 грн. за 38 071 кВт/год. електроенергії, та з врахуванням попередньої оплати, виставлено до сплати 10 155,24 грн., які сплачені відповідачем 23.09.10, що підтверджується платіжним дорученням № 287.

25.10.10 позивачем виставлено відповідачу рахунок № 205К/1 про сплату спожитої електроенергії понад договірну величину в кількості 12 071 кВт/год. вартістю 16 561,41 грн.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надавши правову оцінку зібраним у справі доказам, у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що оскільки відповідач здійснив оплату спожитої електричної енергії у вересні 2010 року з врахуванням перевищення договірної величини споживання електричної енергії, то у відповідності з вимогами ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" до сплати підлягає однократна вартість різниці договірної та фактично спожитої величини в сумі 8 280,71 грн.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, що викладені в постанові від 06.12.10 у справі № 6/75 та відповідно до вимог ст. 11128 ГПК України є обовязковими до застосування.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги про те, що в разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії споживач повинен сплатити вартість фактично спожитої електричної енергії та двократну вартість електричної енергії за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, суперечать вимогам ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", в особі Кіровоградського міського району електричних мереж залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2011 року у справі №5013/1305/11 залишити без змін.

Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.

Судді: Владимиренко С.В.

Подоляк О.А.