Рішення № 21661983, 14.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/1134-201214.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс В» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Навіоніка»

про визнання права власності

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

В судовому засіданні 14.02.2012 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення по вул. Тичини, 4 у м.Києві, а саме: № 103-А загальною площею 323,70 кв.м., № 103-Б, загальною площею 220,30 кв.м., № 104-А, загальною площею 449,30 кв.м., № 104-Б, загальною площею 231,40 кв.м., а також зобовязати відповідача повернути позивачу вказані нежитлові приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 було порушено провадження в справі № 5011-38/1134 2012 та призначено її до розгляду на 14.02.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва справу № 5011-38/1134 2012 передано для розгляду судді Станіку С.Р.

В судовому засіданні 14.02.2012 суддею Станіком С.Р. прийнято справу до свого провадження та розпочато її розгляд по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2012 подав суду уточнення позовних вимог, в яких наголошуючи на тому, що в позовній заяві було помилково зазначено вулицю Тичини, як місцезнаходження спірного майна, коли місцезнаходженням спірного майна є проспект Тичини, просив суд визнати за позивачем право власності на нежитлові приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві, а саме: № 103-А загальною площею 323,70 кв.м., № 103-Б, загальною площею 220,30 кв.м., № 104-А, загальною площею 449,30 кв.м., № 104-Б, загальною площею 231,40 кв.м., а також зобовязати відповідача повернути позивачу вказані нежитлові приміщення.

Вимоги позивача мотивовані тим, що йому на праві власності належать нежитлові приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві, а саме: № 103-А та № 104-А, що підтверджується Свідоцтвами про право власності серії НП № 53991 та НП № 53992, виданими позивачу Головним управлінням комунальної власності м. Києва та зареєстрованих 05.07.2001 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна». Як зазначав позивач у позові, у звязку з виробничою необхідністю ним було зроблено ремонт та реконструкцію належних йому нежилих приміщень, внаслідок якого нежиле приміщення № 103-А після проведеної реконструкції зменшилося на 126,4 кв.м, які були виділені в окреме нежиле приміщення № 103-Б, та відповідно збільшилося на 8,2 кв.м внаслідок приєднання приміщення, яке розташоване під сходами.

В свою чергу, внаслідок вищевказаного виділення частини кімнат із нежилого приміщення № 103-А, загальною площею 126,4 кв.м., та прибудови господарським способом кімнати площею 27,0 кв.м. і приєднання коридору площею 66,9 кв.м., який поєднує нежиле приміщення № 103, яке також належить позивачу на праві власності згідно Свідоцтва про право власності серії НП 53990, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», було створено нежиле приміщення № 103-Б. Також, належне позивачу нежиле приміщення № 104-А внаслідок проведеної реконструкції погрузочної рампи збільшилось на 80,8 кв.м., та відповідно зменшилось на 79,1 кв.м. внаслідок приєднання частини приміщення до нежилого приміщення № 104-Б, яке створено внаслідок виділення частини приміщень з нежилих приміщень № 104-А площею 79,1 кв.м. та прибудови господарським способом нежилих приміщень загальною площею 152,3 кв.м. Після здійсненої реконструкції належних позивачу нежилих приміщень, їх площа дорівнює: нежилого приміщення № 103-А 323,70 кв.м., № 103-Б 220,30 кв.м., № 104-А 499,30 кв.м., № 104-Б 231,40 кв.м., а загалом 1274,70 кв.м., що підтверджується Технічними паспортами на зазначені приміщення, виготовлені КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна». В свою чергу, між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщень № 11 від 01.07.2010, згідно умов якого позивачем на підставі акту приймання передавання було передано відповідачу у строкове платне користування нежилі приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві загальною площею 1274,70 кв.м. Внаслідок укладення додаткової угоди від 06.12.2010, договір оренди приміщень № 11 від 01.07.2010 сторонами було розірвано, але відповідач на даний час відмовляється повернути належні позивачу приміщення, посилаючись на те, що вони йому не належать на праві власності і заперечуючи відповідне право власності позивача на спірні приміщення.

Наведені вище обставини і стали підставами для звернення позивача з відповідним позовом.

Відповідач своїх представників в судове засідання 14.02.2012 не направив, але через канцелярію Господарського суду міста Києва надав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував. Наголошував на тому, що у відповідача відсутні підстави вимагати у відповідача звільнення спірних приміщень по проспекту Тичини, 4 у м.Києві загальною площею 1274,70 кв.м., оскільки останні позивачу на праві власності не належать. Також, відповідач просив розглянути справу без участі його представників.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.04.2001 серії НП № 53991, виданого Головним управлінням комунальної власності м.Києва, позивачу на праві власності належить нежиле приміщення № 103-А площею 458,3 кв.м. по пр. Тичини, 4 у м.Києві.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.04.2001 серії НП № 53992, виданого Головним управлінням комунальної власності м.Києва, позивачу на праві власності належить нежиле приміщення № 104-А площею 500,2 кв.м. по пр. Тичини, 4 у м.Києві.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.04.2001 серії НП № 53990, виданого Головним управлінням комунальної власності м.Києва, позивачу на праві власності належить нежиле приміщення № 103 площею 126,7 кв.м. по пр. Тичини, 4 у м.Києві.

