Постанова № 21662243, 29.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

П О С Т А Н О В А

про визнання боржника банкрутом

"29" листопада 2011 р. Справа № Б8/166-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши справу

за заявою Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 13717811, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, буд. 1-а,

до боржника, товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи: 36076357, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8А,

про банкрутство,

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: старший державний податковий інспектор юридичного відділу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності №3732/9/10-036 від 24 жовтня 2011 року;

від Боржника: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернулась Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 13717811, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, буд. 1-а) (наділі за текстом: «Заявник»/ «Кредитор») із заявою №3787/9/10-036 від 27 жовтня 2011 року (вх. №4509 від 28 жовтня 2011 року) про порушення справи про банкрутство боржника товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 36076357, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8А) (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, що керівні органи боржника відсутні за його місцезнаходженням та наявністю у боржника податкового боргу і відповідно до ст. ст. 7, 11, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом «Закон про банкрутство»), в якій Заявник просить порушити справу про банкрутство Боржника та визнати Боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02 листопада 2011 року порушено провадження у справі №Б8/166-11 та призначено розгляд справи на 15 листопада 2011 року; зобовязано учасників провадження надати документальні докази у справі; зобовязано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство. Доказом належного повідомлення учасників провадження про судове засідання є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області №1027 від 08 листопада 2011 року; повідомлення про вручення поштового відправлення Р 01032 3205034 2, адресоване Заявнику; копія ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство адресована Боржнику повернута Господарському суду Київської області «в звязку з не розшуком Боржника»за адресою місцезнаходження, що підтверджено довідкою УДППЗК «Укрпошта»форма №19 від 17.11.11 р.

В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити з метою встановлення майна Боржника: Головному управлінню Держкомзему у Київській області; міжрайонному реєстраційно-екзаменаційному відділу міста Києва; державному нотаріусу Вишгородської районної державної нотаріальної контори стосовно інформації щодо правочинів, які укладались Боржником та інформації щодо майна Боржника, яке перебуває у заставі та його заставодержателів; інспекції Державного технічного нагляду Київської області; управлінню Держкомзему у Вишгородському районі Київської області; в бюро технічної інвентаризації Вишгородського району.

15 листопада 2011 року в судове засідання Заявник та Боржник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвали господарського суду Київської області від 02 листопада 2011 року не виконали. Ухвалою господарського суду Київської області від 15 листопада 2011 року на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 29 листопада 2011 року, повторно зобовязано Заявника та Боржника виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 02 листопада 2011 року. Доказом належного повідомлення учасників провадження про судове засідання є відбиток печатки відділу діловодства господарського суду Київської області №1136 від 18 листопада 2011 року.

16 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мисенка Я.В. №149 від 15 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство з долученою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_1.

29 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 29 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство з долученими інформацією про кандидатуру арбітражного керуючого від 29 листопада 2011 року, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_2, виданої 22 січня 2007 року, свідоцтва арбітражного керуючого щодо присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого, диплому серії НОМЕР_3 від 29 липня 1987 року, інших доказів.

29 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла довідка Головного управління Держкомзему у Київській області №07-03-3/2263 від 17 листопада 2011 року (вх. №16446 від 29 листопада 2011 року).

29 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшов лист Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області №436/01-16 від 24 листопада 2011 року (вх. №16452 від 29 листопада 2011 року) із довідкою №4345/01-16 від 23 листопада 2011 року та оригіналом Витягу з Державного реєстру правочинів №10681763 від 22 листопада 2011 року.

29 листопада 2011 року у судове засідання з'явився представник Заявника та надав пояснення у справі. Також представником Заявника у даному судовому засіданні надано оригінал заяви №3787/9/10-036 від 27 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство та копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року у справі №2а-09506/10/1070. Боржник в судове засідання 29 листопада 2011 року не з'явився, виог ухвал суду у справі не виконав.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, жодної з вимог ухвал господарського суду Київської області у даній справі від 02 листопада 2011 року та 15 листопада 2011 року Боржником не виконано, аудиторського висновку суду не надано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. Доказом направлення Боржнику ухвали про порушення справи про банкрутство від 02 листопада 2011 року є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області за №1027 від 08 листопада 2011 року та конверт Р 01032 3205032 6, адресований Боржнику із довідкою (форма 19) - копія ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство адресована Боржнику повернута Господарському суду Київської області «в звязку з не розшуком Боржника»за адресою місцезнаходження, що підтверджено довідкою УДППЗК «Укрпошта»форма №19 від 17.11.11 р.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. В звязку з невиконанням Боржником вимог суду, суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Керуючись ст. 40 Закону про банкрутство, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Дослідивши детально, всебічно, обєктивно всі матеріали справи, обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.

Боржник товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи: 36076357, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8А, зареєстрований 04 листопада 2008 року, факт перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11359744 станом на 11 жовтня 2011 року, є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Заявником надано оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11359744 станом на 11 жовтня 2011 року в якому наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд 8А). Таким чином факт відсутності юридичної особи Боржника за його місцезнаходженням підтверджено належним доказом.

В заяві Заявника №3787/9/10-036 від 27 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство Заявником заявлено грошові вимоги до Боржника в сумі 2234575,89 (два мільйони двісті тридцять чотири тисячі пятсот сімдесят пять гривень 89 коп.) грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги Заявника до Боржника в сумі 2234575,89 (два мільйони двісті тридцять чотири тисячі пятсот сімдесят пять гривень 89 коп.) грн. визнаються судом, є безспірними з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року у справі №2а-9506/10/10/0 було стягнуто з Боржника на користь Заявника податкову заборгованість в сумі 2232875,89 грн., що включають нарахування на підставі: податкових повідомлень-рішень: №0000432300/0 від 03 червня 2010 року по комунальному податку, №1000402300/0 від 03 червня 2010 року по податку на прибуток; №0000422300/0 від 03 червня 2010 року по податку на додану вартість; №0000701701/0 від 03 червня 2010 року по податку з доходів фізичних осіб. Податковий борг заявлений Заявником в Заяві про порушення провадження у цій справі про банкрутство включає в себе також нарахування за переліченими податковими повідомленнями-рішеннями, заборгованість Боржника за якими встановлено постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року у справі №2а-9506/10/10/0 (податковими повідомленнями-рішеннями: № 0000432300/0 від 03 червня 2010 року по комунальному податку, №1000402300/0 від 03 червня 2010 року по податку на прибуток підприємств; №0000422300/0 від 03 червня 2010 року по податку на додану вартість; №0000701701/0 від 03 червня 2010 року по податку з доходів фізичних осіб). Таким чином, постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року у справі №2а-9506/10/10/0 стягнуто з Боржника частину боргу заявленого Заявником у даному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 1 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про судове рішення», на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 84 АПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На підставі та керуючись вищенаведеними правовими нормами, виходячи з наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що частина податкового боргу (за податковими повідомленнями-рішеннями: № 0000432300/0 від 03 червня 2010 року по комунальному податку, 1000402300/0 від 03 червня 2010 року по податку на прибуток підприємств; №0000422300/0 від 03 червня 2010 року по податку на додану вартість; №0000701701/0 від 03 червня 2010 року по податку з доходів фізичних осіб) вже була предметом судового провадження, за наслідками розгляду якого винесено вказану вище постанову в якій встановлено факт та розмір заборгованості Боржника перед Заявником на підставі перелічених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).

Встановлено, що серед заявленої заборгованості Заявника до Боржника, наявна податкова заборгованість нарахована як до, так і після 01 січня 2011 року.

Відповідно до матеріалів справи Боржник 05 листопада 2008 року був взятий на облік платників податків, що підтверджено довідкою №468 від 05 листопада 2008 року про взяття на облік платників податків, що додана до заяви Заявника №3787/9/10-036 від 27 жовтня 2011 року (а. з. 7).

Пунктом 1.3. Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 5.2.1. Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 42.2. Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п.п. 54.3. Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно п. 54.5. Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Заявником заявлено вимоги до Боржника у вигляді податкового боргу у розмірі 2234574,89 грн. Відповідно до доданої Заявником до заяви про порушення справи про банкрутство «Довідки-розрахунку №3545/9/24-040/643 від 12 жовтня 2011 року суми податкового боргу по Боржнику станом на 12 жовтня 2011 року», - заборгованість Боржника по сплаті податків становить 2234575,89 грн., що складається з: 1035744,64 грн. по податку на прибуток приватних підприємств; 158,11 грн. по комунальному податку; 1129002,25 грн. по податку на додану вартість; 69670,89 грн. по податку з доходів найманих працівників, яка й заявлена у даному провадженні.

Судом встановлено, що заборгованість в сумі 1037482,11 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, у сумі 173,40 грн. по комунальному податку, в сумі 1128533,61 грн. по податку на додану вартість, в сумі 69670,89 грн. по податку з доходів фізичних осіб нарахована на підставі Акту №1051/23-2/36076357 від 31 травня 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки Боржника з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 05 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року»(який було отримано Боржником, що підтверджено підписом уповноваженого представника на 36 сторінці акту), в свою чергу на підставі якого Боржнику виставлені податкове повідомлення-рішення №1000402300/0 від 03 червня 2010 року на суму 1037482,11 грн., з яких 764045,12 грн. заборгованості за основним платежем по податку на прибуток приватних підприємств та 273436,99 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями по податку на прибуток приватних підприємств; податкове повідомлення-рішення №0000432300/0 від 03 червня 2010 року на загальну суму 173,40 грн. з яких 3,40 грн. заборгованості за основним платежем по комунальному податку та 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій по комунальному податку; податкове повідомлення-рішення №0000422300/0 від 03 червня 2010 року на загальну суму 1128533,61 грн., з яких 752355,74 грн. заборгованості за основним платежем та 376177,87 грн. по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями по податку на додану вартість; податкове повідомлення-рішення №0000701701/0 від 03 червня 2010 року на загальну суму 69670,89 грн. з яких 23223,63 грн. заборгованості за основним платежем по податку з доходів найманих працівників та 46447,26 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів найманих працівників. Відповідно до Довідки розрахунку суми податкового боргу по Боржнику станом на 12 жовтня 2011 року №3545/9/24-040/643 від 12 жовтня 2011 року, за рахунок переплати Боржника погашено 2079,00 грн. по податку на прибуток приватних підприємств, 25,50 грн. по комунальному податку, 892,32 грн. по податку на додану вартість.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №1000402300/0 від 03 червня 2010 року, №0000432300/0 від 03 червня 2010 року, №0000422300/0 від 03 червня 2010 року; №0000701701/0 від 03 червня 2010 року були направлені Заявником Боржнику разом, - поштою та вручені уповноваженому представнику 07 червня 2010 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи. Даний факт вже було встановлено в постанові Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року у справі №2а-9506/10/10/0 (а. п. 4), як і факт визнання Боржником позову Заявника в повному обсязі в ході розгляду справи Київським окружним адміністративним судом №2а-9506/10/10/0 (а.п. 1). Таким чином, податкова заборгованість за повідомлення-рішеннями №1000402300/0 від 03 червня 2010 року, №0000432300/0 від 03 червня 2010 року, №0000422300/0 від 03 червня 2010 року; №0000701701/0 від 03 червня 2010 року є узгоджено та безспірною.

Відповідно до п. 4.10 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 № 327, якщо податковий орган або пошта не може вручити суб'єкту господарювання рекомендованого листа з одним примірником акта та відповідними додатками у зв'язку з незнаходженням посадових осіб за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, їх відмовою прийняти акт, то працівник структурного підрозділу, відповідальний за перевірку, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення акта перевірки. Реєструється такий акт в день його складання у єдиному спеціальному журналі. Зазначений акт долучається до справи платника податків.

(Судом встановлено, що Заявником було зареєстровано Акт № 255/23-2 від 01 червня 2010 року щодо неможливості вручення акту планової виїзданої перевірки від 31 травня 2010 року №1051/23-2/36076357, в якому було встановлено неможливість вручення вказаного акта та повернення надісланого Заявником Боржнику поштою листа Боржнику з повідомленням про вручення в звязку з відсутністю Боржника за вказаною адресою. Жодних заперечень фактів від Боржника, викладених у Акті № 255/23-2 від 01 червня 2010 року, до суду не надійшло).

