Рішення № 21662946, 21.02.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року Справа № 10/13/5026/949/2011

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю прокурора Єщенка О.М., представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю,

третьої особи - ОСОБА_3 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Азот"

про стягнення 390317464,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Азот" 373 934 140,73 грн. боргу по оплаті поставленого газу, 8 023 909,92 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 1 354 687,60 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання та 7 004 726,14 грн. пені.

08.02.2012 р. заяву про участь у справі з метою захисту інтересів держави подав прокурор.

У засіданні суду, яке відбулося 16.02.2012 р. за участю прокурора, представників сторін, оголошувалася перерва до 11 год. 30 хв. 21.02.2012 р.

Після порушення господарським судом провадження у цій судовій справі відбулася зміна назви відповідача на Публічне акціонерне товариство "Азот" (скорочене найменування ПАТ "Азот").

Це підтверджено копіями статуту цього товариства, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, витягу з протоколу № 25 зборів акціонерів від 21.06.2011 р., виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 125346.

Державна реєстрація статуту відповідача з внесеними змінами здійснена 29.06.2011 р.

При цьому зміни організаційно-правової форми відповідача не відбулося. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). У разі, коли така заміна відбулася в процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині, а при необхідності і в мотивувальній частині рішення суду. Така правова позиція викладена у п.п. 1.4 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Таким чином, суд здійснює подальший розгляд справи стосовно боржника - Публічного акціонерного товариства "Азот".

Прокурор, представник позивача у засіданні суду позов підтримали з викладених у позовній заяві підстав та мотивів.

Відповідач відзиву на позов, обґрунтованих заперечень проти вимог позивача не подав, підстави виникнення та розрахунку боргу, інфляційних, річних, пені, які є предметом цього позову, не спростував.

Натомість, відповідачем подано суду клопотання про зупинення перегляду розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 5011-35/1539-2012 за позовом ПАТ "Азот" до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору поставки природного газу № 111-211-06/11-49 від 28.01.2011 року.

Представник відповідача у засіданні суду це клопотання підтримав.

Прокурор, представник позивача у засіданні суду проти цього клопотання відповідача заперечили, мотивуючи це відсутністю правових підстав для зупинення провадження у справі, а також тим, що боржник, не заперечуючи, не спростовуючи позовних вимог, умисно, в черговий раз намагається перешкодити розгляду судом справи по суті вимог.

Розглянувши клопотання боржника про зупинення провадження з перегляду справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, прокурора, суд вважає, що це клопотання не підлягає задоволенню судом з таких підстав та мотивів.

У цьому провадженні місцевий господарський суд не переглядає справу, а здійснює її новий розгляд згідно з нормами ГПК України та постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2011 р. по цій судовій справі.

Згідно з частиною першою ст. 79 вказаного Кодексу господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Клопотання боржника про зупинення перегляду справи мотивовано тим, що в даний час в провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа №5011-35/1539-2012 за позовом ПАТ "Азот" до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору поставки природного газу № 111-211-06/11-49 від 28.01.2011 р.

За твердженням відповідача, рішення, яке буде прийнято господарським судом м. Києва по справі №5011-35/1539-2012 суттєво вплине на вирішення справи №10/13/5026/949/2011, що розглядається господарським судом Черкаської області.

Відповідачем не подано доказів порушення провадження та розгляду справи про визнання недійсним договору № 111-211-06/11-49. Додана до клопотання відповідача копія ухвали господарського суду м. Києва від 10.02.2012 р. по справі № 5011-35/1539-2012 не містить відомостей про наявність спору між сторонами про визнання недійсним саме цього договору.

Наявні у справі докази достатні для вирішення господарським судом Черкаської області спору по суті позовних вимог.

Провадження у судовій справі №5011-35/1539-2012, яке здійснюється господарським судом м. Києва, не перешкоджає розгляду господарським судом Черкаської області справи № 10/13/5026/949/2011.

Тому підстави для задоволення господарським судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відсутні.

Статтею 22 ГПК України встановлено, зокрема, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в порушення цієї норми, відповідач, не заперечуючи та не спростовуючи вимог позивача, зловживає правами сторони спору впродовж тривалого часу шляхом подання заяв, клопотань, скарг, умисно перешкоджає розгляду та вирішенню судом господарського спору по суті вимог.

Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами згідно з ст. 75 ГПК України за відсутністю відзиву боржника на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, прокурора, третьої особи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав та мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів, а відповідач не спростував те, що на підставі договору поставки природного газу № 111-211-06/11-49, укладеного сторонами 28.01.2011р., та додатку № 1 до вказаного договору, укладеного та засвідченого сторонами у той же день, позивач в період з січня по березень 2011 р. включно поставив, а відповідач отримав природний газ в кількості 349904,203 тисячі метрів кубічних, вартість якого за встановленою сторонами ціною становить 1075594323,10 грн.

Це підтверджено копіями вказаних договору, додатку до нього, актів прийому-передачі природного газу складених 31.01.2011 р., 28.02.2011 р., 31.03.2011 р. засвідчених уповноваженими особами сторін.

Відповідність копій вказаних документів їх оригіналам перевірено та засвідчено у засіданні суду.

Крім того, факт транспортування відповідачеві, в період з січня по березень 2011 р. включно, природного газу саме в зазначеній позивачем кількості підтверджено копіями актів від 01.02.2011 р., 02.03.2011 р. 04.04.2011 р. складених, засвідчених представниками відповідача та третьої особи на підставі місячних звітів щоденного обліку транспортування газу.

Поставка, облік, визначення ціни та вартості поставленого позивачем відповідачеві природного газу здійснено на підставі та згідно з положеннями договору поставки природного газу і додатку № 1 до вказаного договору, укладених сторонами 28.01.2011 р.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.п. 4.1 п. IV договору поставки № 111-211-06/11-49 від 28.01.2011 р. відповідач повинен був розрахуватися за поставлений йому газ в такому порядку: оплатити в розмірі по 33% (тридцять три відсотки) від вартості запланових місячних обсягів до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяця поставки газу.

Таким чином, граничні строки щомісячної оплати позивачеві відповідачем газу закінчувалися, відповідно, 05 лютого, 05 березня, 05 квітня 2011 р. Інших строків розрахунків договором сторін не встановлено.

Згідно з поданим позивачем та не спростованим відповідачем розрахунком відповідач розрахувався за поставлений йому газ частково на суму 701 660 182,37 грн.

Доказів оплати решти вартості природного газу, яка становить 373934140,73 грн. відповідачем не подано.

За викладених обставин, позов в частині стягнення з відповідача вказаної суми боргу в сумі 373934140,73 грн. підлягає задоволенню судом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього положення позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 8023909,92 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції та 1354687,60 грн. 3 % річних від простроченої суми боргу.

Розрахунок вказаних сум позивачем зроблено правильно.

Відповідач вказані вимоги не спростував.

За викладених обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу, інфляційних, річних у заявленій позивачем до стягнення сумі підлягають задоволенню судом.

Згідно з п.п. 7.3.1 п. VII договору сторін, норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. позивачем нараховано та заявлено до стягнення 7004726,14 грн. пені. Розмір пені позивачем визначений правильно.

Відповідач подав суду клопотання про зменшення судом розміру пені до 10%, а саме - на 700 472,61 грн.

Подаючи суду вказане клопотання, відповідач - ПАТ "Азот" фактично визнав наявність невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

Згідно з п. 3) ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Клопотання відповідача про зменшення пені мотивовано складним фінансово-економічним станом відповідача, нестачею обігових коштів у зв'язку з невідшкодуванням з державного бюджету податку на додану вартість тощо.

Беручи до уваги вказані відповідачем обставини, а також те, що негативні для позивача майнові наслідки невиконання відповідачем грошових зобов'язань у значній мірі компенсуються стягненням з відповідача значних сум інфляційних, річних суд, керуючись наданим йому правом (п. 3 ст. 83 ГПК України) вважає за можливе, як виняток, зменшити нараховану позивачем пеню на 5 % та стягнути з позивача пеню в розмірі 6 654 489,00 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України, у чинній на день звернення позивача з позовом до суду редакції, судові витрати у спорах, що виникають при виконанні договорів покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивачем вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 00203826) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, 373 934 140,73 (триста сімдесят три мільйони дев'ятсот тридцять чотири тисячі сто сорок гривень 73 коп.) грн. основного боргу, 6 654 489,00 (шість мільйонів шістсот п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) грн. пені, 8 023 909,92 (вісім мільйонів двадцять три тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 92 коп.) грн. інфляційних, 1354687,60 (один мільйон триста п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 60 коп.) грн. 3% річних з простроченої суми, 25 477,00 (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 00 коп.) грн. державного мита, 235,79 (двісті тридцять п'ять гривень 79 коп.) грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

У позові, в частині стягнення 350 237, 14 грн. пені, відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В.В.Шумко

Повний текст рішення

виготовлений та підписаний 27.02.2012 р.