Рішення № 21661901, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/45213.02.12 За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Публічного акціонерного товариства "Екостандарт"

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по договору

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 предст. за довір.;

від відповідача:ОСОБА_2 предст. за довір.

Рішення прийняте 13.02.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 11.01.2012 до 25.01.2012, з 25.01.2012 до 08.02.2012 та з 08.02.2012 до 13.02.2012.

У судовому засіданні 13.02.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої протягом грудня 2008 лютого 2009 за договором № 460002-9 від 23.03.1995, зменшивши її вартість на 62463,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011 порушено провадження у справі №35/452, розгляд справи призначено на 11.01.2012.

Представник позивача у судовому засіданні 11.01.2012 подав уточнення до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.01.2012 подав письмові пояснення на позов, в яких просив припинити провадження.

У судовому засіданні 11.01.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.01.2012.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2012 подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 25.01.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 08.02.2012, а у судовому засіданні 08.02.2012 оголошувалась перерва до 13.02.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.1998 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі позивач) та Спільним підприємством "Укр-Кан Пауер", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" (далі - відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії у вигляді гарячій воді (особовий рахунок 460002).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Договору, відповідач зобовязався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність позивача теплову енергію у вигляді гарячої води (товар) за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 33, а покупець зобовязався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах Договору.

Відповідно до п. 8.2. договору сторони зобов'язалися керуватися чинними: Законом України "Про електроенергетику", "Правилами користування тепловою енергією", "Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії" та іншими обов'язковими для виконання нормативними документами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач визначав за спірний період вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА №1662, №1663 від 27.11.2008, №1780/1 від 25.12.2008, №127, №128 від 05.02.2009, які скасовані Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008, №65/2009 від 03.02.2009, №76/2009 від 09.02.2009, як такі що не відповідають законам та Конституції України, у зв'язку із чим завищив вартість теплової енергії за спірний період на суму 62463,73 грн. а саме: за грудень 2008 було зайве нараховано 21380,27 грн., за січень 2009 29489,18 грн., за лютий 2009 11594,28 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №155/23-4859 від 09.11.2011 про здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої протягом грудня 2008 - лютого 2009, однак зазначена вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.

У поданому відзиві на позов відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що при розрахунку вартості теплової енергії застосовував діючі тарифи відповідного періоду, зокрема ті, які відповідним чином встановлені та затверджені КМДА.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 р. №1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно із наданим позивачем розрахунком, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних особистих карток (табуляграм), за період з грудня 2008 по лютий 2009 відповідачем нарахована вартість теплової енергії на суму 100 563,37 грн. на підставі тарифів, встановлених, в тому числі - розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№1662,1663 від 27.11.2008, №1780/1 від 25.12.2008, №№127, 128 від 05.02.2009.

Згідно з Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008, №65/2009 від 03.02.2009р., №76/2009 від 09.02.2009 вищезазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

До 01.12.2008 тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1662 від 27.11.2008 про втрату чинності розпорядження №86 від 31.01.2007р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №230 від 02.03.2009 з 10.02.2009 поновлено у дії розпорядження №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007, що, виходячи з кількості спожитої теплової енергії у вказаному періоді, становить 38 099,64 грн.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, судом відхиляються з вищенаведених підстав, а позиція щодо відсутності підстав для застосування при розрахунку вартості спожитої теплової енергії, тарифів, які скасовані Указами Президента України відповідно №1199/2008 від 24.12.2008, №65/2009 від 03.02.2009, №76/2009 від 09.02.2009 викладена і у Постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі №42/380.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З огляду на задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" протягом грудня 2008 - лютого 2009 за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.10.1998 (особовий рахунок 460002), на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007, зменшивши її вартість на 62463,73грн.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Екостандарт" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 985,00 грн. (девятсот вісімдесят пять гривень 00 коп.) судового збору.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.02.2011