Рішення № 21662163, 13.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р. Справа № 9/082-09/4/21/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МЛП-Чайка”, Київська область, с. Петропавлівська-Борщагівка

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістична компанія Фордон”, м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит лізинг”, м. Київ

про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет

За позовом третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит лізинг”, м. Київ

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю „МЛП-Чайка”, Київська область, с. Петропавлівська-Борщагівка

2) товариства з обмеженою відповідальністю „Логістична компанія Фордон”, м. Київ

про визнання права власності на стандартну стаціонарну стелажну систему та витребування майна з чужого незаконного володіння

Головуючийсуддя С.Ю. Наріжний

судді А.І. Привалов

В.М. Бацуца

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність №186 від 15.12.2011 р.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістична компанія Фордон”: не зявився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит лізинг” Брус О.М. - довіреність б/н від 01.09.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "МЛП - Чайка" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон" (далі відповідач 1) про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2009 відкладений розгляд даної справи та залучено ТОВ "УніКредит лізинг" до участі у справі в якості третьої особи, з самостійними вимогами на предмет спору (далі відповідач 2, третя особа).

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2011 у задоволенні позову ТОВ "МЛП - Чайка" до ТОВ "Логістична компанія Фордон" про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет відмовлено повністю; позовні вимоги ТОВ "УніКредит лізинг" задоволені частково: визнано за ТОВ "УніКредит Лізинг" право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет; в частині позову про вилучення у ТОВ "МЛП - Чайка" стелажної системи відмовлено.

Рішення суду мотивоване наступним.

11.06.2008 між ТОВ "МЛП-Чайка" (орендодавець) та ТОВ "Логістична компанія Фордон" (орендар) укладений договір довгострокової оренди складських, офісних та інших приміщень, що входять до складу літера А, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а.

Статтею 6 Договору визначені обов'язки орендаря, а підпунктом 6.17 передбачено, що орендар протягом усього строку повинен не проводити будь-яких невід'ємних змін та/або поліпшень приміщень (не враховуючи встановлення стелажного обладнання, зйомних перегородок, полиць та інших складських пристосувань у приміщеннях) без попередньої письмової згоди орендодавця.

Відповідач, відповідно до умов п. 6 Договору, встановив у приміщеннях стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 штук) виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина).

Позивач зазначає, що встановивши стелажну систему у приміщеннях, відповідач здійснив невід'ємні поліпшення орендованих приміщень.

Ухвалою від 01.04.2010 судом призначена у справі судова будівельно-технічна експертиза, на виконання якої поставлено ряд питань щодо встановлених відповідачем стелажних систем.

04.04.2011 на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011.

Господарським судом досліджений наявний в матеріалах справи Договір фінансового лізингу №633-LD від 30.07.2008, який укладений між відповідачем (лізигоодержувач) та 3-ю особою (лізингодавець).

Положеннями п.п. 10.3 Договору фінансового лізингу №633-LD від 30.07.2008 передбачено, що лізингодавець (ТОВ "УніКредит Лізинг") залишається єдиним беззаперечним власником предмету Лізингу (стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані)).

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

З огляду на те, що стандартна металева стаціонарна стелажна система для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані, є власністю ТОВ "УніКредит Лізинг", місцевий господарський суд не врахував висновок експерта, оскільки позивач не є власником вказаного майна, у звязку з чим у нього відсутні підстави для предявлення позову з посиланням на статтю 392 Цивільного кодексу України.

Щодо позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "УніКредит лізинг" до ТОВ "МЛП - Чайка" та ТОВ "Логістична компанія Фордон" про визнання права власності на стандартну стаціонарну стелажну систему та витребування майна з чужого незаконного володіння (з урахуванням про зміну (доповнення) позовних вимог), суд зазначив наступне.

У звязку з наявністю боргу згідно Договору фінансового лізингу, ТОВ "УніКредит Лізинг", керуючись ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" 24.06.2009 вручило ліквідатору ТОВ "Логістична компанія Фордон" повідомлення про відмову від Договору фінансового лізингу №633-LD) від 30.07.2008.

З вказаного повідомлення вбачається, що Договір фінансового лізингу припинено з 24.06.2009, а предмет лізингу - майно (стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина), в зібраному стані повинно повернути власнику, а саме ТОВ "УніКредит Лізинг".

Враховуючи те, що належне третій особі право власності оспорюється позивачем, суд задовольнив позовні вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" про визнання за ним права власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-геgаltechnik (Німеччина).

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" також просило суд повернути йому стандартну металеву стаціонарну стелажну систему.

Господарським судом при розгляді даної справи встановлено, що третя особа не зверталась у встановленому чинним законодавством порядку до відповідача з проханням повернути належне їй на праві власності майно з чужого незаконного володіння, а тому вимога третьої особи про вилучення ТОВ "МЛП - Чайка" стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.) не відповідає способам захисту встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 рішення місцевого господарського суду скасовано; прийняте нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "МЛП-Чайка" задоволені: визнано за ТОВ "МЛП-Чайка" право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет; у задоволенні позову ТОВ "УніКредит Лізинг" до ТОВ "МЛП-Чайка", ТОВ "Логістична компанія Фордон" відмовлено.

Постанова суду мотивована наступним.

Факт того, що спірна стелажна система після її монтажу в складському приміщенні ТОВ "МЛП-Чайка" стала невідємною частиною цього приміщення, встановлений Висновком судової будівельно-технічної експертизи №2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011, що був складений експертом КНДІСЕ Санжаревським В.Г. Проте, місцевий господарський суд всупереч приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, безпідставно не врахував наявний серед матеріалів справи висновок експертизи про те, що спірне майно дійсно є невідємним поліпшенням приміщення, належного позивачу на праві власності. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач набув право власності на це майно відплатно, а саме, шляхом встановлення відповідачу пільгових орендних ставок за користування приміщеннями.

Відтак, за висновком апеляційного суду, сукупність встановлених обставин свідчить про те, що позивач в розумінні ст. 330 ЦК України став добросовісним набувачем спірного майна. При цьому, посилаючись на те, що останній не знав і не міг знати, що стелажна система не належала відповідачу на праві власності, апеляційний суд зазначив, що позивач є добросовісним набувачем, у якого, відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване.

Водночас, посилаючись на те, що право власності на стелажну систему визнано за позивачем, суд апеляційної інстанції відмовив третій особі в позовних вимогах про визнання права власності на вказане майно за нею. При цьому, апеляційний суд зазначив, що у звязку з тим, що спірне майно фактично перебуває у володінні ТОВ "МЛП-Чайка", належним способом захисту прав ТОВ "УніКредит Лізинг" є позов про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, а не позов про визнання права власності на це майно.

Щодо позовних вимог третьої особи про вилучення стелажної системи у ТОВ "МЛП-Чайка", то суд апеляційної інстанції погодився із місцевим судом та зазначив про невідповідність таких вимог передбаченим ст. 16 ЦК України способам захисту, відтак про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2011р. касаційну скаргу заступника Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг”на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011р. у справі №9/082-09/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП-Чайка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” за участю третьої особи, з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг” про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет, за позовом третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП-Чайка”та Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” про визнання права власності на стандартну стаціонарну стелажну систему та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011р. та рішення господарського суду Київської області від 18.04.2011р. скасовано, а матеріали справи №9/082-09/4 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

24.11.2011 р. справу №9/082-09/4 передано до провадження судді господарського суду Київської області Яремі В.А. для розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2011р. справу №9/082-09/4 прийнято до свого провадження суддею Яремо. В.А., присвоєно №9/082-09/4/21 та призначено її до розгляду на 05.12.2011р.

05.12.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП-Чайка” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання представник позивача не зявився.

Крім того, в судове засідання 05.12.2011р. представник відповідача - ТОВ “Логістична компанія Фордон” не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

05.12.2011 р. ТОВ «УніКредит Лізинг»подано заяву про зміну позовних вимог, згідно якої третя особа просить суд визнати за ТОВ «УніКредит Лізинг»право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-regaltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого «МЛП-Чайка»розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с Чайки, вул. Антонова, la та стягнути з ТОВ «МЛП - Чайка»на користь ТОВ «УніКредит Лізинг»11011273,00 грн. (одинадцять мільйонів одинадцять тисяч двісті сімдесят три гривні, 00 грн.).

Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково в частині вимоги про визнання права власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-regaltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого «МЛП-Чайка»розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с Чайки, вул. Антонова, la оскільки дана вимога повязана з предметом спору, що розглядається судом за первісним позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП-Чайка”. Що стосується вимоги третьої особи про стягнення з ТОВ «МЛП - Чайка»на користь ТОВ «УніКредит Лізинг»11011273,00 грн. (одинадцять мільйонів одинадцять тисяч двісті сімдесят три гривні, 00 грн.), то суд дійшов висновку, що вона суперечить ст.ст. 22, 27 ГПК України так як фактично третя особа не змінює позовні вимоги, а заявляє ще нову вимогу, яка не була предметом спору переданого Товариством з обмеженою відповідальністю “МЛП-Чайка” на розгляд суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон" про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет.

В судовому засіданні 05.12.2011 р. представник третьої особи надав суду письмові пояснення по справі в обґрунтування своїх заявлених самостійних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2011р. розгляд справи відкладено на 19.12.2011р.

19.12.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит лізинг” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання представник третьої особи не зявився.

В судове засідання 19.12.2011р. представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

19.12.2011 р. до суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі №9/082-09/4/21 ще одного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232, п/р 26502010003043 в ТОВ "УніКредит Банк", МФО 300744).

19.12.2011 р. до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог згідно якої позивач суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет, виробництва Sip- regaltechnik (Німеччина) (загальна кількість палетомісць 32298 штук), яка була встановлена товариством з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія Фордон»у приміщенні складу літера А, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с Чайки, вул. Антонова, la.

За таких обставин суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2011р. розгляд справи відкладено на 16.01.2012р.

В судове засідання 16.01.2012р. представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 16.01.2012 р. представник позивача надав суду додаткові пояснення до позовної заяви.

В судовому засіданні 16.01.2012 р. третя особа надала суду заяву про уточнення позовних вимог згідно якої просить суд стягнути з ТОВ «МЛП - Чайка»на користь ТОВ «УніКредит Лізинг»11 011 273,00 грн. (одинадцять мільйонів одинадцять тисяч двісті сімдесят три гривні, 00 гри.), як відшкодування вартості стандартної металевої стаціонарної стелажної системи для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-regaltechnik (Німеччина).

Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню оскільки дана вимога не повязана з предметом спору, що розглядається судом за первісним позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП-Чайка”. Суд дійшов висновку, що вона суперечить ст.ст. 22, 27 ГПК України так як фактично третя особа не уточнює свої самостійні вимоги на предмету спору, а змінює предмет свого позову.

16.01.2012 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від ТОВ “МЛП-Чайка” надійшла заява про відвід судді Яреми В.А. від розгляду справи 9/082-09/4/21, з мотивів його упередженості, яка, на думку заявника, полягає у сприянні суддею третій особі у вирішенні його позовних вимог у даній справі, а також у безпідставному відкладенні розгляду даної справи.

20.01.2012 р. позивача надав суду відзив на заяву третьої особи про зміну позовних вимог, а також письмові пояснення по справі з урахування постанови Вищого господарського суду України від 03.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2012 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МЛП-Чайка” про відвід судді Яреми В.А. від розгляду справи №9/082-09/4/21 залишено без задоволення.

23.01.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ “МЛП-Чайка” надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи №9/082-09/4/21 з огляду на складність даного спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2012р. (Ярема В.А.) вказану заяву представника позивача задоволено.

Згідно розпорядження № 10-АР від 24.01.2012р. справу №9/082-09/4/21 передано для подальшого розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Ярема В.А., судді Наріжний С.Ю., судді Бацуца В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2012 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ярема В.А., судді Наріжний С.Ю., судді Бацуца В.М.; призначено до розгляду справи в засіданні на “06”лютого 2012р. на 12 год. 15 хв.

Розпорядженням голови господарського суду Грєхова А.С. від 06.02.2012 р. справу №9/082-09/4/21 передано для подальшого розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Наріжний С.Ю., судді Привалов А.І., Бацуца В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2012 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя С.Ю. Наріжний, судді А.І. Привалов, В.М. Бацуца, та присвоєно їй №9/082-09/4/21/13.

В судове засідання 06.02.2012 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки не повідомив, хоча товариство з обмеженою відповідальністю „Логістична компанія Фордон” належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання.

В судове засідання 06.02.2012 р. представник третьої особи не зявився, проте до суду подано заяву товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит лізинг” про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні повноважного представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2012 р. розгляд справи №9/082-09/4/21/13 відкладено на 13.02.2012 р. об 12 год. 30 хв.

В судове засідання 13.02.2012р. представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія Фордон” не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2012 р. залучено до участі у справі №9/082-09/4/21 іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232, п/р 26502010003043 в ТОВ "УніКредит Банк", МФО 300744) (далі відповідач 2).

Представник відповідача 1 в судове засідання 13.02.2012 р. не зявився. Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру, наданого ТОВ "МЛП-Чайка", станом на 05.07.2011р. ТОВ "Логістична компанія Фордон" перебуває у стані припинення. Запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Логістична компанія Фордон" в Єдиному державному реєстрі відсутній. Таким чином, відповідач 1 не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача 1, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті

Розглянувши матеріали справи додані до позовної заяви та надані в судове засідання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази судом встановлено наступне.

11 червня 2008 року між ТОВ “МЛП-Чайка”(орендодавець) та ТОВ “Логістична компанія Фордон”(орендар) був укладений договір довгострокової оренди, посвідчений ОСОБА_2., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу 11.06.2008р. за реєстровим номером 2057, 2058 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору позивач передав відповідачу 1 в оренду строком на 5 років складські, офісні та інші приміщення, що входять до складу складу літера А, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а (надалі приміщення).

Статтею 6 Договору визначено обовязки орендаря, а підпунктом 6.17 передбачено, що орендар протягом усього строку повинен не проводити будь-яких невідємних змін та/або поліпшень Приміщень (не враховуючи встановлення стелажного обладнання, зйомних перегородок, полиць та інших складських пристосувань у Приміщеннях) без попередньої письмової згоди Орендодавця.

Відповідач 1, відповідно до умов п. 6 Договору, встановив у приміщеннях стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 штук) виробництва Slp-regaltechnik (Німеччина).

Позивач зазначає, що встановивши стелажну систему у приміщеннях, ТОВ “Логістична компанія Фордон” здійснило невідємне поліпшення орендованих приміщень.

Факт того, що спірна стелажна система після її монтажу в складському приміщенні ТОВ "МЛП-Чайка" стала невідємною частиною цього приміщення, встановлено Висновком судової будівельно-технічної експертизи №2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011р., що був складений експертом КНДІСЕ Санжаревським В.Г.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що якщо сторони не домовилися про інше, орендар не вправі вимагати компенсації від орендодавця за будь-які невідємні зміни або поліпшення, зроблені орендарем у приміщеннях, ні при звільненні приміщень, ні в будь-який інший час. Будь-які такі невідємні поліпшення, які залишаються в приміщеннях за домовленістю сторін або за іншими підставами по закінченню строку або після розірвання даного договору оренди, будуть власністю орендодавця.

Договір довгострокової оренди був припинений ТОВ "МЛП-Чайка" в односторонньому порядку у звязку з виникненням у відповідача 1 заборгованості по орендним та іншим платежам по договору.

У постанові Вищого господарського суду України від 03.11.2011р. по даній справі зазначено, що предметом первісного позову є визнання за орендодавцем права власності на майно, яким поліпшений орендарем об'єкт нерухомого майна. Позов заявлений у зв'язку з припиненням договору оренди, що не заперечується сторонами.

Таким чином, правовідносини орендодавця та орендаря у зв'язку з поліпшенням останнім орендованого майна врегульовані положеннями ст. 778 ЦК України та умовами договору. Отже залежно від можливості їх відокремлення без пошкодження орендованого мана або відсутності такої можливості, об'єкт оренди може набути статусу нової речі.

Зазначена законодавча норма є спеціальною, а тому захист права орендаря на поліпшення майна з посиланням на ст.ст. 330, 388 ЦК України є помилковим.

Щодо вимог ТОВ "УніКредитЛізинг" про визнання права власності на майно (стелажну систему для збереження палет), обґрунтованих припиненням укладеного з відповідачем договору фінансового лізингу з підстав неналежного виконання лізингоодержувачем (відповідачем) грошових зобов'язань, судами обох інстанцій залишено поза увагою те, що наслідком припинення договору є обов'язок лізингоодержувача повернути майно лізингодавцю. Відтак, встановлені факти утримання ТОВ "МЛП-Чайка" спірного майна та визнання у судовому порядку лізингоодержувача банкрутом, в сукупності свідчать про помилковість правової позиції господарських судів, що вимога ТОВ "УніКредитЛізинг" про вилучення у ТОВ "МЛП-Чайка" стелажної системи не відповідає способам захисту порушеного права власника, оскільки за правовим навантаженням, така вимога і є вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Оскільки поліпшення орендованого майна здійснене орендарем за рахунок переданого йому у лізинг майна третьою особою, яка є його власником, судами попередніх інстанцій при ухвалені судових рішень не з'ясований пріоритет законодавчих норм, що регулюють наслідки встановлення спірного майна в орендованих приміщень та законодавчих норм, що регулюють відносини права власності.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід на підставі достатніх і належних доказів зробити вичерпний висновок стосовно того, чи може бути відокремлена встановлена стелажна система без її пошкодження та руйнування приміщення, перевірити доводи третьої особи про те, що ця система вже демонтована і знаходиться на відповідальному зберіганні, встановити дійсні обсяги розрахунків між позивачем та відповідачем та досягнення належним чином оформлених домовленостей з приводу зарахування або погашення заборгованості відповідача з орендної плати іншими способами відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, суду належить надати належну і вичерпну правову оцінку предмету та підставам позовних вимог третьої особи з урахуванням належності обраного способу захисту та встановлених обставин наявності між сторонами спору з приводу стелажної системи.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи судом враховано дані обставини та встановлено наступне.

Обґрунтовуючи свої змінені позовні вимоги, ТОВ „УніКредит Лізинг" стверджує, що, ТОВ «МЛП-Чайка»є незаконним володільцем майна, що є власністю ТОВ „УніКредит Лізинг", тому до даних правовідносин ТОВ „УніКредит Лізинг" застосовує ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка регулює повернення потерпілому майна, яке було набуто без достатньої правової підстави.

Проте, твердження ТОВ „УніКредит Лізинг" про те, що ТОВ «МЛП-Чайка»є незаконним володільцем майна, належного ТОВ „УніКредит Лізинг", на переконання суду, є безпідставним.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктом 3.8 Договору довгострокової оренди, що був укладений між ТОВ «МЛП-Чайка»та ТОВ «Логістична компанія Фордон», було передбачено, що якщо сторони не домовилися про інше, Орендар не вправі вимагати компенсації від Орендодавця за будь-які невід'ємні зміни або поліпшення, зроблені Орендарем у Приміщеннях, ні при звільненні Приміщень, ні в будь-який інший час. Будь-які такі невід'ємні поліпшення, які залишаються в Приміщеннях за домовленістю сторін або за іншими підставами по закінченню Строку або після розірвання даного Договору оренди, будуть власністю Орендодавця.