Заборгованість Боржника по комунальному податку у сумі 10,20 грн. є самостійно узгодженою сумою податкового боргу нарахована Боржником, що підтверджено доданим до заяви Заявника про порушення цієї справи податковим розрахунком комунального податку №32801 від 19 серпня 2010 року (а. з. 41).

Заявником заявлена заборгованість у сумі 1360,00 грн. за не подання податкових декларацій з податку на додану вартість Боржником та в сумі 340,00 грн. за неподання декларацій з податку на прибуток приватних підприємств Боржником.

Відповідно до п. 16.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Згідно абз. 1, 2 п. 11.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Згідно п.п. 17.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно абз. 1 п.п. 49.2. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що заборгованість у сумі 1020,00 грн. за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість Боржника за період: березень липень та вересень 2010 року нарахована на підставі Акту перевірки №2975/15-217/644 від 30 грудня 2010 року «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій з ПДВ»Боржником, в свою чергу на підставі якого Боржнику виставлено податкове повідомлення-рішення №0000191502/0 від 10 січня 2011 року на суму 1020,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (доказ узгодженості вказаної суми податкового зобовязання підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119), що адресоване керівнику Боржника та відправлена 07 лютого 2011 року з відміткою про вручення уповноваженій особі 15 лютого 2011 року (а.з. 39)); заборгованість у сумі 340,00 грн. за неподання декларації з податку на прибуток підприємства за 9-ть місяців 2010 року (граничний строк подання 09 листопада 2010 року) та декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (граничний строк подання 09 лютого 2011 року) нарахована на підставі Акту №1016/15-116/36076357/93 від 29 квітня 2011 року «Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності», що долучена Заявником до заяви №3787/9/10-036 від 27 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство (а.з. 36), в свою чергу на підставі якого нараховано та виставлено Боржнику податкове повідомлення-рішення №0002001501 від 18 травня 2011 року у сумі 340,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток приватних підприємств. Заявником також заявлено заборгованість у сумі 340,00 грн. за неподання податкових декларацій з ПДВ Боржником. Згідно матеріалів справи з цієї суми 170,00 грн. боргу було нараховано на підставі Акту перевірки №2136/15-217/386 від 08 жовтня 2010 року, в свою чергу на підставі якого Боржнику виставлено податкове повідомлення-рішення №0005571502/0 від 20 жовтня 2010 року на суму 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 170,00 грн. було нараховано на підставі Акту перевірки №2599/15-217/528 від 01 грудня 2010 року, на підставі якого Боржнику виставлено податкове повідомлення-рішення №0007271502/0 від 02 грудня 2010 року на суму 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. На підставі матеріалів справи встановлено, що Акти про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій з ПДВ Боржником та податкові повідомлення-рішення форми «Р»№0005571502/0 від 20 жовтня 2010 року, №0007271502/0 від 02 грудня 2010 року підшито в справу №1437 «Податкова звітність з ПДВ ТОВ «Хімія-Трейдинг»; дану справу разом із вищезазначеними документами вилучено згідно протоколу виїмки від 06 січня 2011 року, що підтверджено копією службової записки №244/15-240 від 25 травня 2011 року (а.з. 46) та копією протоколу виїмки та огляду від 06 січня 2011 року.

Факти неподання декларацій зі сплати ПДВ, з податку на прибуток підприємством Боржником не спростовані, жодних доказів, що свідчать про подання вказаних декларацій Боржником суду не надано, доказів оскарження Боржником заявлених вимог Заявника суду не надано; жодних доказів що свідчать про погашення вказаної заборгованості Боржником суду не надано, виходячи з чого, керуючись ст. 33 Господарського процесуального кодексу України заявлені вимоги Заявника визнаються судом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що заявлені Заявником вимоги у загальній сумі 2234575,89 грн. податкового боргу є безспірними, доведені Заявником, в звязку з чим суд визнає вимоги Заявника до Боржника в сумі 2234575,89 грн., яка складається: 764045,12 грн. основного боргу з податку на прибуток приватних підприємств, 271 697,99 грн. штрафних санкцій, по податку на прибуток приватних підприємств, 1,53 грн. пені по податку на прибуток приватних підприємств; 13,60 грн. основного боргу по комунальному податку, 144,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій по комунальному податку, 0,01 грн. пені по комунальному податку; 752355,74 грн. основного боргу з податку на додану вартість, 376645,55 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість, 0,96 грн. пені по податку на додану вартість; 23223,63 грн. основного боргу по податку з доходів найманих працівників, 46447,26 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів найманих працівників.

Досліджуючи ознаку неплатоспроможності чи платоспроможності Боржника суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

В ході підготовки справи до розгляду судом направлені запити з метою встановлення майна Боржника до: Головного управління Держкомзему у Київській області; міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу міста Києва; державному нотаріусу Вишгородської районної державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з державного реєстру правочинів на Боржника, державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника; Інспекції Державного технічного нагляду Київської області; Бюро технічної інвентаризації Вишгородського району; управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області.

Станом на поточу дату (29 листопада 2011 року) на вищевказані судові запити до суду надійшли наступні відповіді: довідка Головного управління Держкомзему у Київській області №07-03-3/22263 від 17 листопада 2011 року в якій повідомлено, що земельні ділянки в межах Київської області за Боржником не обліковується; лист від державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори №436/01-16 від 24 листопада 2011 року з долученим Витягом з Державного реєстру правочинів №10681763, відповідно до якого щодо правочинів, стороною якого є Боржник в Державному реєстрі правочинів інформація відсутня. Інших відповідей до суду не надійшло. Строки проведення цього засідання сплили, в звязку з чим, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наявних матеріалів справи. Жодним з учасників провадження інформації про наявність у Боржника будь-якого майна, суду не надано.

Суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність ознак з перелічених, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Таким чином, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним (відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом, обґрунтованими.

Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги Заявника, неплатоспроможність Боржника (за змістом, визначеним ст. 1 Закону про банкрутство) та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

Частиною 2 ст. 52 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.

Судом встановлено, що в ході провадження у справі до суду заяв, згоди від ініціюючого кредитора на призначення його ліквідатором Боржника до суду не надходило; жодних клопотань від ініціюючого кредитора про призначення арбітражного керуючого ліквідатором Боржника до суду не надходило. 16 листопада через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мисенка Я.В. №149 від 15 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство із доданою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_1, виданої 01 липня 2008 року. 29 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 29 листопада 2011 року (вх. №16401 від 29 листопада 2011 року) про участь у справі про банкрутство із доданими Інформацією про кандидатуру арбітражного керуючого, копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії НОМЕР_2, виданої 22 січня 2007 року, копією свідоцтва №НОМЕР_4 арбітражного керуючого, копією диплома серії НОМЕР_3 стосовно здобуття освіти в сфері правознавства від 29 липня 1987 року. Жодних інших заяв від інших осіб про призначення ліквідатором Банкрута до суду не надходило.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. ст. 4?, 4? Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Детально, обєктивно дослідивши обставини справи, враховуючи відсутність згоди ініціюючого кредитора на призначення його ліквідатором Банкрута, в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви про призначення ліквідатором Боржника.

Згідно п. п. 13 ст. 3? Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 п. п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розяснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Відповідно до заяви арбітражного керуючого Мисенка Ярослава Вячеславовича №149 від 15 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство, останній повідомляє суд про те, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_1 від 01 липня 2008 року; він згоден на призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі №Б8/166-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ»; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство; арбітражним керуючим Мисенком Я.В. у своїй заяві вказано на те, що він має досвід роботи арбітражним керуючим на підтвердження чого надано перелік, що складається з 9 справ про банкрутство, в яких він виконував/виконує повноваження арбітражного керуючого; до вказаної заяви додано належним чином засвідчену копію ліцензії серії НОМЕР_1, видану 01 липня 2008 року. Інших доказів на підтвердження відповідності своєї кандидатури встановленим вимогам до суду не надходило.

Дослідивши заяву та документи кандидатури арбітражного керуючого Мисенка Я.В., судом встановлено наступне. Як зазначено, відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Дослідивши заяву арбітражного керуючого Мисенка Я.В. судом встановлено, що подана ним заява не містить на вимогу абз. 4 ч. 3 ст. 3? Закону про банкрутство підтвердження того, що щодо арбітражного керуючого Мисенка Я.В. відсутні заборони займати керівні посади, що передбачено вимогами ч. 3 ст. 3? Закону про банкрутство, в звязку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 3? Закону про банкрутство арбітражний керуючий Мисенко Я.В. не може бути призначений ліквідатором банкрута та його кандидатура піддягає відхиленню.

Відповідно до заяви б/н від 29 листопада 2011 року арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни про участь у справі про банкрутство, вона просить призначити її ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/166-11 товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», ідентифікаційний код: 36076357; у вказаній заяві Мальцева А.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускала; відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснювала; заборон займати керівні посади не має. До своєї заяви Мальцева А.В. додала Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №НОМЕР_4; ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Також до заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2, видану 22 січня 2007 року, свідоцтва №НОМЕР_4 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); диплому серії НОМЕР_3 стосовно здобуття освіти в сфері правознавства від 23 липня 1987 року, ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Дослідивши документи подані арбітражним керуючим Мальцевою А.В., суд дійшов висновку про її відповідність встановленим вимогам до кандидатури арбітражного керуючого, - ліквідатора у справі, і вона може бути призначеною ліквідатором у справі про банкрутство.

Зважаючи на конкуренцію кандидатур на призначення ліквідатора Боржника/ банкрута у справі, керуючись вищевказаними правовими нормами виходячи з наявних матеріалів справи, незважаючи на встановлену судом невідповідність кандидатури Мисенка Я.В. вимогами до арбітражного керуючого при призначенні у справі (п. 3 ст. 3? Закону про банкрутство), судом проведено дослідження доказів наданих кандидатурами арбітражних керуючих у відповідності до вимог п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15.

Відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що арбітражним керуючим Мальцевою А.В. надано належні докази, якими підтверджено наявність у неї вищої фахової освіти, докази наявності матеріально-технічної бази, необхідної для повноцінного виконання обовязків арбітражного керуючого у справі, зокрема, наявність ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; свідоцтва №НОМЕР_4 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що становить переваги по відношенню до кандидатури арбітражного керуючого Мисенка Я.В., яким не надано крім ліцензії на право провадження діяльності арбітражного керуючого інших доказів відповідності встановленим вимогам, зокрема, останнім не надано доказів відповідності вимогам п. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, - наявності вищої фахової освіти; арбітражним керуючим Мисенком Я.В. не надано жодних доказів, що підтверджують наявність у арбітражного керуючого організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки ліквідатора Боржника. Ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Мисенка Я.В. видана 01 липня 2008 року, Мальцевої А.В. 22 січня 2007 року; арбітражним керуючим Мисенком Я.В. у своїй заяві вказано на те, що він має досвід роботи арбітражним керуючим на підтвердження чого надано перелік, що складається з 9 справ про банкрутство, в яких він виконував/виконує повноваження арбітражного керуючого; Мальцевою А.В. у Інформації про кандидатуру арбітражного керуючого зазначено, що вона виконувала функції арбітражного керуючого приватного сектору економіки, в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків, тому вказує, що може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; вказані відомості вказують на наявний досвід роботи арбітражного керуючого Мальцевої А.В. у різних категоріях справ по банкрутству підприємтсв.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд дійшов висновку про те, що кандидатура арбітражного керуючого Мальцевої А.В. має низку переваг по відношенню до кандидатури Мисенка Я.В., зокрема, підтверджена документально наявність організаційно-технічних можливостей належним чином виконувати повноваження ліквідатора Боржника, наявність підтвердженої фахової вищої освіти; досвід роботи арбітражним керуючим у різних категоріях справ з банкрутства. Керуючись встановленою відповідністю вимогам п. 3 ст. 3? Закону про банкрутство кандидатури арбітражного керуючого Мальцевої А.В. та встановлену невідповідність вказаним вимогам (п.3 ст.3?? Закону про банкрутство) кандидатури арбітражного керуючого Мисенка Я.В., врахувавши встановлені переваги кандидатури Мальцевої А.В., суд вважає доцільним призначити ліквідатором Боржника/ банкрута арбітражного керуючого Мальцеву А.В. та з викладених вище мотивів відхиляє кандидатуру арбітражного керуючого Мисенка Я.В.

