Рішення № 21662020, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/335-65/24113.02.12 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м. Київ

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 14988,38 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 5 від 27.12.2011 р.

від відповідача :не зявився . встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Український страховий стандарт” з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про компенсацію страхового відшкодування у розмірі 14988,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.05.2008 р. на автодорозі Київ-Ковель сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт”.

09.06.2008 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 15175,73 грн. на користь страхувальника.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2008 р. у справі № 3-24698/08 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП ОСОБА_3 застрахована відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон) у Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (Поліс № ВА/3656365).

Посилаючись на ст. 27 Закону України “Про страхування”, позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 01.05.2008 р. на автодорозі Київ-Ковель.

У позові Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Український страховий стандарт” просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” суму страхового відшкодування у розмірі 14988,38 грн. в порядку регресу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2011 року у справі № 16/335 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року у справі № 16/335 апеляційну скаргу ПАТ “СК “Український страховий стандарт” залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2011 року без змін.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 16/335 від 06.12.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 02 серпня 2011 року у справі№ 16/335 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2011 р. справу № 16/335 прийнято до провадження суддею Головіною К.І.

У судовому засіданні 13.02.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування № 05/К-020935 від 29.08.2007 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Український страховий стандарт” та ОСОБА_2, застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

01.05.2008 р. на автодорозі Київ-Ковель сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2008 р. у справі № 3-24698/08 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 68,00 грн.

Відповідно до висновку Національного центру незалежних експертиз № 1856 від 15.05.2008 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП склав 18172,79 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 05.05.2008 р., листа-розпорядження вигодонабувача ЗАТ “КБ “ПриватБанк” № 7598 від 26.05.2008 р., сформованого страхового акту № 1037-1116/08 від 04.06.2008 р., Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Український страховий стандарт” перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 15175,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3024 від 09.06.2008 р.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, винного у вчиненні ДТП, застрахована відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон) у Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (Поліс № ВА/3656365, ліміт відповідальності - 25 500,00 грн., безумовна франшиза 510,00 грн.).

19.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 01.05.2008 р. на автодорозі Київ-Ковель із вимогою за вих. № 1814 від 19.07.2011 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 14988,38 грн.

Вказана претензія була отримана відповідачем 25.07.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена без відповіді та задоволення.

Строк для добровільного виконання претензії на час розгляду справи сплинув.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про страхування”.

Статтею 3 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями п. 6 ст. 36 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Шкода № ВА/3656365 від 27.12.2007 року передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду заподіяну Андрущенком О.Ф. (ВА/3656365), складає 14478,38 грн. (14988,38 грн. 510,00 грн. = 14478,38 грн.).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 14478,38 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 14988,38 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код 22229921) страхове відшкодування в сумі 14 478 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 38 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий стандарт” (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код 22229921) витрати по сплаті державного мита в сумі 299 (двісті девяносто девять) грн. 46 коп. та 227 (двісті двадцять сім) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 лютого 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 20 лютого 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна