Рішення № 21662182, 22.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011 р. Справа № К13/191-11

За позовом ОСОБА_1, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „НОВОБУД”, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ”, м. Київ

3) ОСОБА_2, м. Київ

за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3, м. Київ

про переведення прав та обов`язків

Суддя Наріжний С.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4 - довіреність б/н від 10.11.2011р.;

від відповідача 1: Дрюков О.М. - директор, витяг з ЄДР серія АЖ № 284286;

від відповідача 2: ОСОБА_6 - довіреність б/н від 19.10.2011р.;

від відповідача 3: не зявився;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „НОВОБУД” (далі відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАКТОР КАПІТАЛ” (далі відповідач 2) ОСОБА_2 (далі відповідач 3) про переведення на ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, права та обов'язки покупця частини у розмірі 0, 001 % (нуль цілих одна тисячна відсотка) частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД», ЄДРПОУ: 32268723, за договором купівлі-продажу , укладеного 26 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні договору від 26 травня 2011 року купівлі-продажу частки розміром 50 % у статутному капіталі ТОВ «НОВОБУД»між ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»та ОСОБА_2, порушені позивача права як учасника даного товариства оскільки відчуження ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» частки розміром 50 % у статутному капіталі ТОВ «НОВОБУД»на користь ОСОБА_2 відбулось з порушенням ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 147 ЦК України, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ», п. 8.3, п.8.4. Статуту ТОВ «НОВОБУД»враховуючи, що заявою від 18 травня 2011 року, діючи відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», бажаючи скористуватися своїм переважним правом ОСОБА_1 бажала скористуватися своїм переважним правом на купівлю частини у розмірі 0,001 % (нуль цілих одна тисячна відсотка) частки товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ», але в цьому праві була обмежена.

В прохальній частині позовної заяви позивачем також міститься клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Клопотання залишено судом без розгляду, оскільки в порушення п. 3 п.п. 2 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" заява вжиття заходів до забезпечення позову не оплачена державним митом в сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2011 р. порушено провадження по справі К13/191-11.

В судове засідання 19.12.2011р. відповідач 3 та третя особа не зявились, вимог ухвали суду від 17.11.2011р. не виконали, про причини неявки не повідомили, хоча ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 19.12.2011 р. відповідач надав суду відзив на позов згідно якого позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

19.12.2011 р. в судовому засіданні сторін було повідомлено про відкладення розгляду справи на 22.12.2011 р.

21.12.2011 р. до суду надійшла телеграма відповідача 3 про розгляд справи без його участі.

Відповідач 1 письмового відзиву позов не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, пояснення по справі не надав.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД", зареєстровано державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області 13 листопада 2002 року.

Відповідно до останньої редакції статуту Товариства, затвердженої рішенням загальних зборів Товариства, оформленого протоколом № 01/01/08 від 15 лютого 2008 року, його учасниками є:

1) ОСОБА_1 (25 % від статутного капіталу),

2) ОСОБА_3 (25 % від статутного капіталу),

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»(код ЄДРПОУ 31871186) (50 % від статутного капіталу).

Судом встановлено, що ТОВ «Фактор Капітал» виявило намір відступити (продати) належну йому частку в Товаристві в повному розмірі, про що повідомило інших учасників Товариства. Учасник Товариства ОСОБА_1 надіслала на адресу ТОВ «Фактор Капітал».

10 травня 2011 року на адресу позивача - учасника ТОВ «НОВОБУД» ОСОБА_1 надійшла нотаріально посвідчена заява ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»від 21 квітня 2011 року про те, що даний учасник має наміри відступити належну йому частку у розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ «НОВОБУД». У тому випадку якщо ОСОБА_1 не скористається протягом місяця з дня отримання цієї заяви своїм переважним правом на придбання запропонованої до продажу частки, вона буде відчужена третій особі.

Позивач зазначає, що 18 травня 2011 року, діючи відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», бажаючи скористатися своїм переважним правом на купівлю частини частки товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ», через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_1 звернулася до ТОВ«ФАКТОР КАПІТАЛ»із заявою про наміри купити частину в розмірі 0,001 % (нуль цілих одна тисячна відсотка) від запропонованої для продажу частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУД».

15 вересня 2011 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «НОВОБУД»на 10 жовтня 2011 року, відповідно до якого на розгляд загальних зборів поставлене, зокрема, питання про перерозподіл часток ТОВ «НОВОБУД».

З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2011 між ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «НОВОБУД», укладений, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Зі змісту договору випливає, що ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»продав, а ОСОБА_2 купила частку розміром 50 % у статутному капіталі ТОВ «НОВОБУД». При цьому у п.5.1.4 договору зазначене про те, що ОСОБА_1 своїм переважним правом на купівлю цієї частки не скористалась.

Позивач вважає, що при укладенні договору від 26 травня 2011 року купівлі-продажу частки розміром 50% у статутному капіталі ТОВ «НОВОБУД»між ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»та ОСОБА_2, порушені її права як учасника даного товариства, з огляду те, що продаж частки Товариства суперечить ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»та пункту 8.3 Статуту ТОВ "Новобуд", яким встановили додаткове обмеження щодо відчуження частки (частини) статутного капіталу третім особам лише за згодою інших Учасників. Заява ОСОБА_1 від 18 травня 2011 року однозначно свідчить про її заперечення проти відчуження частки статутного капіталу третій особі - ОСОБА_2

Проте, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на насутпне.

