ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
<Список >
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 лютого 2012 р. <Текст >Справа №2а-13790/11/0170/15 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Кисельовій А.Є., за участю
представника позивача Березиної С.В.,
представника відповідача Халілової Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим
про стягнення 5347,95 грн.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення 5347,95 грн. невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3.
Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державної адресної допомоги за січень-липень 2011 року, які виплачені позивачем ОСОБА_3; положеннями ст. ст. 21, 24, 25 Закону України від 23.09.1999 року №1105-ХІV "Про обовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон №1105).
Ухвалами суду від 03.11.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 02.02.2012 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог про стягнення невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 у розмірі 3037,83 грн. за періоди січень-квітень 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що по потерпілому ОСОБА_3 у відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим відсутні документи про страховий випадок; питання відшкодування витрат понесених органами Пенсійного фонду України належить до компетенції Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України (тобто здійснюється на централізованому рівні); відшкодування суми адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", не підлягає відшкодуванню за нормами діючого законодавства.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем не були прийняті до відшкодування витрати позивача на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_3 за період з травня 2011 року по липень 2011 року в розмірі грн., в тому числі основний розмір пенсії 159,84 грн., державна адресна допомога 2150,28 грн.
Перевіряючи наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_3 судом було встановлено наступне.
Частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Суд підкреслює, що відшкодування витрат Фондом здійснюється за умови законної та правомірної виплати органами Пенсійного фонду України пенсії за інвалідністю, у тому числі при наявності у органів Пенсійного фонду повного комплекту документів, передбачених пенсійним законодавством, для призначення та проведення виплат пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
Правомірність призначення пенсії підтверджується наявними у справі документами.
Суд зазначає, що пенсійним законодавством України для виплати пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України наступних документів: акту про нещасний випадок; трудової книжки; довідки МСЕК.
А відтак посилання представника відповідача на відсутність у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим особової справи потерпілого та висновку МСЄК про ступінь втрати професійної працездатності, як на підставу для відмови у задоволенні позивних вимог, суд вважає необґрунтованим.
З тих же міркувань суд не приймає до уваги аргументи позивача щодо наявності виправлень в тексті акту про нещасний випадок, де рік, у якому настав нещасний випадок, виправлений з 1891 на 1981, у графі "числа" вказано "5.03", у графі "місяця" вказано "03", оскільки зазначені обставини не мають правового значення та не є підставою для відмови органів Пенсійного фонду України у здійснені пенсійних виплат, які підлягають у подальшому, виходячи з наведених норм законодавства, відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697 (далі Порядок) відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З матеріалів справи вбачається, що загальна сума витрат позивача, з урахування витрат на доставку, належних до відшкодування за період травень липень 2011 року, становить 159,84 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення сум основного розміру пенсії та витрат на їх доставку у розмірі 159,84 грн. підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що перелік, вказаний у пункті 4 Порядку є вичерпним, до нього не внесено "державну адресну допомогу до пенсії", яка призначена і виплачена позивачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Зазначений перелік також не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.
Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та витрат на її доставку за період з травня по червень 2011 року у розмірі 2150 28 грн., тож у цій частині позов задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 02.02.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 06.02.2012 року.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а, п/р 25607701035 в КРУ ВАТ "Державний ощадбанк України" м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 20727038) суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, виплаченої за травень-липень 2011 року ОСОБА_3, у розмірі 159,84 грн.
3.В задоволенні решти частини позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя <підпис >Тоскіна Г.Л.
<Текст >
Судове рішення № 21672637, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 02.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13790/11/0170/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: