Рішення № 21662236, 17.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2012 р. Справа № 25/151-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕСКО ДИСТРИБЮШН” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранум Груп”

м. Бровари, Київська область

про стягнення 26 087,40 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.08.2011 № 1);

ОСОБА_2 (довіреність від 01.08.2011 № 2);

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 10.01.2012).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕСКО ДИСТРИБЮШН” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранум Груп” (далі відповідач) про стягнення 26087,40 грн. заборгованості з яких: 17036,53 грн.- основний борг, 86,37 грн. 3% річних, 446,23 грн. пеня, 8518,27 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань з оплати наданих йому послуг відповідно до Договору про надання маркетингових послуг від 30.06.2011 № 30/06/11-1.

Ухвалою суду від 21.11.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.12.2011.

08.12.2011 у судовому засіданні на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.12.2011.

У судове засідання 20.12.2011 представник відповідача не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 17.01.2012.

17.01.2012 присутні у судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.01.2012 надав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечив повністю, з посиланням на те, що за час надання позивачем послуг не відбулось збільшення обємів продаж та відчутного просування товарів на ринку, а, отже, виконання договірних зобовязань позивачем є неналежним.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.01.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд-

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір про надання маркетингових послуг від 30.06.2011 № 30/06/11-1 (далі Договір) відповідно до умов якого виконавець позивач зобовязується надавати послуги на умовах та у встановлені Договором строки, а замовник відповідач зобовязується замовляти, приймати послуги і оплачувати їх на умовах Договору (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1.1. Договору замовник зобовязаний прийняти від виконавця результати наданих послуг у визначеному Договором порядку.

Замовник зобовязаний оплатити послуги виконавця у порядку та розмірі визначеному Договором (пункт 4.1.2. Договору).

Згідно пункту 6.1. Договору замовник приймає за Договором послуги два рази на місяць на підставі наданих виконавцем актів здачі прийняття наданих послуг.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що до акту здачі прийняття наданих послуг додається звіт виконавця, в якому зазначається перелік торгових точок (назва, адреса), обєм наданих послуг, їх вартість.

Відповідно до пункту 6.8. Договору якість наданих послуг вважається належною у разі ненадання замовником претензії в письмовому вигляді по наданим послугам.

Замовник зобовязаний послуги, що надані з 01 до 15 числа оплатити до 20 числа місяця, в якому надаються послуги, а ті, що надані з 16 по останнє число місяця - оплатити до 05 числа місяця, що слідує за місяцем в якому надавалися послуги, на підставі виставленого рахунку фактури (пункт 7.2. Договору).

Відповідно до пункту 9.2. Договору за несвоєчасну оплату наданих виконавцем послуг, замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день затримки оплати послуг, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент виникнення заборгованості.

У разі, якщо затримка по оплаті наданих послуг становить більше 30 календарних днів, замовник зобовязаний виплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (пункт 9.3. Договору).

Відповідно до пункту 12.1. Договору він набуває юридичної сили з моменту його підписання і діє до 01.08.2011.

Пунктом 12.2. Договору встановлено, що у разі ненадання протягом одного календарного місяця до закінчення строку Договору письмової заяви однієї із сторін іншій стороні про наміри припинити дію Договору, Договір вважається продовженим (пролонгованим) ще на один рік на таких самих умовах. Така пролонгація Договору можлива без обмеження терміну.

На виконання умов Договору, позивач надав передбачені договором маркетингові послуги, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 31.08.2011 № ОУ-0000633 на суму 7987,72 грн., від 15.09.2011 № ОУ-0000668 на суму 8115,23 грн. та від 30.09.2011 № ОУ-0000725 на суму 933,58 грн. та звітами за надані послуги до них, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитком печатки відповідача, завірені копії залучені до матеріалів справи. Відповідач в порушення своїх договірних зобовязань за отриманні послуги не розрахувався, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 11045,43 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

У якості письмового доказу того, що відповідач не перераховував на рахунок позивача кошти за отримані послуги, судом взято до уваги надану позивачем банківську довідку від07.12.2011 №061/433, з якої вбачається, що станом на 07.12.2011 грошові кошти від відповідача надходили тільки в розмірі оплат за попередні періоди надання послуг за Договором. Завірена копія довідки залучена до матеріалів справи (а.с. № 47, Т.1).

Доводи відповідача щодо неналежної якості наданих позивачем послуг і, як наслідок, відсутності у відповідача обовязку з їх оплати, судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до пункту 6.8. Договору якість наданих послуг вважається належною у разі ненадання замовником претензії в письмовому вигляді по наданим послугам, доказів надсилання таких претензій суду не надано, натомість, згідно з пунктами 6.1., 6.4. Договору замовник приймає за Договором послуги на підставі наданих виконавцем актів здачі прийняття наданих послуг з доданими до них звітами виконавця, в яких зазначається перелік торгових точок, обєм наданих послуг, їх вартість, копії зазначених документів, що підписані у двосторонньому порядку та скріплені відбитком печатки відповідача наявні в матеріалах справи.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець повинен надати послугу особисто.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом даної норми, договір про надання послуг це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Згідно статті 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи існує заборгованість в розмірі 17036,53 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 17036,53 грн. основної заборгованості є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання грошового зобовязання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 86,37грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних (а.с. №11, Т.1) відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 9.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 446,23грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені (а.с. №10, Т.1) в розмірі 446,23 грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, оскільки відповідачем здійснена затримка по оплаті наданих послуг, позивач на підставі пункту 9.3. Договору, заявляє до стягнення з відповідача штраф в розмірі 50 % від суми заборгованості, який за розрахунком позивача складає 8518,27 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки Договір між сторонами скріплений підписами уповноважених на це осіб та затверджений печатками підприємств, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 8518,27 грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 17036,53 грн. основного боргу, 86,37 грн. 3% річних, 446,23 грн. пені та 8518,27 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат на сплату судового збору відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранум Груп” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Димитрова, буд. 119, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36998398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕСКО ДИСТРИБЮШН” (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 12, кв. 42, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35645067) 17036 (сімнадцять тисяч тридцять шість) грн. 53 коп. основного боргу, 86 (вісімдесят шість) грн. 37 коп. 3%річних, 446 (чотириста сорок шість) грн. 23 коп. пені, 8518 (вісім тисяч пятсот вісімнадцять) грн. 27 коп. штрафу, 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 23.01.2012.