Судом встановлено, що факт того, що встановлена товариством "Логістична компанія "ФОРДОН" у належному на праві власності ТОВ "МЛП-Чайка" складі стелажна система після її монтажу стала невід'ємним поліпшенням цього приміщення, було визнано товариством „УніКредит Лізинг" заяву про зміну позовних вимог, що раніше уже було встановлено Висновком №2856/ 10-15/2329/11-15 судової будівельно-технічної експертизи.

Отже, ТОВ "МЛП-Чайка" набуло право власності на спірну стелажну систему на підставі правочину - Договору довгострокової оренди, що був укладений між ТОВ «МЛП-Чайка»та ТОВ «Логістична компанія Фордон»11 червня 2008 року.

Правомірність переходу до ТОВ «МЛП-Чайка»права власності на невід'ємні поліпшення також встановлюються ст.778 ЦК України.

Частиною 2 статті 778 ЦК України передбачено, що якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Як було встановлено експертизою та на не заперечується ТОВ «УніКредит Лізинг», проведені орендарем поліпшення не можуть бути відокремлені від складу без його пошкодження.

За таких обставин у цьому випадку повинна застосовуватися ч. 3 ст.778 ЦК України, яка передбачає, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

ТОВ "Логістична компанія Фордон" проводило поліпшення орендованих ним приміщень, зокрема, встановлення в них стелажного обладнання, за згодою орендодавця - ТОВ "МЛП-Чайка", яка була закріплена в договорі оренди.

Оскільки, поліпшення, проведені ТОВ "Логістична компанія Фордон", є невід'ємними, та враховуючи відшкодування товариством "МЛП-Чайка" понесених ТОВ "Логістична компанія Фордон" витрат на проведення таких поліпшень, вказані поліпшення стали власністю ТОВ "МЛП-Чайка".

Додатково до вищенаведеного суд вважає за необхідне звернути увагу суду також на наступне:

Заявляючи свої позовні вимоги ТОВ «УніКредит Лізинг»тим самим заперечує добросовісність придбання товариством «МЛП-Чайка»стелажної системи та неможливість витребування вказаної стелажної системи у останнього.

Статтею ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Що стосується добросовісності набуття товариством з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" стелажної системи, то суд враховує, що на момент укладення договору довгострокової оренди та внесення у цей договір пункту стосовно переходу до орендодавця права власності на всі зроблені орендарем невідокремлювані поліпшення, а також пункту, яким було передбачено, що стелажна система після її монтажу у приміщенні стає його невід'ємним поліпшенням, ТОВ «МЛП-Чайка»не знало і не могло знати про те, що стелажна система, яка буде встановлюватися товариством «Логістична компанія Фордон»в складському приміщенні, не є його власністю, а перебуває у лізингу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що протягом усього строку дії договору до його розірвання, ТОВ "Логістична компанія Фордон", як лізингоотримувач, та ТОВ „УніКредит Лізинг", як лізингодавець, вчиняли дії, які б дозволи ТОВ «МЛП-Чайка»поставити під сумнів правомірність включення до договору оренди відповідних пунктів.

ТОВ „УніКредит Лізинг" не скористалося своїм правом, передбаченим лізинговим договором, на витребування від лізингоодержувача документів щодо експлуатації лізингового обладнання.

З приводу відплатності договору, за яким ТОВ «МЛП-Чайка»придбало стелажну систему суд враховує, що, по-перше, договір довгострокової оренди, укладений між ТОВ «МЛП-Чайка»та ТОВ «Логістична компанія Фордон»11.06.2008р., за своєю природою є відплатним.

