Рішення № 21662288, 17.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2012 р. Справа № 8/164-10/17

За позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

до першого відповідача Селянського (фермерського) господарства „Мрія”

та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео”

про знесення самочинно збудованого майна та приведення земельної ділянки до попереднього стану

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від прокуратури Набок Ю.В. (посв. № 196 від 06.11.2008р.);

від першого позивача ОСОБА_1 (дов. № 7/10-5 від 03.01.2012р.);

від другого позивача не зявилися;

від першого відповідача не зявилися;

від другого відповідача ОСОБА_2 (дов. від 15.12.2011р.).

Обставини справи:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі перший позивач) та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі другий позивач) звернувся з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Мрія” (далі перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” (далі другий відповідач) про зобовязання Селянського (фермерського) господарства „Мрія” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” знести самовільно збудоване ними майно на земельній ділянці, площею 1,2 га, а саме: конюшню розміром 120*21м., дві бані розміром 5*5м., будинок персоналу, сіносховище, 4 будинки відпочинку розмірами 4*6м., ресторан з деревяним навісом, басейн, 2 будівлі по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошинського району, з одночасним приведенням цих ділянок у попередній стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, використовують не за цільовим призначенням земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить першому відповідачу, внаслідок здійснення самочинного будівництва споруд на вказаній ділянці, які не відповідають вимогам будівельних норм та стандартів.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.05.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011р., позов задоволено повністю, зобовязано Cелянське (фермерське) господарство „Мрія” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” знести за власний рахунок самочинно збудовані ними обєкти нерухомості у вигляді конюшні розміром 120,0 х 21,0 м., двох бань розміром 5,0 х 5,0 м, будинку персоналу, сіносховища, чотирьох будинків відпочинку розмірами 4,0 х 6,0м, ресторану з деревяним навісом, басейну та двох будівель по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошинського районуна, які розташовані на земельній ділянці, площею 1,2 га, яка входить до складу земельних ділянок, що належать Селянському (фермерському) господарству „Мрія” на праві постійного користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ за № 018998, з послідуючим приведенням вказаної земельної ділянки, площею 1,2 га, до попереднього стану, стягнуто з другого відповідача в доход державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011р. вказані рішення та постанову скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

05.12.2011р. господарським судом Київської області одержано матеріали справи № 8/164-10 разом із супровідним листом Вищого господарського суду України № 03.09-25/561 від 30.11.2011р.

На підставі реєстру автоматизованого розподілу справ господарського суду Київської області від 07.12.2011р. справу № 8/164-10 передано для подальшого розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2011р. (суддя Горбасенко П.В.) справу № 8/164-10 прийнято до провадження, присвоєно їй № 8/164-10/17, розгляд справи призначено на 16.12.2011р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 16.12.2011р. та 16.01.2012р. розгляд справи відкладено на 16.01.2012р. та 30.01.2012р. відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2011р. задоволено клопотання представників прокуратури та другого відповідача про продовження строку розгляду справи, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду справи № 8/164-10/17 до 30.01.2012р.

В судовому засіданні 17.02.2012р. представники прокуратури та першого позивача підтримали позов у повному обсязі, представник другого відповідача заперечив проти позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” (Сторона 1) та Селянським (фермерським) господарством „Мрія” (Сторона 2) було укладено договір про спільну діяльність, згідно якого сторони досягли згоди щодо спільної господарської діяльності з будівництва та експлуатації будівель для розведення і вирощування коней на земельній ділянці Селянського (фермерського) господарства „Мрія”, площею 1,20 га.

Рішенням 10 сесії 5-го скликання Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області „Про стан ведення господарства фермерськими господарствами, які розташовані на території Горянської сільської ради” від 26.04.2007р. (а.с. 17, т. 1) заборонено Фермерським господарствам „Мрія”, „Камінський і К” проведення будь-якого будівництва на землях фермерських господарств до отримання відповідних дозволів.

Головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Ринкою А.А. проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства під час будівництва конно-спортивного клубу „Родео” ТОВ „Український кінний клуб „Родео”, який знаходиться за адресою: с. Горенка, вул. Радгоспна, б/н, за результати якої складено акт від 12.08.2009р. (а.с. 18, т. 1). Вказаною перевіркою встановлено, що на території КСК „Родео” побудовано: - будівлю конюшні розміром 120*21 м., дві деревяні бані розміром 5*5 м., будинок персоналу, сіносховище, 4 деревяні будинки відпочинку розміром 4*4 м., деревяна будівля ресторану та деревяні навіси в кількості 2 одиниць, басейн. Ведеться будівництво двох будівель. Будівництво проведено без розробки та затвердження проектно-кошторисної документації та отримання дозволу Інспекції ДАБК. Ведеться експлуатація обєкту.

17.08.2009р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідачам складено припис № 72 від 17.08.2009р. (а.с. 19, т. 1), згідно якого в результаті проведеної перевірки встановлено наступні порушення: ст.ст. 5, 22 Закону України „Про основи містобудування”; ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій”. Будівництво будівель кінно-спортивного клубу „Родео” проведені без погодження і затвердження проектної документації та одержання дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Запропоновано негайно припинити будь-яке будівництво, розробити, погодити і затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт та ввести обєкт в експлуатацію, в термін до 25.08.2009р. на адресу інспекції направити матеріали про фактичну вартість виконаних будівельних робіт по будівництву Кінно-спортивного клубу „Родео”.

18.08.2009р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області після розгляду протоколу по справі про адміністративне правопорушення № 83 - прийняті рішення, оформлене постановою по справі про адміністративне правопорушення № 2101 від 18.08.2009р. (а.с. 21, т. 1) на засновника ТОВ „Український кінний клуб „Родео” накладено штраф в розмірі 1 700грн.

Суд встановив, що вказана постанова правопорушником не оскаржувалася в адміністративному чи судовому порядку.

Водночас судом встановлено, що 29.10.2009р. головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Ринкою А.А. повторно проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства під час будівництва Кінно-спортивного клубу „Родео”, який знаходиться за адресою: с. Горенка, вул. Радгоспна, б/н, Києво-Святошинського р-ну, за результати якої складено акт від 29.10.2009р. (а.с. 22, т. 1). Вказаною перевіркою встановлено, що на території за вказаною адресою ТОВ „Український кінний клуб „Родео” без розробки, погодження проектної документації та отримання дозволу Інспекції ДАБК побудував: - будівлю конюшні розміром 120*21 м., дві деревяні бані розміром 5*5 м., будинок персоналу, сіносховище, 4 деревяні будинки відпочинку розміром 4*4 м., деревяна будівля ресторану та деревяні навіси в кількості 2 одиниць, ведеться будівництво добудови до конюшні орієнтованим розміром 17 м. * 10 м., та з трьох будівель невідомого функціонального призначення.

Крім того, під час перевірки виконання санітарного законодавства головним державним санітарним лікарем Києво-Святошинського району Ковнацьким Є.М. виявлено порушення вимог ст.ст. 15, 22, 26 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, що підтверджується актом перевірки виконання санітарного законодавства від 12.08.2009р. Постановою головного державного санітарного лікаря Києво-Святошинського району Ковнацького Є.М. від 18.08.2009р. встановлено, що ресторан „Родео” с. Горенка, вул. В. Кільцева, б/н відкритий самовільно. Відсутня проектна документація. Відсутній державний акт введення в експлуатацію. Санітарний стан ресторану незадовільний. На підприємця ресторану „Родео” ТОВ „Український кінний клуб „Родео” ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 204грн. Суд встановив, що вказана постанова правопорушником не оскаржувалася в адміністративному чи судовому порядку, крім того 26.08.2009р. правопорушник сплатив 204грн., що підтверджується копією квитанції № 143 від 26.08.2009р. (а.с. 72, т. 1). Постановою головного державного санітарного лікаря Києво-Святошинського району Ковнацького Є.М. від 17.08.2009р. засновника ресторану „Родео” ТОВ „Український нічний клуб „Родео” ОСОБА_4 визнано винним у тому, що ресторан „Родео” „Український кінний клуб „Родео” відкритий самовільно. Відсутня проектна документація, державний акт ввода в експлуатацію обєкта. На ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 204грн. Суд встановив, що вказана постанова правопорушником не оскаржувалася в адміністративному чи судовому порядку, крім того правопорушник сплатив 204грн. штрафу , що підтверджується копією квитанції (а.с. 77, т. 1).

