Рішення № 21662484, 08.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р. Справа № 2/009-11

за позовом Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», смт. Глеваха Васильківського району,

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Енергетична Компанія», м Васильків

2) Глевахівської селищної ради, смт. Глеваха Васильківського району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро

технічної інвентаризації», м. Васильків

про зобовязання вчинити дії.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 09.09.2011р. № 23;

від відповідача 1:ОСОБА_2, довіреність від 14.12.2011р. № 17 ;

від відповідача 2:не зявився;

від третьої особи:не зявився;

СУТЬ СПОРУ :

позивач Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», смт. Глеваха, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від28.10.2011р. до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Енергетична Компанія», м. Васильків, в якому просить зобовязати відповідача передати позивачу 10% належних на праві власності гаражів, збудованих на виділеній позивачем земельній ділянці шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільну діяльність від 17.10.2007р., згідно якого позивач виділив відповідачу земельну ділянку під будівництво гаражів, а відповідач зобовязувався побудувати на цій земельній ділянці гаражі та після завершення будівництва 10% з них передати позивачу у власність. Відповідач після завершення будівництва свої зобовязання по передачі гаражів не виконав, у звязку з чим позивач просить суд зобовязати відповідача виконати свої зобовязання за договором про спільну діяльність.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 28.12.2011р. №19 проти позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що договором про спільну діяльність було передбачено передання земельної ділянки відповідачу в довгострокову оренду на 49 років з правом викупу, що зроблено не було. Нотаріально посвідчений договір оренди укладений не був, державну реєстрацію договору здійснено не було, земельна ділянка за актом прийому-передачі відповідачу не передавалась, у звязку з чим відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобовязання за договором. Оскільки гаражі відповідачем побудовані не були, відсутній і обовязок передавати їх частину позивачу.

Ухвалами від 23.11.2011р. та від 14.12.2011р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався у звязку із неявкою представника відповідача, неподанням ним витребуваних доказів.

Ухвалою від 04.01.2012р. суд залучив до участі у справі в якості відповідача 2 Глевахівську селищну раду з тих підстав, що постановою президії Української Академії Аграрних наук (особи, уповноваженої розпоряджатися державним майном позивача) від 19.07.2007р. №12 було надано згоду на вилучення із землекористування позивача земельної ділянки 0,47 га для будівництва гаражного комплексу та передачу даної земельної ділянки Глевахівській селищній раді для укладення договору оренди землі з відповідачем. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».

Розглянувши позов Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», смт. Глеваха Васильківського району Київської області (далі ННЦ «ІМЕСГ») до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Енергетична Компанія», смт. Глеваха Васильківського району Київської області (далі по тексту ТОВ «Українська Енергетична Компанія») та Глевахівської селищної ради Київської області, смт. Глеваха (далі по тексту Глевахівська селищна рада), за участю третьої особи комунального підприємства Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», м. Васильків (далі КПКОР «Васильківське МБТІ»), вислухавши пояснення, доводи та міркування представників позивача та відповідача 1, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних цивільних прав та обовязків ННЦ «ІМЕСГ»(сторона 1) та ТОВ «Українська енергетична Компанія»(сторона 2) є укладений 17.10.2007р. між ними договір про спільну діяльність (далі Договір), відповідно до умов якого сторони зобовязались вчинити спільні дії для досягнення спільної мети, а саме: передачі земельної ділянки, будівництва та набуття у власність гаражів. Договір між сторонами укладено на наступних умовах:

-Сторона 1 передає в довгострокову оренду строком на 49 років із правом викупу із свого землекористування земельну ділянку площею 0,47 га за адресою смт. Глеваха Васильківського району, а сторона 2 зобовязується власними силами, за власний кошт виконати будівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, затвердженою учасниками, що є додатком до договору, ввести закінчені будівництвом обєкти в експлуатацію (пункт 1.2 Договору).

-Закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію гаражі після оформлення усієї необхідної документації переходять у власність Сторони 2 (пункт 2.1 Договору).

-Сторона 2 передає стороні 1 10% належних їй на праві власності гаражів, збудованих на виділеній стороною 1 земельній ділянці, шляхом підписання акту прийому-передачі (пункт2.2 Договору).

-Сторона 2 зобовязується: здійснити роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов цього договору (пункт 4.1 Договору).

-Сторона 1 зобовязується надати будівельний майданчик (земельну ділянку) для будівництва, прийняти закінчені будівництвом гаражі, спільно із стороною 2 підписати акт прийняття закінчених будівництвом обєктів та акт прийому-передачі 10% гаражів (пункт 4.2 Договору).

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про спільну діяльність, за яким, згідно ст.ст. 1130, 1131 ЦК України, сторони (учасники) зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі, умови договору, в тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з пунктів 3.1, 3.3 Статуту, Інститут є державною бюджетною науковою установою, заснованою на державній власності на основні засоби, інше майно закріплене за ним Українською Академією аграрних наук. За інститутом закріплені також земельні ділянки, надані йому на праві постійного користування, що посвідчується Державним актом. Вилучення земельних ділянок здійснюється лише за згодою Президії Української Академії аграрних наук. Згідно до пунктів 4.1, 4.3, 4.5 Статуту, майно Інституту закріплене за ним на праві оперативного управління, орган, уповноважений управляти майном Українська Академія аграрних наук. Відчуження нерухомого майна Інституту здійснюється за згодою Президії Української Академії аграрних наук.

Постановою Президії Української Академії аграрних наук від 19.07.2007р. №12 «Про вилучення із землекористування Національного наукового центру «Інституту механізації і електрифікації сільського господарства»надано згоду на вилучення із землекористування ННЦ «ІМЕСГ»земельної ділянки площею 0,47 га для будівництва гаражного комплексу товариством «Українська енергетична компанія»та передачу вказаної земельної ділянки Глевахівській селищній раді. Директору ННЦ «ІМЕСГ»доручено вилучити земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності, межі яких не встановлені в натурі, та із зміною їх цільового призначення у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 123 Земельного Кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як вбачається з копії рішення Глевахівської селищної ради від 22.06.2007р. № 310-13-V «Про розгляд звернення ННЦ «ІМЕСГ», позивачу було попередньо погоджено виділення під забудову гаражів земельної ділянки площею 0,47 га за рахунок земель ННЦ «ІМЕСГ».

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суду не подано жодних доказів, що сторонами вжито визначені Законом України «Про землеустрій»та Порядком розроблення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, затвердженим Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677 заходи для складення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки товариству «Українська енергетична компанія».

Відповідно до ст. 125, частини 5 ст. 126 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Відповідно до ст.ст. 13, 14, 20 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Суду не подано жодних доказів того, ННЦ «ІМЕСГ»або Глевахівською селищною радою було укладено договір оренди землі з ТОВ «Українська Енергетична Компанія» відповідно до чинного законодавства та здійснено його державну реєстрацію в порядку, визначеному Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему України від 02.07.2003 N 174.

Суду не подано жодних доказів того, що у відповідності до пунктів 1.2, 4.1 Договору про спільну діяльність від 17.10.2007р. сторонами розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на будівництво гаражів та отримано дозвіл відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на початок будівництва.

Відповідно до частини 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Суду не подано жодних доказів того, що по завершенню будівництва на виконання пунктів 1.2, 2.1 Договору про спільну діяльність від 17.10.2007р. сторонами виконано вимоги Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 923, та введено в експлуатацію завершений будівництвом гаражний комплекс з оформленням акту готовності обєкту до експлуатації та видачею свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил за формою, затвердженою в установленому законодавством порядку Мінрегіонбудом.

Суду не подано жодних доказів, що сторонами вжито заходів відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту від 07.02.2002р. № 7/5 та здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Українська Енергетична Компанія»на збудований гаражний комплекс.

Матеріали справи містять звіт про експертну оцінку гаражного комплексу, що знаходиться в смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд.13, який свідчить про те, що гаражний комплекс було збудовано, однак звіт не містить відомостей про забудовника, про введення комплексу в експлуатацію та про його власника.

Відповідно до договору про спільну діяльність, укладеного між позивачем та відповідачем 17.10.2007р., відповідач зобовязався на наданій позивачем в довгострокову оренду земельній ділянці власними силами та за власні кошти виконати будівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією та ввести закінчені будівництвом обєкти в експлуатацію. Також відповідач зобовязався передати позивачу 10% належних йому на праві власності закінчених будівництвом та прийнятих в експлуатацію гаражів, збудованих на виділеній позивачем земельній ділянці.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, виникнення обовязку відповідача передати 10% гаражів позивачу Договір про спільну діяльність від 17.10.2007р. повязує з настанням певних обставин укладенням договору оренди земельної ділянки, завершенням будівництва гаражів та введенням їх в експлуатацію, державної реєстрації права власності відповідача на новозбудований гаражний комплекс.

Судом встановлено, що договір оренди на земельну ділянку, призначену для будівництва гаражів, укладений не був, гаражний комплекс за адресою смт. Глеваха, вул. Вокзальна 13 введений в експлуатацію не був, право власності відповідача на значене майно зареєстровано не було. За таких обставин, події, з настанням яких договір повязує виникнення у відповідача обовязку передати гаражі, ще не настали, відповідно позивач не набув права вимагати виконання в натурі зазначеного обовязку, тобто позов є передчасним і задоволенню не підлягає.

У звязку із відмовою від позову відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Позов у справі № 2/009-11 поданий 28.10.2011р. (згідно поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла позовна заява), тобто до набрання чинності Закону України «Про судовий збір». За таких обставин позовна заява мала бути оплачена державним митом в сумі 85,00 грн. згідно з підпунктом б) пункту 2 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» та позивачем мали бути сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Як вбачається з квитанції від 28.10.2011р. № 5381.443.3, державне мито позивачем сплачено в розмірі 102,00 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено законом, крім того, позивачем платіжним дорученням від 13.12.2011р. № 897 сплачено судовий збір в сумі 1416,06 грн.

За таких обставин, зайве сплачені судом суми державного мита та судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13,14, 20 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 11, 331, частиною 1 ст. 509, ст. 526, частиною 1 ст. 530,ст.ст. 629, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 125, 126 Земельного Кодексу України, статтями 4, 22, 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові Національному науковому центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» відмовити повністю.

2. Повернути Національному науковому центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»(08631, Київська обл., Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 11, код ЄДРПОУ 05496135) з Державного бюджету України

зайве сплачене квитанцією від 28.10.2011р. № 5381.443.3 державне мито в сумі 17,00 грн. (сімнадцять гривень нуль копійок).

зайве сплачений платіжним дорученням від 13.12.2011р. № 897 судовий збір в сумі 1416,06 грн. (одна тисяча чотириста шістнадцять гривень шість копійок).

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяО.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 27.02.2012р.