Постанова № 21671977, 12.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2011 р. (16:41) Справа №2а-4887/11/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Рульовій О.О., за участю представників сторін: від позивача Кляшторний В.А., Кляшторна В.В.;

від відповідача Лукянец О.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ФАРТ»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП-ФАРТ» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003771504 від 15.04.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань єдиного податку до бюджету. За результатами перевірки складений акт №3886/1504/33713501, за висновками якого встановлено порушення граничних строків сплати угодженого податкового зобовязання за 4 квартал 2011 року згідно розрахунку сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою від 25.02.2011 року з затримкою більш 30 днів (фактична оплата у розмірі 111720,00 грн. проведена 30.03.2011 року). На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0003771504 від 15.04.2011 року, яким визначені податкові зобовязання за штрафними санкціями на суму 2234,40 гривень. Позивач зазначає, що податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства. Позивач підкреслює, що оплата єдиного податку за 4 квартал 2010 року позивачем проведена своєчасно у повному обсязі в 4 кварталі 2010 року, що підтверджується платіжними дорученням, а також тим фактом, що позивач отримав свідоцтво про сплату єдиного податку, видача якого здійснюється тільки при відсутність заборгованості з єдиного податку за попередні періоди. Позивач зазначає, що відповідно до акту перевірка проводилась за 4 кв. 2011 р., який взагалі ще не настав та за який зобов'язання по сплаті єдиного податку у позивача не виникли.

Ухвалами суду від 20.05.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві, письмових поясненнях, надали пояснення по суті спору.

В судове засідання представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що податкове повідомлення рішення, оскаржуване позивачем, прийнято за результатами проведеної перевірки, у звязку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для задоволення адміністративного позову не має. Представник відповідача вказує, що звітний розрахунок сплати єдиного податку за 4 квартал 2010р. за терміном подачі до 19.01.2011р. позивачем наданий до ДПІ в м. Сімферополі пізніше лише 25.02.2011р. з визначеною сумою податку 11172,00 грн., яка фактично сплачена 30.03.2011р., тобто з затримкою на 33 дні. Представник відповідача зауважує, що сплачені кошти відповідно до платіжних доручень за жовтень, листопад, грудень 2010 року були зараховані як переплата та у подальшому у звязку з відсутністю відповідного розрахунку сплати єдиного податку за 4 квартал 2010р. 07.02.2011 року у відповідності до методичних розяснень ДПА України були зараховані податковим органом за нормативно встановленими пропорціями до місцевого бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які діяли в період виникнення цього боргу. Тому податковим органом сплачені позивачем кошти 30.03.2011 року були зараховані в погашення заборгованості за 4 квартал 2010 року згідно поданому позивачем розрахунку сплати єдиного податку від 25.02.2011 року.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи субєктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин, а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок оскарження рішення податкового органу для позивача чинним законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання неправомірним спірного рішення, суд зобовязаний перевірити, чи прийнято воно на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 19.01.2006 року, знаходиться на спрощеної системі оподаткування та є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва №74 від 01.01.2011 року Серія Б №617397.

06.04.2011 року посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань єдиного податку до бюджету. За результатами перевірки складений акт №3886/1504/33713501 від 06.04.2011 року, за висновками якого встановлено порушення граничних строків сплати угодженого податкового зобовязання за 4 квартал 2011 року згідно розрахунку сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою від 25.02.2011 року з затримкою більш 30 днів (фактична оплата у розмірі 111720,00 грн. проведена 30.03.2011 року).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0003771504 від 15.04.2011 року, яким визначені податкові зобовязання за штрафними санкціями на суму 2234,40 гривень.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 встановлено порядок застосування спрощеної системи оподаткування, субєкти спрощеної системи оподаткування, їх права та обовязки.

Відповідно до п. 3 зазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Пунктом 4 зазначеного Указу встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться на спрощеної системі оподаткування відповідно до свідоцтва про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємства юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

Відповідно до платіжних доручень №161 від 05.11.2010 року позивачем сплачено 3182,40 гривень єдиного податку за жовтень 2010 року; №174 від 03.12.2010 року 3786,00 грн. єдиного податку за листопад 2010 року, №198 від 30.12.2010 року - 4203,60 грн. єдиного податку за грудень 2010 року, що загалом становить 11172,00 гривень.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем своєчасно та в повному обсязі виконані вимоги Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 щодо сплати єдиного податку за звітний період 4 кварталу 2010 року.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що сплачені у жовтні, листопаді, грудні 2010 року позивачем кошти є переплатою на 2011 рік, оскільки підприємством не був поданий розрахунок єдиного податку на 2010 рік, а сплачені кошти 30.03.2011 року є сплатою єдиного податку за 4 квартал 2010 року, з наступних підстав.

Суд зазначає, що відповідно до Указу позивачем сплачений єдиний податок до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом. Крім того, відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим від 08.07.2011 року №13897/05 на особову картку позивача були зараховані кошти от сплати єдиного податку (42%) 05.11.2010 року, 03.12.2010 року, 30.12.2010, що відповідає строкам сплати єдиного податку позивачем.

Суд також зазначає, що норми діючого законодавства, зокрема норми Податкового кодексу України, не надають право податковому органу самостійно визначати призначення платежу за відсутністю заборгованості з єдиного податку, зокрема, у разі ненадання відповідного розрахунку.

Тому дії відповідача щодо зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок зобовязань з єдиного податку за 4 квартал 2010 р. у листопаді грудні 2010 р. у сумі 111720,00 гривень як переплату та сплачені у подальшому позивачем 30.03.2011 року 111720,00 гривень - в рахунок заборгованості з єдиного податку за 4 квартал 2010 року з визначенням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджено суми податкового зобовязання, суд вважає необґрунтованими.

Крім того, суд також наголошує, що до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто на час сплати позивачем коштів в рахунок єдиного податку за жовтень, листопад, грудень 2010 року, податковий орган не мав права самостійно змінювати призначення платежу, тому сплачені позивачем кошти у 2010 р. з визначенням призначення платежу підлягають зарахуванню не як переплата, а як сплата єдиного податку позивачем за жовтень, листопад, грудень 2010 року.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. N 2181-III, який діяв на час сплати позивачем зобовязань з єдиного податку, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у розрахунку, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій звітності.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми єдиного податку, виконав своє зобовязання зі сплати єдиного податку за визначений ним період, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені у відповідності до вимог діючого на той час законодавства.

Суд підкреслює, що зарахування сплачених позивачем коштів за жовтень-грудень 2010 року як переплату при наявності зобовязань з єдиного податку за 4 квартал 2010 року суд вважає безпідставним та таким, що не відповідає функціям податкового органу як контролюючого органу щодо податків, зборів (обовязкові платежів).

Крім того, згідно спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом були застосовані штрафні санкції, визначені Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що на думку суду, є необґрунтованим, виходячи з наступного.

У звязку з набранням чинності з 01.01.2011 року Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим Кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що перевірка та податкове повідомлення-рішення було прийнято після набрання чинності Податкового кодексу України, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Таким чином, суд зазначає, при застосуванні міри відповідальності з 01.01.11 ( в тому числі міри відповідальності за порушення, допущені до 01.01.11) слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі, тому податковий орган при визначенні розміру податкових зобовязань із штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з єдиного податку, які є мірою відповідальності, повинен застосовувати норми Податкового кодексу України, а не норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Беручи до уваги неправомірне застосування до позивача за спірним податковим повідомленням рішенням штрафних санкцій, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення втратив чинності, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 12.07.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.07.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0003771504 від 15.04.2011 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ФАРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33713501) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.