Суд також встановив, що Державною екологічною інспекцією в Київській області та Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Київській області виявлено порушення вимог природоохоронного та земельного законодавства, що підтверджується актом від 12.08.2009р. (а.с. 32, т. 1) та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 2125/51 від 12.08.2009р. (а.с. 33, т. 1).

Водночас як вбачається з листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 7/10-482 від 15.02.2012р. (а.с. 66, т. 3) проведення перебудови збудованого майна відповідача у справі є неможливим, оскільки останнє збудоване: без урахування державних та громадських інтересів, комплексного висновку державної інвестиційної експертизи, без затвердженого проекту будівництва, та без документа, який посвідчує право на виконання будівельних робіт, у звязку з чим спірні будівлі, а саме: конюшні розміром 120*21 м., дві бані розміром 5*5 м., будинок персоналу, сіносховища, 4 будинки відпочинку розмірами 4*6 м., ресторан з деревяним навісом, басейн, дві будівлі по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошиснького району не можуть відповідати державним стандартам, нормам і правилам, що встановлюють комплекс якісних та кількісних показників та вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації.

Предметом позову є вимоги про зобовязання Селянського (фермерського) господарства „Мрія” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” знести самовільно збудоване ними майно на земельній ділянці, площею 1,2 га, а саме: конюшню розміром 120*21м., дві бані розміром 5*5м., будинок персоналу, сіносховище, 4 будинки відпочинку розмірами 4*6м., ресторан з деревяним навісом, басейн, 2 будівлі по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошинського району, з одночасним приведенням цих ділянок у попередній стан.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2011р. у справі № 8/164-10 суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення місцевим господарським судом під час нового розгляду справи наступних обставин: чи Фермерське господарство „Мрія”, яке є землекористувачем земельної ділянки, заперечувало проти визнання права власності на спірне майно, чи була на переданій Фермерському господарству „Мрія” земельній ділянці якась нерухомість, чи землекористувач заперечує проти знаходження на його землі спірних будівель.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про потребу зясування місцевим господарським судом правового статусу Горенської сільради відносно земельної ділянки, на якій знаходиться спірна нерухомість та дослідження змісту Державного акту на право постійного користування землею III-КВ № 018998, зокрема, хто надавав землю Фермерському господарству. Також Вищим господарським судом України вказано на необхідність дослідження рішення 5-ої сесії XXIII скликання Києво-Святошинської Ради народних депутатів від 16.02.1999р. щодо цільового призначення та умов надання землі та того, що прокурором поданий позов про знесення будівель, що знаходяться на території ФГ „Мрія”, в той час як акти державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.08.2009р. та 29.10.2009р. про будівництво нерухомості без дозволу інспекції та погодженого проекту винесені на адресу ТОВ „Український кінний клуб „Родео”.

Згідно із вимогами ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України самочинно побудована нерухомість підлягає знесенню якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.

Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) обєкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Закон України „Про планування і забудову територій” (втратив чинність, але діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у ст. 28 передбачає, що проектна документація на будівництво обєктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво обєктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.

Розробка, погодження й затвердження проекту регулюється ДБН А.2.2-3-2004 „Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”, які затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 року за № 8.

Відповідно до вказаних ДБН А.2.2-3-2004, ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - обєктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення обєктів виробничого призначення (далі - будівництво).

Вимоги цих норм є обовязковими для застосування юридичними та фізичними особами - субєктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Пунктами 1.2-1.3 ДБН А.2.2-3-2004 визначено, що при розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б.1.1-4. Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіональних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про основи містобудування” державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних обєктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України „Про основи містобудування” при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних обєктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво обєктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих обєктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних обєктів; участь громадян, обєднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих обєктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Закон України „Про планування та забудову територій” у ст. 2 передбачає, що основними завданнями планування і забудови територій є: обґрунтування майбутніх потреб та визначення переважних напрямів використання територій; урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та використання територій для містобудівних потреб; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів; визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших територій і обєктів; обґрунтування та встановлення режиму раціонального використання земель та забудови територій, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; визначення, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб на основі містобудівної документації в межах, визначених законом; визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше використання; охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів; регулювання забудови населених пунктів та інших територій.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про основи містобудування”, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних обєктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Цей же Закон у ст. 28 передбачає, що проектна документація на будівництво обєктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво обєктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.