Як зазначав позивач у позові, у звязку з виробничою необхідністю ним було зроблено ремонт та реконструкцію належних йому нежилих приміщень, внаслідок якого нежиле приміщення № 103-А після проведеної реконструкції зменшилося на 126,4 кв.м, які були виділені в окреме нежиле приміщення № 103-Б, та відповідно збільшилося на 8,2 кв.м внаслідок приєднання приміщення, яке розташоване під сходами. В свою чергу, внаслідок вищевказаного виділення частини кімнат із нежилого приміщення № 103-А, загальною площею 126,4 кв.м., та прибудови господарським способом кімнати площею 27,0 кв.м. і приєднання коридору площею 66,9 кв.м., який поєднує нежиле приміщення № 103, яке також належить позивачу на праві власності згідно Свідоцтва про право власності серії НП 53990, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», було створено нежиле приміщення № 103-Б. Також, належне позивачу нежиле приміщення № 104-А внаслідок проведеної реконструкції погрузочної рампи збільшилось на 80,8 кв.м., та відповідно зменшилось на 79,1 кв.м. внаслідок приєднання частини приміщення до нежилого приміщення № 104-Б, яке створено внаслідок виділення частини приміщень з нежилих приміщень № 104-А площею 79,1 кв.м. та прибудови господарським способом нежилих приміщень загальною площею 152,3 кв.м.

Після здійсненої реконструкції належних позивачу нежилих приміщень, їх площа дорівнює: нежилого приміщення № 103-А 323,70 кв.м., № 103-Б 220,30 кв.м., № 104-А 499,30 кв.м., № 104-Б 231,40 кв.м., а загалом 1274,70 кв.м., що підтверджується Технічними паспортами на зазначені приміщення, виготовлені КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», копії яких наявні в матеріалах справи.

01.07.2010 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди нежилих приміщень № 11, відповідно до умов якого позивачем на підставі акту приймання передавання від 01.07.2010 було передано відповідачу у строкове платне користування належні позивачу нежилі приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві загальною площею 1274,70 кв.м., зокрема приміщення № 103-А, № 103-Б, № 104-А, № 104-Б.

Внаслідок укладення додаткової угоди від 06.12.2010, договір оренди приміщень № 11 від 01.07.2010 між позивачем та відповідачем було розірвано.

Позивач листом № б/н від 01.11.2011 звернувся до відповідача з вимогою звільнити приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві загальною площею 1274,70 кв.м., зокрема приміщення № 103-А площею 323,70 кв.м., № 103-Б площею 220,30 кв.м., № 104-А площею 499,30 кв.м., № 104-Б площею 231,40 кв.м., оскільки договір оренди № 11 від 01.07.2010 між сторонами було розірвано і на даний час відповідач безпідставно займає належні позивачу нежилі приміщення.

У відповідь на лист позивача № б/н від 01.11.2011, відповідач у листі б/н від 10.11.2011 зазначав про те, що внаслідок проведеної позивачем реконструкції належних йому приміщень було створено нові обєкти нерухомості, внаслідок чого право власності на них позивачу не належить і відповідач заперечує право власності позивача не нежилі приміщення № 103-А площею 323,70 кв.м., № 103-Б площею 220,30 кв.м., № 104-А площею 499,30 кв.м., № 104-Б площею 231,40 кв.м. по проспекту Тичини, 4 у м.Києві, оскільки позивачем неналежним чином набуто право власності на них.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно вимог статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV та пп. 1.5 Положення N 157/6445 встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Стаття 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач є власником нежитлових приміщень по проспекту Тичини, 4 у м.Києві, а саме: № 103-А та № 104-А, що підтверджується Свідоцтвами про право власності серії НП № 53991 та НП № 53992, виданими позивачу Головним управлінням комунальної власності м. Києва та зареєстрованих 05.07.2001 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна». Як зазначав позивач у позові, у звязку з виробничою необхідністю ним було зроблено ремонт та реконструкцію належних йому нежилих приміщень, внаслідок якого нежиле приміщення № 103-А після проведеної реконструкції зменшилося на 126,4 кв.м, які були виділені в окреме нежиле приміщення № 103-Б, та відповідно збільшилося на 8,2 кв.м внаслідок приєднання приміщення, яке розташоване під сходами. В свою чергу, внаслідок вищевказаного виділення частини кімнат із нежилого приміщення № 103-А, загальною площею 126,4 кв.м., та прибудови господарським способом кімнати площею 27,0 кв.м. і приєднання коридору площею 66,9 кв.м., який поєднує нежиле приміщення № 103, яке також належить позивачу на праві власності згідно Свідоцтва про право власності серії НП 53990, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», було створено нежиле приміщення № 103-Б. Також, належне позивачу нежиле приміщення № 104-А внаслідок проведеної реконструкції погрузочної рампи збільшилось на 80,8 кв.м., та відповідно зменшилось на 79,1 кв.м. внаслідок приєднання частини приміщення до нежилого приміщення № 104-Б, яке створено внаслідок виділення частини приміщень з нежилих приміщень № 104-А площею 79,1 кв.м. та прибудови господарським способом нежилих приміщень загальною площею 152,3 кв.м.