По-друге, відплатність придбання ТОВ "МЛП-Чайка" стелажної системи також підтверджується листом ТОВ «МЛП-Чайка»№63 від 24.04.2007р., що був адресований президенту ТОВ «Логістична компанія Фордон»Уве Зорге. З вказаного листа вбачається, що при визначенні орендних ставок, які у майбутньому будуть застосовуватися у правовідносинах з ТОВ «Логістична компанія Фордон», ТОВ «МЛП-Чайка»виходило з того, що її майбутній орендар планував за власний рахунок проводити роботи по додатковому ремонту, оснащенню та плануванню офісних та складських приміщень та проведенню інших невід'ємних поліпшень орендованих приміщень, які мали перейти у власність ТОВ «МЛП-Чайка»без компенсації з боку останнього.

Доказом того, що ТОВ "Логістична компанія Фордон" надало свою згоду на викладену у листі ТОВ "МЛП-Чайка" №63 від 24.04.2007р. пропозицію, є факт укладення 25 травня 2007 року між позивачем та відповідачем 1 попереднього договору оренди, яким були закріплені усі досягнуті сторонами домовленості та визначені усі істотні умови майбутнього договору оренди, зокрема, і розмір орендних ставок. Проект основного договору оренди, який пізніше був укладений між; сторонами, був додатком до цього попереднього договору.

Таким чином, суд вважає, що встановленням пільгових орендних ставок за користування приміщеннями ТОВ «МЛП-Чайка»розрахувалося з ТОВ «Логістична компанія Фордон»за усі та будь-які невід'ємні поліпшення, які останнє повинно було проводити в орендованих приміщеннях.

Як було визначено у Висновку експерта, змонтована товариством «Логістична компанія Фордон»в орендованих ним складських приміщеннях стелажна система, є невід'ємним поліпшенням такого приміщення.

У зв'язку з цим придбання товариством з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»спірної стелажної системи, є відплатним.

Що стосується факту не вибуття стелажної системи з володіння ТОВ „УніКредит Лізинг" не з його волі, то судом встановлено, що вказана стелажна система не вибула з володіння ТОВ „УніКредит Лізинг" не з його волі, оскільки, ТОВ „УніКредит Лізинг" передало цю стелажну систему товариству «Логістична компанія Фордон»у лізинг на підставі договору, що підтверджує його волю на передачу майна.

З володіння ТОВ "Логістична компанія Фордон" це майно також; вибуло не поза волею останнього, оскільки, про це чітко було зазначено в укладеному між орендодавцем та орендарем Договорі оренди. Більше того, з Графіку лізингових платежів, що є додатком до лізингового договору, вбачається, що ТОВ "Логістична компанія Фордон" повинно було остаточно розрахуватися з лізинговою компанією за стелажну систему у липні 2011 року.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що враховуючи, що договір оренди між ТОВ "Логістична компанія Фордон" та ТОВ "МЛП-Чайка" був укладений на п'ять років, та повинен був закінчитися у червні 2013 року, ТОВ "Логістична компанія Фордон" розраховувало, що на момент, коли воно повинно буде звільняти орендовані приміщення та залишати товариству "МЛП-Чайка" встановлену стелажну систему, воно уже повністю розрахується за цю систему з лізинговою компанією та отримає її у власність.

З приводу неможливості витребування у ТОВ "МЛП-Чайка" спірної стелажної системи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 10 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2011р. "Про дотримання правових позицій при перегляді судових рішень судами касаційної інстанції", який дублюється у п.7 Листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011р. "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", передбачено, що якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом). Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна, зокрема при укладенні договору оренди, виключає можливість його витребування від добросовісного набувача (постанова від 06.12.2010 р. N 3-13г10).

Частиною .2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Оскільки, спірна стелажна система була передана товариством "УніКредит-Лізинг" в лізинг товариству "Логістична компанія Фордон", яке, у свою чергу, здійснило дії по передачі права власності на цю систему ТОВ "МЛП-Чайка", то, на переконання суду, ТОВ „УніКредит Лізинг" не має можливості витребувати від ТОВ "МЛП-Чайка" вказану стелажну систему.

У той же час суд звертає увагу третьої особи, що неможливість витребування майна від добросовісного набувача в описаному в даному випадку, не позбавляє власника можливості вимагати від особи, яка здійснила незаконне відчуження майна відшкодування завданих йому збитків.

Також суд враховує, що Вищий господарський суд України у своїй постанові про направлення справи на новий розгляд зазначив про необхідність з'ясування пріоритету законодавчих норм, що регулюють наслідки встановлення спірного майна в орендованих приміщеннях та законодавчих норм, що регулюють відносини права власності.

Як встановлено судом ТОВ «МЛП-Чайка»стало власником спірної стелажної системи з моменту встановлення її товариством «Логістична компанія Фордон», як невід'ємних поліпшень складського приміщення.

Дані обставини підтверджується положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктами 3.8 та 6.17 Договору довгострокової оренди, укладеного між; ТОВ «МЛП-Чайка» та ТОВ "Логістична компанія Фордон", передбачено, що після здійснення орендарем монтажу стелажної системи у належному на праві власності ТОВ «МЛП-Чайка»складі, вказані стелажі стають невід'ємним поліпшенням цього складу та власністю ТОВ «МЛП-Чайка».

Нормою ч. 3 ст. 778 ЦК України визначено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Враховуючи те, що: стелажна система після її встановлення вибула з володіння ТОВ "Логістична компанія Фордон" та перебуває у добросовісному володінні ТОВ "МЛП-Чайка", а також те, що ТОВ «УніКредит-Лізинг»не є стороною Договору довгострокової оренди, суд вважає, що єдиним законним способом захисту ТОВ «УніКредит-Лізинг»його прав, могла б бути лише вимога про витребування стелажної системи відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що пріоритетними у цьому випадку є правові норми, що захищають права ТОВ "МЛП-Чайка" (як орендодавця) на невід'ємні поліпшення, які були проведені у його приміщеннях, оскільки, спірна стелажна система не може бути витребувана у ТОВ «МЛП-Чайка»відповідно до ст. 388 ЦК України, так як вона не була загублена власником, не була викрадена у ТОВ «УніКредит-Лізинг»та не вибула з його володіння чи з володіння ТОВ «Логістична компанія Фордон»не з їхньої волі (стелажна система була передана в лізинг по договору лізингу), вона була придбана ТОВ «МЛП-Чайка»за відплатним договором, ТОВ «МЛП-Чайка»є добросовісним набувачем стелажної системи

Крім того, враховуючи зміну товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит-Лізинг" своїх позовних вимог, в рамках чого останнє визнало той факт, що стелажна система стала невід'ємним поліпшенням орендованого приміщення, суд вважає, що з'ясування питання щодо можливості чи неможливості відокремлення стелажної системи від складу без його пошкодження, станом на день розгляду справи втратило свою актуальність.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що висновки та посилання позивача є обгрунтованими, а тому первісні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви зменшення позовних вимог. В той же час з урахуванням обставин даної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог третьої особи з підстав зазначених судом вище

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на пропорційно на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет, виробництва Sip- regaltechnik (Німеччина) (загальна кількість палетомісць 32298 штук), яка була встановлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія Фордон»у приміщенні складу літера А, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с Чайки, вул. Антонова, la.

3.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон" відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-А, секція Е, офіс 44, код ЄДРПОУ 33785382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, код ЄДРПОУ 33884915) 3500 (три тисячі пятсот) грн. витрат за проведення експертизи, 12 750,00 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит лізинг” (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232, п/р 26502010003043 в ТОВ "УніКредит Банк", МФО 300744).на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, код ЄДРПОУ 33884915) 3500 (три тисячі пятсот) грн. витрат за проведення експертизи, 12 750,00 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн.. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя С.Ю. Наріжний

судді А.І. Привалов

В.М. Бацуца Дата виготовлення та підписання рішення 17.02.2012 р.