Постанова № 21675152, 20.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" лютого 2012 р. Справа № 44/45пд Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,

суддівАлєєвої І.В.,

Попікової О.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 29.11.2011 р. (головуючий суддя: Шевкова Т.А., судді: Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.)

на рішенняГосподарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. (головуючий суддя: Попков Д.О., судді: Курило Г.Є., Лейба М.О.)

у справі№ 44/45пд Господарського суду Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

провизнання недійсним договору фінансово лізингу,

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"

простягнення заборгованості,

за участю представників (за первісним позовом)

позивачаХромов О.І.;

відповідачаОрєхов Р.В.;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” про визнання договору фінансового лізингу № 356/1107 від 05.11.2007 р. недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” звернулося до Господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” з вимогами про стягнення заборгованості по лізингових платежах в розмірі 371.826,72 грн., індексу інфляції в розмірі 92.797,19 грн., пені в розмірі 163.593,92 грн., 3% річних в розмірі 21.475,84 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.04.2009 р. у справі № 44/45пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2009 р., Товариству з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю, задоволено зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” у повному обсязі.

Позивач звернувся до Господарського суду із заявою № 02/08-04 від 02.08.2011 р. про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 23.04.2009 р. за нововиявленими обставинами в частині результатів розгляду зустрічного позову та просив скасувати рішення в цій частині, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені зустрічного позову щодо стягнення заборгованості по лізингових платежах в розмірі 371.826,72 грн., індексу інфляції в розмірі 48.151,56 грн., пені в розмірі 98.429,49 грн., 3 % річних в розмірі 12.274,99 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. у справі ; 44/45пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2011 р., заяву ТОВ „Донспецпром” задоволено, змінено рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2009 р. в частині зустрічного позову та викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"Зустрічні позовні вимоги ТОВ „Компанія „Лізинговий дім” до ТОВ „Донспецпром” про стягнення заборгованості по лізингових платежах 371.826,72 грн., суми індексу інфляції 92.797,19 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання 163.593,92 грн. та трьох процентів річних 21.475,84 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 30645586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів, (ідентифікаційний код 31730064) пеню в сумі 65.164,43 грн., 3 % річних в сумі 9.200,85 грн. та інфляційної індексації в сумі 44.645,63 грн.

У задоволені решти зустрічних вимог відмовити.”

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову апеляційної інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про перегляд первинного рішення за нововиявленими обставинами.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що обставини, на які позивач посилається як на підставу для скасування рішення, не є нововиявленими; позивачем пропущений встановлений статтею 113 ГПК України місячний строк для звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами; судове рішення, яке судами попередніх інстанцій визнано нововиявленою обставиною, скасовано Вищим господарським судом України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем (Лізингодавець) та відповідачем (Лізінгоодержувач) 05.11.2007 р. укладений договір фінансового лізингу № 356/1107, згідно з п. п. 1.1, 2.4, 2.5, 2.6 якого Лізингодавець за актом приймання-передачі від 25.12.2007 р. передає, а Лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу п’ять нових автомобілів марки Мерседес - Бенц, модель Actros 4140 K.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 вказаного договору відповідач прийняв на себе грошові зобов’язання із сплати шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок позивача за користування майном періодичних лізингових платежів, що включають відшкодування частини вартості майна, винагороду Лізінгодавця та інші витрати, передбачені договором, розмір, спосіб, форма і строки внесення яких визначалися у графіку, викладеному у додатку № 3 до договору, який є його невід’ємною частиною, положення якого передбачали обов’язок Лізингоодержувача сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів.

Додатковими угодами № 1 від 17.12.2007 р., № 2 від 21.12.2008 р. та № 3 від 05.02.2008 р. сторони узгодили зміну графіків платежів відносно їх сум, залишивши незмінними строки їх внесення.

Протягом грудня 2008 року, січня 2009 року і на момент винесення рішення, що переглядається, Лізингоодержувачем не здійснювалися лізингові платежі, сторони перебували у договірних правовідносинах, встановлених договором фінансового лізингу № 356/1107 від 05.11.2007 р., який припинився за угодою сторін від 29.01.2009 р.

У період з листопада 2008 року до моменту припинення договору за угодою від 29.01.2009 р. загальні нарахування лізингових платежів становили 3.581.956,56 грн., з яких сплачено 2.419.797,23 грн. та 790.332,61 грн. стягнуто за рішенням Господарського суду Донецької області від 06.01.2009 р. у справі № 37/220.

