Постанова № 21672632, 03.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2012 р. (11:24) Справа №2а-14129/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Павленко Н.О.,

розглянувши за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 57 від 06.05.2011 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 18/10-0 від 19.01.2010 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський каменеобробний завод»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський каменеобробний завод» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2011 року № 0001194002 та № 0001204002.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено про те, що суму відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року товариством визначено вірно з урахуванням показників рядку 08 «Обєкт оподаткування» декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року. В свою чергу, відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року сформовано з урахуванням вимог п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом включення до його складу збитків 2010 року. Відтак, на думку позивача, необґрунтованим є рішення відповідача щодо зменшення суми відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток товариства на суму 697175,00 грн. та донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 11144,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 03.02.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що з дати набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні періоди: другий, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року. Згідно з п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Тобто, в «Перехідних положеннях» Податкового кодексу України не вказано, що за наслідками півріччя, трьох кварталів та року розрахунок обєкту оподаткування здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, де позивач перебував на обліку до 12.01.2012 року, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ВАТ «Сімферопольський каменеобробний завод».

За результатами перевірки складено акт № 356/40-2/00290937 від 14.09.2011 року (а.с.25-27), в якому зафіксовано порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження обєкту оподаткування на суму 697195,00 грн. та до заниження податкового зобовязання відповідного звітного періоду на суму 111444,00 грн.

Так, при проведенні камеральної перевірки встановлено, що у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року перенесені збитки з урахуванням збитків 2010 року.

На підставі даних проведеної камеральної перевірки відповідачем 05.10.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0001204002 (а.с.19), в якому визначено суму завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 697175,00 грн.,

№ 0001194002 (а.с.20), в якому визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 111444,00 грн.

Вважаючи перелічені податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті протиправно, позивачем було їх оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в АР Крим.

За результатами розгляду первинної скарги позивача Державною податковою адміністрацією в АР Крим прийнято рішення № 4175/10/25-023 від 28.10.2011 року (а.с.16-17), яким підтверджено висновки акту камеральної перевірки.

Не погодившись з рішенням податкового органу, прийнятим в адміністративному порядку, позивачем було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 0001194002 та № 0001204002 в судовому порядку.

В ході розгляду справи судом перевірено висновки податкового органу щодо заниження позивачем обєкту оподаткування у ІІ кварталі 2011 року та, як наслідок, необхідність донарахування податкового зобовязання, і було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року та який визначає, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ Податкового кодексу України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 09.05.2011 року (а.с.77) задекларовано обєкт оподаткування в розмірі 745645,00 грн. та у рядку 04.9. зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 1335578,00 грн.

В подальшому, позивачем до податкового органу було надано нову звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 10.05.2011 року (а.с.79), де у рядку 08 визначено обєкт оподаткування в розмірі 54355,00 грн. та у рядку 04.9. зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 535578,00 грн.

У рядку 06.6 «Відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року)» Уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року позивачем було задекларовано значення у розмірі 1125543,00 грн.(а.с.81-82).

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано склад обєкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від 19.08.2011 (а.с.83-84) у складі інших витрат рядок 06 (893493,00 грн.) позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 745645,00 грн. Згідно з рядком 07 обєкт оподаткування від усіх видів діяльності становить - 697195,00 грн.

За висновками податкового органу, позивачем декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року заповнено з порушеннями ПК України, оскільки до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Суд не погоджується з висновками податкового органу в зазначеній частині з урахуванням наступного.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України законодавцем визначено особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення вказаної норми дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

За таких умов, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначено відємне значення обєкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року з урахуванням відповідного показника І кварталу 2011 року, сформованого, в свою чергу, за рахунок відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду 2010 року.

Зазначене свідчить про відсутність з боку позивача порушень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України та, як наслідок, помилковість висновків податкового органу про заниження позивачем у ІІ кварталі 2011 року обєкту оподаткування на суму 697195,00 грн.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи спростовані висновки податкового органу про заниження позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток, суд вважає податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 0001194002 та № 0001204002 такими, що прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі протиправно, упереджено, без врахування дійсних обставин, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 28,23 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.02.2012 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 08.02.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі від 05.10.2011 року № 0001194002 та № 0001204002.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський каменеобробний завод» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Сидоренко Д.В.

<Текст >