Керуючись ст. ст. 6, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 13, 40, 41, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4?, 4?, 32-34, 36, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Визнати банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи: 36076357, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8А.

2.Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 13717811, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, буд. 1-а, у сумі 2234575,89 (два мільйони двісті тридцять чотири тисячі пятсот сімдесят пять гривень 89 коп.) грн., яка складається з: 764045,12 (сімсот шістдесят чотири тисячі сорок пять гривень 12 коп.) грн. основного боргу з податку на прибуток приватних підприємств; 271 697,99 (двісті сімдесят одна тисяча шістсот девяносто сім гривень 99 коп.) грн. штрафних санкцій по податку на прибуток приватних підприємств; 1,53 (одна гривня 53 коп.) грн. пені по податку на прибуток приватних підприємств; 13,60 (тринадцять гривень 60 коп.) грн. основного боргу по комунальному податку; 144,50 (сто сорок чотири гривні 50 коп.) грн. штрафних санкцій по комунальному податку; 0,01 (нуль гривень 01 коп.) грн. пені по комунальному податку; 752355,74 (сімсот п'ятдесят дві тисячі триста п'ятдесят пять гривень 74 коп.) грн. основного боргу з податку на додану вартість; 376645,55 (триста сімдесят шість тисяч шістсот сорок пять гривень 55 коп.) грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість; 0,96 (нуль гривень 96 коп.) грн. пені по податку на додану вартість; 23223,63 (двадцять три тисячі двісті двадцять три гривні 63 коп.) грн. основного боргу по податку з доходів найманих працівників; 46447,26 (сорок шість тисяч чотириста сорок сім гривень 26 коп.) грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів найманих працівників.

3.Відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мисенка Я.В. №149 від 15 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство.

4.Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи: 36076357, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8А, арбітражного керуючого Мальцеву Альбіну Вячеславівну (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2, видана 22 січня 2007 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_5; місце проживання: АДРЕСА_1).

Задовольнити заяву арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 29 листопада 2011 року про участь у справі про банкрутство.

Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї постанови про призначення ліквідатора Банкрута товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи: 36076357, керівнику, головному бухгалтеру і власнику (учаснику) боржника передати ліквідатору Мальцевій А.В. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та власника (учасників).

Зобовязати ліквідатора Банкрута до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про введення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута.

5.Зобовязати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», арбітражного керуючого Мальцеву Альбіну Вячеславівну, у пятиденний строк з дати отримання цієї постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду в провадженні якого знаходиться ця справа, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.

6.Зобов'язати Банкрута, засновників (учасників) Банкрута забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості і документи щодо фінансово-господарської діяльності банкрута.

7.Припинити повноваження власника майна (учасників) Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

8.Звільнити з податкової застави активи платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ-ТРЕЙДИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи: 36076357, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8А.

9.Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 26 червня 2012 року на 11 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).

Ліквідатору надати суду до 12 червня 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

10.Постанову надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2); Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції (07300, м. Вишгород, вул. Шолуденко, 6), державному реєстратору Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська обл., місто Вишгород, пл. Шевченка, 1); ліквідатору Банкрута арбітражному керуючому Мальцевій А.В. (АДРЕСА_1);

Копію постанови надіслати: Банкруту (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8А); Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, буд. 1-а); арбітражному керуючому Мисенку Я.В. (на дві адреси: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3); Вишгородській міжрайонній виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. І. Мазепи, буд. 6А); управлінню Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (07300, м. Вишгород, вул. Межигірського спаса, 6).

Дата набрання чинності постановою 29 листопада 2011 року.

Термін предявлення виконавчого документу до виконання до 29 листопада 2012 року.

СуддяСкутельник П.Ф.