Постанова № 21663245, 21.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 № 52/399

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Вербицької О.В.

при секретарі Горголь І.С.

за участю представників:

позивача ОСОБА_2;

відповідача Тяглий Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО»

на рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2011

у справі № 52/399 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО»

про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО» (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО», оформлених протоколом № б/н від 12.11.2010, про створення Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО», затвердження статуту даного товариства та визнання недійсним статуту цього товариства.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 52/399.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.12.2011 у справі № 52/399 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 26.12.2011 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 52/339.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2011 у справі № 52/399 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до Сертифікату акцій № 192 ОСОБА_4 володіла 100012 акціями Закритого акціонерного товариства «ЕМКО», частина з яких у розмірі 48 444 штук була успадкована позивачем від матері.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.12.2009 у справі № 2-6836/2009, було визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині спадкування ОСОБА_4 48 444 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства «ЕМКО».

12.11.2010 були проведені установчі збори Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО», на яких вирішено створити Товариство з додатковою відповідальністю «ЕМКО» у результаті реорганізації шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства «ЕМКО», внаслідок чого Товариство з додатковою відповідальністю «ЕМКО» стає правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ЕМКО», а також, вирішено сформувати статутний капітал Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО» за рахунок майна, прав та обов'язків, переданих від Закритого акціонерного товариства «ЕМКО», що припинило свою діяльність шляхом перетворення в товариство з додатковою відповідальністю у розмірі 3 177370,00 грн.

Також, установчими зборами Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО» було затверджено статут товариства.

Відповідно до статуту Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО», затвердженого установчими зборами, протокол від 12.11.2010, зазначене товариство створено внаслідок реорганізації шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства «ЕМКО» у товариство з додатковою відповідальністю «ЕМКО» на основі рішення, прийнятого позачерговими загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства «ЕМКО» від 20.08.2010 (протокол № б/н позачергових загальних зборів акціонерів від 20.08.2010).

Відповідно до п. 2.1 статуту Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО» учасниками товариства є ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

На думку позивача, спір між сторонами виник у звязку з тим, що останнього безпідставно не було включено у склад учасників Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО», і вказане порушення є підставою для задоволення позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів станом на 20.08.2010 з вих. № 148 ОСОБА_4 мала 51 568 шт., акцій ЗАТ «Емко».

При цьому відповідно до розписки від 11.08.2011 позивач отримала компенсацію за вказані акції ЗАТ «ЕМКО» у розмірі 788443,00 грн.

Як зазначалося вище, заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.12.2009 у справі № 2-6836/2009 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, 3-ті особи: Закрите акціонерне товариство «ЕМКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, про визнання недійсним договору купівлі - продажу та свідоцтва про право на спадщину, внесення змін до реєстру, було визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині спадкування ОСОБА_4 48 444 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства «ЕМКО».

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, скасовано заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.12.2009 та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено.

Разом з тим, колегія звертає увагу на те, що рішення Апеляційного суду м. Києва було винесено значно пізніше (25.01.2011 по справі № 22-2690/1521/11) ніж проведено установчі збори ТДВ «Емко» і на даний час справа № 6-9962 ск 11 перебуває у Верховному Суді України за заявою ОСОБА_7 про перегляд постанови Вищого спеціалізованого суду України. При цьому зазначений спір виник з приводу 48 444 (сорок вісім тисяч чотириста сорок чотири) шт., акцій ЗАТ «Емко».

Відповідно до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів від 17.10.2006 за № 1000 (далі - Положення) реєстр власників іменних цінних паперів (далі - реєстр) - перелік станом на певну дату власників та номінальних утримувачів іменних цінних паперів, інформація про які обліковується на їх особових рахунках, що є складовою частиною системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників/співвласників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Згідно з п. 10 Розділу VII Положення при виконанні операцій, які потребують унесення змін до документів, що засвідчують права власності на іменні цінні папери, реєстроутримувач зобов'язаний оформити та видати відповідній особі сертифікат іменних цінних паперів.

Сертифікат повинен бути засвідчений підписами та печатками посадових осіб емітента та реєстратора або тільки емітента, якщо він веде власний реєстр.

Таким чином права, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно з п. 10 Розділу VII Положення унесення до системи реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за рішенням (вироком) суду, що набрало (набрав) законної сили, здійснюється реєстроутримувачем на підставі копій цих документів, переданих реєстроутримувачу, які засвідчені підписом судді та печаткою суду.

Якщо рішенням (вироком) суду визначено позбавлення певних осіб права власності на цінні папери, то внесення змін до системи реєстру здійснюється відповідно до зазначених документів, у яких визначено осіб, до яких переходить таке право власності на цінні папери, та цінні папери, за якими воно переходить.