Згідно вимог ст. 29 Закону України „Про планування та забудову територій”, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво обєкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту обєктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви. У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються розяснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Розяснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення. Відмову надання дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У разі, якщо право на будівництво обєкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації. Здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядчиків будівельних робіт надаються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Закон України „Про архітектурну діяльність” у ст. 27 передбачає, що замовники (забудовники) та підрядники під час створення обєкта архітектури зобовязані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію (кваліфікаційний сертифікат); обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво обєктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обовязковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони памяток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт обєкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники (забудовники), крім обовязків, викладених у частині першій цієї статті, також зобовязані: брати участь разом з підрядниками в організації погодження проектної документації уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; затверджувати лише погоджені в установленому порядку проекти; передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано обєкт архітектури, власникові цього обєкта для постійного зберігання.

Пунктом 12.7 Типових регіональних правил забудови передбачено, що здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством, тобто наслідки, передбачені нормами ст. 376 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що як вбачається зі змісту рішення господарського суду Київської області від 18.10.2010р. (а.с. 120-124, т. 2) у справі № 13/156-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” до Фермерського господарства „Мрія”, за участі третіх осіб Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно відповідач заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позову про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” на спірне нерухоме майно.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею III-КВ № 018998 (а.с. 13, т. 1), виданого ОСОБА_5, на підставі рішення 5 сесії XXIII скликання Києво-Святошинської Ради народних депутатів від 16.02.1999р. надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 50 га в межах згідно плану, яка розташована на території Горянської сільської ради Києво-Святошинського району.

Судом також встановлено, що даний Державний акт був виданий 10.09.2001р. головою Києво-Святошинської районної Ради народних депутатів Нестеренко М.В. на підставі рішення 5 сесії 23 скликання Києво-Святошинської районної Ради народних депутатів від 16.02.1999р.

Як вбачається з плану зовнішніх меж землекористування Селянського (фермерського) господарства Ніколаєвої С.Д. (а.с. 14, т. 1) та листа Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 653/7 від 30.06.2011р. (а.с. 185, т. 2) частина земельної ділянки (3,8 га) знаходиться в межах села Горенка.

Згідно ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України 1990р., який втратив чинність 01.01.2002р. районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів.

З 01.01.2002р. набрав чинності Земельний кодекс України.

Рішенням Київської обласної ради 24 скликання № 117-09-XXIV від 18.09.2003р. (а.с. 108-109, т. 2) встановлені межі, зокрема, с. Горенка.

Відповідно до довідки Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 884/7 від 05.11.2010р. (а.с. 111, т. 2) ТОВ „Український кінний клуб „Родео” розташований в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Радгоспній, 16.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України 2002р. визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Крім того, як вбачається матеріалів інвентаризаційної справи (а.с. 120-161, т. 1) спірні обєкти нерухомості знаходяться в селі Горенка.

Відтак, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 12, 15, 24 Закону України „Про основи містобудування” до повноважень Горянської сільської ради належить здійснення відповідних заходів щодо дотримання містобудівного законодавства на території сільської ради у сфері містобудування, розпорядження землями в межах населеного пункту та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності. Додержанням земельного та екологічного законодавства.

Таким чином, згідно зазначених норм законодавства, орган, на який державою покладено обовязок щодо здійснення конкретної діяльності у спірних відносинах, спрямованих на захист інтересів держави, а саме забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами містобудівного та земельного законодавства України, розпорядження землями в межах населеного пункту є Горенська сільська рада.

