Постанова № 21672636, 02.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2012 р. (о 11:18) Справа №2а-13549/11/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л. , при секретарі Кисельовій А.Є., за участю від позивача- Малишева Т.В.

від відповідача Бутирський Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим до

Публічного Акціонерного Товариства «Будкомплекс»

про стягнення 100605,76 грн.,

Суть спору:Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулася до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Публічного Акціонерного Товариства «Будкомплекс» про стягнення 100605,76 грн. з рахунків у банку в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку та орендної плати за землю.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем не погашена самостійно розрахована сума податкового зобовязання, вказана в податковому розрахунку земельного податку та декларації з орендної плати за землю, а також податкове зобовязання з орендної плати, нараховане податковим органом, на загальну суму 100605,76 грн.

Ухвалами суду від 01.11.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що податкові зобовязання, визначені в деклараціях та розрахунках з земельного податку та орендної плати за землю, сплачені підприємством, та в порушення норм податкового законодавства, незважаючи на наявність призначення платежу в платіжних документах, вказані платежі зараховані податковим органом в погашення податкових зобовязання з штрафних санкцій за попередні періоди. Крім того, представник відповідача зазначив, що у податкового органу не виникло право на звернення до суду, оскільки в порушення норм Податкового кодексу України на адресу підприємства не була спрямована податкова вимога.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне Акціонерне Товариство «Будкомплекс» є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено 12.08.2004 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №10559642 від 20.07.2011 року.

Відповідач знаходиться на податковому обліку в податковому органі, є платником податків та зборів, в тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та строки сплати земельного податку та орендної плати в 2011 році передбачені Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п.286.2 1 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.286.3 ст.286 Податкового кодексу України платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.2. ст. 288 Податкового органу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.4. ст. 288 Податкового органу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом п. 288.7. ст. 288 Податкового органу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Судом встановлено, що згідно наданого відповідачем податкового розрахунку земельного податку від 28.01.2011 року №1882 підприємством самостійно нараховане, в тому числі станом на 30.07.2011 року - 13201,40 грн., 30.08.2011 року 13201,40грн., 30.09.2011 року 13201,40 грн.

Відповідно до уточнюючого розрахунку земельного податку від 28.02.2011 року № 9000742701 відповідачем самостійно нараховане, в т.ч. станом на 30.07.2011 року - 2322,86 грн., 30.08.2011 року 2322,86 грн., 30.09.2011 року 2322,86 грн.

Згідно наданої відповідачем декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2011 р. (вх. № 1887), відповідачем самостійно нараховане, в т.ч. станом на 30.07.2011 року -10916,31 грн., 30.08.2011 року 10916, 31 грн., 30.09.2011 року - 10916,31 грн.

Відповідно до уточнюючої декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.02.2011 року (вх. № 9000742716), відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання з орендної плати, в тому числі, станом на 30.07.2011 року 3648,72 грн., 30.08.2011 року - 3648,72 грн., 30.09.2011 року - 3648,72 грн.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З вищезазначеної норми ПК України вбачається, що податкове зобовязання на поточний рік, визначене платником податку в податковій декларації, має сплачуватися ним щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. З матеріалів справи вбачається, що податковим органом була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобовязання з податку на землю. За результатами перевірки складений акт №1723/15-3/14311525 від 10.08.2011 року, за висновками якого встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобовязання з податку на землю за 2010 рік.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004261503 від 10.08.2011 року, яким визначено податкове зобовязання з земельного податку з штрафних санкцій у розмірі 7955,25 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримане відповідачем 10.08.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці рішення.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобовязання по орендної плати за землю. За результатами перевірки складений акт №2066/15-3/14311525 від 15.09.2011 року, за висновками якого встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобовязання з оренди за землю за 2010 рік.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005921503 від 15.09.2011 року, яким визначено податкове зобовязання з орендної плати за землю з штрафних санкцій у розмірі 2382,64 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримане відповідачем15.09.2011року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці рішення.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Аналогічна норма містилася в Законі.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що податкове зобовязання з земельного податку та орендної плати відповідачем з урахуванням уточнюючого розрахунку та уточнюючої декларації, а також визначене контролюючим органом, у встановлені строки відповідачем не сплачено, складає загалом 100605,76 грн. та є податковим боргом платника податку.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що ПАТ «Будкомплекс» проведена оплата податкового зобовязання з земельного податку та орендної плати за землю у визначені строки, що підтверджуються платіжними документами, в яких вказано призначення платежу.

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, аргументи представника відповідача щодо відсутності підстав для зарахування сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, зокрема, штрафних (фінансових) санкцій, суд вважає помилковими.

Разом з тим, перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, на підставі системного тлумачення статей 20, 95 ПК України суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на суму податкового боргу.

Щодо зазначення податкового органу на те, що відповідачу посилалась податкова вимога № 1/53 від 04.03.2010 року на суму податкового боргу в розмірі 116063,60 грн. та № 2/83 від 08.04.2010 року на суму 133553,69 гривень, а тому є достатньо підстав для стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

По-перше, вимога 1/53 від 04.03.2010 року виставлена на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями станом на 03.03.2010 року, № 2/83 від 08.04.2010 року станом на 07.04.2010 року та не поширюється на податковий борг, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обовязкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.152. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Суд зауважує, що погашення податкового боргу можливо шляхом добровільного погашення платником податку такого боргу, звернення податковим органом стягнення на майно платника податку, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Суд зазначає, що стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою - п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обовязковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на ту обставину, що фактично податковий борг остаточно не був сплачений платником податку, а погашення здійснювалося шляхом зарахування текучих платежів в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, у звязку з чим, на думку представника позивача, вказані вимоги не були відкликанні, а підстав для прийняття нових у податкового органу не було.

Суд зауважує, що з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобовязання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені або в порядку адміністративного оскарження).

Проаналізувавши податкові вимоги суд встановив, що вони прийняті податковим органом стосовно податкового боргу з податку на додану вартість (код податку 14010100), земельного податку (код платежу13050100), та орендної плати за землю (код платежу 13050210), що виник до 01.01.2011 року.

Більш того, суд зауважу, що зазначений в вимозі податковий борг з земельного податку та орендної плати за землю був повністю погашений відповідачем, що підтверджується поясненнями представника позивача та особовим рахунком.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу з земельного податку та орендної плати, який виник після 01.01.2011 року, тобто за новий період, на який податкова вимога не виставлялась, позивач не отримав права на звернення до суду з позовом про його стягнення.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

У звязку зі складністю справи судом 02.02.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 07.02.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Тоскіна Г.Л.

<Текст >