З урахуванням наведеного, колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про позбавлення позивача скаржником 48444 шт. акцій ЗАТ «Емко», оскільки спір позивача з приводу 48444 шт. акцій ЗАТ «Емко» виник не з ТДВ «Емко» або його правового представника ЗАТ «Емко», а з фізичною особою і в зазначеній справі ТДВ «Емко» приймало участь в якості третьої особи без самостійних вимог.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право в порядку встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Виходячи зі змісту ст.ст. 58, 61 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 ЦК України, ст. 167 ГК України дотримання встановлених законодавством вимог до порядку скликання загальних зборів учасників забезпечує учасникам можливість реалізувати своє право на участь та здійснення учасниками своїх прав щодо управління товариством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

Відповідно до статті 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Таким чином, створення товариства з додатковою відповідальністю здійснюється на підставі статуту, який розробляється і підписується учасниками (засновниками) товариства. Затвердження статуту відбувається на установчих зборах, участь в яких беруть засновники товариства з додатковою відповідальністю.

Порядок скликання установчих зборів товариства з додатковою відповідальністю чинним законодавством не врегульовано.

Разом з тим для забезпечення прав та інтересів акціонерів ЗАТ «Емко» на участь у створенні товариства з додатковою відповідальністю - правонаступника ЗАТ «Емко», повідомлення про скликання та порядок денний установчих зборів ТДВ «Емко» було опубліковано у місцевій пресі - газеті «Фондовий ринок. Київ» від 06.10.2010 за № 40 (56) та офіційному виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку -«Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 04.10.2010 року за № 183. Опубліковані повідомлення містили інформацію і про дату, і про час проведення установчих зборів Товариства з додатковою відповідальністю «Емко», які відбулись 12.11.2010 року.

Розсилка повідомлень про скликання та порядок денний установчих зборів поштою не проводилась, оскільки вона не передбачена чинним законодавством, і до того ж не відомо наперед, які саме особи виявлять бажання взяти участь у створенні товариства з додатковою відповідальністю, адже це - їх право, а не обов'язок стати учасником ТДВ «Емко».

Оскільки порядок скликання установчих зборів товариства з додатковою відповідальністю чинним законодавством не врегульовано то в даному випадку до порядку скликання установчих зборів товариства з додатковою відповідальністю застосовується ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» відповідно до якої, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення було зроблено більш ніж за 30 днів до скликання установчих зборів учасників ТДВ «Емко».

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 за № 13, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: 1) порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; 2) позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; 3) порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Пунктом 18 вказаної постанови Пленуму визначено, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Пунктом 19 вказаної постанови передбачено, що для визнання судом недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення такого позову.

Відповідно до п. 21 зазначеної постанови рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушень порядку процедури реєстрації акціонерів, порядку прийняття рішень, які б могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідних рішень та могли бути підставою для визнання прийнятих загальними зборами акціонерів рішень недійсними, а отже останні було скликано і проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім цього, доказами доведено, що при реорганізації було проведено викуп 48444 акцій і ці акції були конвертовані у частку в статутному капіталі новоствореного Товариства з додатковою відповідальністю «Емко».

Також колегія зазначає, що на час проведення загальних зборів (12.11.2010) набрало законної сили заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.12.2009, згідно з яким позивачу не належало 48444 простих іменних акцій ЗАТ «ЕМКО», а тому оспорювані загальні збори були проведені з урахуванням вимог вказаного рішення, та без порушень прав та законних інтересів позивача.

Скасування заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.12.2009 в січні 2011 року не є правовою підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів ТДВ «ЕМКО», оскільки в той період часу зазначені збори були проведені відповідно до вимог чинного Закону України «Про господарські товариства», без процедурних порушень, а спір фактично виник між учасниками Товариства, яке було реорганізовано, також визнання недійсним статуту цього Товариства призведе до порушення господарської діяльності новоствореного Товариства.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем не доведено обставини, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства, є підставою для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були зясовані не в повному обсязі, порушені норми матеріального права, а за таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26.12.2011 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО» задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 52/399 по справі № 52/399 скасувати, прийняти нове рішення.

3. У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з ОСОБА_4 (02094, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ЕМКО» (03680, м. Київ, вул. Виборзька 99, ідентифікаційний код 01412785) 536 (пятсот тридцять шість) грн., 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 52/399 повернути до господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддяБуравльов С.І.

СуддіАндрієнко В.В.

Вербицька О.В.