Відповідно до частини першої статті 355 Цивільного кодексу України (надалі -«ЦКУ») майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно з нормою частини першої статті 356 ЦКУ власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 140 ЦК України та статтею 50 Закону України «Про господарські товариства»товариство з обмеженою відповідальністю визначено як засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначається статутом. Отже, товариство з обмеженою відповідальністю, яке має кількох засновників (учасників), є об'єктом права спільної часткової власності.

Відтак, до відчуження співвласником частки в спільному майні мають застосовуватися загальні вимоги, передбачені статтями 361, 362 ЦК України. Зокрема, частиною першою статті 361 ЦК України визнана правомочність співвласника самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, в тому числі здійснити її відчуження (продаж). Наразі, статтею 362 ЦК України зазначена правомочність обумовлена правом інших співвласників переважно перед іншими особами щодо купівлі цієї частки за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

При цьому, продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

До переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи застосовуються спеціальні вимоги, передбачені статтею 53 Закону України «Про господарські товариства»та статтею 147 ЦК України. Зокрема, відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Як встановлено судом Статут ТОВ «Новобуд»не містить обмежень щодо відчуження учасниками Товариства часток третім особам. Навпаки, пунктом 7.1. Статуту закріплене право учасників Товариства здійснити відчуження часток у статутному капіталі Товариства у порядку, встановленому законодавством та Статутом.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про господарські товариства»та частини другої статті 147 ЦК України учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Аналогічні умови реалізації учасниками Товариства переважного права купівлі частки (її частини) відображені і в пункті 8.4. Статуту ТОВ «Новобуд».

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що загальні та спеціальні законодавчі вимоги до порядку відчуження співвласником (учасником) частки в спільному майні (товаристві з обмеженою відповідальністю) ґрунтуються на принципі, який полягає у встановленні пріоритету іншого співвласника (учасника) на придбання цієї частки переважно перед іншими особами виключно в межах умов продажу, які визначені співвласником (учасником), якому належить частка. При цьому, контекст норм статті 53 Закону України «Про господарські товариства»та частини другої статті 147 ЦК України вказує на те, що такими умовами є ціна продажу та безпосередній предмет продажу. Зазначені норми законодавства, в частині визначення предмета продажу, диференціюють між часткою і частиною частки, які є змістовно відмінними поняттями та відповідно відображають намір співвласника (учасника) здійснити відчуження всієї належної йому частки, таким чином вийшовши з відносин спільної часткової власності, або передати лише частину цієї частки, залишивши за собою статус співвласника у спільному майні на решту частки.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фактор Капітал»належним чином і в належній формі запропонувало учаснику Товариства ОСОБА_1 скористатись переважним правом купівлі належної йому частки в Товаристві, визначивши предмет продажу - всю частку у розмірі 50% від статутного капіталу Товариства та ціну продажу - п'ять мільйонів гривень.

Суд враховує, що зазначена заява є пропозицією укласти договір купівлі-продажу частки в Товаристві.

Відповідно до частини першої статті 641 ЦК У пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Предмет та ціна продажу відповідно до вищевказаної заяви є істотними умовами договору відступлення частки в Товаристві, а зобов'язальний характер пропозиції випливає з імперативних вимог законодавства та Статуту Товариства.

Згідно з частиною першою статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

В свою чергу, позивач виявив намір придбати 0,001% від запропонованої для продажу частки.

З огляду на те, що ТОВ «Фактор Капітал»запропонував до продажу всю належну йому частку в Товаристві за обумовленою ціною, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 щодо наміру придбати 0,001% від цієї частки неможливо кваліфікувати належним способом реалізації переважного права купівлі частки ТОВ «Фактор Капітал»в Товаристві відповідно до загальних та спеціальних вимог, встановлених статтями 147, 361, 362 ЦК України та статтею 53 Закону України «Про господарські товариства».

Також, заява ОСОБА_1 не є акцептом (прийняттям) пропозиції ТОВ «Фактор Капітал», оскільки її зміст не відповідає критерію повноти і безумовності, як це визначено статтею 642 ЦК України. Адже позивач фактично змінив істотну умову пропозиції ТОВ «Фактор Капітал», а саме - предмету продажу.

Тому, в даному випадку, при визначенні правових наслідків щодо заяви ОСОБА_1 суд вважає за необхідне керуватися положеннями частини першої статті 646 ЦК України, за якою відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Щодо стосується тверджень позивача про надання обов'язкової згоди на відчуження частки третім особам, то суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

Виходячи із правової природи товариства з обмеженою відповідальністю, визначеної ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», належність певній особі частки у статутному капіталі, означає, що така особа є учасником товариства, тобто з набуттям частини статутного капіталу набуваються і права учасника господарського товариства даної правової форми. Отже є очевидним, що твердження позивача про імперативність норми ст. 53 зазначеного Закону не відповідає ст. 11 Цивільного кодексу України, в якій прямо зазначено, що цивільні права виникають із договорів та інших правочинів, а також безпосередньо із актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного суд відмовляє позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 27.12.2011 р.