Таким чином, судом встановлено, що після здійсненої реконструкції належних позивачу нежилих приміщень № 103-А та № 104-А та виділення їх частин в окремі приміщення. (№ 103-Б та № 104-Б), які розташовані по пр. Тичини, 4 у м.Києві, позивач згідно ст. 144 Господарського кодексу України. набув право власності на нежилі приміщення № 103-А 323,70 кв.м., № 103-Б 220,30 кв.м., № 104-А 499,30 кв.м., № 104-Б 231,40 кв.м., а загалом 1274,70 кв.м., по пр. Тичини, 4 у м.Києві площа яких підтверджується Технічними паспортами на зазначені приміщення, виготовлені КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщень № 11 від 01.07.2010, згідно умов якого позивачем на підставі акту приймання передавання було передано відповідачу у строкове платне користування нежилі приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві загальною площею 1274,70 кв.м. Внаслідок укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди від 06.12.2010, договір оренди приміщень № 11 від 01.07.2010 сторонами було розірвано, але відповідач на даний час відмовляється звільнити належні позивачу приміщення, посилаючись зокрема у листі б/н від 10.11.2011 на те, що спірні приміщення не належать позивачу на праві власності і заперечуючи відповідне право власності позивача на спірні приміщення, розташовані по пр. Тичини, 4, а саме: на нежилі приміщення № 103-А 323,70 кв.м., № 103-Б 220,30 кв.м., № 104-А 499,30 кв.м., № 104-Б 231,40 кв.м.

Зазначене твердження відповідача судом відхиляється, адже згідно статті 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а відтак відповідач зобовязаний звільнити орендовані приміщення по договору № 11 від 01.07.2010, який між сторонами розірвано, а посилання відповідача на те, що позивачу не належать на праві власності нежилі приміщення, які орендувались відповідачем, - є необґрунтованими, оскільки право власності на нежилі приміщення, розташовані по пр. Тичини, 4 у м. Києві, а саме: на нежилі приміщення № 103-А 323,70 кв.м., № 103-Б 220,30 кв.м., № 104-А 499,30 кв.м., № 104-Б 231,40 кв.м. виникло у позивача внаслідок реконструкції належних йому нежилих приміщень № 103-А та № 104-А по пр. Тичини, 4 у м. Києві та виділення їх частин в окремі приміщення. (№ 103-Б та № 104-Б), право власності позивача на належні йому приміщення жодним чином внаслідок здійсненої реконструкції не припинялось.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач своїми діями заперечує право власності позивача на належні позивачу нежилі приміщення, розташовані по пр. Тичини, 4 у м. Києві, а саме: на нежилі приміщення № 103-А 323,70 кв.м., № 103-Б 220,30 кв.м., № 104-А 499,30 кв.м., № 104-Б 231,40 кв.м., відтак право власності позивача підлягає захисту в судовому порядку згідно статті 16 Цивільного кодексу України, а тому вимоги позивача про визнання за ним права власності на нежилі приміщення, розташовані по пр. Тичини, 4 у м. Києві, а саме: на нежилі приміщення № 103-А 323,70 кв.м., № 103-Б 220,30 кв.м., № 104-А 499,30 кв.м., № 104-Б 231,40 кв.м., яке заперечується відповідачем, а також про зобовязання відповідача повернути позивачу вказані нежилі приміщення - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Полюс-В»(код ЄДРПОУ 31245071; місцезнаходження: 02098 проспект Тичини, 4) право власності на нежитлові приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві, а саме: на нежитлове приміщення № 103-А загальною площею 323,70 кв.м., на нежитлове приміщення № 103-Б загальною площею 220,30 кв.м., на нежитлове приміщення № 104-А загальною площею 499,30 кв.м., на нежитлове приміщення № 104-Б загальною площею 231,40 кв.м.

3.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Навоніка»(код ЄДРПОУ 34426060; місцезнаходження: 02098 проспект Тичини, 4) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Полюс-В»(код ЄДРПОУ 31245071; місцезнаходження: 02098 проспект Тичини, 4) нежитлові приміщення по проспекту Тичини, 4 у м.Києві, а саме: на нежитлове приміщення № 103-А загальною площею 323,70 кв.м., на нежитлове приміщення № 103-Б загальною площею 220,30 кв.м., на нежитлове приміщення № 104-А загальною площею 499,30 кв.м., на нежитлове приміщення № 104-Б загальною площею 231,40 кв.м.

4.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Навоніка»(код ЄДРПОУ 34426060; місцезнаходження: 02098 проспект Тичини, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс-В» (код ЄДРПОУ 31245071; місцезнаходження: 02098 проспект Тичини, 4) судовий збір в сумі 23(двадцять три тисячі вісімсот шістдесят девять) грн. 61 коп.

5.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата підписання рішення 20.02.2012