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України 2001р. землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України 2001р. примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Суд встановив, що як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею III-КВ № 018998 (а.с. 13, т. 1), виданого ОСОБА_5, на підставі рішення 5 сесії XXIII скликання Києво-Святошинської Ради народних депутатів від 16.02.1999р. надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, в той час, коли другим відповідачем, який не є користувачем вказаної земельної ділянки, в порушення ст. 95 ЗК України споруджено спірні будівлі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зясування нецільового використання спірної земельної ділянки землекористувачем не є предметом розгляду даної справи та підлягає встановлення в межах розгляду вимог про припинення прав на земельну ділянку. Водночас в матеріалах справи, наявний Державний акт на право постійного користування землею III-КВ № 018998 (а.с. 13, т. 1), який станом на момент судового розгляду справи є чинним та не є скасованим у судовому порядку.

Щодо винесення актів державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.08.2009р. та 29.10.2009р. про будівництво нерухомості без дозволу інспекції та погодженого проекту на адресу ТОВ „Український кінний клуб „Родео”, а не на адресу ФГ „Мрія” як землекористувача спірної земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до змісту положень ст.ст. 28, 29 Закону України „Про планування і забудову територій” обовязок по розробці проектної документації на будівництво об'єктів містобудування та отриманню дозволу на виконання будівельних робіт покладено на забудовника або підрядника з виконання будівельних робіт, а відтак вказані субєкти і є субєктами відповідальності за порушення законодавства під час планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України 2002р. право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Суд встановив, що ОСОБА_5, яка є головою СФГ „Мрія”, є користувачем земельної ділянки, а не власником даної земельної ділянки.

Водночас предметом договору про спільну діяльність, укладеного 02.11.2004р. між відповідачами 02.11.2004р. є спільна господарська діяльність з будівництва та експлуатації будівель для розведення та вирощування коней на земельній ділянці Селянського (фермерського) господарства „Мрія” площею 1,20 га.

Як вбачається з листа Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 1151/7 від 26.08.2011р. (а.с. 125, т. 2) другий відповідач самовільно побудував обєкти нерухомості, а саме: конюшня розміром 120 * 21 м., дві бані розміром 5 * 5 м., будинок персоналу, сіносховище, чотири будинки відпочинку розміром 4 * 6 м., ресторан з деревяним навісом, басейн та дві будівлі, які розташовані в с. Горенка по вул. Радгоспній.

Наявність в поясненнях ОСОБА_4 від 19.08.2009р. (а.с. 34-35, т. 1) інформації про те, що згідно договору УКК „Родео” зобовязався відремонтувати в належний стан будівлю корівника (чи свинарника) спростовується змістом договору про спільну діяльність від 02.11.2004р., де передбачено, що другий відповідач зобовязався після підписання договору передати першому відповідачеві для спільного користування земельну ділянку площею 1,2 га для ведення останнім господарської діяльності по будівництву та експлуатації будівель для розведення і вирощування коней.

Відтак, суд встановив, що станом на момент укладення договору про спільну діяльність від 02.11.2004р. на спірній земельній ділянці були відсутні будівлі, в тому числі: корівник та свинарник.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження представника другого відповідача, що на момент укладення договору про спільну діяльність від 02.11.2004р. на земельній ділянці вже були збудовані корівник та свинарник та дані будівлі були реконструйовані та обладнанні під конеферми не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. (а.с. 116-119, т. 2), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України , яка набрала законної сили у справі № 13/156-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” до Фермерського господарства „Мрія”, за участі третіх осіб Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно встановлено, що позивач ТОВ „Український кінний клуб „Родео” не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій самочинно збудоване нерухоме майно, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Другим відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, суду не доведено, що другий відповідач є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розташовані спірні обєкти нерухомості і те, що перший відповідач, який є землекористувачем не заперечив проти здійснення спірного будівництва.

