Рішення № 21662049, 17.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/1817.02.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж"

доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ"

простягнення 88716,38 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (дов.)

Від відповідача:ОСОБА_2 (дов.)

У судовому засіданні 17.02.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" 88716,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань в частині поставки оплаченого товару, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти сплачені в рахунок попередньої оплати за товар у розмірі 88716,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2011р. порушено провадження у справі № 57/18 та призначено справу до розгляду на 07.02.2012р.

07.02.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Данфосс ТОВ" надійшов відзив, згідно з яким відповідач позовні вимоги заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 07.02.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 17.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2012р. надав суду пояснення на відзив відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2012р. позовні вимоги заперечує з підстав викладених у відзиві та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, відповідач взяв на себе зобовязання поставити позивачу товар, а позивач зобовязаний був прийняти та оплатити зазначений товар на умовах передоплати.

Відповідач виставив відповідачу рахунок №8530244855 від 15.09.2011р. на оплату товару (регулятора AVA PN 25) на суму 88716,38 грн.

Позивач, перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 88716,38 грн. як оплату за регулятор AVA PN 25, згідно рахунка-фактури №8530244855 від 15.09.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №513 від 16.09.2011р.

Відповідно до вимоги №11/10-11 від 11.10.2011р. адресованої відповідачу, позивач просить відповідача поставити товар до 18.10.2011р.

Позивачем на адресу відповідача відправлено вимогу №531 від 28.11.2011р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.11.2011р. та фіскальним чеком №9310 від 28.11.2011р., в якій позивач просить відповідача повернути грошові кошти в розмірі 88716,38 грн., сплачені позивачем.

Відповідач зазначену вимогу, залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань оплачений товар на вартість 88716,38 грн. не поставив, грошові кошти, сплачені позивачем, не повернув, то позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів сплачених в рахунок попередньої оплати за товар у розмірі 88716,38 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві щодо відсутності встановленого строку передачі товару та відсутності вимоги про поставку товару, не беруться судом до уваги, оскільки в матеріалах справи наявна вимога №11/10-11 від 11.10.2011р. відповідно до якої позивач просить поставити товар до 18.10.2011р., який сплачений рахунком-фактурою №8530244855 від 15.09.2011р. Тобто, відповідно до вказаної вимоги, позивачем згідно з вимогами ст. 530 ЦК України, було встановлено строк поставки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується рахунком-фактурою №8530244855 від 15.09.2011р. та платіжним дорученням №513 від 16.09.2011р.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до цього договору позивач зобовязався оплатити товар згідно виставленого рахунку, а відповідач, в свою чергу передати у власність позивача товар.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобовязань, оплачений товар вартістю 88716,38 грн., на вимогу позивача не поставив, оплату товару, не повернув, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 88716,38 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність доказів повернення грошових коштів у розмірі 88716,38 грн. сплачених в рахунок попередньої оплати за товар, станом на час вирішення спору, вимога про стягнення з відповідача 88716,38 грн., визнаються судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15/6; код ЄДРПОУ 20074667, рах. № 2600800017900 у ПАТ «КІБ Креді Агріколь», МФО 300379 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" (юридична адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1; код ЄДРПОУ 30729875; рах. №26002053104548 в КГРУ «Приватбанк», МФО 321842) 88716 (вісімдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 38 коп. заборгованості, а також 1774 (одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн. 32 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Гулевець

Дата підписання рішення 22.02.2012р.