Постанова № 21675157, 09.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р. Справа № 5021/1490/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Міщенко П.К.,

суддів:Заріцької А.О.,

Поліщука В.Ю.

розглянувши

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

на постанову

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суд від 07.11.2011 року

господарського суду Сумської області

від 04.07.2011 року

у справі

господарського суду№ 5021/1490/2011

Сумської області

за заявою Приватного підприємства "Синтекс"

про визнання банкрутом

арбітражний керуючийКовальов І.В.

В судовому засіданні представники сторін участь не взяли, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.07.2011 р. (суддя Спиридонова Н.О.) порушено провадження по справі №5021/1490/2011 про банкрутство ПП “Синтекс”, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ковальова Івана Вячеславовича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 04.04.2007р.) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Публічне акціонерне товариства "Ерсте Банк", частково не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 04.07.2011 р. в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковальова Івана Вячеславовича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий Шевель О.В., судді Білоусова Я.О., Пуль О.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 04.07.2011 у справі залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариства "Ерсте Банк" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від -07.11.2011 та ухвалу господарського суду Сумської області від 04.07.2011 скасувати. В обґрунтування посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 3-1, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційного господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно зі ст. 31 вказаного вище Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 04.07.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ковальова Івана Вячеславовича.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, наведений розпорядник майна був призначений за клопотанням самого боржника при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Разом з заявою до матеріалів справи була надана заява арбітражного керуючого Ковальова І.В. про те, що він не заперечує бути розпорядником майна на стадії розпорядження ПП "Синтекс" та копія ліцензії серії НОМЕР_1 від 04.04.2007 року строком дії до 03.04.2012 року, виданої Державним департаментом з питань банкрутства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство звернувся сам боржник і на момент введення процедури розпорядження майном до суду не надходили інші пропозиції щодо призначення арбітражних керуючих, а також те, що апелянтом не заявлено підстав, які б перешкоджали призначенню розпорядником майна ПП “Синтекс” арбітражного керуючого Ковальова І.В.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна тощо.

Вказані норми кореспондуються із положеннями частин 1, 2 ст. 13 Закону про банкрутство, якими встановлено, що з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій у підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

З аналізу вказаних норм ст.ст. 2, 11, 13 Закону про банкрутство вбачається, що право пропонувати кандидатуру арбітражного керуючого належить кредиторам (якщо боржник не відноситься до підприємств, частка держави у статутному фонді яких перевищує 25 % - ст. 2 Закону про банкрутство), а остаточний висновок щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна боржника здійснюється господарським судом.

Розпорядник майна (п. 1 ст. 13 Закону про банкрутство) може бути призначений господарським судом в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні.

Керуючись вказаними нормами та враховуючи, що Підприємством, як ініціюючим кредитором у справі, було використано надане йому згідно вимог ч. 2 п. 2 ст. 13 Закону про банкрутство право запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого Ковальова І.В. для призначення розпорядником майна Боржника, заява та ліцензія якого відповідно до вимог вказаних статей також міститься у матеріалах справи, так і сам арбітражний керуючий Ковальов В.І. подав відповідну заяву про призначення його розпорядником майна боржника, то суд першої інстанції повинен розглянути вказану кандидатуру арбітражного керуючого на предмет її відповідності вимогам ст.ст. 31, 13 Закону про банкрутство та призначити розпорядником майна.

Отже, згідно норм Закону про банкрутство правом запропонувати кандидатуру розпорядника майна наділені кредитори, а право вибору кандидатури розпорядника майна належить суду.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками попередніх судів про те, що боржник, як сторона у справі про банкрутство відповідно до статті 1 Закону та статей 4-2, 22 ГПК України має рівні права щодо участі в судовому процесі в порівнянні з іншою стороною (кредитором, комітетом кредиторів), зокрема, права щодо подання заяв та клопотань про призначення того чи іншого арбітражного керуючого розпорядником майна боржника. А господарський суд у підготовчому засіданні за наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна зобов'язаний розглянути кожну кандидатуру, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна боржника та відповідно мотивувати своє рішення про призначення обраної кандидатури розпорядником майна боржника.

За змістом прийнятих судових актів вбачається, що суд першої інстанції розглянув кандидатуру арбітражного керуючого подану боржником, який виявив бажання прийняти участь у справі, подавши відповідну заяву та документи. Отже, судами дотримано норми статті 4-2, 22 ГПК України щодо рівності прав сторін в ході провадження у справі про банкрутство та положення статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про прийняття судом вмотивованого рішення про призначення розпорядника майна за відсутності конкуренції кандидатур арбітражних керуючих.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових актах.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.1115, 1117 ГПК України, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковальова І.В. та не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішень судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 року та ухвалу господарського суду Сумської області від 04.07.2011 року у справі №5021/1490/2011 залишити без змін.

Головуючий Міщенко П.К.

С у д д яЗаріцька А.О.

С у д д я Поліщук В.Ю.