При прийнятті рішення, що переглядається, судами не досліджувалися, не встановлювалися і не були відомими обставини щодо відсутності у Лізингодавця права нарахування і отримання позивачем лізингових платежів з 10 лізингового періоду у зв’язку із припиненням відповідного договору фінансового лізингу з 29.08.2008 року через односторонню відмову Лізингодавця від договору.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.05.2011 р. у справі №37/108пд задоволені позовні вимоги ТОВ „Донспецпром” до ТОВ „Компанія „Лізинговий дім”, а саме:

- визнано недійсними укладені між ТОВ „Донспецпром” та ТОВ „Компанія „Лізинговий дім” угоду від 29.01.2008 р. до договору фінансового лізингу № 347/1007 від 11.10.2007 р., угоду від 22.12.2008 р. до договору фінансового лізингу № 348/1007 від 16.10.2007 р., угоду від 29.01.2008 р. до договору фінансового лізингу № 355/1107 від 05.11.2007 р., угоду від 29.01.2008 р. до договору фінансового лізингу № 356/1107 від 05.11.2007 р.;

- визнано відсутнім у ТОВ „Компанія „Лізинговий дім” права на стягнення з ТОВ „Донспецпром” лізингових платежів за договорами фінансового лізингу: № 347/1007 від 11.10.2007 р. в сумі 505.454,10 грн., № 348/1007 від 16.10.2007 р. в сумі 508.329,84 грн., № 355/1107 від 05.11.2007 р. в сумі 929.566,80 грн., № 356/1107 від 05.11.2007 р. в сумі 929.566,80 грн. за лізинговими періодами з вересня 2008 року по грудень 2009 року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2011 р. у справі № 37/108пд залишено без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику.

Як зазначено в абз. 3 п.1 Роз’яснення Президії ВГСУ „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 р. N 04-5/563, яке було чинним на час прийняття оскаржуваних судових рішень і яким керувались суди попередніх інстанцій, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Рішенням господарського суду, яке переглядається за нововиявленими обставинами, задоволені позовні вимоги ТОВ „Компанія „Лізинговий дім” про примусове спонукання до виконання прострочених грошових зобов’язань зі сплати лізингових платежів за грудень 2008 року і січень 2009 року та застосовані наслідки їх порушення, а також порушення сплати лізингових платежів за попередні періоди (починаючи з січня 2008 року) у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи встановлений судовими рішеннями у справі № 37/108пд факт відсутності у позивача права для стягнення лізингових платежів з 29.08.2008 р., беручи до уваги, що вказані рішення на час прийняття оскаржуваних рішень були чинними, господарські суди дійшли до правильного висновку про необхідність зміни рішення суду від 23.04.2009 р. та задоволення позову лише в частині стягнення пені в сумі 65.164,43 грн., 3% річних в сумі 9.200,85 грн., інфляційних втрат у сумі 44.645,63 грн.

При цьому скаржник необґрунтовано посилається на визнання судами попередніх інстанцій в порядку ст. 35 ГПК України преюдиційними фактів та обставин, встановлених у справі № 37/108пд, тобто у його мотивувальній частині цього рішення.

Місцевий та апеляційний суди при прийнятті оскаржуваних рішень керувались саме резолютивною частиною рішення Господарського суду міста Донецької області у справі №37/108пд, якою визнано відсутнім у позивача права на стягнення вищевказаних грошових коштів за відповідні періоди, а не іншими обставинами, встановленими під час розгляду справи № 37/108пд, в т. ч. щодо листа Лізингодавця від 15.08.2008 р. про відмову від договорів лізингу.

Відтак, суди попередніх інстанцій цілком підставно врахували вказане судове рішення у справі №37/108пд, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України воно є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ж з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Доводи скаржника щодо пропуску ТОВ “Донспецпром” місячного строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованими, оскільки рішення у справі № 37/108пд набрало чинності після його перегляду апеляційним господарським судом 27.07.2011 р.

При цьому посилання скаржника на те, що рішення Господарського суду Донецької області від 31.05.2011 р. у справі №37/108пд та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. про залишення його без змін, котрі покладені в основу оскаржуваних рішень, скасовані постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р., якою справу передано на новий розгляд, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідних обставин, а саме постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р., станом на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції (а саме станом на 14.09.2011 р.) не існувало, а вищевказані договори були визнанні недійсними та визнано відсутнім у позивача права на стягнення вищевказаних грошових коштів за відповідні періоди.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційний перегляд оскаржуваних рішення та постанови з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р., фактично призвів би до перегляду справи на основі зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії касаційного провадження відповідно до вимог ГПК України.

Водночас колегія суддів відзначає, що згідно зі ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, окрема, є:

- істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

Згідно зі ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржників, які спростовані судами попередніх інстанцій та фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог за зустрічним позовом є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і матеріалам, наявним у ній на час прийняття судом першої інстанції рішення, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 14.09.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2011 р. у справі № 44/45пд –без змін.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіІ.В. Алєєва О.В. Попікова