Постанова № 21672284, 27.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 р. (11:50) Справа №2а-8162/11/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О., за участю від позивача Бабченко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

до Благодійного общинного російського центру "Спас"

про стягнення,

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим (далі позивач) до Благодійного общинного російського центру "Спас" (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1025,50 грн. з податку на прибуток.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідачем несвоєчасно було подано декларацію з податку на прибуток за 2010р., у звязку з чим у відповідності до вимог податкового законодавства до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.07.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, визначених позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Благодійна общинна російського центру "Спас" являється юридичною особою, зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК 17.05.2002 року з ідентифікаційним кодом юридичної особи 26225802, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, відповідач узятий на облік як платник податків у ДПІ в м. Ялта АР Крим з 03.07.2002 року.

Таким чином, судом встановлено, Благодійна общинна російського центру "Спас" являється субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

24.11.2010 року посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності позивачем.

За результатами перевірки складений акт №4164/15-1/26225802 від 24.11.2010 року, за висновками якого встановлено порушення п.16.4 ст.16, п. 22.13 ст. 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платником податку не надані звіт про використання коштів неприбутковими організаціями та установами за 9 місяців 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2010 року №0004291501/0, яким визначені податкові зобовязання з податку на прибуток за штрафними санкціями на суму 170,00 гривень, яке отримано відповідачем 15.12.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення про отримання.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 16.1.1. п. 16.1. ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування пені розпочинається: б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1. п. 16.4. ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин))

Відповідно до пп.16.3.1 п. 16.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Аналогічний порядок нарахування пені встановлений нормами Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010 року, який набрав чинності 01 сіяня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2010 року №0004291501/0 сплачений відповідачем 04.05.2011 року, а відтак нарахування пені відповідачу у розмірі 5,50 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з

урахуванням змісту поняття “податковий борг”, встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення).

Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобовязання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Виходячи з системного аналізу наведених норм Податкового кодексу України окрема вимога на збільшення боргу у звязку з нарахуванням пені платнику податку не надсилається.

Судом встановлено, що податковою інспекцією на адресу відповідача спрямована податкова вимога №29 від 20.01.11р., яка була отримана відповідачем 18.03.2011р., що підтверджується копією повідомлення про поштове відправлення.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкова вимога прийнята з порушенням вимог діючого законодавства, а заборгованість у розмірі 5,50 грн. сплачена підприємством.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 5,50 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з Благодійного общинного російського центру "Спас"заборгованості з податку на прибуток у розмірі 5,50 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих Благодійного общинного російського центру "Спас" на р/р 31119008700039, УГК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740850, одержувач: держбюджет у м.Ялта.

Перевіряючи обґрунтованість позивних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 1020,00 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.11р. податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої було складено акт № 328/26225802/15-1 від 03.03.11 р.

За наслідками перевірки були встановлені порушення п. 49.2 ст.49 Податковий кодексу України, у звязку з неподанням відповідачем податковий звіт про використання коштів неприбутковими організаціями за 2010 рік у строки, визначені законодавством, а саме до 09.02.2011 року.

На підставі акту перевірки № 328/26225802/15-1 від 03.03.11 р. податковим органом винесено податкове повідомлення рішення № 0001111501 від 18.03.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 1020,00 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010р. платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, до спірних правовідносини в частині зобовязань платників податків надавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток, строки надання такої звітності за 2010 р. підлягають застосуванню в тому числі норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94.

Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобовязаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток.

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не наданий податковий звіт про використання коштів неприбутковими організаціями за 2010 рік, у звязку з чим за податковим повідомленням-рішенням до відповідача застосовані штрафні санкції на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України у розмірі 1020,00 грн.

Суд не погоджується з застосуванням до відповідача санкції у розмірі 1020,00 грн. на підставі п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України та зважає на наступне.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо розміру штрафних санкцій за неподання податкової звітності слід враховувати таке.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні застосовуються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Слід зазначити, що пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства, у даному випадку, податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства позивачу, зокрема, за ненадання податкової звітності за 2010 рік, яка повинна була надана до 09.02.2011 року, зобовязаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Суд вважає хибним посилання представника позивача на ту обставину, що податкова звітність повинна бути надана за 2010 рік, а відтак, на думку представника позивача, на спірні правовідносини не розповсюджується норми п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що звітність за 2010 рік відповідач зобовязаний був надати у 2011 році, тобто спірні правовідносини виникли у 2011 році, у звязку з чим підлягають застосуванню саме норми п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що визначення розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відноситься до виключеної компетенції податкового органу, а відтак, суд не має повноважень щодо втручання в діяльність податкового органу та самостійно визначати розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за порушення граничних строків слати узгоджених податкових зобовязань.

А відтак податкове повідомлення-рішення №0001111501 від 18.03.2011 р., яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 1020,00 гривень, прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України та основних принципів адміністративної процедури, визначених ч. 2 ст. 3 КАС України, тому є протиправним, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 1020,00 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані докази суд дійшов висновку про часткове задоволення позивних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.10.2011, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 31.10.2011.

На підставі викладеного, керуючись статтями п. 2 ч. 1 ст. 157, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Благодійного общинного російського центру "Спас"заборгованості з податку на прибуток у розмірі 5,50 гривень на р/р 31119008700039, УГК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740850, одержувач: держбюджет у м.Ялта.

3. В решті позивних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.