Твердження другого відповідача про те, що інспекція передчасно звернулась з позовом про знесення спірних будівель, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо подання відповідними органами позову до суду про проведення перебудови спірних будівель не приймається судом для юридичної оцінки з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 31 Закону України „Про планування і забудову територій” (втратив чинність, але діяв на момент виникнення спірних правовідносин), державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Згідно ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобовязати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобовязана відшкодувати витрати, повязані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Суд встановив, що проведення перебудови збудованого майна ТОВ „Український кінний клуб” є неможливим, оскільки дане майно збудоване без урахування державних та громадських інтересів, законних інтересів і вимог власників, користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, комплексного висновку державної інвестиційної експертизи, з істотним відхиленням від санаторних та протипожежних норм і правил, без затвердження проекту будівництва та без дозволу на його виконання, у звязку з чим зазначене збудоване майно не може відповідати державним стандартам, нормам і правилам, що встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних обєктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямованих на забезпечення формування повноцінного середовища.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в статті 38 Закону України „Про основи містобудівної діяльності”, який набрав чинності 12.03.2011р. та не діяв на момент звернення прокурора з позовом до суду (05.11.2010р.) зазначено наступне.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду.

Судом встановлено, що начальником Інспекції ДАБК у Київські області Лизогубом А.А. видано ТОВ „Український кінний клуб „Родео” припис № 72 від 17.08.2009р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної документації, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Однак ТОВ „Український кінний клуб „Родео” не усунуло порушень, викладених у вказаному приписі.

Водночас як вбачається з листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 7/10-482 від 15.02.2012р. (а.с. 66, т. 3) проведення перебудови збудованого майна відповідачами у справі є неможливим, оскільки останнє збудоване: без урахування державних та громадських інтересів, комплексного висновку державної інвестиційної експертизи, без затвердженого проекту будівництва, та без документа, який посвідчує право на виконання будівельних робіт, у звязку з чим спірні будівлі не можуть відповідати державним стандартам, нормам і правилам, що встановлюють комплекс якісних та кількісних показників та вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що самочинно збудований другим відповідачем обєкт будівництва в експлуатацію не вводився.

Невиконання другим відповідачем законних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні державної політики у сфері містобудування.

На момент судового засідання другим відповідачем не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення ним порушень, які допущенні при здійснення самочинного будівництва, або безпідставність накладення на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудування внаслідок виконання другим відповідачем будівельних робіт при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт та з порушенням будівельних норм і стандартів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що укладення 01.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оксі-К” (Підрядник) договору № 01/02-2012 (а.с. 59-65, т. 3), згідно якого підрядник зобовязався виконати по розробці та погодженню проектної документації, по представництву замовника при введенні в експлуатацію та при одержанні на нежитлове приміщення обєкту свідчить про намагання другого відповідача усунути порушення містобудівного законодавства після проведення незаконного будівництва спірних обєктів нерухомості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобовязання Селянського (фермерського) господарства „Мрія” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” знести самовільно збудоване ними майно на земельній ділянці, площею 1,2 га, а саме: конюшню розміром 120*21м., дві бані розміром 5*5м., будинок персоналу, сіносховище, 4 будинки відпочинку розмірами 4*6м., ресторан з деревяним навісом, басейн, 2 будівлі по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошинського району, з одночасним приведенням цих ділянок у попередній стан підтверджуються наявними в матеріалах справи докази, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита в сумі 85,00грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на другого відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобовязати Селянське (фермерське) господарство „Мрія” (08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Горенка, вул. Кільцева, 17-а; код ЄДРПОУ 20591954) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” (03113, м. Київ, пр. Перемоги, 82-б; код ЄДРПОУ 32776541) знести за власний рахунок самочинно збудовані ними обєкти нерухомості у вигляді конюшні розміром 120,0 х 21,0 м., двох бань розміром 5,0 х 5,0 м., будинку персоналу, сіносховища, чотирьох будинків відпочинку розмірами 4,0 х 6,0 м., ресторану з деревяним навісом, басейну та двох будівель по вул. Радгоспній в с. Горенка Києво-Святошинського району та, які розташовані на земельній ділянці, площею 1,2 га, яка входить до складу земельних ділянок, що належать Селянському (фермерському) господарству „Мрія” (08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Горенка, вул. Кільцева, 17-а; код ЄДРПОУ 20591954) на праві постійного користування відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ за № 018998, з послідуючим приведенням вказаної земельної ділянки, площею 1,2 га, до попереднього стану.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український кінний клуб „Родео” (03113, м. Київ, пр. Перемоги, 82-б; код ЄДРПОУ 32776541) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В. Горбасенко

Повне рішення складено: 21.02.2012р.