Рішення № 21661936, 24.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/45024.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про зобовязання повернути майно

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1.;

ОСОБА_2. (довіреність від 10.11.2011р.);

24.02.2012р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(надалі ТОВ «Арда-Трейдинг», позивач), звернулось до суду з позовом у якому ставились вимоги зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (надалі фізична особа-підприємець ОСОБА_1., відповідач) повернути кавове обладнання, передане в оренду за договором оренди кавового обладнання № 184/КО від 27.07.2009р..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного з ТОВ «Торговий дім «Арда»договору про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимоги до відповідача по належному виконанню зобовязань за договором оренди кофейного обладнання № 184/КО від 27.07.2009р.. Оскільки відповідачем не повернуто з оренди передане за договором обладнання, позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Відповідачем позову не визнано заперечення викладені письмово у відзиві на позов та мотивовані відсутністю правових підстав для його задоволення. За твердженням відповідача договір оренди обладнання ним не підписувався, а тому не може вважатись укладеним. Договір оренди скріплений печаткою, однак таке вчинено неправомірно та без відома підприємця, а про те що кавове обладнання орендувалось саме ним за договором, відповідач дізнався вже після отримання вимог позивача, за твердженням підприємця - до отримання у ТОВ «Торговий дім «Арда»кавового обладнання має відношення особа, яка працювала разом з підприємцем, та після звільнення забрала кавове обладнання.

Провадження у справі зупинялося у звязку з призначенням у справі судової технічної експертизи документів та було поновлено ухвалою суду від 17.01.2012р. після надходження висновку № 5167/11-11 від 06.10.2011р. проведеної почеркознавчої експертизи та при поверненні справи з повідомленням про невиконання іншої частини експертизи.

В судове засідання призначене після поновлення провадження у справі позивач не зявився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Щодо призначеного судового засідання у справі позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду від 17.01.2012р. за двома адресами зазначеними позивачем у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Вимоги ТОВ «Арда-Трейдинг»про зобовязання відповідача повернути кавове обладнання, передане в оренду, обґрунтовуються отриманим правом вимоги від ТОВ «Торговий дім «Арда»за договором про відступлення права вимоги від 30.08.2010р..

На умовах зазначеного договору, до позивача перейшло право вимоги щодо належного виконання зобовязань за договором оренди кофейного обладнання № 184/КО від 27.07.2009р. до боржника, яким являється фізична особа-підприємець ОСОБА_1., як сторона договору оренди.

Про необхідність повернення кавового обладнання, що є предметом договору № 184/КО від 27.07.2009р. зазначалось у надісланому відповідачу повідомленні про припинення договору оренди (вих. № 350 від 08.02.2010р.) та повідомленні про повернення кавового обладнання (вих. № 408 від 02.03.2010р.).

Повідомлення про виконання зобовязання за договором № 184/КО від 27.07.2009р. на користь ТОВ «Арда-Трейдинг»згідно укладеного договору про відступлення права вимоги від 30.08.2010р. надіслано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 03.09.2010р. що підтверджується поштовим чеком № 4329 з описом-вкладенням залученими в оригіналах до справи.

Враховуючи неповернення відповідачем кавового обладнання, позивач звернувся до суду із вказаними вимогами по вирішенню спору, що виник.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказано й договори, визначено також статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Вимоги до письмової форми правочину встановлені у ст. 207 ЦК України згідно з положеннями якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)…

Таким чином, якщо правочин не відповідає вимогам статті 207 ЦК України, то його не можна вважати вчиненим у письмовій формі.

До матеріалів справи представлено в оригіналі договір № 184/КО оренди кофейного обладнання від 27.07.2009р., акти приймання-передачі 7887, 7888 та додаткову угоду № 1 до договору, яка не містить дати її вчинення.

В свою чергу позивачем, на виконання вимог суду викладених в ухвалах від 08.04.2011р., від 17.01.2012р. не надано доказів виконання договору оренди № 184/КО від 27.07.2009р. з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в тому числі в частині проведення орендних платежів, не повідомлені обставини про звернення до ТОВ «Торговий дім «Арда»про надання доказів оплати в періоді з 27.07.2009р., виписок з рахунку про отримання орендних платежів як те передбачено п. 3.2 договору.

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представлений в оригіналі договір містить підпис вчинений від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 засвідчений печаткою з його реквізитами.

Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Висновком проведеної у справі судово-почеркознавчої експертизи № 5167/11-11 від 06.10.2011р. підтверджено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «орендар»у договорі № 184/КО від 27.07.2009р. про оренду кавового обладнання, актах приймання-передачі № 7887, 7888 до вказаного договору та графі «від орендаря»у додатковій угоді до цього ж договору виконані не ОСОБА_1.

Жодних доказів вчинення будь-яких дій спрямованих на виконання договору № 184/КО від 27.07.2009р. з боку відповідача (внесення орендних платежів згідно з п. 3.1, 3.2 договору) суду не представлено, а як зазначає відповідач під час розгляду заяви поданої представником ТОВ «Торговий дім «Арда»до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві по факту неповернення Івлєвим О.О. кавового апарату та устаткування до нього, було підтверджено, що устаткування за адресою вказаною у договорі оренди відсутнє, а гр. ОСОБА_1 нічого про його місцезнаходження пояснити не може. У порушенні кримінальної справи було відмовлено постановою від 16.10.2009р..

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з всіх істотних умов договору.

За відсутності доказів вчинення дій по виконанню договору № 184/КО від 27.07.2009р., та виходячи з того, що такий не підписувався та не укладався фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 між сторонами вказаними у договорі № 184/КО від 27.07.2009р., не існує ніяких господарсько-договірних відносин на підставі яких могли б виникнути зобовязання.

Враховуючи наведене, в суду відсутні підстави вважати відповідача таким, що порушив договірні зобовязання та не повернув обладнання по договору № 184/КО від 27.07.2009р. про оренду кавового обладнання, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог позивачу належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»(юрид. адреса: 52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру 29, кв. 28; адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, Собінова 1, ідент. код 37029549) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) 2707, 20 грн. (дві тисячі сімсот сім гривень 20 копійок) витрат на проведення судової експертизи по справі.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 28.02.2012